Постанова

від 03.09.2024 по справі 177/318/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7898/24 Справа № 177/318/24 Суддя у 1-й інстанції - Суботіна С. А. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2024 року м.Кривий Ріг

Справа № 177/318/24

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Остапенко В.О., Тимченко О.О.

сторони:

позивач Фермерське господарство «Техагромет»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч.13ст.7,ч.1 ст.369ЦПК України,безповідомлення учасниківсправи,за наявнимиу справіматеріалами,апеляційну скаргу позивачаФермерського господарства«Техагромет» нарішення Криворізькогорайонного судуДніпропетровської областівід 28травня 2024року,яке ухваленосуддею Суботіною С. А. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 29 травня 2024 року, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому2024року Фермерське господарство «Техагромет» (надалі - ФГ «Техагромет») звернулося до суду з позовомдо ОСОБА_1 про стягнення збитків.

Позовна заява мотивована тим, що 10.01.2013 між ФГ «Техагромет» та відповідачем ОСОБА_1 , який є власником земельної ділянки з кадастровим номером 12:218:843:00:01:030:0007, загальною площею 5,7968 га, у тому числі ріллі 5,7968 га, розташованої на території Надеждівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладено договір оренди вказаної земельної ділянки, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.02.2016.

Пунктом 8 договору обумовлено, що договір укладено на 10 років, після чого орендар має переважне право поновити його на новий строк, при цьому, орендодавець повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір не продовжувати його.

Позивачем належним чином виконувалися умови договору та взяті на себе зобов`язання.

Строк дії договору закінчився 10.01.2023.

До закінчення строку відповідач не надав жодних заперечень щодо поновлення договору оренди землі, позивачем не було отримано письмового повідомлення від орендодавця щодо наміру не продовжувати договір, як це передбачено п. 8 договору, що позивач розцінив як мовчазну згоду на поновлення договору, а тому, продовжив користуватися земельною ділянкою та на початку 2023 року провів оранку та дискування ділянки, тим самим, здійснив повну підготовку до посівної.

Однак, у травні 2023 року відповідач самостійно здійснив посів сільськогосподарських культур на своїй земельній ділянці, аргументуючи це фактичним закінченням строку дії договору.

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2023 року відмовлено в задоволенні позову ФГ «Техагромет» про поновлення строку дії договору оренди.

Через те, що орендодавцем не направлялося позивачу повідомлення про намір не продовжувати договір оренди, ФГ «Техагромет» понесло збитки у загальному розмірі 20904,87 грн, які складаються з витрат на: оранку - 9562,42 грн, дискування - 2382,85 грн, єдиний податок - 1528,47 грн, мінімальне податкове зобов`язання 6435,66 грн, інші витрати 5% - 995,47 грн, які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2024 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ФГ «Техагромет» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було враховано невиконання відповідачем ОСОБА_1 пункту 8 Договору, у зв`язку з чим позивач продовжував користуватися земельною ділянкою та на початку 2023 року провів оранку та дискування ділянки, тим самим, здійснив повну підготовку до посівної. Лише у травні 2023 року відповідач повідомив, що має намір самостійно обробляти земельну ділянку, а тому сторони погодились, що орендар передає земельну ділянку, а орендодавець відшкодовує вартість здійснених польових робіт, однак відповідач не виконав ці умови та відмовився підписати Акт-приймання передачі земельної ділянки. Позивач наголошує, що відповідач взяв на себе зобов`язання не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір не продовжувати дію Договору, а тому має здійснити відшкодування збитків, завданих порушенням умов Договору. Зазначає, що у випадку виконання відповідачем цих умов, орендар не здійснив би оранку та дискування земельної ділянки та не поніс би збитки. Вважає, що у даному випадку мало місце незавершене сільськогосподарське виробництво (здійснено оранку та дискування) виробничого циклу 2023 року, а тому є помилковим висновок суду першої інстанції щодо проведення оранки в межах вимог п. 29 договору, який зобов`язував орендаря, після закінчення строку дії договору оренди землі, повернути її орендодавцю в стані не гіршому ніж на момент передачі, у зв`язку з чим, витрати ФГ «Техагромет» на проведення оранки не можуть ставитися в вину ОСОБА_1 , що узгоджується з п. 21 договору оренди землі.

Відзив на апеляційну скаргу не подано.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ДП № 118945, виданого на підставі розпорядження голови Криворізької районної державної адміністрації від 25.11.2003 № 1107-р, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 5,7968 га, розташованої на території Надеждівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області, із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 12:218:843:00:01:030:0007 (а.с.16).

Між ОСОБА_1 та ФГ «Техагромет» 10.01.2013 укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 12:218:843:00:01:030:0007, строком на 10 років, із урахуванням ротації культур, згідно з проектом землеустрою (а.с.17-18).

Пунктом 8 договору передбачено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендодавець повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендаря про намір не продовжувати його дію.

Як передбачено п. п. 20-23 договору оренди землі, після припинення дії договору «Орендар» повертає «Орендодавцеві» земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому одержав її в оренду. Витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню. Орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок невиконання орендодавцем зобов`язань, передбачених цим договором. Збитками вважаються: фактичні витрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права; доходи, які орендар міг би реально отримати у разі належного виконання орендодавцем умов договору. Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

Згідно з п. 29 договору, після закінчення дії цього договору, у разі відсутності домовленості про його подовження чи перезаключення, орендар зобов`язаний повернути земельну ділянку орендодавцеві у стані не гіршому на момент передачі.

Дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено (п. 32 Договору).

Відповідно до п. 36 договору, за виконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність до закону та цього договору.

В травні 2023 року спірна земельна ділянка була засіяна власником землі відповідачем ОСОБА_1 .

За розрахунками позивача, ним понесено витрати на весняно-польові роботи у загальному розмірі 20904,87 грн, які складаються з витрат на: оранку - 9562,42 грн, дискування - 2382,85 грн, єдиний податок - 1528,47 грн, мінімальне податкове зобов`язання 6435,66 грн, інші витрати 5% - 995,47 грн, на підтвердження чого, суду надано бухгалтерську довідку, податкові декларації, наказ ФГ «Техагромет» «Про затвердження розцінок по заробітній платі на 2023 рік» від 02.01.2023 № 1-а, договір оренди транспортних засобів від 01.04.2023 № 15 та акт прийому-передачі до нього, видаткову накладну від 20.03.2023 № 38 про сплату дизельного палива, товаро-транспортну накладну від 20.03.2023 № 38, платіжну інструкцію від 17.03.2023 №1125 (а.с.21-48).

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2023 року (справа № 177/1732/23), яке набрало законної сили 06 січня 2024 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог ФГ «Техагромет» до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі поновленим (а.с.91-94).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Договір оренди від 10.01.2013 є таким, що припинився 10.01.2023, оскільки до спливу строку його дії між сторонами не було домовленості щодо його продовження, зокрема через неповідомлення ФГ «Техагромет» орендодавця про своє бажання продовжувати договір на новий строк. Роботи з оранки земельної ділянки проведено в листопаді 2022 року, тобто до закінчення строку дії договору оренди землі та на виконання п. 29 договору, який зобов`язував орендаря, після закінчення строку дії договору оренди землі, повернути її орендодавцю в стані не гіршому ніж на момент передачі, а тому, витрати ФГ «Техагромет» на проведення оранки не можуть ставитися в вину ОСОБА_1 , що узгоджується з п. 21 договору оренди землі. Роботи з дискування, що проведено на земельній ділянці ОСОБА_1 у квітні 2023 року, фактично здійснювалися після припинення договору оренди землі (10.01.2023), та, враховуючи відсутність протиправної поведінки та вини ОСОБА_1 у тому, що ФГ «Техагромет» продовжило польові роботи на його земельній ділянці після закінчення строку дії договору оренди землі, без згоди на те орендодавця, за відсутності будь-яких інших зобов`язальних відносин щодо обробітку землі, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог про стягнення вартості витрат на такі роботи. Що стосується збитків у виді сплати єдиного податку та мінімального податкового зобов`язання, суд зазначив, що позивачем не надано жодних доказів, які підтверджують факт понесення позивачем витрат на сплату вказаних платежів, адже суду надано виключно податкові декларації, що є формами звітності, але не надано жодних платіжних документів, що підтверджували б факт проведення оплати.Вимоги ж про включення до суми збитків інших витрат 5 % на суму 995,47 грн, суд визнав необґрунтованими позивачем та за відсутності вини і протиправності дій ОСОБА_1 , вважав їх безпідставними.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Земельний кодекс Українита інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді реальних збитків та неодержаних доходів.

