Постанова

від 21.08.2024 по справі 912/363/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 912/363/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,

представників учасників справи:

ОСОБА_1 - не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" - Дев`ятка О.Г.,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Кепітал Менеджмент"</a> - не з`явився,

ОСОБА_2 - Шаповалов Д.В. ,

ОСОБА_4 - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва"

на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.09.2022 (суддя Поліщук Г.Б.)

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.02.2023 (колегія суддів: Коваль Л.А., Чередко А.Є., Кузнецов В.О.)

у справі за позовом ОСОБА_1

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" (далі - ТОВ "Чапаєва"),

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Кепітал Менеджмент"</a> (далі - ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент"),

3) ОСОБА_2 ,

4) ОСОБА_4

про визнання недійсним рішення, визначення розміру статутного капіталу.

СУТЬ СПОРУ

1. Статутний капітал ТОВ "Чапаєва" становив 38 442,00 грн. Учасниками товариства були ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент", ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

2. 22.12.2021 загальні збори учасників ТОВ "Чапаєва" затвердили результат внесення додаткового вкладу ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент" у розмірі 5 812 496,71 грн, унаслідок чого розмір частки ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент" у статутному капіталі ТОВ "Чапаєва" суттєво збільшився, а розмір часток інших учасників навпаки зменшився.

3. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників та визначення розміру статутного капіталу ТОВ "Чапаєва" і розмірів часток учасників товариства в розмірі, встановленому в редакції статуту ТОВ "Чапаєва" станом на 2018 рік. Позовні вимоги мотивував неналежним повідомленням про час і місце проведення зборів та порушенням вимог щодо одностайності ухвалення рішень з питань перерозподілу часток між учасниками товариства.

4. ОСОБА_1 визначив відповідачами не лише саме товариство (ТОВ "Чапаєва") і ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент", а й учасників товариства ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , частки яких у разі задоволення позову мали би збільшитися (а не зменшитися). ОСОБА_2 у 2022 році вийшла зі складу учасників (до моменту звернення з позовом) і має спір з товариством щодо розрахунків після виходу. ОСОБА_4 брала участь у зборах, рішення зборів не оскаржувала.

5. Суд першої інстанції позов задовольнив частково; визнав недійсним рішення загальних зборів та визначив розмір статутного капіталу (38 442,00 грн), а також розміри часток учасників товариства в розмірі, встановленому в редакції статуту товариства станом на 2018 рік, з урахуванням виправленої рішенням загальних зборів від 15.11.2021 №35 помилки щодо грошового виразу частки учасника ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент" (ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент" - 29 792,55 грн, що становить 77,5%; ОСОБА_4 - 4 197,87 грн, що становить 10,92%; ОСОБА_2 - 3 678,90 грн, що становить 9,57%; ОСОБА_1 - 772,68 грн, що становить 2,01%). Суд апеляційної інстанції скасував рішення в частині задоволення позовної вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів та ухвалив у цій частині нове - про відмову у позові. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.

6. ТОВ "Чапаєва" звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

7. Перед Верховним Судом у цій справі, зокрема, постали питання:

- чи правильно суди встановили необхідну кількість голосів для ухвалення рішень на спірних загальних зборах;

- чи добросовісною є поведінка позивача та чи дотримано баланс інтересів самого товариства та його учасників;

- чи впливає встановлення дійсного складу учасників товариства на належність та ефективність такого способу захисту як визначення розміру статутного капіталу та часток учасників та дотримання балансу інтересів сторін;

- чи вийшли суди попередніх інстанцій за межі позовних вимог при встановленні порушення порядку скликання загальних зборів.

8. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу з таких мотивів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

9. 29.01.2004 на підставі розпорядження голови Новоукраїнської районної державної адміністрації Кіровоградської області №102-р зареєстровано ТОВ "Чапаєва" (код 32610639).

10. Згідно з розд.7 статуту ТОВ "Чапаєва" у редакції, затвердженій загальними зборами учасників (протокол від 15.11.2018 №23), статутний капітал товариства дорівнює 38 442,00 грн.

11. Статутний капітал між учасниками розподіляється таким чином:

- ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент" - 35 937,00 грн та становить 77,5% статутного капіталу;

- ОСОБА_4 - 4 197,87 грн та становить 10,92% статутного капіталу;

- ОСОБА_2 - 3 678,90 грн та становить 9,57% статутного капіталу;

- ОСОБА_1 - 772,68 грн та становить 2,01% статутного капіталу.

12. Учасники можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників. Кожний учасник має переважне право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі. Треті особи та учасники товариства можуть зробити додаткові вклади після реалізації кожним учасником свого переважного права або відмови від реалізації такого права в межах різниці між сумою збільшення статутного капіталу та сумою внесених учасниками додаткових вкладів, лише якщо це передбачено рішенням загальних зборів учасників про залучення додаткових вкладів. У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення додаткових вкладів визначаються загальна сума збільшення статутного капіталу товариства, коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі та запланований розмір статутного капіталу (п.7.6 статуту).

13. Відповідно до п.10.1 статуту органами товариства є загальні збори учасників та виконавчий орган.

14. Загальні збори учасників є вищим органом товариства (п.10.2 статуту).

15. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом (п.10.3 статуту).

16. Перерозподіл часток між учасниками товариства є компетенцією загальних зборів учасників (пп.5 п.10.4 статуту).

17. Згідно з п.10.13 статуту загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників.

18. Повідомлення, визначене п.10.13 статуту, надсилається простим поштовим відправленням. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників (п.10.14 статуту).

19. У п.10.27 статуту визначено, що рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пп.4, 5, 9, 10 п.10.4 статуту, приймаються одностайно всіма учасниками, які мають право голосу з відповідних питань.

20. Виконавчим органом товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є директор (п.10.33 статуту).

21. 15.11.2021 відбулися загальні збори ТОВ "Чапаєва", які прийняли рішення, оформлені протоколом №35: затвердити статут ТОВ "Чапаєва" у новій редакції у зв`язку з помилкою в чинній редакції статуту товариства - частка учасника в грошовому виразі ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент" вказана невірно та інші зміни і уточнення. Уповноважити ОСОБА_5 підписати статут ТОВ "Чапаєва".

22. Відповідно до пунктів 7.1 та 7.2 статуту ТОВ "Чапаєва" у редакції, затвердженій загальними зборами учасників (протокол від 15.11.2021 №35), статутний капітал товариства дорівнює 38 442,00 грн.

23. Статутний капітал між учасниками розподіляється наступним чином:

- ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент" - 29 792,55 грн та становить 77,5% статутного капіталу;

- ОСОБА_4 - 4 197,87 грн та становить 10,92% статутного капіталу;

- ОСОБА_2 - 3 678,90 грн та становить 9,57% статутного капіталу;

- ОСОБА_1 - 772,68 грн та становить 2,01% статутного капіталу.

24. 22.11.2021 на адресу ОСОБА_1 було направлене оголошення про проведення загальних зборів 22.12.2021.

