Рішення

від 02.09.2024 по справі 420/10034/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/10034/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «РЕНТСЕРВІС-МСЛ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги та рішення Головного управління ДПС в Одеській області про опис майна в податкову заставу,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «РЕНТСЕРВІС-МСЛ» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 січня 2024 року №917/15-32-04-06, прийняте ГУ ДПС в Одеській області; визнати протиправними та скасувати податкову вимогу від 13 березня 2024 року №0014879-1305-1532 ГУ ДПС в Одеській області, а також Рішення ГУ ДПС в Одеській області про опис майна у податкову заставу від 15 березня 2024 року №285/15-32-13-05, відносно ПП «РЕНТСЕРВІС-МСЛ» (Адреса місцезнаходження: 65104, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса,1-В, код ЄДРПОУ: 38110174).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №420/10034/24 за позовом Приватного підприємства «РЕНТСЕРВІС-МСЛ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги та рішення Головного управління ДПС в Одеській області про опис майна в податкову заставу.

10.04.2024 року від позивача - Приватного підприємства «РЕНТСЕРВІС-МСЛ», надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до положень статті 47 КАС України, з урахуванням котрої позивач просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку від 12 жовтня 2022 року №22/15-32-04, прийняте ГУ ДПС в Одеській області; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 січня 2024 року №917/15-32-04-06, прийняте ГУ ДПС в Одеській області; визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 13 березня 2024 року №0014879-1305-1532, прийняту ГУ ДПС в Одеській області; визнати протиправним та скасувати Рішення ГУ ДПС в Одеській області про опис майна у податкову заставу від 15 березня 2024 року №285/15-32-13-05 відносно Приватного підприємства «РЕНТСЕРВІС-МСЛ».

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.04.2024 року прийнято до розгляду заяву Приватного підприємства «РЕНТСЕРВІС-МСЛ» (від 10.04.2024 року вхід. № ЕС/14646/24) про збільшення позовних вимог по справі № 420/10034/24.

В обґрунтування позовних вимог позивач, у тому числі, посилається на те, що у зв`язку із бойовими діями на території України, та різким зниженням ділової активності утому числі у м.Одесі, виїздом частини працівників підприємства за межі території України, з початком повномасштабного вторгнення ПП «РЕНТСРЕВІС-МСЛ» не мало можливості проводити господарську діяльність у нормальному режимі.

29.07.2022 позивач звернувся із заявою щодо неможливості вчасного виконання податкових зобов`язань зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, внаслідок початку військової агресії російської федерації проти України та просило відповідача застосувати підпункт 69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ з приводу звільнення від відповідальності за відсутність можливості своєчасного виконання своїх податкових обов`язків з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з січня 200 року о закінчення воєнного стану в Україні. 30.09.2022 вказана заява була надіслана позивачем повторно. При цьому, будь-якої відповіді від ГУ ДПС в Одеській області на заяву від 29.07.2022 Підприємством не отримувало.

В листопаді 2023 року ГУ ДПС в Одеській області проведено камеральну перевірку ПП «РЕНТСЕРВІС-МСЛ», за результатами якої 24.11.2023 складено Акт №32978/15-32-32-04-06/38110174. У висновках вказаного Акта встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на нерухому майно, відмінне від земельної ділянки протягом строків, визначених ПКУ, зокрема зазначено про несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 455 109,40 грн за звітний податковий період 2022-2023 рр.

27.03.2024 ПП «РЕНТСЕРВІС-МСЛ» отримало податкове повідомлення-рішення №917/15-32-04-6 від 8.01.2024 про сплату штрафу, податкову вимогу №0014879-1305-1532 від 13.03.2024, а також рішення про опис майна у податкову заставу від 15.03.2024 року.