Згідно із ч.2 ст.152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відшкодування збитків є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Як вірно встановлено судом, 10.01.2013 між ОСОБА_1 та ФГ «Техагромет» укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 12:218:843:00:01:030:0007, строком на 10 років, із урахуванням ротації культур, згідно з проектом землеустрою (а.с.17-18).

Відповідно до п. 8 договору оренди, він укладений на 10 років з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою. Після закінчення строку дії договору «Орендар»має переважне правопоновитийого на новий строк.У цьому разі,«Орендодавець» повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово «Орендаря» про намір не продовжувати його дію.

Пунктами 20-22 договору оренди землі визначено, що після припинення дії договору «Орендар» повертає «Орендодавцеві» земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому одержав її в оренду. Витрати на поліпшення орендованої земельної ділянки, які неможливо відокремити без заподіяння шкоди цій ділянці, не підлягають відшкодуванню. Орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних внаслідок невиконання орендодавцем зобов`язань, передбачених цим договором. Збитками вважаються: фактичні витрати, яких орендар зазнав у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем, а також витрати, які орендар здійснив або повинен здійснити для відновлення свого порушеного права; доходи, які орендар міг би реально отримати у разі належного виконання орендодавцем умов договору. Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних (а.с. 16-17).

Пунктом 29 договору закріплено, що після закінчення дії цього договору, у разі відсутності домовленості про його подовження чи перезаключення, орендар зобов`язаний повернути земельну ділянку орендодавцеві у стані не гіршому на момент передачі.

Відповідно до п. 32 Договору, дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. 36 договору, за виконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність до закону та цього договору.

Відповідно до положень Закону України «Про оренду землі», в редакції, що діяв на час існування спірних правовідносин дії договору оренди землі, договір оренди землі укладається у письмовій формі і, за бажанням однієї із сторін, може бути посвідчений нотаріально (ст. 14), зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку (ст. 30); договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено (ст. 31), у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця (ст. 34).

Положеннями ст. 33 Закону закріплено переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк, тобто після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

При цьому, слід звернути увагу на те, що особа, яка наділена певним правом, приймає рішення щодо реалізації цього право вільно, на власний розсуд, відповідно має можливість реалізувати певне право, фактично скористатися ним, або не реалізувати його, не скористатися наданим правом.

Так, згідно змісту ст. 33 Закону, орендар,який має намір скористатися переважним правомна укладення договору оренди землі на новий строк,зобов`язаний повідомити про це орендодавцядо закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі.До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору.

При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.У разі недосягнення домовленостіщодо орендної плати та інших істотних умов договорупереважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.

Тобто, детальний аналіз вказаних норм спеціального законодавства, що регулює відносини оренди землі передбачає, що орендар, який має намір реалізувати переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк, має закріплений законодавством обов`язок повідомити про свій намір орендодавця, надіславши йому не пізніш як за один місяць (або більший строк) до закінчення строку дії договору оренди землі лист-повідомлення, додавши до нього проект договору оренди землі на новий строк, і фактично лише після прояву орендарем у визначений законодавством спосіб свого наміру скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, отримавши відповідний лист-повідомлення та проект договору оренди на новий строк, у орендодавця з`являється можливість ознайомитися зі змістом отриманих документів, запропонованих орендарем умов оренди на майбутнє, та прийняти рішення на укладення договору на запропонованих умовах, або ж відмовити в цьому.