25. Згідно з описом вкладення та копії накладної Укрпошти від 22.11.2021 №2800008301437 відправником є ТОВ "Чапаєва", одержувачем відправлення з оголошеною цінністю є ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

26. До повідомлення про проведення загальних зборів учасників товариства не додано проект запропонованих змін до статуту.

27. 22.12.2021 відбулися загальні збори учасників ТОВ "Чапаєва", оформлені протоколом №37, на яких прийняті такі рішення:

- затвердити результати внесення додаткових вкладів учасниками товариства в розмірі 5 812 496,71 грн, внесок до статутного капіталу вніс один учасник ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент";

- затвердити з урахуванням фактично внесених учасником товариства додаткових вкладів розмір частки учасника ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент", в грошовому еквіваленті складає 5 812 496,71 + 29 792,55 = 5 842 289,26 грн та становить 99,85% статутного капіталу;

- затвердити розмір статутного капіталу ТОВ "Чапаєва" з урахуванням фактично внесених учасником товариства додаткового вкладу, розмір статутного капіталу складає 5 850 938,71 грн;

- внести зміни до статуту товариства та затвердити статут ТОВ "Чапаєва" в новій редакції у зв`язку збільшенням статутного капіталу.

28. Частки між учасниками розподіляються таким чином:

- ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент" - 5 842 289,26 грн та становить 99,85% статутного капіталу;

- ОСОБА_4 - 4 197,87 грн та становить 0,07% статутного капіталу;

- ОСОБА_2 - 3 678,90 грн та становить 0,06% статутного капіталу;

- ОСОБА_1 - 772,68 грн та становить 0,02% статутного капіталу.

29. Відповідний розмір статутного капіталу товариства та розміри часток учасників закріплені в новій редакції статуту ТОВ "Чапаєва", затвердженій загальними зборами учасників (протокол від 22.12.2021 №37).

30. За змістом протоколу від 22.12.2021 №37 у загальних зборах учасників взяли участь два учасники товариства: ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент" та ОСОБА_4 .

31. На підставі вказаного рішення здійснені реєстраційні дії та відповідні зміни внесені до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).

Короткий зміст позовних вимог

32. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до відповідачів про:

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Чапаєва" від 22.12.2021, оформленого протоколом загальних зборів учасників №37;

- визначення розміру статутного капіталу ТОВ "Чапаєва" та розмірів часток учасників товариства в розмірі, встановленому в редакції статуту ТОВ "Чапаєва" станом на 2018 рік, а саме: 1) статутний капітал товариства дорівнює 38 442,00 грн; 2) статутний капітал між учасниками розподіляється наступним чином: ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент" - 35 937,00 грн (77,5%); ОСОБА_4 - 4 197,87 грн (10,92%); ОСОБА_2 - 3 678,90 грн (9,57%); ОСОБА_1 - 772,68 грн (2,01%).

33. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником ТОВ "Чапаєва"; у червні 2021 року позивач звернувся до товариства з вимогою про проведення загальних зборів щодо виплати дивідендів за результатами роботи товариства в період 2013-2021 роки; розглянувши відповідну заяву, товариство скликало загальні збори, проте 27.07.2021 учасники не змогли домовитися про розподіл прибутку і голова зборів оголосив перерву; в лютому 2022 року позивач випадково дізнався про проведення в грудні 2021 року загальних зборів учасників товариства, на яких прийнято рішення про збільшення статутного капіталу та перерозподіл часток між учасниками товариства; в результаті прийнятого рішення частка позивача у складеному капіталі товариства зменшилася з 2,01% до 0,02%; позивач належним чином не повідомлений про час та місце проведення зборів; рішення прийняте з порушенням ч.3 ст.34 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (рішення загальних зборів з питання перерозподілу часток між учасниками приймається одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

34. Господарський суд Кіровоградської області рішенням від 14.09.2022 позов задовольнив частково:

- визнав недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Чапаєва" від 22.12.2021, оформлене протоколом №37;

- визначив розмір статутного капіталу та розміри часток учасників товариства в розмірі, встановленому в редакції статуту товариства станом на 2018 рік, з урахуванням виправленої рішенням загальних зборів учасників від 15.11.2021 №35 помилки щодо грошового виразу частки учасника ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент", а саме: 1) статутний капітал товариства дорівнює 38 442,00 грн; 2) статутний капітал між учасниками розподіляється наступним чином: ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент" - 29 792,55 грн (77,5%); ОСОБА_4 - 4 197,87 грн (10,92%); ОСОБА_2 - 3 678,90 грн (9,57%); ОСОБА_1 - 772,68 грн (2,01%).

35. Рішення суду першої інстанцій мотивоване таким:

- опис вкладення у цінний лист підтверджує, що всупереч п.10.14 статуту до повідомлення про проведення загальних зборів учасників товариства не доданий проект запропонованих змін до статуту, які були внесені оспорюваним рішенням загальних зборів; отже, було порушено порядок скликання та проведення загальних зборів учасників ТОВ "Чапаєва" 22.12.2021;

- у загальних зборах взяли участь два учасники: ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент" та ОСОБА_4 ; інші два учасники, у тому числі позивач, участь у зборах не брали; рішення про перерозподіл часток у товаристві прийняте за відсутності необхідного кворуму для прийняття цього рішення, а саме одностайно, тобто 100% голосів учасників товариства, які мають право голосу;

- факт наявності математичної помилки при обрахуванні частки учасника ТОВ "Чапаєва" - ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент" у грошовому виразі та виправлення вказаної помилки рішенням загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом від 15.11.2021 №35, не заперечується учасниками справи та є очевидним.

36. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 02.02.2023 скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовної вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Чапаєва" від 22.12.2021, оформленого протоколом №37, та ухвалив у цій частині нове рішення про відмову у позові.

37. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване, зокрема, таким:

- висновки суду першої інстанції в частині наявності підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсними рішень учасників товариства є необґрунтованими, оскільки задоволення вищевказаних вимог не сприятиме ефективному судовому захисту прав позивача;

- існує стала та послідовна практика Великої Палати Верховного Суду щодо способу захисту прав особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзивів на касаційну скаргу

38. 21.02.2023 ТОВ "Чапаєва" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.09.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.02.2023, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

39. Скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на п.1 ч.2 ст.287 ГПК та зазначає, зокрема, таке:

- щодо порядку скликання загальних зборів (статті 29, 32 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю") суди не врахували висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 08.06.2021 у справі №906/1336/19, Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №910/807/17, від 13.10.2021 у справі №908/1767/20;

- щодо порядку прийняття рішень загальними зборами (ст.34 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", п.10.27 статуту ТОВ "Чапаєва"), порушених корпоративних прав позивача та способу їх захисту (статті 14, 74, 76, 162 ГПК, статті 12, 13, 18 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних підприємців та громадських формувань") суди не врахували висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 08.10.2019 у справі №916/2084/17, від 17.12.2019 у справі №927/97/19, від 18.03.2020 у справі №466/6221/16-а, Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №924/700/21, від 23.11.2021 у справі №924/9/21, від 30.01.2018 у справі №904/9839/16, від 16.11.2021 у справі №924/1304/20, від 16.10.2020 у справі №910/12787/17;

- щодо заборони суперечливої поведінки суди не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №910/9351/20, від 09.06.2021 у справі №911/3039/19, від 08.09.2021 у справі №910/10444/20.