Не погодившись із рішенням щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, податковим повідомленням-рішенням, податковою вимогою та рішенням про опис майна у податкову заставу, прийнятими ГУ ДПС в Одеській області, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач ГУ ДПС в Одеській області, з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вхід. №ЕС/16889/24 від 25.04.2024р.), наголошуючи, зокрема, що у зв`язку з недостатністю документів, які підтверджують неможливість виконання платником податків свого податкового обов`язку, контролюючим органом винесено рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку. Отже, у зв`язку із відсутністю у податкового органу інформації щодо наявності обставин, які звільняють від відповідальності або пом`якшують відповідальність за вчинення податкових порушень було винесено спірне податкове повідомлення-рішення.

30.05.2024 до суду від позивача Приватного підприємства «РЕНТСРЕВІС-МСЛ» надійшла відповідь на відзив (вхід. №21302/24 від 30.05.2024р.), в якій позивач вказав, що ним будь-якої відповіді на заяву від 29.07.2022 (повторно направлену 30.09.2022) не отримано, що підтверджується витягом з Електронного кабінету, а тому підприємство вважало, що контролюючий орган прийняв до уваги відомості про неможливість своєчасної сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та за принципом мовчазної згоди погодився не нараховувати штрафні санкції.

Також, позивач зазначає, що спірне рішення щодо можливості виконання платником податків свого податкового зобов`язання не містить мотивів його прийняття та є не обґрунтованим, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. В обґрунтування вказаних обставин позивач посилається на порушення процедури прийняття такого рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «РЕНТСЕРВІС-МСЛ» є юридичною особою, яка зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 27.02.2012 знаходиться на обліку в органах ДПС як платник податків, (ЄДРПОУ 38110174), місцезнаходження: України, 65104, м.Одеса, вул. Академіка Вільямса, буд. 1-В.

30.09.2022 позивач звернувся через електронний кабінет платника податків до ГУ ДПС в Одеській області із заявою (вх. №46456/6), в якій просив застосувати до нього підпункт 69.1 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України з приводу звільнення від відповідальності за відсутність можливості своєчасного виконання своїх податкових обов`язків з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з січня 2022 року до закінчення воєнного стану.

12.10.2022 ГУ ДПС в Одеській області за результатами розгляду вищезазначеної заяви прийнято рішення №22/15-32-04 щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового боргу, яким у задоволенні відповідної заяви відмовлено.

В подальшому, посадовими особами контролюючого органу, на підставі п.20.1.4 п.20.1 ст.20 розд. І, п75.1 ст.75 розд. ІІ, п.76.2 ст.76 розд. ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ПП «РЕНТСЕРВІС-МСЛ» (ЄДРПОУ 38110174) з питань порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

За результатами перевірки ГУ ДПС в Одеській області складено Акт за №32978/15-32-32-04-06/38110174 від 24.11.2023 про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ПП «РЕНТСЕРВІС-МСЛ», у висновках якого встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки протягом строків, визначених п.57.1 ПКУ та абз.б пп.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПКУ, а саме несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 455 109,4грн за звітний податковий період 2022-2023 рр.

На підставі встановлених порушень, 08.01.2024 ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення за №917/15-32-04-6, яким позивача зобов`язано сплатити штраф у сумі 45 510,94грн..

13.03.2024 ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкову вимогу за №0014879-1305-1532 про сплату податкового боргу у розмірі 45 510,94грн..

15.03.2024 ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення №285/15-32-13-05 про опис майна у податкову заставу.

Вказані податкове повідомлення-рішення, податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу, отримані позивачем 27.03.2024 засобами поштового зв`язку, згідно трекінгу відправлень за №0600900033971 та №0600900249907.

Позивач не погоджується із вказаними рішеннями та діями контролюючого органу, у зв`язку із чим звернувся до суду із даним позовом.