Умовами договору оренди землі між сторонами від 10.01.2013 передбачено переважне право орендаря на укладення договору на новий строк, шляхом закріплення положення «після закінчення строку дії договору «Орендар» має переважне право поновити його на новий строк». Процедура такого поновлення договором не передбачена, але вона чітко та детально врегульована положеннями ст. 33 Закону України «Про оренду землі», вимагає активних дій щодо реалізації права на переважне право укладення договору оренди на новий строк саме від орендаря, який наділений таким правом.

Текст п. 8 договору оренди містить положення, на яких і ґрунтуються вимоги позивача, а саме «У цьому разі«орендодавець» повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово «Орендаря про намір не продовжувати його дію». Однак, слід звернути увагу, що така умова договору є взаємопов`язаною з другим реченням п. 8 договору, який передбачає переважне право орендаря на укладення договору оренди на новий строк. Тобто праву орендаря поновити договір оренди на новий строк, відповідає обов`язок орендодавця надати відповідь на пропозицію орендаря. Відповідно, «У цьому разі «орендодавець» повинен….» означає, що у разі реалізації орендарем права на переважне укладення договору на новий строк, за процедурою визначеною законом, з надісланням орендодавцеві проекту договору, орендодавець, ознайомившись з вказаною пропозицію, має можливість реалізувати вимоги п. 8 договору, а саме прийняти рішення про згоду на укладення договору оренди на новий строк, або відмовити в цьому, повідомивши про це орендаря не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору. Тобто, з вказаного слідує, до орендар мав би надіслати проект договору орендодавцю в строк, що дозволяв орендодавцю ознайомитися з текстом проекту договору та повідомити про своє рішення не пізніше як за 60 днів до закінчення договору оренди.

Однак, як встановлено в рішенні Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2023 року (справа № 177/1732/23 за позовом ФГ «Техагромет» до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі поновленим), яке набрало законної сили 06 січня 2024 року, орендар не повідомив орендодавця про свій намір укладення договору оренди на новий строк, не надіслав йому відповідного повідомлення з додаванням тексту договору оренди на новий строк, орендодавець відповідач про справі, не мав можливості реалізувати свої права щодо розгляду відповідної пропозиції, узгодження з орендарем (за необхідності) істотних умов договору, та прийняття рішення про укладення чи не укладення договору оренди на новий строк.

Відповідно, орендодавець був позбавлений можливості виконувати вимоги п. 8 договору оренди від 10.01.2013, оскільки не отримавши до закінчення строку дії договору оренди (10.01.2023) пропозиції орендаря, він не міг знати про бажання орендаря продовжувати договір оренди, умови такого продовження, розглянути умови додаткової угоди у відповідності з нормами ст. 33 Закону та відповідно повідомити орендаря за 60 днів до закінчення договору про небажання продовжувати договір на новий строк. Договір оренди від 10.01.2013 є таким, що припинився 10.01.2023, оскільки до спливу строку його дії між сторонами не було домовленості щодо його продовження, зокрема через неповідомлення ФГ «Техагромет» орендодавця про своє бажання продовжувати договір на новий строк. Суд дійшов до переконання, що саме позивач не виконав умови та не дотримався порядку, який забезпечив би йому право на переважне укладення договору оренди землі на новий строк, а тому у позові ФГ «Техагромет» про укладення договору на новий строк було відмовлено.

У вищевказаному рішенні суду, що набрало законної сили, надано оцінку й доводам ФГ «Техагромет» щодо сприйняття відсутності заперечень орендодавця щодо продовження дії договору на новий строк, як мовчазної згоди до цього, зокрема суд вказав, що для того щоб орендодавець міг висловити згоду чи заперечення щодо продовження договору на новий строк, він мав би отримати відповідну пропозицію, отримати додаткову угоду, складення тексту якої є обов`язком орендаря, і лише після цього може погодитися на пропозицію продовжити договір, в тому числі шляхом «мовчазної згоди».

