Окрема думка

від 28.08.2024 по справі 903/1140/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

28 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 903/1140/23

судді Верховного Суду Студенця В.І.

за результатом касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного підприємства "КРП"

на рішення Господарського суду Волинської області

(суддя - Слободян О.Г.)

від 06.02.2024

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

(головуючий суддя - Маціщук А.В., судді: Філіпова Т.Л. Василишин А.Р.)

від 09.05.2024

у справі № 903/1140/23

за позовом Приватного підприємства "КРП"

до Приватного вищого навчального закладу "Академія рекреаційних технологій і права"

про зобов`язання надати завірені копії документів,

І. ПІДСТАВИ ДЛЯ ВИСЛОВЛЕННЯ ОКРЕМОЇ ДУМКИ

1. Із постановою Верховного Суду від 28.08.2024 у справі №903/1140/23, якою рішення Господарського суду Волинської області від 06.02.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.05.2024 у справі №903/1140/23 скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову у повному обсязі, не погоджуюся, вважаю, що слід було касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій - без змін, як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

ІІ. ІСТОРІЯ СПРАВИ

(1) Зміст позовної заяви

2. Приватне підприємство "КРП" (далі - ПП «КРП», позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просить зобов`язати Приватний вищий навчальний заклад "Академія рекреаційних технологій і права" (далі - Академія, відповідач) надати Приватному підприємству "КРП" завірені підписом уповноваженої особи Академії копії наступних документів:

- детальну розшифровку статей активу та пасиву балансу навчального закладу за період 2020-2023 роки в розрізі найменувань основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, кредиторів та дебіторів із зазначенням дати утворення заборгованостей;

- головну книгу (оборотно-сальдові відомості по рахунках обліку) за 2020, 2021, 2022 роки;

- документи первинного бухгалтерського обліку та облікові регістри (журнали-ордери, відомості, книги, оборотно-сальдові відомості, карточки тощо) по рахунках обліку активів та пасивів), відображених в балансі підприємства по його статтях на кінець звітного 2020, 2021 та 2022 років;

- інвентаризаційні відомості (акти) проведеної інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків (з кредиторами та дебіторами) за 2020, 2021, 2022 роки;

- акти звірки з кредиторами станом на серпень 2023 року;

- первинні документи та облікові регістри (журнали-ордери, відомості, книги, оборотно-сальдові відомості, карточки тощо) по рахунках обліку доходів, витрат та фінансових результатів 2020-2023 роки;

- правовстановлюючі документи щодо формування активів та зобов`язань ПВНЗ "Академія рекреаційних технологій і права" станом на 30.08.2023;

- угоди з постачальниками та покупцями товарів (робіт, послуг) та інші угоди виконання яких, в той чи інший спосіб, впливало на рух активів, зобов`язань та власного капіталу ПВНЗ "Академія рекреаційних технологій і права" за 2020-2023 роки;

- інші документи щодо формування показників фінансової звітності Академії станом на 30.08.2023;

- фінансову звітність суб`єкта малого підприємництва за 2020, 2021, 2022 та частину 2023 років;

- протоколи зборів засновників ПВНЗ "Академія рекреаційних технологій і права" за період 2020-2023 років та копії документів про організацію їх проведення (повідомлення засновників про збори), книгу протоколів.

В обґрунтування позивних вимог позивач зазначає, що ПП "КРП", як засновник ПВНЗ "Академія рекреаційних технологій і права" має право одержувати інформацію про господарську діяльність відповідача, однак відповідач неправомірно не надає копії документів на вимогу позивача за переліком, що є порушенням його корпоративних прав.