Так, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Так, згідно з положеннями статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платників податків зобов`язано, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У зв`язку з тим, що в Україні Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» оголошено воєнний стан, з метою забезпечення прав і обов`язків платників податків протягом цього періоду, Законом України від 03 березня 2022 року №2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану», який набрав чинності 07 березня 2022 року, доповнено Підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пунктом 69, згідно з яким установлено тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, здійснювати справляння податків і зборів з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті, який підлягає застосуванню у редакції на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Порядок №225), який набрав чинності 6 вересня 2022 року, відповідно до пункту 1 розділу ІІ якого до платників податків / податкових агентів, які не можуть виконувати податкові обов`язки, передбачені Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються правила для підтвердження можливості чи неможливості виконання платником такого обов`язку, передбачені цим Порядком.

Підставами неможливості виконання платниками податків-юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є:

1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

2) неможливість використати чи вивезти документи, комп`ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

3) використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання, пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків або неможливе у зв`язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;

4) можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов`язків);

5) відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу, може бути пов`язана з такими обставинами:

посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи;

юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи.

6) перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;

7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

Відповідно до пункту 3 розділу II Порядку №225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків-юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків-фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Заява має містити: повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами або прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); податкову адресу платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається заява; дату подання заяви; чітке та стисле обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов`язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів; вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ); які саме податкові обов`язки не мав / не має можливості виконати платник податків; інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов`язки, або інформацію щодо обставин, пов`язаних з проведенням воєнних (бойових) дій, терористичними актами, диверсіями або іншими обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), спричиненими військовою агресією Російської Федерації, тимчасовою окупацією збройними формуваннями Російської Федерації; підписи платника податку-фізичної особи або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

За наявності інших документів, інформації, що підтверджують неможливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок, платники податків-юридичні особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, надають такі документи (копії документів).

Платники податків зобов`язані зберігати протягом строку давності, встановленого Кодексом, оригінали відповідних документів, що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов`язані пред`явити оригінали документів, що підтверджують неможливість виконання податкового обов`язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

До переліку документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225, включено:

1. Акт, що засвідчує факт пожежі, складений відповідно до вимог пункту 7 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року №2030.

2. Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у разі його знищення відповідно до Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року №599).

3. Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, у разі викрадення основних засобів або руйнування/втрати майна.

4. Інші документи, складені відповідно до вимог підпунктів 14, 15 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №326.

5. Документ, що підтверджує відсутність коштів на банківських рахунках платника податків (виписка з рахунків клієнта банку на дату подання до банку розрахункового документа на сплату податків).

6. Копія наказу підприємства про призупинення роботи підприємства та його працівників або встановлення простою в роботі підприємства, викликане обставинами непереборної сили (із зазначенням дати початку і закінчення такого призупинення (за можливості)).

7. Документ або повідомлення оператора поштового зв`язку (вказується посилання на офіційну сторінку оператора, де розміщене таке повідомлення), що підтверджує призупинення функціонування оператора поштового зв`язку та/або об`єктів поштового зв`язку на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.

8. Документ або повідомлення банку (вказується посилання на офіційну сторінку банку, де розміщене таке повідомлення), що підтверджує призупинення роботи банку або його відокремлених підрозділів та/або платіжних систем у зв`язку із введенням воєнного стану.

9. Копії платіжних доручень (розрахункових та інших документів щодо ініціювання переказу коштів) або їх скріншот (знімок екрану) платника податків на сплату узгоджених сум грошових зобов`язань, податкового боргу, поданих до банку, що залишилися невиконаними, оскільки кошти не були зараховані до бюджету у зв`язку з відключенням банку від системи електронних платежів або порушенням у роботі системи авторизації банку. Надається разом із документом або повідомленням, зазначеним у пункті 8 цього Переліку.

10. Документ або повідомлення (вказується посилання на офіційну сторінку банку, де розміщено таке повідомлення), що підтверджує вимушене призупинення роботи головних управлінь Казначейства у зв`язку з введенням воєнного стану.

