Рішення

від 26.08.2024 по справі 340/1204/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/1204/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Науменка В.В., розглянувши заяву представника позивача адвоката Бойко Я.Р. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом Комунального закладу «Ліцей «Перспектива» Світловодської міської ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сінай-Гора" про визнання протиправним та скасування висновку,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебувала адміністративна справа за позовом Комунального закладу «Ліцей «Перспектива» Світловодської міської ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Сінай-Гора" про визнання протиправним та скасування висновку.

14.08.2024 року судом винесено рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2023-11-03-013561-а від 16.02.2024 в частині зобов`язання Комунального закладу «Ліцей «Перспектива» Світловодської міської ради здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору про закупівлю від 20.11.2023 №11.

В іншій частині позову відмовлено.

Повний текст рішення виготовлено 26 серпня 2024 року

Водночас, 16.08.2024 року канцелярією суду зареєстровано заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в адміністративній справі, подану представником позивача - адвокатом Бойко Я.Р.

Відповідач правом подати заперечення на заяву про стягнення судових витрат не скористався.

Дослідивши надані представником позивача письмові матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 1 статті 247 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено можливість вирішення судом питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Аналогічна норма міститься у статті 252 КАС України, відповідно до пункту 3 частини 1 якої суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Представник позивача просить суд стягнути на користь позивача 15000,00 грн. витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги, пов`язаних із супроводом справи.

До заяви про відшкодування витрат на підтвердження понесеного позивачем розміру витрат на правничу допомогу додано:

- договір про надання правничої допомоги №20 від 20.02.2024;

- звіт №1 - детальний опис робіт (наданих послуг) від 14.08.2024;

- платіжна інструкція №41 від 08.03.2024 про оплату послуг з професійної правничої допомоги;

- акт №1 прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 14.08.2024.

Вирішуючи питання про ухвалення додаткового судового рішення, суд виходить з того, що компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у випадку доведення здійснення витрат, пов`язаних з розглядом саме цієї справи та враховуючи принцип співмірності здійснених витрат.

Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція випливає зі змісту статей 134, 139 КАС України, є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного Суду, зокрема у справах №923/560/17, №329/766/18, №178/1522/18.

Згідно пунктів 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

У наданому Звіті №1 від 14.08.2024 зазначено наступні складові наданої правничої допомоги:

-Правовий аналіз документів по справі 3000 грн.,

-Надання клієнту усних консультацій по справі 1500 грн.,

-Складення позовної заяви 9000 грн.,

-Участь у судових засіданнях 1500 грн.

Згідно пункту 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналогічна позиція викладене в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду по справі 826/856/18.

Надаючи оцінку наданому адвокатом Звіту, суд приходить до висновку про невідповідність зазначених у ньому окремих послуг та їх вартості принципам обґрунтованості та співмірності.

Так, на переконання суду, надання усної консультації та правовий аналіз документів охоплюється підготовкою та поданням позовної заяви, а відтак безпідставно виокремлено у окремі послуги із зазначенням їх вартості.

Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 р. у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» визначено, що суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Суд також враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оцінивши обставини цієї справи та надані представником позивача докази у їх сукупності, суд, беручи до уваги задоволення позову лише у частині позовних вимог, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про можливість часткового задоволення заяви представника позивача та стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі в розмірі 7500,00 грн.

Керуючись статтями 134, 139, 241, 252 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Стягнути на користь Комунального закладу «Ліцей «Перспектива» Світловодської міської ради (вул. Приморська, 70а, м. Світловодськ, 27500, ЄДРПОУ 31678832) судові витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 7500 гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (м-н ім. С.П.Корольова, 12, м. Житомир, 10014, ЄДРПОУ 40479560).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО