Рішення

від 22.08.2024 по справі 473/4041/22

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 473/4041/22

РІШЕННЯ

іменем України

"22" серпня 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретарів судового засідання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представниці Вознесенської окружної прокуратури Мазуренко Н.А., розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом керівника Вознесенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акта на право власності на землю, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ

30 грудня 2022 року керівник Вознесенської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Приватного підприємства «Агроном-2005», в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області №13 від 31.01.2001 в частині надання у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва ОСОБА_7 земельної ділянки площею 6,11 га, яка розташована на території Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області (на земельній ділянці площею 0,116 га, що входить до складу вказаної земельної ділянки, розміщена пам`ятка археології - курган №1 курганної групи №1);

- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 , виданий Бузькою сільською радою 19.03.2001 та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №49 (посвідчував право власності ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 6,11 га, яка розташована на території Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області);

- визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину за законом, видані 17.09.2009 державним нотаріусом Першої Вознесенської державної нотаріальної контори (після смерті ОСОБА_7 на 2/3 частки земельної ділянки площею 6,11 га, яка розташована на території Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, кадастровий номер 4822080800:14:000:0009, ОСОБА_6 видано свідоцтво про право на спадщину, зареєстровано в реєстрі за № 1-509; на 1/3 частку вказаної земельної ділянки ОСОБА_5 видано свідоцтво про право на спадщину, зареєстровано в реєстрі за № 1-513);

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 6,11 га, кадастровий номер 4822080800:14:000:0009, який був укладений між ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ПП «Агроном-2005» 01.08.2016;

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, площею 6,11 га, яка розташована на території Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, кадастровий номер 4822080800:14:000:0009;

- зобов`язати ОСОБА_5 , ОСОБА_6 повернути у власність держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації пам`ятку археології - курган №1 курганної групи №1 площею 0,116 га, та земельну ділянку, на якій розміщено такий об`єкт у межах земельної ділянки з кадастровим номером 4822080800:14:000:0009, який має 5 поворотних точок з наступними координатами: X-5271983,830, Y-4211473,490; №2- відстань:8,58м, X-5271989,991,Y -4211479,464; №3- відстань:8,22 м, X-5271987,347,Y -4211487,250; №4-відстань:7,00м, X-5271980,347,Y -4211487,094; №5 - відстань:8,73 м, X - 5271977,080, Y -4211478,997.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на земельній ділянці, яка входить до земельної ділянки 6,11 га, кадастровий номер 4822080800:14:000:0009, власниками якої на час звернення з даним позовом до суду є ОСОБА_6 (2/3 частки), ОСОБА_5 (1/3 частка) (попередній власник земельної ділянки ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), розташована пам`ятка археології - курган № 1 курганної групи № 1 площею 0,0116 га (має 5 поворотних точок з наступними координатами: X-5271983,830, Y-4211473,490; №2- відстань:8,58м, X-5271989,991,Y -4211479,464; №3- відстань:8,22 м, X-5271987,347,Y -4211487,250; №4-відстань:7,00м, X-5271980,347,Y -4211487,094; №5 - відстань:8,73 м, X - 5271977,080, Y -4211478,997). Водночас усі пам`ятки археології є державною власністю, в зв`язку з чим землі, на яких розташовані пам`ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам`ятки археології - поля давніх битв. Оскільки пам`ятки археології нерозривно пов`язані з земельними ділянками, на яких вони розташовані, правовий режим земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка археології, не має відрізнятися від правового режиму самої пам`ятки, яка не може перебувати в приватній чи комунальній власності. Як результат, ця земельна ділянка передана з державної власності протиправно.

Зазначені обставини, а також бездіяльність Миколаївської обласної державної адміністрації щодо самостійного здійснення заходів з метоюповернення в державну власність пам`ятки археології, що незаконно вибула з такої власності,стали підставою для звернення керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області з даним позовом до суду.

Ухвалою Вознесенського міськрайнного суду Миколаївської області від 02 січня 2023 року відкрито провадження по вказаній справі, призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.