11. Повідомлення, що підтверджує аварійне (незаплановане) відключення постачання електроенергії в умовах воєнного стану, суб`єкта господарювання до сфери обслуговування якого належить таке підприємство, зокрема скріншот повідомлення в месенджер (Viber, Telegram тощо) і мобільних додатках.

12. Документ, що підтверджує вимушене відключення надання послуг глобальної мережі Інтернет, пов`язане з введенням воєнного стану, що унеможливило надання податкової звітності в електронній формі (інформаційне повідомлення інтернет-провайдера).

13. Документи, що свідчать про пошкодження, знищення, втрату майна, що знаходиться на балансі підприємства і є об`єктом оподаткування, єдиним джерелом для сплати податків або яке перебуває у податковій заставі (акт про надзвичайну подію, інвентаризаційний опис, протокол інвентаризаційної комісії, підписаний представником територіального органу ДСНС, згідно з якими відбувається відображення таких подій у бухгалтерському обліку та викладаються фактичні події, зазначаються понесені матеріальні втрати (перелік майна, його вартість); заява до правоохоронних органів; акт незалежного оцінювача; наявність страхового полісу, заява про страховий випадок тощо).

14. Документи, що свідчать про акти мародерства, грабежу, рейдерства, захоплення майна та примусове захоплення приміщення (копія заяви до територіального органу внутрішніх справ та документ, виданий відповідним правоохоронним органом щодо реєстрації кримінального провадження тощо).

15. Документи, що свідчать про подання заяви до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення та реєстрації кримінального провадження за результатами розгляду такої заяви.

16. Документи, що свідчать про пошкодження, втрату, знищення, зіпсуття документів бухгалтерського обліку або неможливості їх вивезення з територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації (інформація про подання до контролюючого органу повідомлення згідно пункту 44.5 статті 44 глави 1 розділу II Податкового кодексу України, повідомлення про неможливість вивезення первинних документів згідно пункту 69.28 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

17. Подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, програмними засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Портал Дія).

Як передбачено у пункті 8 розділу ІІ Порядку №225 платники податків подають до контролюючого органу заяву та документи в електронній формі шляхом надсилання через Електронний кабінет або у паперовій формі шляхом подання до контролюючого органу за місцем податкової адреси або будь-якого сервісного центру контролюючого органу, або надсилання поштою з повідомленням про вручення.

Суд зазначає, що вказаним податковим законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено чіткі вимоги до порядку подання та змісту таких заяв платників податків, зокрема, щодо зазначення обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податків податкових обов`язків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів, вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ), а також які саме податкові обов`язки не мав / не має можливості виконати платник податків; інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов`язки.

Зазначене також узгоджується з правовими висновками викладеними у постановах Верховного Суду від 4 жовтня 2023 року у справі №160/19575/22, від 06 грудня 2023 року у справі №280/6502/22.

Як вбачається із матеріалів справи, 29.07.2022 року ПП «РЕНТСЕРВІС-МСЛ» звернулось до ГУ ДПС в Одеській області із заявою за вих.№2908/-1.22, в якій просило застосувати до підприємства норми законодавства з приводу відсутності можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок з податку на нерухоме майно з січня 2022 року до закінчення дії в України воєнного стану.

До заяви додано: Лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 та довідку банку «ПІВДЕННИЙ» №232-001-18181-2022-БТ від 29.07.2022 щодо недостатності коштів на розрахунковому рахунку підприємства для оплати податків.

Вказану заяву було направлено ГУ ДПС в Одеській області засобами поштового зв`язку рекомендованим повідомленням з описом вкладень, що підтверджується накладною №6504520378421 від 29.07.2022.

29.09.2022 ПП «РЕНТСЕРВІС-МСЛ» повторно направлено вищевказану заяву за вих.№2908/-1.22, що підтверджується скріншотами з електронного кабінету платника податків та не спростовується відповідачем.

