Рішення

від 09.07.2024 по справі 568/319/24

РАДИВИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/319/24

Провадження №2/568/137/24

09 липня 2024 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області у складі головуючого судді Делалової О.М., за участю секретаря судового засідання Єрмійчук Я.Р., позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Бірук Т.Б., відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з даною позовною заявою. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина, зокрема на частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку під ним. Іншу частину спірного домоволодіння та земельної ділянки, померлий ОСОБА_3 за життя 29.08.2014р. подарував їй. За життя батько 11.12.2019р. склав заповіт, відповідно до якого земельну ділянку площею 0,80 га, яка знаходиться в с. Гайки-Ситенські, Радивилівського району, Рівненської області заповів сину ОСОБА_2 , а все інше майно заповів дружині ОСОБА_4 . Остання відмовилася від спадщини як за заповітом, так і за законом на користь дітей померлого, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Таким чином, до них перейшло право успадкувати спадкове майно у рівних частках. Однак, звернувшись до нотаріальної контори, для отримання свідоцтва про право на спадщину на спірне нерухоме майно, нотаріусом у видачі свідоцтва було відмовлено через відсутність в неї оригіналів правовстановлюючих документів на домоволодіння та земельну ділянку. У зв`язку із викладеним, вона змушена звернутися до суду з зазначеним позовом, який просить задовольнити в повному обсязі та визнати за нею право власності на частину спірного домоволодіння та частину земельної ділянки загальною площею 0,0590 га, наданої для обслуговування домоволодіння.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові, просили суд їх задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позовних вимог, визнавши, що він та позивач має право в рівних частках успадкувати частину спірного домоволодіння та земельну ділянку під домоволодінням.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Радивилівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (а.с. 22). Сторони є дітьми померлого, що підтверджується копіями свідоцтв про народження.

Згідно копії свідоцтва про право власності на будинковолодіння від 25.12.2002р. вбачається, що будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 в цілому належало ОСОБА_3 (а.с. 16).

Згідно копії державного акту на право приватної власності на землю, виданого 24.10.2002р. вбачається, що земельна ділянка (кадастровий номер 5625810100:01:006:0470, розташована за адресою: АДРЕСА_1 передається у власність ОСОБА_3 для обслуговування житлового будинку та господарських споруд (а.с. 17-18).

Відповідно до копій договорів дарування від 29.08.2014р. ОСОБА_3 подарував частину домоволодіння та частину земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 своїй доньці, позивачу по справі - ОСОБА_1 (а.с. 23-26).

У зв`язку із зазначеним ОСОБА_3 залишився власником частини спірних домоволодіння та земельної ділянки.

Згідно заповіту ОСОБА_3 від 11.12.2019р., останній на випадок своєї смерті розпорядився своїм майном наступним чином: належну йому земельну ділянку площею 0,80 га, що розташована в с. Гайки-Стенські, Радивилівського району, Рівненської області заповів сину ОСОБА_2 , все інше майно заповів дружині ОСОБА_4 (а.с. 28).

Відповідно до заяви ОСОБА_4 на адресу нотаріуса, подану 01.02.2021р., тобто в межах строку для прийняття або відмови від прийняття спадщини, остання відмовилася від спадщини після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 як за заповітом, так і за законом на користь дітей - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також не претендує на частку у спільному майні подружжя (а.с. 29).

Згідно постанови приватного нотаріуса Дубенського районного нотаріального округу Рівненської області Гордійчука В.І. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.11.2023р., у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину на частки у спірному домоволодінні та спірної земельної ділянки було відмовлено у зв`язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів (а.с. 32).

Відповідно до витребуваної судом спадкової справи після померлого ОСОБА_3 , з заявами про прийняття спадщини звернулися донька ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 , з заявою про відмову від спадщини звернулася дружина ОСОБА_4 . Інших спадкоємців немає.

Частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У відповідності до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно сторони по справі позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцями першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_3 в рівних частках, оскільки спадкоємець за заповітом ОСОБА_4 відмовилася від прийняття спадщини на їх користь. За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до положень частини другої статті 1220, частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини - дня смерті особи або дня, з якого вона оголошується померлою.

Разом із тим, згідно зі статтею 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Таким чином, спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.

Згідно статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи, що позивач у встановлений законом строк прийняла спадщину після смерті батька та в позасудовому порядку позбавлена можливості оформити спадкові права на домоволодіння та земельну ділянку через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та його задоволення шляхом визнання за позивачем права власності на частину домоволодіння та частину земельної ділянки (кадастровий номер 5625810100:01:006:0470), розташованих за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 .

Питання розподілу судових витрат по справі, суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України та у зв`язку із задоволення позовних вимог, стягує їх з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 392,1216, 1217, 1220, 1223, 1261, 1268, 1296, 1297 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на частину домоволодіння та частину земельної ділянки (кадастровий номер 5625810100:01:006:0470; площа 0,0590 га; цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)), розташованих за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 585,85 грн. (одна тисяча п`ятсот вісімдесят п`ять гривень вісімдесят п`ять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19.07.2024р.

Суддя О.М. Делалова