40. 20.03.2023 на адресу Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 , у якому просить закрити касаційне провадження. У відзиві, зокрема, зазначає:

- відповідач наводить висновки Верховного Суду, але не вказує, які норми права суд апеляційної інстанції застосував без їх урахування;

- доведенню в касаційній скарзі підлягає застосування норм права без урахування висновків саме щодо дотримання порядку скликання загальних зборів, порядку їх проведення, порядку ухвалення рішень з певних питань; касаційна скарга таких доводів не містить;

- ТОВ "Чапаєва" не дотрималося вимог статуту щодо своєчасного повідомлення учасників товариства із завчасним направлення необхідних документів, а саме проекту статуту за 30 календарних днів до проведення загальних зборів;

- зміни до статуту були вигідні лише одному учаснику - ТОВ "Aгpo Кепітал Менеджмент"; дії товариства були умисними та спрямованими на зменшення часток учасників у статутному капіталі з метою зменшення обсягу виплат у разі виходу учасника з товариства.

41. 23.03.2023 надійшов відзив ОСОБА_1 , у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін. У відзиві вказує:

- судові рішення у цій справі відповідають висновкам Верховного Суду, оскільки суди встановили факт неналежного повідомлення учасників товариства;

- суди правильно встановили характер спірних правовідносин та ухвалили рішення на захист порушених корпоративних прав позивача;

- поведінка позивача не є суперечливою; рішення про збільшення статутного капіталу та перерозподіл часток приймалися виключно з метою позбавлення позивача права на виплату значної суми дивідендів;

- касаційна скарга не відповідає вимогам ГПК, оскільки не містить обставини, за яких суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права.

42. 05.04.2023 та 16.02.2024 надійшли доповнення ТОВ "Чапаєва" до касаційної скарги, які, однак, Верховний Суд залишив без розгляду як такі, що подані поза межами строку на касаційне оскарження, без клопотання про його поновлення і без наведення обґрунтувань поважності причин пропуску такого строку.

Рух справи у суді касаційної інстанції, заяви та пояснення сторін

43. Верховний Суд ухвалою від 03.03.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва", розгляд справи призначив у відкритому судовому засіданні на 12.04.2023.

44. Верховний Суд ухвалою від 12.04.2023 зупинив касаційне провадження у справі №912/363/22 до завершення перегляду палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - Корпоративна палата) справи №907/922/21.

45. Верховний Суд ухвалою від 11.01.2024 поновив провадження у справі та призначив її до розгляду на 21.02.2024.

46. Верховний Суд ухвалою від 21.02.2024 оголосив перерву у судовому засіданні до 20.03.2024.

47. 06.03.2024 на адресу електронної пошти Верховного Суду надійшли пояснення ОСОБА_2 , подані представником заявника адвокатом Шаповаловим Д.В. та підписані його електронним цифровим підписом. Втім, позаяк адвокат подав до Верховного Суду пояснення не у спосіб, передбачений ГПК, вони були залишені без розгляду.

48. 11.03.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшли пояснення ОСОБА_1 , у яких, зокрема, зазначає:

- висновки, викладені у постанові Верховного Суду у справі №907/922/21, стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі, що переглядається;

- у справі №912/363/22 позовна заява мотивована тим, що позивач є учасником ТОВ "Чапаєва"; в лютому 2022 року позивач випадково дізнався про проведення в грудні 2021 року загальних зборів учасників товариства, на яких прийнято рішення про збільшення статутного капіталу та перерозподіл часток між учасниками товариства; позивач вважає, що таке рішення порушує його корпоративні права і є незаконним; позивач наголошує на тому, що він належним чином не повідомлений про час та місце проведення зборів, крім того, прийняттям оспорюваного рішення порушено ч.3 ст.34 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідності до якої рішення загальних зборів учасників з питання перерозподілу часток між учасниками товариства приймається одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань; обираючи спосіб захисту, позивач керувався висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16;

- у справі №907/922/21 позивачка на момент стверджуваного порушення була учасницею товариства з часткою у статутному капіталі у розмірі 1 302,50 грн (11,90%); також вона є однією з трьох спадкоємиць померлого учасника товариства, який володів часткою у статутному капіталі у розмірі 8 127,00 грн (74,28%); у серпні та вересні 2016 року було прийнято два рішення загальних зборів учасників товариства, правомочність яких позивачка заперечує; другим рішенням скасовано попереднє про збільшення частки позивачки за рахунок 1/3 частки спадкодавця, відмовлено їй у прийнятті до складу учасників з часткою спадкодавця, а потім виключено її та інших учасників з товариства; цим же рішенням прийнято двох нових учасників, збільшено статутний капітал та здійснено перерозподіл часток; у справі розглядається спір про розмір статутного капіталу та склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю; позивачка вважає, що нові учасники незаконно (недобросовісно) вступили до товариства, виключили інших учасників з товариства, зокрема позивачку; загальні збори учасників товариства були неправомочними приймати рішення, оскільки позивачка як учасниця товариства та спадкоємиця мажоритарного учасника мала у сукупності 72,62% голосів і не голосувала за ці рішення;

- за змістом правовідносин справи не є подібними, оскільки у справі №912/363/22 склад учасників товариства не змінювався, учасники товариства не виключались;

- відповіді на більшість запитань, на які надав відповідь Верховний Суд у справі №907/922/21, не мають значення для розгляду справи №912/363/22; Верховний Суд зробив висновок про те, що ухвалення судом рішення про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю не є втручанням у виключну компетенцію загальних зборів учасників товариства; зазначений висновок узгоджується з висновками які містяться у постанові Центрального апеляційного господарського суду у справі №912/363/22;

- висновки, викладені у справі №907/922/21, підтверджують законність та вмотивованість постанови Центрального апеляційного господарського суду у справі 912/363/22; правильних висновків дійшов Господарський суд Кіровоградської області, задовольнивши позов у повному обсязі.

49. 13.03.2024 надійшли пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне Агро-Плюс" (ТОВ "Чапаєва") у яких, зокрема, зазначає:

- суди допустили помилку у визначенні статусу двох учасників товариства: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що призвело до прийняття незаконного рішення;

- на момент подання позову (16.02.2022) та на момент ухвалення рішення судом першої інстанції (14.09.2022), з урахуванням виходу ОСОБА_2 з товариства, його учасниками були: 1) ОСОБА_1 з часткою 772,68 грн; 2) ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент" з часткою 5 842 289,26 грн; 3) ОСОБА_4 з часткою 4 197,87 грн;

- ОСОБА_2 вважається такою, що вийшла з товариства з дня державної реєстрації її виходу - 24.01.2022, що передувало зверненню позивача з позовом;

- суди мали розглянути позовні вимоги з урахуванням добровільного виходу ОСОБА_2 з товариства, а тому примусове повернення її до складу учасників за рішенням суду і подальше розподілення статутного капіталу між учасниками з урахуванням її частки суперечить ч.1, ч.5 ст.24 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", ч.3 ст.12 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), і не може вважатися законним;

- за рішенням суду частка ОСОБА_4 , визначена у відсотках, збільшилася: з 0,07% статутного капіталу до 10,92% статутного капіталу, при тому, що сама ОСОБА_4 рішення загальних зборів не оспорювала, що свідчить про її згоду з рішеннями цих зборів;

- суди не врахували зібрані у справі докази, що стосуються виходу ОСОБА_2 з товариства до пред`явлення позову та згоди ОСОБА_6 з рішеннями оскаржуваних загальних зборів та ухвалили помилкове рішення про розподіл часток між учасниками;

- обраний позивачем спосіб захисту не можна вважати ефективним, що є додатковою підставою для скасування оскаржуваних рішень і ухвалення нового рішення про відмову у задоволені позову.

