Ухвала

від 02.09.2024 по справі 620/7664/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 вересня 2024 року

м. Київ

справа №620/7664/23

адміністративне провадження № К/990/31494/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів Загороднюка А.Г., Радишевської О.Р.,

перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2024

у справі № 620/7664/23 за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, третя особа - Державна судова адміністрація України, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області щодо припинення нарахування та виплати позивачу щомісячної суддівської винагороди як судді Деснянського районного суду м. Чернігова, починаючи з 16.05.2023;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області відновити нарахування та виплату позивачу щомісячної суддівської винагороди як судді Деснянського районного суду м. Чернігова, починаючи з 16.05.2023 і до дня звільнення з військової служби у зв`язку зі скасуванням в Україні воєнного стану.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.08.2023 скасовано та ухвалено постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_2 щомісячної суддівської винагороди як судді Деснянського районного суду м. Чернігова, починаючи з 16.05.2023. Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області відновити нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної суддівської винагороди як судді Деснянського районного суду м. Чернігова, починаючи з 16.05.2023. У задоволені позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивачем подано заяву про встановлення судового контролю за виконанням вказаного судового рішення суду в цій справі, в якій він просив зобов`язати відповідача подати звіт про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2023 у цій справі та вирішити питання про накладення штрафу на начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області ОСОБА_1 , який є відповідальним за умисне невиконання постанови суду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2024 заяву позивача задоволено частково. Установлено судовий контроль за виконанням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2023 у справі № 620/7664/23. Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області подати звіт про виконання вказаної постанови протягом одного місяця з дня отримання копії цієї ухвали суду.

03.04.2024 від позивача надійшло клопотання, у якому він просить встановити Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України у Чернігівській області новий строк для подання звіту про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2023, ухваленій у справі № 620/7664/23 та накласти на ОСОБА_1 , начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, як особи, що безпосередньо відповідає за виконання постанови суду, штраф у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму доходів громадян.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2024 клопотання ОСОБА_2 про накладення штрафу - задоволено частково. Звіт Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області про виконання судового рішення в цій справі не прийнято. Установлено Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України у Чернігівській області новий строк для подання звіту про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2023 у справі № 620/7664/23 - 2 (два) місяці з дня отримання копії цієї ухвали суду. Накладено на начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області штраф у сумі 60 560 грн. Стягнуто з начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області на користь ОСОБА_2 половину штрафу в сумі 30 280 грн. Стягнуто з начальника Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області на користь Державного бюджету України половину штрафу в розмірі 30280 грн. У задоволенні клопотання в іншій частині вимог відмовлено.

13.08.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2024 у справі № 620/7664/23.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вимогам процесуального закону, перевіривши аргументи касаційної скарги і вивчивши зміст ухваленого у цій справі судового рішення, Верховний Суд виходить із такого.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і стаття 13 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Частиною третьою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Предметом оскарження у цьому провадженні є ухвала суду апеляційної інстанції, постановлена в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів зауважує, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції відсутня у переліку ухвал, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку відповідно до частини третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже нормами процесуального закону не передбачено можливості касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції, постановленої в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вважає за необхідне звернути увагу скаржника на таке.

Питання можливості касаційного оскарження судового рішення суду апеляційної інстанції про накладення штрафу, ухваленого в межах процедури судового контролю, визначеної статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, досліджувалося Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 30.04.2024 у справі № 380/12153/20.

У постанові від 30.04.2024 у справі № 380/12153/20 Верховний Суд, аналізуючи положення статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, якими унормовано питання щодо судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, дійшов висновку, що застосування до суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі, не на користь якого ухвалено рішення суду) штрафу за неподання ним до суду звіту про виконання рішення суду або неналежне його виконання як міри відповідальності за таку поведінку, є додатковим запобіжником для реального захисту та поновлення прав, свобод та інтересів, що зазнали порушення внаслідок ухвалення рішень, учинення дій або бездіяльності органами публічної влади, їх посадовими і службовими особами, що змусило позивача вирішувати спір у судовому порядку, а надання такому суб`єкту владних повноважень права додаткового оскарження судового рішення про накладення на нього, в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, штрафу, яке за своєю суттю є засобом ефективного виконання уже ухваленого судового рішення, не сумісне із завданнями адміністративного судочинства та не відповідає його меті, що визначені у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та із принципом верховенства права.

Також у означеній постанові об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що накладення судом штрафу за невиконання рішення суду у порядку, передбаченому статтею 382 Кодексом адміністративного судочинства України (у порядку судового контролю), очевидно не є заходом процесуального примусу, передбаченого статтею 144 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки судовий контроль як інструмент ефективного виконання судових рішень та заходи процесуального примусу мають різну правову природу, зокрема, підстави застосування, мету та коло осіб, до яких вони можуть бути застосовані.

Вирішуючи питання щодо можливості касаційного оскарження судових рішень суду апеляційної інстанції про накладення штрафу, ухвалених в межах процедури судового контролю, передбаченої статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України, об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду виснувала, що ухвали суду апеляційної інстанції про накладення штрафу та ухвали з інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2024 у справі № 620/7664/23 за позовом ОСОБА_2 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, третя особа - Державна судова адміністрація України, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.Г. Загороднюк О.Р. Радишевська