За результатами розгляду заяви від 29.09.2022 №2907/-1.22 (вх. до Головного управління від 30.09.2022 №46546/6) відповідачем 12.10.2022 прийнято рішення №22/15-32-04 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

Отже, суд вважає, що податковим органом 12.10.2022 одразу було прийнято рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, тобто було відмовлено у задоволенні заяви від 29.09.2022 за №2907/-1.22.

Положеннями Розділу ІІІ Порядку №225 врегульовано процедуру розгляду документів платників податків щодо можливості чи неможливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок.

Згідно з положеннями пункту першого Розділу ІІІ Порядку №225 заява платника податків у довільній формі та відповідні документи (копії документів) розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання, з можливістю продовження терміну розгляду з урахуванням строку, передбаченого для направлення попереднього рішення. Платники податків надають документ чи кілька документів (копію документа чи документів), інформацію, що можуть бути використані для підтвердження неможливості виконання ними своїх податкових обов`язків.

У разі недостатності документів (копій документів), що підтверджують неможливість виконання у платника податків податкових обов`язків, контролюючий орган направляє попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Попереднє рішення) за формою, що додається, з пропозицією щодо надання платником податку конкретних додаткових документів (копій документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків.

Попереднє рішення має бути направлене платнику податків не пізніше 20 календарних днів з дня, наступного за днем отримання контролюючим органом заяви та відповідних документів (копії документів), інформації у порядку передбаченому пунктом 3 цього розділу.

Платник податку може подати до контролюючого органу додаткові документи (копії документів) обґрунтування / пояснення на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем отримання попереднього рішення.

Додаткові документи (копії документів) обґрунтування / пояснення розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання.

Якщо платник податку не надав додаткових документів (копій документів), обґрунтувань / пояснень на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання податкових обов`язків, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення на підставі попередньо поданої платником податків заяви, документів (копій документів) та інформації, що можуть бути використані для підтвердження можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податку своїх податкових обов`язків.

Контролюючий орган у разі потреби може звертатися до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах.

Обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган. Контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Рішення) за формою, що додається.

Рішення контролюючого органу може бути оскаржено відповідно до Кодексу в адміністративному чи судовому порядку. У разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку, визначеного цим Порядком, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена Кодексом або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання (пункт другий Розділу ІІІ Порядку №225).

Відповідно до положень пункту третього Розділу ІІІ Порядку №225, контролюючий орган направляє попереднє рішення та рішення платнику податків у порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

Направлення попереднього рішення та рішення шляхом його надіслання до Електронного кабінету платника податків здійснюється з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до Електронного кабінету.

Попереднє рішення та рішення, надіслане контролюючим органом до Електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо воно сформовано з дотриманням вимог, встановлених розділом II Кодексу.

Враховуючи вищевикладені норми податкового законодавства, в контексті встановлених обставин, в даному випадку, на думку суду, контролюючим органом не було дотримано процедури розгляду відповідних заяв, зокрема в частині прийняття попереднього рішення.

У зв`язку із чим, 12.10.2022 ГУ ДПС в Одеській області одразу відмовило позивачу у задоволенні його заяви від 29.09.2022, чим порушило процедуру розгляду відповідних заяв, встановлених Порядком №225.

Суд наголошує, що згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Порядку №225 можливість подання достатніх документів для належного підтвердження платником податків неможливості виконання податкових обов`язків перебуває у взаємозалежності від направлення контролюючим органом протягом встановленого двадцятиденного строку попереднього рішення з пропозицією щодо надання платником податку конкретних додаткових документів (копій документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання податкових обов`язків.

Відтак, суд зазначає, що обґрунтованими є доводи позивача (з урахуванням вказаних положень Порядку №225), що встановлення причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії Російської Федерації, безпосереднім впливом таких обставин на позивача, передбачало з`ясування ГУ ДПС в Одеській області можливості виконання позивачем конкретного податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання окремого податкового обов`язку.

Зазначене узгоджується з правовими висновками викладеними Верховним Судом у постанові від 27 вересня 2023 року у справі №160/19256/22.