50. 19.03.2024 надійшли пояснення ОСОБА_2 , у яких, зокрема, вказує:

- оскаржуваним рішенням ТОВ "Чапаєва" штучно збільшено частку у статутному капіталі товариства у грошовому та відсотковому співвідношенні на користь одного учасника (засновника) - ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент" (частка збільшилась з 29 792,55 грн до 5 842 289,26 грн, у відсотковому співвідношенні - з 77,5% до 99,85%) за рахунок інших учасників, частки яких у грошовому виразі не змінилися, але зменшилися у відсотковому співвідношенні;

- спір у справі №912/363/22 жодним чином не стосується зміни складу учасників ТОВ "Чапаєва";

- вихід ОСОБА_2 зі складу часників (засновників) відбулося лише 24.01.2022 на підставі її заяви від 19.01.2022 №34, тобто на місяць пізніше, ніж прийняте оскаржуване рішення ТОВ "Чапаєва";

- ОСОБА_2 , звертаючись із заявою від 27.01.2022 на адресу ТОВ "Чапаєва", просила повідомити про вартість її частки у статутному капіталі товариства, надати обґрунтований розрахунок такої частки та копії документів, необхідних для такого розрахунку, і виплатити частки протягом строку, визначеного статутом товариства;

- ТОВ "Чапаєва" надало розрахунок, у якому зазначено її частку в розмірі 0,06%, замість 9,57%, та надано копію оскаржуваного рішення від 22.12.2021, оформленого протоколом №37; з цього моменту ОСОБА_2 дізналася, що оскаржуваним рішенням змінено її частку у відсотковому співвідношенні у статутному капіталі ТОВ "Чапаєва";

- така зміна у відсотковому співвідношенні у статутному капіталі ТОВ "Чапаєва" могла відбутись не тільки у бік зменшення, а й у бік збільшення, у зв`язку з чим ОСОБА_2 правомірно є відповідачем разом з іншими учасниками ТОВ "Чапаєва";

- висновки Корпоративної палати, викладені у постанові від 11.12.2023 у справі №907/922/21, повністю відповідають як способам захисту, обраним позивачем, так і суб`єктному складу його учасників, оскільки стосуються виключно приведення розміру статутного капіталу товариства, розміру часток учасників у грошовому та відсотковому еквіваленті до стану, що існував до порушення у зв`язку з прийняттям оскаржуваного рішення 22.12.2021, і жодним чином не стосуються зміни складу учасників товариства, в тому числі їх поновлення в ньому;

- на розгляді Господарського суду Кіровоградської області перебуває справа №912/781/22 за позовом ОСОБА_2 з ідентичним предметом спору, але за інших підстав, якими є порушення її прав на виплату компенсації при виході зі складу учасників (засновників) товариства пропорційно частці у статутному капіталі на рівні 9,57%;

- 23.02.2024 представник ТОВ "Чапаєва" звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з клопотанням про закриття провадження у справі №912/781/22, мотивуючи його наявністю спору з аналогічним предметом у справі №912/363/22; визнає розмір статутного капіталу та часток учасників ТОВ "Чапаєва", визначені судами у справі №912/363/22, та вказує на відсутність предмету спору;

- у суді касаційної інстанції представник ТОВ "Чапаєва" намагається довести протилежне, що свідчить про недобросовісну поведінку представника ТОВ "Чапаєва" та зловживання процесуальними правами.

51. Верховний Суд ухвалою від 20.03.2024 передав справу №912/363/22 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з таких підстав:

- колегія суддів Касаційного господарського суду вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", викладеного, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, шляхом його уточнення в частині того, що відповідачами за позовами про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників можуть бути не лише товариство та інші учасники, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі, а також й інші учасники товариства, у тому числі учасники, які вибули, на права або законні інтереси яких може вплинути судове рішення у випадку задоволення позовних вимог (які отримують частку у власність або розмір їх часток збільшується, але не зверталися з відповідною позовною вимогою, тобто їх майновий стан змінюється судом поза їх волею);

- у спорах про визначення розміру статутного капіталу та / або часток учасників товариства господарський суд за наявності для цього підстав, дослідивши докази та врахувавши встановлені обставини справи, може самостійно визначити розмір статутного капіталу товариства та / або розмір часток його учасників, який (які) відрізняються від тих, що визначені позивачем у позовній заяві.

52. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 25.04.2024 повернула справу №912/363/22 колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду та, зокрема, зазначила:

- Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16 був сформульований висновок щодо застосування норми пп."д" п.3 ч.5 ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" при визначенні належного та ефективного способу захисту порушеного права учасника товариства, якого було виключено зі складу його учасників. Колегія Касаційного господарського суду проти цього висновку не заперечує;

- Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16 не формулювала висновків щодо застосування норм ст.45 ГПК України шляхом обмеження кола відповідачів за таким позовом лише господарським товариством та його учасниками, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі. Навпаки, у п.56 постанови від 22.10.2019 у справі №923/876/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що визнання недійсними рішень загальних зборів учасників та визнання права власності позивача на частку у статутному капіталі товариства передбачає поновлення становища, яке існувало до прийняття зазначених рішень, тобто відновлення первісного складу учасників товариства, у тому числі за участі раніше виключених учасників, яких не було залучено судом до участі у справі;

- у справі № 912/363/22 всі учасники ТОВ "Чапаєва", у тому числі ті, які вибули зі складу учасників, залучені до участі у справі як відповідачі. Сторони у справі не заперечують визначення складу відповідачів, не зазначають про необхідність обмеження їх кола лише господарським товариством та чинними його учасниками і не посилаються при цьому на останнє речення п.61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16. Отже, залучення до участі у справі як відповідача вибувшого учасника товариства ОСОБА_2 , яка при задоволенні позову може відновити статус його учасника, ніяким чином не суперечить наведеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від яких шляхом уточнення пропонує відступити Касаційний господарський суд;

- Касаційний господарський суд на підтвердження наявності виключної правової проблеми послався на свою постанову від 31.08.2022 у справі №924/700/21, а також на те, що на розгляді господарських судів різних інстанцій наявна значна кількість справ щодо визначення розміру статутного капіталу та / або часток учасників товариств, проте не навів прикладів різного вирішення наведеної проблеми різними судами; не зазначив, чому ця проблема не може бути вирішена колегією Касаційного господарського суду або його корпоративною чи об`єднаною палатами. Касаційний господарський суд передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду питання застосування норм права, яке має повноваження вирішити самостійно під час розгляду касаційної скарги як належний суд.

53. Верховний Суд ухвалою від 21.05.2024 прийняв справу №912/363/22 до провадження, її розгляд призначив на 17.07.2024.

54. Верховний Суд ухвалою від 17.07.2024 оголосив перерву в судовому засіданні до 07.08.2024.

55. 25.07.2024 надійшли пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівне Агро-Плюс" (ТОВ "Чапаєва") у яких, зокрема, зазначає, що в своїй касаційній скарзі скаржник посилався на те, що звертаючись з позовом про захист своїх корпоративних прав позивач повинен був зазначити та обґрунтувати, яке саме його право, пов`язане із збільшенням статутного капіталу товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та яким саме чином було порушене в результаті прийняття спірного рішення; такі посилання у позові відсутні; обґрунтування позовних вимог в частині порушення корпоративних прав зведені до одного речення, в якому міститься висновок, що оскаржуване рішення не відповідає нормам закону та є недійсним; за відсутності такого посилання суди попередніх інстанцій незаконно, на власний розсуд, встановили, які саме корпоративні права позивача були порушені; рішення загальних зборів, оформлені протоколом від 20.11.2021 №36, позивач не оскаржує, що свідчить про фактичне погодження з ними; не зазначення позивачем у позові, на якому конкретному етапі збільшення статутного капіталу товариства і чим саме були порушені його корпоративні права, позбавляє суд можливості врахувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства.

56. Верховний Суд ухвалою від 07.08.2024 оголосив перерву в судовому засіданні до 21.08.2024.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо необхідної кількості голосів, добросовісності поведінки позивача та дотримання балансу інтересів учасників і самого товариства

57. Скаржник стверджує, що суди, дійшовши висновку, що рішення про перерозподіл часток у товаристві прийнято за відсутності, зокрема, позивача у справі, що є порушенням приписів ч.3 ст.34 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" щодо необхідного кворуму для прийняття цього рішення (одностайно, тобто 100% голосів учасників), внаслідок чого необхідно захистити корпоративні права позивача в порядку ч.5 ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", неправильно застосували ч.3 ст.34 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та ч.5 ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.

58. Скаржник, посилаючись на положення ч.2 ст.34 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", зазначає, що рішення про збільшення статутного капіталу, коефіцієнту відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі та запланованого розміру статутного капіталу було прийнято 77,5% голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з цього питання. Цим же рішенням встановлено строк для внесення додаткових вкладів - протягом тридцяти календарних днів з дня прийняття рішення (протокол загальних зборів від 20.11.2021 №36). У свою чергу, це рішення загальних зборів від 20.11.2021 позивач не оскаржує. Позивач також не зазначає, яке саме його право було порушено у зв`язку із збільшенням статутного капіталу товариства за рахунок додаткових вкладів.

59. Верховний Суд частково погоджується з доводами скаржника.

60. Частиною 2 ст.30 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що до компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема: 2) внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про здійснення діяльності товариством на підставі модельного статуту; 3) зміна розміру статутного капіталу товариства; 4) затвердження грошової оцінки негрошового вкладу учасника; 5) перерозподіл часток між учасниками товариства у випадках, передбачених цим Законом; 9) створення інших органів товариства, визначення порядку їх діяльності; 10) прийняття рішення про придбання товариством частки (частини частки) учасника; 13) прийняття рішень про виділ, злиття, поділ, приєднання, ліквідацію та перетворення товариства, обрання комісії з припинення (ліквідаційної комісії), затвердження порядку припинення товариства, порядку розподілу між учасниками товариства у разі його ліквідації майна, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, затвердження ліквідаційного балансу товариства.

61. Відповідно до ч.1 ст. ст.34 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства.

62. Рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 ч.2 ст.30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань (ч.2 ст.34 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

63. Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10 ч.2 ст.30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань (ч.3 ст.34 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

64. Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань (ч.4 ст.34 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

65. Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства (ч.5 ст.34 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

66. Як встановили суди попередніх інстанцій, у п.10.27 статуту ТОВ "Чапаєва" визначено, що рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пп.4, 5, 9, 10 п.10.4 статуту, приймаються одностайно всіма учасниками, які мають право голосу з відповідних питань. У той же час, пп.5 п.10.4 статуту ТОВ "Чапаєва" передбачено, що перерозподіл часток між учасниками товариства є компетенцією загальних зборів учасників.

67. На підставі цього суди дійшли висновку, що спірні рішення загальних зборів були прийняті з порушенням зазначених норм, оскільки у голосуванні брали участь лише два учасника - ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент" та ОСОБА_4 .

68. Скаржник також зазначає, що суди не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №910/9351/20, від 09.06.2021 у справі №911/3039/19, від 08.09.2021 у справі №910/10444/20 щодо заборони суперечливої поведінки. У цих постановах Верховний Суд зазначив, що доктрина "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки), в основі якої лежить принцип добросовісності, базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них.

69. На думку скаржника суперечлива поведінка позивача полягає у тому, що на загальних зборах ТОВ "Чапаєва" 20.11.2021 (протокол №36) було вирішено збільшити статутний капітал на суму 7 500 000 грн з метою поповнення обігових коштів шляхом збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів учасників; вказане рішення позивач не оскаржив, що дає підстави вважати, що він з ним погодився; натомість оскаржуваним рішенням загальних зборів (від 22.12.2021, протокол №37) були затверджені результати внесення додаткових вкладів, розмір часток учасників.

70. Скаржник вважає, що наведене свідчить про те, що позивач, з одного боку, фактично погодився із збільшенням статутного капіталу за рахунок внесення додаткових вкладів, однак з іншого боку, не погоджується з результатами такого внесення іншими учасниками, при тому що сам такий вклад не вніс.

71. Стверджує, що рішення про збільшення статутного капіталу відповідає інтересам товариства, а поверення до попереднього розміру статутного капіталу неминуче призведе до порушень інтересів як самого товариства, так і інтересів ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент", який вже вніс додатковий вклад. Для урахування балансу як власних інтересів, так і інтересів товариства, позивач мав би просити суд захистити їх у інший спосіб, ніж той, з яким він звернувся.

72. Верховний Суд частково погоджується з цими доводами скаржника з таких мотивів.

73. Загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ч.1 ст.3 ЦК).

74. Верховний Суд у постанові від 22.02.2022 у справі №904/6293/20 зазначив, що добросовісність є однією із основоположних засад цивільного законодавства (п.6 ст.3 ЦК). Принцип добросовісності передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Дії учасників цивільних та корпоративних відносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

75. У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17 зроблено висновок про те, що добросовісність (п.6 ст.3 ЦК) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

76. Зазначене відповідає висновкам, на які посилається скаржник.

77. Учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом (п.1 ч.1 ст.116 ЦК).

78. Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства, зокрема, мають право брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства.

79. Загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом (ст.29 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

80. Статтею 18 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників.

81. У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення додаткових вкладів визначаються загальна сума збільшення статутного капіталу товариства, коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі та запланований розмір статутного капіталу (ч.2 ст.18 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

82. Протягом одного місяця з дати спливу строку для внесення додаткових вкладів, встановленого відповідно до цієї статті, загальні збори учасників товариства приймають рішення про: 1) затвердження результатів внесення додаткових вкладів учасниками товариства та/або третіми особами; 2) затвердження розмірів часток учасників товариства та їх номінальної вартості з урахуванням фактично внесених ними додаткових вкладів; 3) затвердження збільшеного розміру статутного капіталу товариства (ч.10 ст.18 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

83. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, на яку посилається скаржник, зазначено, що, ухвалюючи рішення про задоволення позову одного із учасників товариства, суди мали врахувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства, включаючи колишніх учасників, також не збігаються (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №916/2084/17). Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мали врахувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства та надавати оцінку добросовісності відповідачів, які у разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

84. Однак, суди попередніх інстанцій зазначеного не врахували та не дослідили обставини щодо прийняття загальними зборами рішень, які передували оскаржуваним, положення статуту товариства щодо процедури збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів (порядку прийняття такого рішення), не обмежуючись лише посиланням на положення щодо порядку прийняття рішень про перерозподіл часток між учасниками товариства, не встановили обставини згоди чи незгоди позивача з рішенням щодо внесення додаткових вкладів, враховуючи той факт, що скаржник на обставину ухвалення рішень від 20.11.2021 посилався, зокрема, в апеляційній скарзі (стверджував, що на у цих зборах взяли участь та проголосували "за" ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент" (77,5%) та ОСОБА_4 (10,92%)).

85. Суд апеляційної інстанції лише зазначив, що у справі оскаржується тільки рішення від 22.12.2021 про затвердження результатів внесення додаткових вкладів учасниками товариства та наслідки такого затвердження. При цьому не враховано, що рішення про затвердження результатів внесення додаткових вкладів фактично є похідним від рішення про збільшення статутного капіталу за рахунок таких вкладів, помилково ототожнено рішення про затвердження результатів внесення додаткових вкладів з рішенням про перерозподіл часток.

86. Необхідно враховувати, що випадок, за якого учасник фактично погоджується зі збільшенням статутного капіталу за рахунок внесення додаткових вкладів, однак не погоджується з результатами такого внесення іншими учасниками, може свідчити про суперечливість поведінки такого учасника та призвести до порушення балансу інтересів сторін, оскільки повернення до попереднього розміру статутного капіталу може порушити інтереси щонайменше учасника, який вже вніс додатковий вклад.

87. Отже, судам необхідно дослідити зазначені обставини, надати їм належну оцінку, зокрема, в контексті добросовісності поведінки позивача (наявності чи відсутності факту її суперечливості) та, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту і ухвалюючи рішення у цій справі, врахувати баланс інтересів учасників і самого товариства, які можуть не збігатися.

Щодо способу захисту та дійсного складу учасників товариства

88. За змістом статей 15 і 16 ЦК кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у ч.2 ст.16 ЦК, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абз.12 ч.2 ст.16 ЦК).

89. Згідно з ч.5 ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подаються, зокрема, один із таких відповідних документів: судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві (пп."д" п.3 ч.5); судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю (пп."е" п.3 ч.5).

90. Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16, позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до ЄДР. Вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (пп."д" п.3 ч.5 ст.17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

91. Провадження у цій справі зупинялося до розгляду Корпоративною палатою справи №907/922/21. Корпоративна палата 11.12.2023 ухвалила постанову у вказаній справі.

92. Відповідно до ч.4 ст.300 ГПК суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 ч.1 ст.310, ч.2 ст.313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги, а тому висновки зі справи №907/922/21 підлягають врахуванню у цій справі.

93. Корпоративна палата у постанові від 11.12.2023 у справі №907/922/21 відступила від висновків, викладених у пунктах 95, 96 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №924/700/21, та вказала, що ухвалення судом рішення про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю не є втручанням у виключну компетенцію загальних зборів учасників товариства.

94. Корпоративна Палата у постанові від 11.12.2023 у справі №907/922/21 також зазначила таке:

"108. Пунктом 4 частини третьої статті 162 ГПК України встановлено, що, викладаючи зміст позовної заяви, позивач зазначає зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

109. Визначення в позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) повинно відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2023 року у справі №686/20282/21 (провадження №14-102цс220)).

110. Отже, за загальним правилом позивач звертається за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах. В інтересах інших осіб позивач може звертатися виключно у випадках, встановлених законом. Особа, яка подала позов, і особи, в інтересах яких подано позов, є позивачами. Відповідачами є особи, які порушують, не визнають або оспорюють права та законні інтереси цих осіб.

111. Позивач, обираючи правильний спосіб захисту (визначення розміру статутного капіталу та часток учасників), має формулювати свої позовні вимоги з урахуванням змін у розмірі статутного капіталу та складі учасників, які відбулися після його виключення, прав та інтересів інших учасників товариства (пункт 49 постанови Верховного Суду від 31 серпня 2022 у справі №924/700/21).

112. Підсумовуючи викладене вище, Корпоративна Палата зазначає, що Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що позов про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства є належним способом захисту прав позивача, якого виключено зі складу учасників товариства, і він вимагає повернення йому статусу учасника. Відповідати за таким позовом мають товариство та інші учасники, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі. Тобто Велика Палата Верховного Суду прямо робить висновок про можливість позбавлення учасників - відповідачів своїх часток у статутному капіталі за рішенням суду про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства, у такому разі суд має надавати оцінку добросовісності поведінки відповідачів."

95. Таким чином, згідно з наведеними висновками відповідачами за позовами про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників товариства є саме товариство та інші учасники, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

96. Разом із тим можливим є також виникнення випадків, як у справі, що переглядається, за яких наслідком задоволення відповідного позову може бути не лише позбавлення відповідача-учасника частки у статутному капіталі або її частини у грошовому чи відсотковому виразі, а й, зокрема, поновлення права власності/збільшення розміру часток тих учасників, які є не позивачами, а відповідачами (по суті поза їх волею та бажанням, але без такого збільшення неможливо визначити розмір статутного капіталу та часток учасників на момент ухвалення судового рішення).

97. Так, у цій справі ОСОБА_4 є відповідачем. Водночас неможливо задовольнити позовні вимоги позивача, не збільшивши частку у статутному капіталі відповідача ОСОБА_4 , оскільки суд повертає розмір статутного капіталу до того його розміру, який існував до ухвалення рішення про збільшення статутного капіталу.

98. Верховний Суд ухвалою від 20.03.2024 передав цю справу (№912/363/22) на розгляд Великої Палати Верховного Суду, зокрема, з підстави необхідності відступити від висновку щодо застосування ст.17 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, шляхом його уточнення в частині того, що відповідачами за позовами про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників можуть бути не лише товариство та інші учасники, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі, а також й інші учасники товариства, у тому числі учасники, які вибули, на права або законні інтереси яких може вплинути судове рішення у випадку задоволення позовних вимог (які отримують частку у власність або розмір їх часток збільшується, але не зверталися з відповідною позовною вимогою, тобто їх майновий стан змінюється судом поза їх волею).

99. Повертаючи справу №912/363/22 колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду, Велика Палата Верховного Суду, зокрема, зазначила:

- Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16 не формулювала висновків щодо застосування норм ст.45 ГПК шляхом обмеження кола відповідачів за таким позовом лише господарським товариством та його учасниками, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі. Навпаки, у п.56 постанови від 22.10.2019 у справі №923/876/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що визнання недійсними рішень загальних зборів учасників та визнання права власності позивача на частку у статутному капіталі товариства передбачає поновлення становища, яке існувало до прийняття зазначених рішень, тобто відновлення первісного складу учасників товариства, у тому числі за участі раніше виключених учасників, яких не було залучено судом до участі у справі;

- у справі №912/363/22 всі учасники ТОВ "Чапаєва", у тому числі ті, які вибули зі складу учасників, залучені до участі у справі як відповідачі. Сторони у справі не заперечують визначення складу відповідачів, не зазначають про необхідність обмеження їх кола лише господарським товариством та чинними його учасниками і не посилаються при цьому на останнє речення п.61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16. Отже, залучення до участі у справі як відповідача вибувшого учасника товариства ОСОБА_2 , яка при задоволенні позову може відновити статус його учасника, ніяким чином не суперечить наведеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від яких шляхом уточнення пропонує відступити Касаційний господарський суд.

100. Отже, ОСОБА_4 може бути відповідачем у справі, незважаючи на те, що її частка у статутному капіталі, у випадку задоволення позову, рішенням суду буде не зменшена, а збільшена.

101. Втім, інша проблема яка виникла - це те, що ОСОБА_2 вийшла зі складу учасників товариства після ухвалення загальними зборами рішення про збільшення розміру статутного капіталу, але до звернення з позовом до суду.

102. Позивач цей факт не врахував і, формуючи позовні вимоги, визначив склад учасників товариства станом на 2018 рік: 1) статутний капітал товариства дорівнює 38 442,00 грн; 2) статутний капітал між учасниками розподіляється наступним чином: ТОВ "Агро Кепітал Менеджмент" - 35 937,00 грн (77,5%); ОСОБА_4 - 4 197,87 грн (10,92%); ОСОБА_2 - 3 678,90 грн (9,57%); ОСОБА_1 - 772,68 грн (2,01%).

103. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2023 у справі №686/20282/21 зазначила, що визначення в позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) повинно відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

104. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №906/1336/19 вказано, що "момент набуття права на частку у статутному капіталі (права власності) та момент набуття права з частки (права участі в господарському товаристві) різняться та можуть не збігатися у часі. Укладення правочину з відчуження частки у статутному капіталі є правовою підставою набуття права на частку (права власності на частку), а тому момент набуття права на частку може визначатися умовами такого правочину. Разом з тим моментом переходу корпоративних прав з частки у статутному капіталі, яка була передана іншій особі, є юридичний факт реєстрації в державному реєстрі зміни складу учасників за актом приймання-передачі, наданим однією із сторін".

105. Позивач, обираючи правильний спосіб захисту (визначення розміру статутного капіталу та часток учасників), має формулювати свої позовні вимоги з урахуванням змін у розмірі статутного капіталу та складі учасників, які відбулися після його виключення, прав та інтересів інших учасників товариства (п.49 постанови Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №924/700/21).

106. Згідно з п.5 ч.3 ст.2 ГПК основною засадою (принципом) господарського судочинства є, зокрема, диспозитивність.

107. Однак, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що надміру формалізований підхід до заявлених позовних вимог (за яким позивач у позовній заяві повинен вказати спосіб захисту, визначений приписами ЦК та ГК) суперечить завданню господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (пункти 117 -118 постанови від 21.12.2022 у справі №914/2350/18 (914/608/20)).

108. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 13.02.2024 у справі №911/1330/21, які підлягають врахування в силу положень ч.4 ст.300 ГПК.

109. Верховний Суд звертає увагу на те, що рішення суду про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників не має ретроспективної дії. Суд, ухвалюючи таке рішення, має врахувати всі ті зміни, які відбулися у товаристві з дати події, внаслідок якої з точки зору позивача були порушені його права (ухвалення рішення про виключення учасника, про внесення змін до статуту тощо).

110. Отже, при новому розгляді справи судам також необхідно встановити дійсний склад учасників товариства з урахуванням, зокрема, виходу зі складу учасників ОСОБА_2 .

111. Верховний Суд звертає увагу, що чинне законодавство містить цілу низку приписів, спрямованих на запобігання такому явищу як "розмивання частки учасника у статутному капіталі". Для цього законом передбачене переважне право учасників на внесення додаткових вкладів, принцип пропорційності (право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки у статутному капіталі) тощо.

112. Чинне законодавство не містить такого терміну як "розмивання частки учасника у статутному капіталі", втім, він визначається у низці судових рішень.

113. Так, у постанові від 22.10.2019 у справі №923/876/16 Велика Палата Верховного Суду не погодилася з тим, що голосування представника позивача на загальних зборах за збільшення статутного капіталу є продажом частки. Зокрема, вказала у постанові "зазначеним рішенням зборів не передбачався продаж чи відступлення частки позивача, а передбачалося збільшення розміру статутного капіталу за рахунок внесення додаткових вкладів іншими учасниками. Таке збільшення капіталу призвело до зменшення розміру частки позивача у відсотковому вимірі без зменшення її номінальної вартості, тобто відбулося так зване розмивання частки учасника, який не вніс додаткового вкладу. Втім таке зменшення розміру частки учасника у відсотковому вимірі без зменшення номінальної вартості не є тотожним відчуженню належної позивачу частки або її частини у статутному капіталі ТОВ "Агрофірма "Славія" (п.48).

114. У постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №916/2584/18 та від 01.10.2020 у справі №916/3007/19 також вказано, що збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів учасників та зміна пропорції часток у статутному капіталі, що призвело до зменшення розміру частки позивача у відсотковому вимірі без зменшення її номінальної вартості, за певних умов може бути кваліфіковане як розмивання частки учасника, який не вніс додаткового вкладу.

115. Європейський суд з прав людини також виснував, що розмивання частки у статутному капіталі порушує право власності учасника товариства. У справі "Совтранавто-Холдинг проти України" заявник, посилаючись на ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, скаржився, що внаслідок реєстрації Луганським міськвиконкомом незаконних рішень ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ" про збільшення розміру статутного капіталу його акції були знецінені і що, внаслідок цього, він втратив контроль над діяльністю і майном ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ". Він також наполягав, що компенсація, яку він отримав внаслідок ліквідації ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ", не була пропорційною частці капіталу, яким він володів на початку. Європейський суд з прав людини у рішенні від 25.07.2002 у справі "Совтранавто-Холдинг проти України" (заява №48553/99) вказав:

"91. Суд зазначає, що в своєму рішенні щодо прийнятності він вже констатував, що акції, якими володів заявник, мали безсумнівно економічну цінність та становили "майно" в розумінні статті 1 Протоколу №1…

92. Суд також має своїм завданням дослідити, яке положення статті 1 застосовується в цьому випадку.

Суд нагадує у зв`язку з цим, що "акція товариства є складною річчю. Вона свідчить про те, що власник має частину акціонерного капіталу та відповідні права. Тут мова не йде лише про непрямий контроль за акціонерними активами, оскільки й інші права, особливо право голосу та право впливати на товариство, можуть випливати з акції" (N 11189/84, "Товариство S. і T. проти Швеції", рішення від 11.12.1986, Рішення та Звіти (D.R.) 50, с. 158).

