Постанова

від 04.12.2024 по справі 925/712/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2024 р. Справа№ 925/712/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Владимиренко С.В.

Демидової А.М.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: Чеботарьова Ю. В.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Груп"

на ухвалу господарського суду Черкаської області від 02.09.2024 (про забезпечення позову)

у справі № 925/712/24 (суддя А.І. Гладун)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А`рейллогістикс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Груп"

про стягнення 393 850, 39 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог.

В червні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "А`рейллогістикс" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Груп" про стягнення 393850,39 грн, з яких 385014,00 грн заборгованості, 883,64 грн 3 % річних, 7952,75 грн пені.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням позивачем своїх зобов`язань за договором оренди №01/09/23 від 01.09.2023 в частині повної та своєчасної оплати орендних платежів.

Ухвалою від 05.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №925/712/24.

12.08.2024 позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, у якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, які містяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Груп", а також на рухоме та нерухоме майно, яке буде виявлене під час виконання ухвали суду про забезпечення позову, у межах ціни позову у розмірі 393850,39 грн.

В обґрунтування заяви позивачем вказано те, що відповідач не виконав своїх зобов`язань, передбачених договором, будь-яких зауважень щодо виконання договору зі сторони позивача не надав. Позивач вважає, що незастосування заходів забезпечення позову призведе до порушення прав позивача вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав позивача щодо отримання орендної плати за користування відповідачем вагонами. Систематичне невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань підтверджується даними з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 02.09.2024 у справі №925/712/24 заяву ТОВ "А`рейллогістикс" про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на кошти як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках, та на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, та на рухоме та нерухоме майно, яке буде виявлене після винесення ухвали про забезпечення позову, яке належать ТОВ "Атлантик Груп" у межах ціни позову у розмірі 393 850,39 грн.

Ухвала суду мотивована тим, що накладення арешту на кошти, на нерухоме та рухоме майно у межах ціни позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештовані кошти, рухоме і нерухоме майно фактично перебуватимуть у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ними.

Короткий зміст апеляційної скарги та її доводів.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Черкаської області від 02.09.2024 у справі № 925/712/24, Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлантик Груп" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 5, 11, 14, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 136, 137, 140 ГПК України, відмовити у задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення прозову.

При цьому скаржник посилається на те, що заявником не доведено, як саме невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, жодного факту відчуження майна, що належить відповідачу, позивач не навів.

Позиції інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "А`рейллогістикс" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену ухвалу суду першої інстанції без змін, посилаючись на:

безпідставність тверджень про не дослідження судом жодних письмових доказів;

те, що відповідач, взявши на себе грошові зобов`язання, системно ухиляється від їх виконання, як у договірних відношеннях з позивачем, так і іншими суб`єктами господарювання. Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, відносно відповідача тільки протягом десяти місяців 2024 року судом здійснювався та здійснюється розгляд справ про стягнення з відповідача грошових коштів, а саме у 6 (шести) судових справах, а саме: № 925/990/24, № 925/1042/24, № 925/1082/24, № 925/1136/24, № 925/1138/24 та № 925/1306/24;

те, що відповідач не вживає жодних заходів щодо добровільного погашення заборгованості перед вказаним контрагентом вже протягом тривалого проміжку часу;

те, що відповідач самостійно у черговий раз підтвердив та не спростував той факт, що він вже допустив примусове виконання судового рішення у відносинах з ТОВ «Глобал логістик КВ» (стягнення грошових коштів), а тому говорити про наявність у Відповідача наміру щодо виконання рішення Суду у справі № 925/712/24 є неприпустимим.

оскарження відповідачем судового рішення у цій справі вказує на навмисне затягування ним виконання рішення;

твердження відповідача про те, що забезпечення позову шляхом накладення арешту істотно вплинуло на йог господарську діяльність є надуманим та безпідставним. В апеляційній скарзі відповідач підтвердив про вже наявність арешту всього майна, у тому числі грошових коштів, у рамках виконавчих проваджень ВП 75818933 та ВП 75819958, де стягувачам є ТОВ "Глобал логістик КВ", а боржником - відповідач.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 (колегія суддів: головуюча Ходаківська І.П., судді Владимиренко С.В., Демидова А.М.) клопотання про поновлення пропущеного строку задоволено та поновлено ТОВ "Атлантик Груп" строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Черкаської області від 02.09.2024 у справі № 925/712/24. Відкрито апеляційне провадження у справі № 925/712/24 та призначено до розгляду апеляційну скаргу у судовому засіданні на 04.12.2024. За клопотанням ТОВ "Атлантик Груп" розгляд справи постановлено здійснювати у режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 04.12.2024 в режимі відеоконференції взяла участь представниця ТОВ "А`рейллогістикс", яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги, просила відмовити в її задоволенні та залишити в силі оскаржену ухвалу суду першої інстанції.

ТОВ "Атлантик Груп" явку свого представника у судове засідання 04.12.2024 не забезпечило. Своїм правом на участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції представник ТОВ "Атлантик Груп" не скористався. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

До визначеної дати проведення судового засідання від ТОВ "Атлантик Груп" не надійшло заяв чи клопотань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, із вказівкою на наявність обставин, які б об`єктивно унеможливили розгляд справи у судовому засіданні 04.12.2024.

Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника ТОВ "Атлантик Груп".

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Згідно з частинами 1, 2 статті 136 ГПК господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Виходячи з положень статей 136, 137 ГПК України, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 910/20007/20, від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19, від 14.01.2019 у справі №909/526/19, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Підставою заявленого позову є невиконання відповідачем зобов`язання зі сплати орендної плати за користування вагонами за договором оренди №01/09/23 від 01.09.2023, у результаті чого у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 385 014,00 грн.

Питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Заяву про вжиття заходів до забезпечення позову обґрунтовано тим, що відповідач не вживає будь-яких заходів щодо добровільного погашення заборгованості перед вказаним контрагентом. Існує ряд судових рішень про стягнення з ТОВ "Атлантик Груп" заборгованості, також в провадженні господарського суду знаходиться справа про стягнення заборгованості, відповідачем у якій є ТОВ "Атлантик Груп", що, на думку заявника, свідчить про систематичне невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань. Також, станом на 09.08.2024 за відповідачем не зареєстровано жодного об`єкта нерухомого майна, яке б належало останньому на праві власності, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Враховуючи предмет та підстави позову та доводи заяви, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що заявником належним чином доведено наявність фактичних обставин, з якими пов`язується можливість застосування відповідного заходу забезпечення позову та зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову (арешт майна) і предметом позовних вимог (стягнення коштів), відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову з предметом позову.

Водночас, застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками цього судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо використання коштів, наявних у відповідача, що, в свою чергу, дозволить створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 06.12.2023 у справі №917/805/23.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22 (п. 23) звертав увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Що ж до співмірності заходів забезпечення позову, слід зазначити, що накладення арешту як на кошти, так і на майно відповідача, яке буде виявлено, в даному випадку не матиме наслідком подвійного забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), і не суперечить наведеним вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами. Місцевий господарський суд наклав арешт на грошові кошти відповідача в межах суми позовних вимог про стягнення 393 850,39 грн, що знаходяться на банківських рахунках, так і на майно, що свідчить про те, що у випадку недостатності коштів на банківському рахунку заявник матиме реальну гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Суд апеляційної інстанції також враховує посилання позивача у відзиві на апеляційну скаргу на систематичне невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань, допущення ним примусового виконання судових рішень у відносинах з ТОВ "Глобал логістик КВ" та навмисне затягування виконання рішення у цій справі шляхом його оскарження в апеляційному порядку, а також надуманість та безпідставність твердження відповідача, що вжиття відповідних заходів вплинуло на його господарську діяльність, оскільки в апеляційній скарзі відповідач підтвердив про вже наявність арешту всього майна, у тому числі грошових коштів, у рамках виконавчих проваджень ВП 75818933 та ВП 75819958, де стягувачем є ТОВ "Глобал логістик КВ", а боржником - ТОВ "Атлантик Груп".

З огляду на викладене, застосований судом захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти та майно відповідача в межах ціни позову відповідає принципам обґрунтованості та співмірності із заявленими вимогами, а їх невжиття може ускладнити виконання судового рішення у разі задоволення позову, а відтак, ухвала суду є правомірною.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Судові витрати

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за результатами розгляду апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 255 269, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантик Груп" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Черкаської області від 02.09.2024 у справі №925/712/24 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали оскарження у справі № 925/712/24 повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 10.12.2024.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.В. Владимиренко

А.М. Демидова