Ухвала

від 03.09.2024 по справі 240/4834/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/4834/24

категорія 111060000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання про поновлення строків звернення до суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових вимог,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом Головного управління ДПС у Житомирській області у якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові вимоги Головного управління ДПС в Житомирській області зі сплати боргу із ЄСВ, штрафу і пені: №Ф-431-17 від 24 лютого 2021 року на суму 26860 грн 74 коп, №Ф-431-17 від 28 липня 2021 року на суму 33481 грн 69 коп.; №Ф-431-17 від 26 вересня 2023 року на суму 3889 грн 91 коп; №Ф-431-17 від 12 лютого 2024 року на суму 13835 грн 18 коп із коригуванням нарахувань в інтегрованій картонці даних платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 шляхом виключення суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, штрафу і пені на загальну суму 78067 грн 52 коп (сімдесят вісім тисяч шістдесят сім гривень п`ятдесят дві копійки) із поверненням ОСОБА_1 стягнутих коштів.

До позову додано клопотання про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду вказує: "Про неприпустимість подвійного оподаткування та позитивну судову практику у відповідних випадках ОСОБА_1 дізнався 20.02.2024. Юридичної освіти позивач нема, а тому добросовісно помилявся у правомірності нарахування Головним управлінням ДПС у Житомирській області податкового боргу з ЄСВ".

Суддя своєю ухвалою від 15.03.2024 прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи. Зобов`язала Головне управління ДПС в Житомирській області надати до суду у термін, протягом п`ятнадцяти днів, з дня отримання даної ухвали, докази направлення позивача вимог № Ф-431-17 від 24.02.2021 та від 28.07.2021 та інформацію про їх вручення та/або причини не вручення вручення. Окрім того, в ухвалі вказано: "Питання щодо дотримання позивачем строків звернення до адміністративного суду в частині оскарження вимог № Ф-431-17 від 24.02.2021 та №Ф-431-17 від 28.07.2021 вирішити після надходження до суду відзиву та доказів, що витребовує суд у відповідача у даній ухвалі."

Відзив на позовну заяву надійшов до суду 01.04.2024. До відзиву додано докази, що витребовував суд в ухвалі від 15.03.2024.

У період із 01.07.2024 по 19.07.2024 (включно) та із 19.08.2024 по 02.09.2024 (включно) головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.

Суд, розглянувши питання дотримання строків звернення до адміністративного суду з даним позовом, зазначає наступне.

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 6 розділу ІV Порядку направлення податковими органами податкових вимог платникам податків, затвердженому Hаказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 № 610 визначено, що податкова вимога вважається належним чином надісланою (врученою) платнику податків, якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою, а для фізичної особи (її законного чи уповноваженого представника) - місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків (його законному чи уповноваженому представникові), або надіслана в електронний кабінет засобами ІТС з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

У свою чергу в силу положень пункту 4 Розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21 грудня 2020 року № 790) , дата надсилання (вручення) вимоги про сплату боргу (недоїмки) проставляється:

службовою (посадовою) особою юридичної особи, фізичною особою або їх законним чи уповноваженим представником - у разі вручення вимоги у паперовій формі під підпис. Проставляється на обох примірниках вимоги;

працівником структурного підрозділу, до функцій якого належить стягнення недоїмки, після отримання від працівника структурного підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або посадової (службової) особи, якій надані повноваження на виконання такої функції, повідомлення про вручення поштового відправлення (повернення поштового відправлення із зазначенням причин невручення) - у разі надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до другого примірника вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Відповідачем до суду надано:

- копію вимог про сплату боргу (недоїмки): від 28 липня 2021 року №Ф-431-17 у якій вказано, що станом на 30.06.2021 заборгованість (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску становить 58876,63 грн, з яких: недоїмка: 21568,77 грн, штраф 3826,17 грн, пеня 33481,69 грн (а.с. 40) та копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та конверту з довідкою про причини повернення у якому вказано: повертається за закінченням терміну зберігання (а.с. 41-42);

- копію вимог про сплату боргу (недоїмки): від 24 лютого 2021 року №Ф-431-17 у якій вказано, що станом на 31.01.2021 заборгованість (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску становить 56809,35 грн, з яких: недоїмка: 27534,55 грн, штраф 2414,06 грн, пеня 26860,74 грн (а.с. 43) та копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення та конверту з довідкою про причини повернення у якому вказано: повертається за закінченням терміну зберігання (а.с. 44-45).

Судом досліджено надані відповідачем докази, які, на переконання Головного управління ДПС в Житомирській області, свідчать про те, що оскаржувані вимоги є врученими належним чином та встановлено наступне.

Зі змісту наданих відповідачем доказів вбачається, що вказані вище вимоги про сплату боргу (недоїмки) не були вручені адресату та повернулись відправнику з причин "За закінченням терміну зберігання"; на вимогах відсутнє проставляння дата надсилання (вручення) вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Тобто, суд вказує на те, що позивач оскаржувані податкові вимоги від 24.02.2021 та від 28.07.2021 не отримував, оскільки такі, відповідно до довідок форми Ф.20, повернуті на адресу податкового органу "за закінченням терміну зберігання", доказів протилежного суду не надано.

Окрім того, суд зауважує, в силу приписів частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд наголошує, що право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.

Як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для залишення позову без розгляду, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважною і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Поважними причинами пропущення строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами. Разом з тим, на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Окрім того, із наданих відповідачем доказів неможливо встановити беззаперечний факт направлення відповідачем у справі саме податкових вимог, щодо яких виник спір, оскільки відповідачем не надано до суду опис вкладення поштового відправлення.

Вказане узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 22.03.2024 у справі №380/13865/22.

Враховуючи те, що доказів отримання позивачем оскаржуваних податкових вимог від 24.02.2021 та від 28.07.2021 відповідачем не надано, оскільки згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень такі були повернуті на адресу податкового органу "за закінченням терміну зберігання", суд приходить до висновку, що строк звернення до суду з вказаним позовом позивачем пропущено з поважних причин.

Керуючись статтями 122, 123, 241-243, 256 Кодексу адміністратвиного судочинства, суд

ухвалив:

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовними вимогами в частині: визнати протиправними та скасувати податкові вимоги Головного управління ДПС в Житомирській області зі сплати боргу із ЄСВ, штрафу і пені: №Ф-431-17 від 24 лютого 2021 року на суму 26860 грн. 74 коп., №Ф-431-17 від 28 липня 2021 року на суму 33481 грн. 69 коп.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Лавренчук