Ухвала

від 02.09.2024 по справі 925/712/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"02" вересня 2024 р. м. Черкаси Справа № 925/712/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А`рейллогістикс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Груп"

про стягнення 393850,39 грн,

ВСТАНОВИВ:

1.03.06.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "А`рейллогістикс" звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Груп".

2.Змістом позову є майнова вимога стягнення з відповідача на користь позивача 393850,39 грн боргу за договором оренди №01/09/23 від 01.09.2023, зокрема 385014,00 грн заборгованості, 883,64 грн 3% річних, 7952,75 грн пені.

3.05.06.2024 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі №925/712/24. Справу ухвалив розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив о 15 год. 30 хв. 03.07.2024.

4.01.07.2024 подав до суду заяву, у якій просив не проводити підготовче засідання без участі його представника, відкласти розгляд справи на іншу дату та наступні судові засідання провести у режимі відеоконференції за участі представника відповідача адвоката Прудивуса М.А.

5.Підготовче засідання о 15 год. 30 хв. 03.07.2024 не відбулося у зв`язку з відсутністю у приміщенні Господарського суду Черкаської області електропостачання.

6.03.07.2024 суд ухвалив призначити підготовче засідання о 12 год. 00 хв. 16.07.2024.

7.16.07.2024 у підготовчому засіданні взяв участь представник позивача адвокат Чередніченко М.М. у режимі відеоконференції. Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився.

8.16.07.2024 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті о 14 год. 00 хв. 07.08.2024.

9.07.08.2024 у судовому засіданні взяли участь представник позивача адвокат Чередніченко М.М. та представник відповідача адвокат Прудивус М.А. у режимі відеоконференції.

10.Представник позивача адвокат Чередніченко М.М. у судовому засіданні просив позов задовольнити повністю.

11.Представник відповідача адвокат Прудивус М.А. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову, просив відкласти розгляд справи та надати можливість сторонам врегулювати спір мирним шляхом.

12.16.07.2024 суд ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні до 10 год. 00 хв. 03.09.2024.

13.12.08.2024 позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, які містяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Груп", а також на рухоме та нерухоме майно, яке буде виявлене під час виконання ухвали суду про забезпечення позову, у межах ціни позову у розмірі 393850,39 грн.

14.В обґрунтування заяви позивач вказав, що відповідач не виконав своїх зобов`язань, передбачених договором, будь-яких зауважень щодо виконання договору зі сторони позивача не надав. Отже, відповідач ухиляється від сплати позивачу орендної плати, не вчиняє дії для врегулювання спору мирним шляхом. Представник відповідача адвокат Прудивус М.А. заявив у судовому засіданні 07.08.2024 клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості сторонам укласти мирову угоду. Проте жодних перемовин щодо мирного врегулювання спору сторони не ведуть, а заявлене клопотання представником відповідача спрямоване на затягування розгляду справи. Позивач вважає, що незастосування заходів забезпечення позову призведе до порушення прав позивача вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав позивача щодо отримання орендної плати за користування відповідачем вагонами. Систематичне невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань підтверджується даними з Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема:

-06.08.2024 Господарський суд Черкаської області ухвалив відкрити провадження у справі №925/990/24 за позовом приватного підприємства "Лєтранс" про стягнення з відповідача 729103,03 грн;

-31.07.2024 Господарський суд Черкаської області виніс судові накази, зокрема:

- у справі №925/1636/23 про стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Логістік КВ" 362725,59 грн основного боргу, 108817,67 грн штрафу та 10881,77 грн судового збору;

-у справі № 925/1636/23 про стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Логістік КВ" 13058,12 грн судового збору, сплаченого за звернення до суду апеляційної інстанції.

Отже, відповідач не вживає будь-яких заходів щодо добровільного погашення заборгованості перед вказаним контрагентом. Крім того, станом на 09.08.2024 за відповідачем не зареєстровано жодного об`єкта нерухомого майна, яке б належало останньому на праві власності, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи наявність вищезазначених судових рішень, які підтверджують систематичне невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, відсутність у нього на праві власності нерухомого майна, на яке у майбутньому можливо звернути стягнення при примусовому виконанні рішення суду, а також те, що майно відповідача (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача може зникнути, зменшитись за кількістю, у позивача існують обґрунтовані підстави вважати, що виконання судового рішення за наслідками розгляду цієї справи, може істотно ускладнитись чи унеможливитись. Позивач вважає, що з метою забезпечення позову у справі, необхідно застосувати такий захід забезпечення позову як накладення арешту належне відповідачу майно. Застосування саме такого заходу забезпечення позову належним чином сприятиме запобіганню порушенню прав позивача. Натомість невжиття зазначеного заходу забезпечення позову з мотивів, що наведені у цій заяві вище, утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.

15.Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "А`рейллогістикс" про забезпечення позову, матеріали позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові докази, суд дійшов висновку задовольнити заяву та вжити заходи забезпечення позову.

16.Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

17.Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

18.У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

19.У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" суд наголошує, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настане подія, наслідки якої будуть незворотними.

20.Європейський суд з прав людини у справі "Каіч та інші проти Хорватії" у рішенні від 17.07.2008 вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

21.Отже, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

22.Згідно з пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ до правосуддя, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

23.Невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

24.Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

25.Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, у разі задоволення позову.

Такого висновку дійшла Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

26.Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

27.Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові №6-605цс16 від 25.05.2016, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.

28.Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

29.Забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

30.Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

31.Згідно з частиною 1 та 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

32.При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

33.Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

34.Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

35.Згідно зі статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

36.Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

37.Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.

38.Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та. як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

39.Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

40.Суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини", заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".

41.При цьому, під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

42.Предметом позову у цій справі є майнова вимога позивача до відповідача стягнути 393850,39 грн.

43.Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує невиконання відповідачем зобов`язання зі сплати орендної плати за користування вагонами за договором оренди №01/09/23 від 01.09.2023, у результаті чого у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 385014,00 грн.

44.Метою забезпечення позову, за змістом заяви позивача, є можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.

45.Між сторонами існує спір, що пов`язаний з порушенням відповідачем зобов`язання зі сплати орендної плати за користування вагонами.

46.На думку заявника, мету забезпечення позову може бути досягнуто накладенням арешту на кошти, що містяться на рахунках та належать відповідачу в межах ціни позову у розмірі 393850,39 грн. З метою уникнення виконання судового рішення, у разі задоволення позову позивача, відповідач може здійснювати платежі на належні йому кошти.

47.Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

48.Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

49.Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Такий висновок сформувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.09.2020 у справі №753/22860/17.

50.Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).

51.У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках та знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

52.За таких умов вимога подання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїми коштами) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує балансування інтересів сторін.

Такі висновки щодо застосування відповідних норм процесуального закону викладені постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.12.2023 у справі №917/805/23.

53.Можливість накладення арешту на кошти в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

54.Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

55.Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частини 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

56.Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/іншим особам здійснювати певні дії.

Такий висновок сформував Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).

57.У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише у межах предмета позову.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21.

58.У постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 Верховний Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

59.Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

60.Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, статті 137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у низці постанов Верховного Суду.

61.Крім того, подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18.

62.Враховуючи предмет та підстави позову, зміст позовних вимог позивача забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, нерухоме та рухоме майно, що належить відповідачу, в межах ціни позову у розмірі 393850,39 грн, на переконання суду, є співмірним із предметом позовних вимог заходом забезпечення позову.

63.Заявником належним чином доведено наявність фактичних обставин, з якими пов`язується можливість застосування відповідного заходу забезпечення позову та зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову (арешт майна) і предметом позовних вимог (стягнення коштів), відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову з предметом позову.

64.Суд дійшов висновку про існування загрози ефективному захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів заявника у разі задоволення позову, без вжиття заходів забезпечення позову, оскільки невжиття заходів забезпечення позову й подальші ймовірні дії відповідача з відчуження майна унеможливлять виконання рішення господарського суду.

65.Накладення арешту на рухоме і нерухоме майно в порядку забезпечення позову у цьому спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

66.Забезпечення позову накладенням арешту на кошти відповідача у межах ціни позову у розмірі 393850,39 грн забезпечить реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

67.Водночас застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками цього судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо використання коштів, наявних у відповідача, що, в свою чергу, дозволить створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Аналогічні висновки щодо застосування відповідних норм процесуального закону викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.12.2023 у справі №917/805/23.

68.При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештовані кошти у межах ціни позову фактично перебувають у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

69.Вжитий судом захід забезпечення позову є тимчасовим заходом, спрямований на підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу.

70.Накладення арешту на кошти, на нерухоме та рухоме майно у межах ціни позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештовані кошти, рухоме і нерухоме майно фактично перебуватимуть у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ними.

71.Суд дійшов висновку накласти арешт на кошти, рухоме та нерухоме майно відповідача, яке буде виявлене після винесення ухвали про забезпечення позову.

72.Згідно з частиною 1 та 4 статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

73.Вжиття заходів зустрічного забезпечення за ініціативою суду за відсутності клопотання учасника справи, є правом суду, а не обов`язком. Враховуючи, що забезпечення позову не впливає на майновий стан відповідача господарський суд не застосовує заходи зустрічного забезпечення.

74.Водночас вжиття судом заходів забезпечення позову без одночасного вжиття заходів зустрічного забезпечення не позбавляє відповідача права звернутися до суду із заявою про зустрічне забезпечення з метою забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 136-140, 141, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "А`рейллогістикс" про забезпечення позову задовольнити.

2. Накласти арешт на кошти як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках, та на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, та на рухоме та нерухоме майно, яке буде виявлене після винесення ухвали про забезпечення позову, яке належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Атлантик Груп" ( ідентифікаційний код 40641829, адреса місцезнаходження: 18031, м. Черкаси, вул. Університетська, буд. 33), у межах ціни позову у розмірі 393850,39 грн.

Ухвала суду з урахуванням пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом та підлягає виконанню в порядку передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 02.09.2024.

Строк пред`явлення ухвали суду до виконання 02.09.2027.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "А`рейллогістикс" (ідентифікаційний код 43067084, адреса місцезнаходження: 03022, м. Київ, пров. Ященка Леопольда, буд.15, корпус 3).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю (ідентифікаційний код 40641829, адреса місцезнаходження: 18031, м. Черкаси, вул. Університетська, буд. 33).

Ухвала суду протягом 10 днів з дня її підписання може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

СуддяА.І. Гладун