Таким чином, беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування Рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку від 12 жовтня 2022 року №22/15-32-04, прийнятого ГУ ДПС в Одеській області.

Що стосується прийнятого ГУ ДПС в Одеській області податкового повідомлення-рішення від 08 січня 2024 року №917/15-32-04-06, судом встановлено наступне.

Підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали порушення, встановленні у висновках Акта про результати камеральної перевірки щодо порушень правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів за №32978/15-32-32-04-06/38110174 від 24.11.2023.

Відповідно до п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.75.1.1. п.75.1. ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

За змістом пункту 86.1 статті 86 ПК України матеріалами перевірки є: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 86.7.4 пункту 86.7 статті 86 ПК України під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень: встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини); досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом`якшують або звільняють від відповідальності; досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; визначає розмір грошових зобов`язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених цим Кодексом. При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу. За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Пунктом 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Верховний Суд вже аналізував наведені вище положення статей 75, 86 ПК України у їх взаємозв`язку та у постанові від 05 жовтня 2023 року (справа № 520/14773/21) виснував, що указані норми права не містять обмежень в частині можливості встановлення в межах камеральної перевірки обставин, що свідчать про умисність діянь платника податків. За результатами системного аналізу приведених вище норм Податкового кодексу України Верховний Суд дійшов висновку, що у випадку встановлення контролюючим органом на підставі сукупності відповідних даних податкових декларацій та електронних систем і реєстрів обставин, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог податкового законодавства, він (контролюючий орган) не позбавлений можливості констатувати в діяннях платника податків винного діяння в умисній формі.

При цьому в акті камеральної перевірки в обов`язковому порядку мають бути зазначені обставини з відповідним обґрунтуванням висновків про умисність діяння, оскільки за усталеною позицією Верховного Суду саме акт перевірки є носієм доказової інформації щодо виявленого порушення, а його висновки можуть бути спростовані шляхом подання до контролюючого органу заперечень на акт перевірки. Виконання такої вимоги забезпечує розуміння платником податків встановленого контролюючим органом складу правопорушення, за яке його може бути притягнуто до відповідальності, та забезпечує реальну можливість реалізації права, передбаченого пунктом 86.7 статті 86 ПК України, щодо надання платником податків своїх заперечень та додаткових документів і пояснень, зокрема, але не виключно, документів, що спростовують встановлені обставини та висновки щодо вини, підтверджують наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, з огляду на викладене, суд зазначає, що в межах камеральної перевірки для притягнення особи до відповідальності, податковому органу необхідно встановити обставини, що свідчать про винність та умисність діянь платника податків.

При цьому, відповідно до встановлених в межах спірних правовідносин обставин, відповідач за змістом акта камеральної перевірки відобразив в останньому своє рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку №22/15-32-04 від 12.10.2022, та дійшов висновку, що обставини, які звільняють від відповідальності або пом`якшують відповідальність за вчинення податкових правопорушень, відсутні.

При цьому, позивач не згоден із висновком контролюючого органу про наявність підстав для притягнення його до відповідальності на підставі пункту 124.1 статті 124 ПК України за порушення граничного строку сплати податкового зобов`язання з податку на прибуток в умовах настання такого строку після введення в Україні воєнного стану, та стверджує, що він як платник податків наполягає як на відсутності жодних умисних дій з його сторони, спрямованих на ухилення від виконання податкового обов`язку, так і на наявності підстав для звільнення від відповідальності відповідно до вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, вказуючи, що у періоді, що перевірявся, у нього була відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов`язок зі сплати податку на прибуток.

Стаття 124 ПК України визначає відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 124.1 статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Стаття 112 ПК України визначає загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Зокрема, встановлено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 112.1 статті 112 ПК України).

Пункт 112.2 статті 112 ПК України встановлює, що особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи (пункт 112.7 статті 112 ПК України).