(2) Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій, а також мотиви з яких суди виходили при ухваленні судових рішень

3. Рішенням Господарського суду Волинської області від 06.02.2024, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.05.2024, у справі №903/1140/23, у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи судові рішення, виходили з такого:

- відповідач не є господарським товариством у розумінні ЦК України та Законів України «Про акціонерні товариства», «Про господарські товариства»;

- установчих документів ПВНЗ "Академія рекреаційних технологій і права", а саме: статуту навчального закладу, установчого, засновницького договору позивачем суду не надано;

- у вимозі про надання завірених копій документів позивач просить протягом 5 днів з дня надходження письмової вимоги надати достатньо великий обсяг документів за 2020, 2021, 2022 та частину 2023 років. Водночас, позивач не зазначає, якими саме нормами закону передбачені такі строки для надання завірених копій витребуваних документів в таких об`ємах, не зазначено якими нормами встановлений обов`язок академії надавати позивачу копії таких документів;

- обставини одержання відповідачем 30.08.2023 і 29.09.2023 адвокатських запитів є недоведеними і заперечення відповідача є більш вірогідними, оскільки за змістом фіскальних чеків та перевірки статусу відстеження поштових відправлень неможливо встановити, що такі адвокатські запити певного змісту були дійсно направлені і вручені відповідачеві;

- у листі-відповіді на запит відповідач не відмовився надати позивачу завірені копії документів, а лише просив наперед визначити строки, оскільки у нього немає технічної можливості у 5-денний термін відкопіювати великий обсяг затребуваних позивачем документів та запропонував домовитись із головним бухгалтером академії про вчинення таких дій;

- після отримання листа-відповіді позивач більше не звертався до відповідача з такою вимогою, а звернувся з позовом до суду;

- відповідач жодним чином не пояснює суду, чому пропозиція відповідача є неприйнятною. Так само відсутні докази про те, що позивач мав намір ознайомитись з документами, але йому створювались перешкоди діями відповідача. Наприклад, відсутні докази про те, що після отримання листа-відповіді позивач звертався до відповідача з вимогою визначити конкретний день для ознайомлення з документами тощо;

- відповідно до норм, зокрема, Закону України «Про освіту» засновник закладу освіти або уповноважений ним орган (особа) здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти, за дотриманням установчих документів закладу освіти тощо. Натомість, обраний позивачем спосіб ознайомлення з фінансовими документами, а саме - надання йому протягом п`яти днів завірених копій документів, зокрема, первинного бухгалтерського обліку та облікових регістрів, детальної розшифровки статей активу та пасиву балансу навчального закладу за період 2020-2023 роки в розрізі найменувань основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, кредиторів та дебіторів із зазначенням дати утворення заборгованостей, головної книги (оборотно-сальдові відомості по рахунках обліку) за 2020, 2021, 2022 роки, правовстановлюючих документів щодо формування активів та зобов`язань ПВНЗ "Академія рекреаційних технологій і права" станом на 30.08.2023 тощо - нормами чинного законодавства не визначений як обов`язковий;

- на день звернення до суду позивачем не доведено та не надано суду доказів порушення відповідачем прав ПП «КРП», як одного із засновників академії, на отримання інформації про діяльність ПВНЗ "Академія рекреаційних технологій і права", а позовні вимоги є передчасними.

(3) Позиція Верховного Суду за результатом розгляду касаційної скарги

4. Верховний Суд постановою від 28.04..2024 касаційну скаргу ПП «КРП» задовольнив, рішення Господарського суду Волинської області від 06.02.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.05.2024 у справі №903/1140/23 скасував та ухвалив нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Ухвалюючи дану постанову, Верховний Суд відзначив, що для задоволення позову про зобов`язання надати учаснику документи суд має передусім встановити наявність відмови в наданні документів та врахувати здійснення або нездійснення самим учасником конкретних дій для отримання запитуваних документів. Подібна за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 918/142/23 та від 03.12.2020 у справі №910/13808/19. Хоча відповідачами в цих справах були товариства з обмеженою відповідальністю, а не заклади освіти, Верховний Суд вважає, що сформульований висновок має загальний характер та може поширюватися на правовідносини щодо надання інформації, які виникають між учасником та юридичною особою незалежно від організаційно-правової форми. Таким чином, для реалізації засновником (учасником) закладу освіти права на одержання інформації / копій документів, має бути подана письмова вимога, а її невиконання є порушенням прав засновника (учасника).

Верховний Суд дійшов таких висновків:

«- за змістом ст.25 Закону "Про освіту", ч.3 ст.96-1 ЦК та ст.7 Закону "Про інформацію" заклад освіти зобов`язаний розглянути вимогу засновника (учасника) про надання інформації та вирішити її по суті в межах визначеного в ній способу (форми);

- з метою оптимізації процесу надання інформації (ергономічне та раціональне використання ресурсів, економія часу) заклад освіти вправі запропонувати альтернативний спосіб її надання, однак лише одночасно з виконанням вимоги засновника (учасника) в межах визначеного ним основного способу;

- незгода закладу освіти із способом надання інформації, який визначений запитувачем, якщо він не суперечить вимогам законодавства, не може слугувати підставою для ненадання інформації».

5. Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів, головуючий голосує останнім.

При ухваленні рішення з кожного питання жоден із суддів не має права утримуватися від голосування та підписання рішення чи ухвали. Судді не мають права розголошувати міркування, що були висловлені у нарадчій кімнаті.

Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.

У цьому випадку вважаю за необхідне викласти окрему думку, оскільки вважаю, що суду касаційної інстанції слід було касаційну ПП «КРП» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 06.02.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.05.2024 у справі №903/1140/23 - без змін.

ІІІ. СУТЬ ОКРЕМОЇ ДУМКИ

(1) Щодо суті спору

6. Оцінюючи доводи та мотиви касаційної скарги у контексті наведених скаржником підстав касаційного оскарження, відзначаю, що фактично підставою звернення до Суду стало питання наявності/відсутності обов`язку у Академії, як вищого навчального закладу, надати/направити на вимогу її засновника належним чином завірені копії витребуваних документів, через призму реалізації права позивача на інформацію щодо закладу.

З огляду на наведене відзначаю таке.

Відповідно до статті 80 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до господарських товариств належать:

- акціонерні товариства,

- товариства з обмеженою відповідальністю,

- товариства з додатковою відповідальністю,

- повні товариства,

- командитні товариства.

Цивільний кодекс України визначає організаційно-правові форми юридичних осіб, зокрема статтею 83 ЦК України передбачено, що юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

Частиною другою статті 83 ЦК України визначено, що товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом.

За приписами частини третьої статті 83 ЦК України установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об`єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна.

Отже, основною відмінністю між товариством та установою є право участі учасників (засновників) в управлінні нею.

Як встановлено судами попередніх інстанцій організаційно-правова форма Приватного вищого навчального закладу "Академія рекреаційних технологій і права" - приватна організація (установа, заклад); органи управління юридичної особи - загальні збори власників.

З огляду на наведене у розумінні статті 80 ГК України відповідач у справі не є господарським товариством, на якого у повній мірі розповсюджуються дія спеціальних норм Закону України «Про акціонерні товариства», Закону України «Про господарські товариства» тощо.

Натомість, правовідносини у сфері освіти, що регулюють діяльність навчальних закладів, прав та обов`язків їх засновників, тощо регулюються, зокрема Законом України «Про освіту», установчими документами закладу освіти.

Так, стаття 25 вказаного Закону України «Про освіту» передбачає, що права і обов`язки засновника щодо управління закладом освіти визначаються цим Законом та іншими законами України, установчими документами закладу освіти.

Засновник закладу освіти або уповноважений ним орган (особа):

- приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію, зміну типу закладу освіти, затверджує статут (його нову редакцію), укладає засновницький договір у випадках, визначених законом;

- укладає строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти, обраним (призначеним) у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладу освіти;

- розриває строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти з підстав та у порядку, визначених законодавством та установчими документами закладу освіти;

- затверджує кошторис та приймає фінансовий звіт закладу освіти у випадках та порядку, визначених законодавством;

- здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти;

- здійснює контроль за дотриманням установчих документів закладу освіти;

- забезпечує створення у закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

- здійснює контроль за недопущенням привілеїв чи обмежень (дискримінації) за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;

- здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти; розглядає скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг; сприяє створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти та вживає заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу;

- реалізує інші права, передбачені законодавством та установчими документами закладу освіти (частина друга статті 25 Закону України «Про освіту»).

Отже, у відповідності до наведеної норми засновник закладу освіти або уповноважений ним орган (особа), зокрема здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти, за дотриманням установчих документів закладу освіти тощо.

Заклади освіти самостійно розпоряджаються надходженнями від провадження господарської та іншої діяльності, передбаченої їхніми установчими документами (частина десята статті 79 Закону України «Про освіту»).

Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, господарські суди дійшли висновку, що обраний позивачем спосіб ознайомлення з фінансовими документами, а саме - надання йому протягом п`яти днів завірених копій документів, зокрема, первинного бухгалтерського обліку та облікових регістрів, детальної розшифровки статей активу та пасиву балансу навчального закладу за період 2020-2023 роки в розрізі найменувань основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, кредиторів та дебіторів із зазначенням дати утворення заборгованостей, головної книги (оборотно-сальдові відомості по рахунках обліку) за 2020, 2021, 2022 роки, правовстановлюючих документів щодо формування активів та зобов`язань ПВНЗ "Академія рекреаційних технологій і права" станом на 30.08.2023 тощо - нормами чинного законодавства не визначений як обов`язковий.

При цьому суди врахували, що відповідач з огляду на обсяг запитуваної інформації, її характер (остання міститься як в паперовому, так і електронному виглядах) та з огляду на відсутність технічної можливості виконати у встановлені позивачем строки запит позивача пропонував позивачу особисто з`явитись для ознайомлення із запитуваною інформацією. Разом з тим, після отримання вказаного листа позивач більше не звертався до відповідача, а звернувся з позовом до суду.

Суди відзначили, що в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач мав намір ознайомитись з документами, але йому створювались перешкоди діями відповідача.

Відтак, ураховуючи, що відповідач не обмежував позивача у доступі до інформації, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що на день звернення до суду позивачем не доведено та не надано суду доказів порушення відповідачем прав ПП «КРП», як одного із засновників академії, на отримання інформації про діяльність ПВНЗ "Академія рекреаційних технологій і права", а позовні вимоги є передчасними.

Ураховуючи нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, що не містить виключних способів ознайомлення засновників навчального закладу з інформацією (фінансовими документами) щодо такого закладу, вважаю, що суди попередніх інстанцій дійшли заснованого на законі висновку, що позивачем не доведено порушення відповідачем прав ПП «КРП», як одного із засновників академії, на отримання інформації про діяльність ПВНЗ "Академія рекреаційних технологій і права".

Доводи касаційної скарги наведених висновків не спростовують.

Поряд з цим щодо тверджень позивача про необхідність запитуваної інформації для здійснення фінансового аудиту, відзначаю, що як Статутом Академії, так і чинним законодавством передбачено порядок/спосіб/строки здійснення аудиту (фінансово-господарської перевірки) та орган (установу), на якого покладено такий обов`язок.

Водночас матеріали справи не містять доказів ініціювання/проведення позивачем як засновником у відповідності до вимог Статуту аудиту фінансової звітності Академії за 2020-2023 роки із залученням Ревізійної комісії чи аудитора (аудиторської фірми), не пов`язаного (не пов`язаної) майновими інтересами з Академією, посадовими особами установи чи з його учасниками/засновниками.

Крім того, як свідчить зміст статті 7 Закону України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" документи, необхідні для здійснення аудиту, надаються не замовнику аудита, а аудитору.

Отже, обсяг запитуваної інформації визначається самим аудитором/аудиторською фірмою і саме на їх вимогу надаються всі матеріали, бухгалтерські або інші документи, необхідні для здійснення аудиту/фінансової перевірки.

Крім того, аудитор може мати доступ до баз даних (бухгалтерського, податкового та управлінського обліку) в порядку виконання Академією обов`язку забезпечити аудитору можливість проведення аудиту, про що має бути заявлена відповідна вимога. Проте це не може бути підставою для зобов`язання Академії надавати копію бази даних, оскільки відповідно до частини другої статті 14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Отже, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження, зазначене в сукупності свідчить про відсутність правових підстав для скасування ухвалених судових рішень з підстав касаційного оскарження, визначених скаржником.

(2) Висновки

7. Отже, ураховуючи вищенаведене, у контексті встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, доходжу висновку, що господарські суди, оцінюючи нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, а також наявні у матеріалах справи докази, дійшли заснованого на законі висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог з підстав їх недоведеності.

З урахуванням викладеного вважаю, що касаційну скаргу слід було залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Суддя Верховного Суду В. Студенець