Вищевказані обставини не підлягають встановленню в силу ч.4 ст. 82 ЦПК України, у зв`язку з чим колегією суддів не приймаються доводи апеляційної скарги позивача ФГ «Техагромет» щодо порушення умов договору саме відповідачем ОСОБА_1 .

За наведених вище обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що саме позивач ФГ «Техагромет» не дотрималося визначеної законодавством процедури укладення договору на новий строк, що унеможливило реалізацію обов`язку орендодавця ОСОБА_1 повідомити про небажання укладення договору на новий строк, адже останній не отримував відповідної пропозиції від орендаря, відповідно, не мав можливості її розглянути та прийняти, у тому числі, шляхом «мовчазної згоди», або відмовити в укладенні договору на новий строк, а тому відсутні правові підстав стверджувати, що ОСОБА_1 не виконав умови договору від 10.01.2013, а саме, пункту 8, отже, у діях останнього відсутні вина та протиправність поведінки, що є обов`язковими умовами цивільно-правової відповідальності.

За відсутності обов`язкового елементу складу цивільного правопорушення, а саме відсутні вини та протиправної поведінки відповідача ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про відшкодування збитків.

При цьому, судом вірно враховано, що роботи з оранки земельної ділянки проведено в листопаді 2022 року, тобто до закінчення строку дії договору оренди землі. Зазначені роботи проведено на виконання умов діючого на той момент договору оренди землі, зокрема п. 29 договору, який зобов`язував орендаря, після закінчення строку дії договору оренди землі, повернути її орендодавцю в стані не гіршому ніж на момент передачі, а тому, витрати ФГ «Техагромет» на проведення оранки не можуть ставитися в вину ОСОБА_1 , що узгоджується з п. 21 договору оренди землі. Роботи з дискування, що проведено на земельній ділянці ОСОБА_1 у квітні 2023 року, фактично здійснювалися після припинення договору оренди землі (10.01.2023), тобто, самовільно, без погодження з власником землі. Витрати по заробітній платі, на оренду техніки та пальне, є витратами, що понесені ФГ «Техаргомет» з власної ініціативи, на власний розсуд, поза межами строку дії договору оренди земельної ділянки від 10.01.2013, строк дії якого закінчився 10.01.2023.

Доводи апеляційної скарги про те, що у даному випадку мало місце незавершене сільськогосподарське виробництво (здійснено оранку та дискування) виробничого циклу 2023 року, колегією суддів не приймаються, оскільки, як встановлено вище, орендар ФГ «Техаргомет» не мав права на користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 10.01.2013, а помилкове трактування ним умов цього Договору не може бути правової підставою для покладення на власника земельної ділянки відповідальності за вчиненні ним на власний розсуд дії по обробці поля під посів урожаю 2023 року.

Посилання ж позивача ФГ «Техаргомет» на положення постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 за №284 «Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» (з наступними змінами) є помилковим, оскільки цієї постановою врегульовано питання відшкодування збитків власникам землі або землекористувачам, тоді як право користування позивачем спірною земельною ділянкою припинено з 10.01.2023.

Отже, доводи позивача ФГ «Техаргомет» щодо завдання йому збитків невиконанням відповідачем ОСОБА_1 умов Договору оренди земельної ділянки від 10 січня 2013 року спростовуються матеріалами справи.

З урахуванням наведеного, суд, відмовляючи в задоволенні позову, належним чином дослідивши докази і вірно застосувавши норми права, правильно виходив з того, що позивач своїх вимог, неправомірність дій відповідача не довів, а тому відсутні підстави для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.

Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв`язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача Фермерського господарства «Техагромет» - залишити без задоволення.

Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2024 року - залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 03 вересня 2024 року.

Головуючий:

Судді: