Ухвала

від 03.09.2024 по справі 520/24385/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

03 вересня 2024 року Справа № 520/24385/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Дмитро Волошин, розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВЄ" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлант Буд Схід" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 25.04.2024 №10957749/37269061, №10957745/37269061, №10957775/37269061, №10957771/37269061, №10957772/37269061, №10957769/37269061;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю ДВЄ №91 від 08.03.2024, №125 від 12.03.2024, №149 від 14.03.2024, №148 від 14.03.2024, №168 від 15.03.2024, №169 від 15.03.2024 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суд встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог, встановлених КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень (ч. 3 ст. 122 КАС України).

Наведена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах, водночас, передбачаючи можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальними нормами, якими встановлено окремий порядок захисту порушених прав платників податків, в тому числі і в судовому порядку, є норми Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацами першим-третім пункту 56.18 зазначеної статті визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Застосування норм пунктів 56.18, 56.19 статті 56, пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України в системному зв`язку дає підстави для висновку, що нормою пункту 56.18 встановлено спеціальний строк на оскарження платником податків податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов`язань.

В постанові від 24.04.2020 року у справі №520/6895/19 Верховний Суд, застосовуючи наведені норми, зробив висновок, що законодавець в абзаці першому пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України під висловом "або інше рішення контролюючого органу" розумів саме рішення контролюючого органу, яке безпосередньо впливає на розмір грошового (податкового) зобов`язання платника податків.

Отже, Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, а відтак, до позовів платників податків про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.

Таким чином, рішення податкових органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) шестимісячний строк з дня вручення платнику податків відповідного рішення за умови, якщо він не скористався досудовим порядком вирішення спору;

б) тримісячний строк з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

в) шестимісячний строк з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України.

Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постановах Верховного Суду від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 та від 30.05.2023 у справі №520/4664/2020.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у Харківській області були прийняті наступні рішення:

- рішення Головного управління ДПС у Харківській області №10957749/37269061 від 25.04.2024, про відмову у реєстрації податкової накладної №91 від 08.03.2024, в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- рішення Головного управління ДПС у Харківській області №10957745/37269061 від 25.04.2024, про відмову у реєстрації податкової накладної № 125 від 12.03.2024, в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- рішення Головного управління ДПС у Харківській області №10957775/37269061 від 25.04.2024, про відмову у реєстрації податкової накладної № 149 від 14.03.2024, в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- рішення Головного управління ДПС у Харківській області №10957771/37269061 від 25.04.2024, про відмову у реєстрації податкової накладної № 148 від 14.03.2024, в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- рішення Головного управління ДПС у Харківській області №10957772/37269061 від 25.04.2024, про відмову у реєстрації податкової накладної № 168 від 15.03.2024, в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- рішення Головного управління ДПС у Харківській області №10957769/37269061 від 25.04.2024, про відмову у реєстрації податкової накладної № 169 від 15.03.2024, в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач скористався процедурою адміністративного оскарження спірних рішень. За результатами розгляду скарг рішеннями №30897/37269061/2, №30893/37269061/2, №30861/37269061/2, №30853/37269061/2 від 16.05.2024 та №29323/37269061/2 від 09.05.2024 скарги були залишені без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Таким чином, строк звернення до суду з цим позовом закінчився 09.08.2024 (рішення №29323/37269061/2 від 09.05.2024) та 16.08.2024 (рішення №30897/37269061/2, №30893/37269061/2, №30861/37269061/2, №30853/37269061/2 від 16.05.2024).

Разом з тим, до суду з даним адміністративним позовом позивач звернувся лише 30.08.2024 року, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 122 КАС України. Заяви про поновлення строку звернення до суду до матеріалів позовної заяви не додано.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, встановлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст. 8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

У справі Європейського суду з прав людини Стаббігс та інші проти Великобританії визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У Рішенні Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії від 25 січня 2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Відповідно, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням обґрунтування поважності причин пропуску такого строку та доказів на підтвердження поважності таких причин.

Згідно частини 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями ст. ст. 160, 161, 169, 171, 172, 248 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВЄ" до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням обґрунтування поважності причин пропуску такого строку та доказів на підтвердження поважності таких причин.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Дмитро ВОЛОШИН