Суд зазначає, що у цьому випадку заявник спочатку володів 49% акцій ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ". Внаслідок кількох збільшень статутного фонду ЗАТ "Совтрансавто-Луганськ" частина капіталу, що була в його володінні, знизилася з 49% до 20,7%. Відтак, зазнали змін власні повноваження заявника як власника акцій, а саме: його здатність керувати товариством та контролювати його майно".

116. Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.01.2024 у справі №911/266/22, які підлягають врахування в силу ч.4 ст.300 ГПК.

117. Частина 1 ст.116 ЦК унормовує права учасників господарського товариства. Учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом вийти у встановленому порядку з товариства.

118. Згідно з частинами 1, 5, 7 ст.24 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, може вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників. Учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Товариство зобов`язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати.

119. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/7674/18 зазначила таке:

"6.9 Реалізація права на вихід зі складу учасників товариства законодавчо не пов`язується ні з рішенням загальних зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є такими, що суперечать чинному законодавству.

6.11 Тобто вихід з товариства є одностороннім правочином його учасника, вчиненим у письмовій формі у вигляді заяви про вихід з товариства, підписаної учасником.

6.12 Такий правочин, хоч і вчиняється за волевиявленням однієї особи, спричиняє юридичні наслідки для інших осіб, зокрема, виникнення у товариства обов`язку виплатити колишньому учаснику вартість його частки у встановлений строк.

6.13 Відтак, вихід з товариства є безпосередньою дією учасника, спрямованою на припинення корпоративних відносин з товариством з ініціативи учасника товариства, вчинення якої реалізується учасником шляхом подання до товариства заяви в письмовій формі, підписаної учасником.

6.14 У зв`язку із цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв`язку".

120. Отже, поновлення у складі учасників товариства особи, яка добровільно вийшла з нього або була виключена, є неможливим.

121. При цьому, Верховний Суд відхиляє доводи права ОСОБА_2 про порушення її прав. Оскільки, якщо суди встановлять, що збільшення розміру статутного капіталу відбулося з порушеннями норм закону, що привело до так званого розмивання часток учасників, то ОСОБА_2 матиме право вимагати проведення з нею розрахунків з урахуванням розміру частки, який існував до протиправного розмивання її частки.

Щодо дотримання принципу диспозитивності та меж позовних вимог

122. Скаржник зазначає, що, роблячи висновок про порушення порядку скликання та проведення загальних зборів 22.12.2021, суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, від 08.06.2021 у справі №906/1336/19, Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №910/807/17 та від 13.10.2021 у справі №908/1767/20.

123. Також вказує, що на підтвердження обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів 22.12.2021 скаржник надав повідомлення, описи вкладення у цінний лист, поштову накладну та фіскальний чек, однак подальший висновок про неналежне повідомлення позивача про проведення загальних зборів товариства зроблений на підставі того, що до повідомлення не був доданий проект змін до статуту.

124. Разом з тим, за твердженням скаржника, єдиною підставою позову в частині неналежного повідомлення позивача про скликання загальних зборів вказана обставина неодержання та неознайомлення із будь-якими документами з приводу проведення загальних зборів товариства. На таку обставину, як неможливість ознайомлення з проектом змін до статуту як на підставу позову позивач не посилався, що свідчить про те, що висновки судів попередніх інстанцій, які обґрунтовані саме ненадісланням позивачу проекту змін до статуту, зроблено за межами заявлених позивачем вимог, тобто з порушенням процесуального законодавства (посилається на ст.14 ГПК).

125. У цьому контексті наголошує, що згідно висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 08.06.2021 у справі №906/1336/19 за законодавством, яке діє після набрання чинності Законом "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", більше не вимагається вказувати у статуті товариства склад учасників та розмір належних їм часток. Відповідно зміна учасників не потребує ні внесення змін до статуту, ні проведення загальних зборів учасників для внесення таких змін.

126. Верховний Суд погоджується зі скаржником з огляду на таке.

127. Відповідно до ч.2 ст.32 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства.

128. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення (частини 3, 4 ст.32 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

129. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін (ч.5 ст.32 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

130. Згідно з п.10.13 статуту ТОВ "Чапаєва" загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників.

131. Повідомлення, визначене п.10.13 статуту, надсилається простим поштовим відправленням. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників (п.10.14 статуту ТОВ "Чапаєва").

132. Отже, суди встановили, що на виконання положень частин 3, 4 ст.32 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та п.10.13 статуту ТОВ "Чапаєва" 22.11.2021 на адресу ОСОБА_1 було направлене оголошення про проведення загальних зборів 22.12.2021.

133. Однак до повідомлення про проведення загальних зборів учасників товариства не додано проект запропонованих змін до статуту, тобто констатовано порушення норм ч.5 ст.32 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та п.10.14 статуту ТОВ "Чапаєва".

134. Однак такі висновки є передчасними з таких мотивів.

135. Частинами 1 та 2 ст.14 ГПК передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

136. Позовом у процесуальному розумінні є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві викладає предмет і підстави позову.

137. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

138. Підстави позову становлять ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, вказуючи при цьому на докази, що стверджують позов, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

139. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

140. В свою чергу, на суд покладений обов`язок перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

141. Отже, предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

142. Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що у поданому позові позивач наголошує на тому, що його належним чином не повідомлено про час та місце проведення зборів.

143. Разом з тим, суди попередніх інстанцій з достовірністю не встановили, чи посилався позивач на обставину ненадання йому проекту змін до статуту в обґрунтування позовних вимог, чи була ця обставина підставою позову.

144. Верховний Суд звертає увагу, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч.2 ст.237 ГПК).

145. Одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності, що полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

146. Таким чином, обставина щодо наявності чи відсутності відповідних обґрунтувань у позові безпосередньо впливає на процесуальну поведінку відповідача, зокрема, щодо надання відповідних доводів та доказів на спростування доводів позивача. Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №924/1225/21.

147. Отже, судам необхідно встановити, чи посилався позивач у позовній заяві на обставину ненаправлення йому проекту запропонованих змін до статуту, тобто на порушення вимог саме ч.5 ст.32 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та п.10.14 статуту ТОВ "Чапаєва" як на підставу позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів та визначення розміру статутного капіталу.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

148. За змістом ст.236 ГПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

149. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

150. Відповідно до п.2 ч.1 ст.308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

151. Відповідно до ч.3 ст.310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

152. Висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи (ч.5 ст.310 ГПК). Вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи (ч.1 ст.316 ГПК).

153. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про скасування оскаржуваних рішення та постанови та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

154. Під час нового розгляду суду потрібно взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, і в залежності від встановленого, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, вирішити спір у справі.

Судові витрати

155. Враховуючи, що справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат буде здійснений за результатами розгляду справи.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чапаєва" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.09.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 02.02.2023 у справі №912/363/22 скасувати.

3. Справу №912/363/22 направити на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді С. Бакуліна

О. Кролевець