Рішення

від 22.08.2024 по справі 460/4817/16-ц

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 460/4817/16-ц

Провадження №2/944/42/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2024 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді - Колтуна Ю.М.

з участю секретаря судового засідання Романик Ю.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду, у м.Яворові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (яка є правонаступником ОСОБА_3 ) до ОСОБА_4 , Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області, Відділу держгеокадастру в Яворівському районі Львівської області про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування та визнання недійсним державного акту про право власності на землю,

встановив:

18.10.2016 ОСОБА_3 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила визнати рішення Бердихівської сільської ради № 237 від 07.07.2013 про передачу у власність земельної ділянки 0,25 га землі в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4625880400:05:001:00280 - ОСОБА_4 недійсним; визнати приватизацію земельної ділянки 0,25 га в АДРЕСА_1 та державний акт, виданий на 0,25 га землі в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4625880400:05:001:00280, на ОСОБА_4 недійсними; визнати межу, яка існувала за дубом в АДРЕСА_1 , та визнати розпорядження № 282 від 01.11.2013 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4 недійсним.

В обґрунтування позову ОСОБА_3 покликається на те, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , в її користуванні перебуває земельна ділянка для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та їй надано рішення на приватизацію землі № 111.

Позивач вказала, що вона є суміжним землекористувачем із ОСОБА_4 та акт узгодження межі не підписувала, оскільки межа суміжних земельних ділянок постійно проходила за дубом, в неї обмежені права в обслуговуванні належного їй житлового будинку.

На неодноразові звернення надати технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі і місцевості в с.Підлуби відповідачу ОСОБА_4 Бердихівською сільською радою їй повідомлено, що технічна документація не зберігалась.

Так, Бердихівською сільською радою надано дозвіл на оформлення права власності на земельну ділянку ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 на підставі рішень № 237 від 07.07.2013, яке позивачу не надають.

Зважаючи на викладене вище, з метою захисту свої прав, позивач вимушена звертатись до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 20.10.2016 провадження в справі відкрито та призначено попереднє засідання.

01.12.2016 ухвалою суду підготовку справи до судового розгляду завершено та призначено справу до розгляду по суті.

На підставі розпорядження керівника апарату №662 від 21.12.2017 у зв`язку із звільненням ОСОБА_5 з посади судді Яворівського районного суду Львівської області у справі проведено повторний автоматизований розподіл, внаслідок чого справа передана в провадження судді Карпин І.М.

Суддею Яворівського районного суду Львівської області Карпин І.М. 22.12.2017 винесено ухвалу про прийняття даної справи до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.

26.07.2018 від відповідача ОСОБА_4 через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, в якому той вказує на те, що проживаючи все своє життя з 1936 року в АДРЕСА_1 і використовуючи своє конституційне право на приватизацію земельної ділянки, якою користувався на протязі всього життя, він звернувся 2013 році до Бердихівської сільської ради, Яворівського району із заявою про приватизацію земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,25 га в с.Підлуби, Яворівського району. На його заяву було винесено рішення сесії Бердихівської сільської Ради «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд». Згодом, на виконання даного рішення органу місцевого самоврядування було замовлено та виготовлено проект землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки, виготовлено кадастровий план земельної ділянки, підготовлено висновки відділу Держземагенства в Яворівському районі Головного Управління Держземагенства у Львівській області «Про обмеження та обтяження (сервітути) та використання земельної ділянки гр. ОСОБА_4 » та висновок «Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд», присвоєно даній земельній ділянці кадастровий номер та прийнято рішення сесії Бердихівської сільської Ради «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_4 ».

ОСОБА_4 вказав, що внаслідок неодноразових звернень ОСОБА_3 комісією Бердихівської сільської ради в грудні 2009 року складено акт обстеження земельної ділянки, за змістом якого межа, яка проходить між земельними ділянками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була обстежена та фактів відхилення від межі не виявлено.

Відповідач зазначив, що він як фізична особа ніяк не може бути відповідачем по даній справі, оскільки не є представником органу місцевого самоврядування та ніяким чином не брав участі у винесенні даних рішень. Звернувшись до суду із вказаним позовом позивач не врахувала цієї обставини, що в даній ситуації спір іде не про право, а правовідносини, які виникли у зв`язку із здійсненням суб`єктом владних повноважень управлінських функцій. Вищевикладене свідчить про те, що відсутні правові підставі для задоволення позовних вимог.

Також представниквідповідача Бердихівськоїсільської радиЯворівського районуЛьвівської областіМакаревич І.І.12.12.2018 надаввідзив напозовну заявув якомузазначив,що Бердихіськасільська радає органоммісцевого самоврядування,яка дієна підставіЗакону України«Про місцевесамоврядування вУкраїні» таякій наданоповноваження здійснювативід іменіта вінтересах територіальноїгромади с.Підлуби функціїправа суб`єктакомунальної власності,зокрема здійснюватиповноваження щодоволодіння,користування тарозпорядження землямив межахтакої адміністративно-територіальноїодиниці якс.Підлуби.Таким чином,в залежностівід тогояк Бердихівськасільська радареалізує своївладні повноваженнящодо володіння,користування тарозпорядження своїммайном,-особа отримуєу власністьчи їйбуде відмовленоу наданніземельної ділянкиплощею,яка визначаєтьсявідповідною радою.Також,представник відповідачазвернув увагусуду нате,що позивачемне булонадано жоднихобґрунтованих підставдля скасуванняоскаржуваних рішень,зокрема,порушення Бердихівськоюсільською радоювимог актівзаконодавства Українипід часприйняття вказанихрішень тапорушення правпозивача,внаслідок прийняттятаких. Відтак, представник відповідача вважає, що позивачем належним чином не обґрунтовано свої позовні вимоги, просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою судувід 22.11.2019,яка постановленабез виходудо нарадчоїкімнати тазанесена допротоколу судовогозасідання, в якості правонаступника після смерті позивача ОСОБА_3 залучена ОСОБА_1

19.03.2020 представником позивачки ОСОБА_1 адвокатом Гордоном І.М. подано до суду відповідь на відзив відповідача ОСОБА_4 , в якій зазначив, що його відзив на позовну заяву не містить жодних доказів та посилань на будь-які джерела доказів, як це передбачено ЦПК України та базується на припущеннях. Позивач же, навпаки, в своїй позовній заяві посилається на конкретну ситуацію, наводить положення норм діючого законодавства України, позовні вимоги доведені доказами. На підставі викладеного, вважає відзив необґрунтованим.

Через припинення судді ОСОБА_6 здійснення повноважень судді по відправленню правосуддя у зв`язку із закінченням п`ятирічного строку призначення на посаду судді, відповідно до розпорядження керівника апарату №333 від 29.10.2021 справу повторно розподілено між суддями і відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу її передано на розгляд судді Колтуну Ю.М.

27.12.2021 суддею винесено ухвалу про прийняття даної справи до свого провадження.

Ухвалою суду від 02.08.2022 замінено у справі відповідача Бердихівську сільську раду Яворівського району Львівської області на правонаступника Новояворівську міську раду та витребувано у відділі ГУ Держгеокадастру України в Яворівському районі, для огляду в судовому засіданні, технічну документацію по приватизації земельної ділянки кадастровий номер:4625880400:05:001:0028 видану на ім`я ОСОБА_4 .

Ухвалою від 25.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, на підставі клопотання представника позивача повторно витребувано в відділі ГУ Держгеокадастру України в Яворівському районі, технічну документацію по приватизації земельної ділянки кадастровий номер:4625880400:05:001:0028 видану на ім`я ОСОБА_4 .

На виконання ухвали суду від 25.04.2023 відділом №7 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Львівській області повідомлено, що документація виконавцем робіт в електронній формі підписана цифровим підписом сертифікованим інженером землевпорядником не надсилалася.

Позивач ОСОБА_1 та їїпредставник ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали у повному обсязі. Позивач зазначила, що відповідач не дає можливості у повній мірі користуватись земельною ділянкою, яка належала ще її покійній матері, межа якої завжди була за дубом.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Скерував до суду клопотання про відкладення розгляду справи, яке зареєстровано в системі електронного документообігу суду за вх. № 14485/24 від 22.08.2024 після початку судового засідання, тобто завчасно не повідомив суд про неможливість прибуття та причини неявки, враховуючи наведене суд вважає причини неявки відповідача у судове засідання неповажними.

Відповідачі Новояворівська міська рада Яворівського району Львівської області та Відділ держгеокадастру в Яворівському районі Львівської області, будучи належним чином повідомленими про час та місце судового засідання, явку своїх представників не забезпечили.

З урахуванням ст. ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів.

Суд, заслухавши у судовому засіданні пояснення позивача та її представника, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванню обставин справи, дійшов наступних висновків.

Згідно з ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Аналогічний припис відображено в ст. 321 ЦК України. Також ст.373 ЦК України визначено, що право власності на землю (земельну ділянку) гарантується Конституцію України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, серед іншого, визнання права, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування тощо.

Судом встановлено наступні факти та відповідні правовідносини.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Бердихівської сільської ради народних депутатів №111 від 16.11.1993 «Про передачу безоплатно у приватну власніть земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та веденні особистого підсобного госоподарства» ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель в кількості 0,25 га та ведення особистого підсобного господарства в с.Підлуби в кількості 0,06 га.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.05.2018 з реєстровим номером 511, посвідченого державним нотаріусом Новояворівської державної нотаріальної контори Коцюмбасом С.Й., а також Витягу з Державного реєстру речових правна нерухоме майно про реєстрацію права влансості №124509850 сформованого 18.05.2018, номер запису про право власності: 26220019 земельна ділянка площею 0,3755 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Бердихівської сільської ради ворівського району, з кадастровим номером: 4625880400:01:000:0275 належить позивачу ОСОБА_1 . Із вищезгаданого свідоцтва про право на спадщину за законом убачається, що вказане майно вона успадкувалавід своєї матері ОСОБА_3 .

Рішенням ХХI сесії VI скликання Бердихівської сільської ради Яворівського району Львівської області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд гр. ОСОБА_4 » № 282 від 01.11.2013, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд кадастровий номер: 4625880400:05:001:0028, площею 0,25 га, яка знаходиться в кварталі індивідувальної житлової забудови в АДРЕСА_1 . Передано ОСОБА_4 у власність вказану земельну ділянку.

Також, згідно з копії повідомлення виконкому Бердихівської сільської ради від 20.11.2015 №659, сесією Бердихівської сільської ради дійсно надавався дозвіл на оформлення прав власності на земельну ділянку у с.Підлуби ОСОБА_4 . Органом місцевого самоврядування було розглянуто і прийнято рішення щодо затвердження технічної документації на право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 та у 2013 він звертався в сільську раду для оформлення прав на земельну ділянку.

Як встановлено із повідомлення сільського голови Бердихівської сільської ради від 22.04.2016 №242, технічна документація щодо встановлення і відновлення меж земельної ділянки в натурі на (місцевості) в с.Підлуби ОСОБА_4 в сільській раді не зберігається.

Згідно з повідомлення Відділу Держгеокадастру в Яворівському районі Львівської області від 27.07.2016 № 31-1321-0.1-6315/2-16, документацію із землеустрою на земельну ділянку ОСОБА_4 не віднайдено.

Судом в судовому засіданні оглянуто план території земельної ділянки площею 0,25 га ОСОБА_4 , що в с.Підлуби, Бердихівської сільської ради.

Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У зв`язку з ймовірними, на думку ОСОБА_3 , перешкодами у користуванні земельною ділянкою, остання зверталась до Яворівського районного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Рішенням Яворівського районногосуду Львівськоїобласті усправі від 21.08.2012 у справі №2-218/11 у позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою відмовлено за безпідставністю позовних вимог. Дане рішення залишено без змін та набрало законної сили відповідно до ухвали Апеляційного суду Львівської області від 11.12.2012.

Як встановлено судом, ОСОБА_3 неодноразово зверталася до Бердихівської сільської ради із заявами з приводу розмежування її земельної ділянки та земельної ділянки її сусіда ОСОБА_4 .

Судом також встановлено, що 24 грудня 2009 року комісія Бердихівської сільської ради склала акт обстеження земельної ділянки, згідно якого межа, яка проходить між земельними ділянками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , була обстежена та фактів відхилення від межі не виявлено.

Згідно з повідомлення Бердихівської сільської ради від 06 травня 2010 року, направленої ОСОБА_3 , комісія зробила відповідний висновок: з боку сусіда ОСОБА_4 не виявлено жодних зазіхань на її земельну ділянку.

Окрім цього за рішенням суду, у відповідності до акту № 3 обстеження земельних ділянок від 30 травня 2011 року, складеного комісією Бердихівської сільської ради, висновок комісії: збоку ОСОБА_4 порушень стосовно ОСОБА_3 не виявлено.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову. Отже, обставини, встановленні рішенням суду у порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства не доказуються при розгляді інших цивільних справ, в яких беруть участь ті ж особи, щодо якої встановленні ці обставини. Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.02.2022 у справі № 554/8632/18.

Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у цим Кодексом випадках.

Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, ЗК України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Частиною 4 ст. 13 Конституції України передбачено, що держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом. Основний Закон України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю відповідно до закону.

Згідно із ст.79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Частиною 1 ст. 78 ЗК України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Відповідно до ч. 1ст. 321 ЦК України,право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із частиною першої статті 153 ЗК України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ч.2 ст.116 ЗК України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно із вимогами ст.ст.125, 126 ЗК України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення та видачі державного акту), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

В свою чергу, відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 514/1571/14-ц (провадження № 14-552цс18) для висновку про порушене право позивача мають бути надані належні та допустимі докази, які б беззаперечно вказували, яка саме земельна ділянка перебувала у власності позивача, де проходить її межа, чи порушена межа її земельної ділянки відповідачем. Такі докази зазвичай можуть підтверджуватися висновками експерта чи спеціаліста.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є, зокрема, призначення експертизи (частини перша та друга статті 116 ЦПК України).

У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що «принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс».

Згідно частини першої статті 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

У статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене вище, суд приходить до переконання, що позивачем не надано доказів порушення її суб`єктивного права відповідачем. Зокрема, позивач на підтвердження свої вимог посилається на невідповідність меж земельної ділянки відповідача,а саме,що підчас виготовленнятехнічної документаціїна земельнуділянку відповідачакадастровий номер:4625880400:05:001:0028,площею 0,25га,яка знаходитьсяв АДРЕСА_1 межу земельноїділянки ОСОБА_4 перенесено в бік земельної ділянки позивача «за дуб», чим збільшена площа земельної ділянки відповідача.

Так,згідно актів обстеження земельної ділянки від 24.12.2009 та від 30.05.2011 проведених комісією Бердихівської сільської ради, при обстеженні межі, яка проходить між земельними ділянками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , фактів відхилення від межі не виявлено.

На переконання суду, з урахуванням характеру спору, для з`ясування обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а саме, що земельна ділянка відповідача ОСОБА_4 накладається на земельну ділянку позивача, необхідні спеціальні знання у галузі земельно-технічних відносин.

Позивач не звертався із клопотанням про призначення судової земельно-технічної експертизи з метою визначення наявності перетинів земельних ділянок, а також площі перетину земельних ділянок, при цьому факт наявності перетинів земельних ділянок, а також площі перетину земельних ділянок, має довести особа, яка пред`явила позов.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позивач не довів свого порушеного права, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, сплачений позивачем судовий збір слід покласти на останнього.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2,81,141, 247, 258,259,263-265,268 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

у задоволенні позову ОСОБА_1 (яка є правонаступником ОСОБА_3 ) до ОСОБА_4 , Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області, Відділу держгеокадастру в Яворівському районі Львівської області про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування та визнання недійсним державного акту про право власності на землю - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду виготовлене і підписане 02.09.2024.

Суддя Ю.М. Колтун