Також у пункті 112.8 статті 112 ПК України визначено обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а у статті 112-1 ПК України - обставини, що пом`якшують відповідальність особи.

У постановах від 16 березня 2023 року у справі № 600/747/22-а, від 03 серпня 2023 року у справі № 520/22505/21, від 22 серпня 2023 року у справі № 520/18519/21 Верховний Суд сформулював висновки, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 статті 124 ПК України.

Так, позиція Верховного Суду, якщо її систематизувати, полягає в тому, що відповідальність, передбачена пунктом 124.1 статті 124 ПК України, не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання. Водночас обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує настання відповідальності у вигляді штрафу за пунктами 124.2 і 124.3 статті 124 ПК України є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

У Постанові від 08 грудня 2022 року по справі №520/9294/21 Верховним Судом сформовано правовий підхід щодо застосування положень ПК України, якими визначено вину як об`єктивну сторону податкових правопорушень, зауваживши на тому, що для встановлення наявності вини платника контролюючому органу необхідно довести не наявність відповідного ставлення платника податків до своїх протиправних дій/бездіяльності (усвідомлення своїх дій, розуміння наслідків тощо), а саме що платник податків вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Водночас, як з`ясовано судом, та наголошено позивачем, особливістю даного спору є те, що граничний строк сплати ПП «РЕНТСЕРВІС-МСЛ» податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (10.01.2023, 31.10.2023, 105.2023 - це не є спірним між сторонами), припав на період, коли в Україні було введено воєнний стан Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року і який триває і досі. Отже, ці обставини, на думку суду, не можуть бути не враховані під час вирішення питання про наявність вини та умислу в діянні позивача щодо несвоєчасного виконання податкового обов`язку із сплати податку на прибуток.

Окрім того, варто зазначити, що позивач звертався до податкового органу із заявою щодо неможливості виконання податкових обов`язків, відповідно до вимог Порядку №225.

Натомість, як встановлено судом, при прийняття відповідного рішення про можливість своєчасного виконання платником податків свого податкового зобов`язання, відповідачем допущено порушення процедури розгляду такої заяви, , та, як наслідок прийнято протиправне рішення про відмову.

Також, суд звертає увагу на ту обставину, що спірне рішення від 12.10.2022 направлялось платнику податків засобами поштового зв`язку, однак не отримане останнім, що підтверджується копією конверта, що міститься в матеріалах справи.

Відповідно до положень пункту третього Розділу ІІІ Порядку №225, контролюючий орган направляє попереднє рішення та рішення платнику податків у порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу.

Направлення попереднього рішення та рішення шляхом його надіслання до Електронного кабінету платника податків здійснюється з одночасним надісланням на електронну адресу (адреси) платника податків інформації про вид документа, дату та час його надіслання до Електронного кабінету.

Попереднє рішення та рішення, надіслане контролюючим органом до Електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо воно сформовано з дотриманням вимог, встановлених розділом II Кодексу.

Пунктами 42.1, 42.2 ст.42 ПК України встановлено, що податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно абзаців 1, 2 п.42.4 ст.42 ПК України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

При цьому, у відповідності до п.42.6 ст.42 ПК України електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до цього Кодексу, законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" без укладення відповідного договору.

Керівник платника податків визначає, змінює перелік уповноважених осіб платника податків, які наділяються правом підписання, подання, отримання ними документів та інформації через електронний кабінет від імені платника податків, та визначає їхні повноваження.

Платник податків стає суб`єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

З огляду на викладене, суд вважає, що з моменту звернення платника податків із заявою, поданою в електронній формі, до контролюючого органу, останній повинен розпочати із таким платником податків електронний документообіг.

Як зазначалось вище, що 29.09.2022 ПП «РЕНТСЕРВІС-МСЛ» звернулось до податкового органу із відповідною заявою через електронний кабінет платника податків, що не спростовується відповідачем.

Однак, після прийняття спірного рішення про відмову від 12.10.2022, останнє було направлене позивача виключно засобами поштового зв`язку, та не було відображене в електронному кабінеті платника податків, що підтверджується наданими скріншотами вхідних листів електронного кабінету позивача.

Вказані обставини, з урахуванням діючого в цей період воєнного стану, на думку суду, свідчать про порушення прав позивача щодо повідомлення його про прийняте рішення від 12.10.2022, яке в контексті даної справи, у тому числі, свідчить про неправомірність спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, суд вважає, що протиправність рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку за №22/15-32-04 від 12.10.2022, з урахуванням неповідомлення платника податків про його прийняття, та яке впливає на правомірність притягнення ПП «РЕНТСЕРВС-МСЛ» до відповідальності за вчиненні правопорушення, встановленні Актом камеральної перевірки, в сукупності свідчить про неправомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 08 січня 2024 року №917/15-32-04-06.

Відповідно до п.14.1.153 ст.14 ПК України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Пунктом 14.1.175 вказаної статті передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;

Згідно п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Приписами п.59.3 ст.59 ПК України визначено, що податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

За правилами п.88.1 ст.88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. (пп.89.1.2 п.89.1 ст.89 ПК України).

Разом з тим, суд зазначає, що податкова вимога від 13 березня 2024 року №0014879-1305-1532 ГУ ДПС в Одеській області, а також Рішення ГУ ДПС в Одеській області про опис майна у податкову заставу від 15 березня 2024 року №285/15-32-13-05, відносно ПП «РЕНТСЕРВІС-МСЛ», прийняті на підставі спірного податкового повідомлення-рішення від 08 січня 2024 року №917/15-32-04-06, відносно котрого суд дійшов висновку щодо його протиправності.

Таким чином, враховуючи наведене, позовні вимоги Приватного підприємства «РЕНТСЕРВІС-МСЛ» про визнання протиправними та скасування рішення, податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги, а також рішення Головного управління ДПС в Одеській області про опис майна в податкову заставу, є обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства «РЕНТСЕРВІС-МСЛ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення, податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги, а також рішення Головного управління ДПС в Одеській області про опис майна в податкову заставу, є правомірними, а отже підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ст.ст.241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства «РЕНТСЕРВІС-МСЛ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги та рішення Головного управління ДПС в Одеській області про опис майна в податкову заставу задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення ГУ ДПС в Одеській області щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку від 12 жовтня 2022 року №22/15-32-04.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 08 січня 2024 року №917/15-32-04-06.

4. Визнати протиправним та скасувати податкову вимогу від 13 березня 2024 року №0014879-1305-1532, прийняту ГУ ДПС в Одеській області.

5. Визнати протиправним та скасувати Рішення ГУ ДПС в Одеській області про опис майна у податкову заставу від 15 березня 2024 року №285/15-32-13-05.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд.5) на користь Приватного підприємства «РЕНТСЕРВІС-МСЛ» (адреса місцезнаходження: 65104, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса,1-В, код ЄДРПОУ: 38110174) судовий збір у розмірі 9 689 (дев`ять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) грн. 60 коп.

7. Повернути Приватному підприємству «РЕНТСЕРВІС-МСЛ» (адреса місцезнаходження: 65104, м. Одеса, вул. Академіка Вільямса,1-В, код ЄДРПОУ: 38110174) з державного бюджету надміру сплачений судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп..

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення складено 02.09.2024 p, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю.В. у відпустці, у період з 23.05.2024 р. по 19.06.2024 р., з 13.08.2024 р. по 27.08.2024 р., включно, а також на лікарняному - з 20.06.2024 р. по 19.07.2024 р.

Суддя Ю.В. Харченко

Адміністративний позов Приватного підприємства «РЕНТСЕРВІС-МСЛ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги та рішення Головного управління ДПС в Одеській області про опис майна в податкову заставу задовольнити повністю

02.09.24.