14 лютого 2023 року представниця відповідача ПП «Агроном-2005» Вуїв О.В. подала відзив на позов, відповідно до якого в задоволенні позовних вимог просила відмовити, зокрема з огляду на те, що вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, визнання незаконними державного акта на право власності на земельну ділянку, свідоцтв про право на спадщину не є ефективним способом захисту. Крім того прокурором не доведено належними та допустимими доказами розташування пам`ятки археології на належній відповідачам земельній ділянці. Також уповноваженими органами не здійснено дій щодо реєстрації пам`ятки археології в порядку визначеному законом, тому ОСОБА_7 , а також його спадкоємцям не знали та не могли знати про наявність на спірній земельній ділянці пам`ятки археології.

13 березня 2023 року представник відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 адвокат Лукіянчин І.П. подав відзив на позов, у якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити, зокрема через те, що відповідачі, їх попередник не вчинили жодних незаконних дій під час набуття права власності на спірну земельну ділянку, водночас уповноважені особи не вживали ніяких заходів щодо охорони культурної спадщини. В зв`язку з чим, оскільки відповідачі є добросовісними набувачами, втручання в їх право власності понесе надмірний тягар.

Ухвалою Вознесенського міськрайнного суду Миколаївської області від 20 грудня 2024 року закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Вознесенського міськрайнного суду Миколаївської області від 05 серпня 2024 року провадження по справі в частині позовних вимог керівника Вознесенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ПП «Агроном-2005» про визнання недійним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки закрито на підставі п. 2 ч. 1ст. 255 ЦПК України.

Представниця прокуратури ОСОБА_8 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Представниця Миколаївської обласної державної адміністрації Михайленко Г.В. в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , їх представник адвокат Лукіянчин І.П., представник відповідача Бузької сільської ради в судове засідання не з`явилися, про час та місце його проведення були повідомлені належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Представник третьої особи без самостійних вимог Управління культури, національностей та релігій Миколаївської обласної державної адміністрації в судове засідання не з`явився, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріалисправи вмежах заявленихпозовних вимогта напідставі наданихучасниками справидоказів,суд прийшовдо наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Миколаївської обласної ради народних депутатів № 126 від 09 серпня 1988 року прийнято під державну охорону та на державний облік пам`ятки історії та культури, зокрема курганну групу № 1 (ІІІ тис. до н.е. І тис. до н.е.,), яка розташована у 5,5 км на північ від північної частини м. Вознесенська, на плато лівого берега р. Південний Буг (згідно додатку № 1 до вказаного рішення, п. 372). Вказаний об`єкт (курганний могильник) віднесено до пам`яток археології місцевого значення, який складається з 3 курганів, висота більшого 1,5 м, діаметр 35 м, висота меншого - 0,5 м, діаметр 20м, згідно копії форми анотованого списку на вказану пам`ятку.

Відповідно до інформації Управління культури, національностей та релігій Миколаївської обласної державної адміністрації від 18 липня 2022 року зазначені кургани є поховальними насипами під старовинним похованням.

Рішенням 17 сесії 23 скликання Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області за № 13 від 31 січня 2001 року «Про затвердження проєкту організації земельних ділянок (паїв) громадянам в межах території Бузької сільської ради» затверджено, зокрема проєкт організації земельної ділянки (паю) ОСОБА_7 площею 6,11 га (додаток до вказаного рішення, п.39).

На підставі вказаного рішення 19 березня 2001 року ОСОБА_7 видано державний акт на право приватної власності на землю 6,11 га, розташовану на території Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 4822080800:14:000:0009. Акт зареєстровано у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 49.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер. Спадщину після його смерті прийняли відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 17 вересня 2009 року державним нотаріусом Першої Вознесенської державної нотаріальної контори видані свідоцтва про право на спадщину за законом, відповідно до яких ОСОБА_5 успадкувала 1/3 частку вищевказаної земельної ділянки (зареєстровано в реєстрі за № 1-513); ОСОБА_6 2/3 частки (зареєстровано в реєстрі за № 1-509).

01 серпня 2016 року між відповідачами ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ПП «Агроном» був укладений договір оренди вищевказаної земельної ділянки, строк оренди 10 років.

Згідно повідомлення Управління культури, національностей та релігій Миколаївської обласної державної адміністрації від 18 липня 2022 року на земельній ділянці площею 6,11 га, кадастровий номер: 4822080800:14:000:0009, розташований курган № 1. Вказана інформація також підтверджується протоколом огляду місця події в межах кримінального провадження №420211520400000, викопіюванням з публічної кадастрової карти земельної ділянки з кадастровим номером 4822080800:14:000:0009.

В подальшому відбувся поділ земельної ділянки площею 6,11 га, кадастровий номер 4822080800:14:000:0009. В результаті її поділу були сформовані земельні ділянки: земельна ділянка площею 0,0116 га, кадастровий номер 4822080800:14:000:0174, земельна ділянка площею 6,0939 га, кадастровий номер 4822080800:14:000:0175 (дата державної реєстрації земельних ділянок 26 травня 2023 року), внаслідок чого припиналася державна реєстрація земельної ділянки площею 6,11 га, кадастровий номер 4822080800:14:000:0009 (скасування державної реєстрації земельної ділянки відбулося 26 травня 2023 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок від 21 квітня 2023 року.

11 червня 2024 року між ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ПП «Агроном-2005» укладено договір про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 6,11 га, кадастровий номер 4822080800:14:000:0009, який був укладений між ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ПП «Агроном-2005» 01 серпня 2016 року. На підставі вказаного договору 15 червня 2024 року зареєстровано припинення права оренди ПП «Агроном-2005» на земельну ділянку площею 0,0116 га, кадастровий номер 4822080800:14:000:0174, земельну ділянку площею 6,0939 га, кадастровий номер 4822080800:14:000:0175, які були сформовані шляхом поділу земельної ділянки площею 6,11 га, кадастровий номер 4822080800:14:000:0009 (ухвалою суду від 05 серпня 2024 року провадження по справі в частині позовних вимог про визнання недійним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки закрито).

Також з матеріалів справи вбачається, що відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 01 травня 2024 року звернулися до Миколаївської обласної державної адміністрації з заявою, в якій просили надати згоду на одержання права власності на земельну ділянку площею 0,0116 га, кадастровий номер 4822080800:14:000:0174 (на якій розташований курган № 1 курганної групи № НОМЕР_2 ), в зв`язку з їх добровільною відмовою від права власності на вказану земельну ділянку на користь держави. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення, обумовлена кореспонденція була отримана адресатом 06 травня 2024 року, проте залишилася без реагування.

Згідно ст.1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» об`єкт культурної спадщини - це визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Археологічні об`єкти культурної спадщини - це рештки життєдіяльності людини (нерухомі об`єкти культурної спадщини: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, стоянок, укріплень, військових таборів, виробництв, іригаційних споруд, шляхів, могильники, культові місця та споруди, їх залишки чи руїни, мегаліти, печери, наскельні зображення, ділянки історичного культурного шару, поля давніх битв, а також пов`язані з ними рухомі предмети), що містяться під земною поверхнею та під водою і є невідтворним джерелом інформації про зародження і розвиток цивілізації (ч.2 ст. 2 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).

Відповідно до ст. 1 вищевказаного Закону нерухомий об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який не може бути перенесений на інше місце без втрати його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду та збереження своєї автентичності.

Тобто, кургани та залишки стародавніх поселень є нерухомими археологічними об`єктами культурної спадщини, а отже, не можуть бути перенесеними на інше місце без втрати своєї цінності.

Відповідно до ч.6 ст. 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» землі, на яких розташовані пам`ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам`ятки археології - поля давніх битв.

Зазначені правові норми спрямовані на забезпечення належної охорони пам`яток археології, оскільки пам`ятки археології як нерухомі об`єкти культурної спадщини не можуть бути перенесені на інше місце без втрати їх цінності.

З огляду на викладене, правовий режим земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка археології, не має відрізнятися від правового режиму самої пам`ятки, яка згідно з Законом України «Про охорону культурної спадщини» не може перебувати в приватній чи комунальній власності.

Статтею 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» гарантовано право державної власності на пам`ятки археології. Відчуження з державної власності земельної ділянки, на якій розташовані пам`ятки археології, фактично унеможливлює здійснення державою права користування та розпорядження цими пам`ятками археології, у зв`язку з невіддільністю пам`ятки археології від земельної ділянки, на якій вона розташована.

Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (ч.2 ст. 152 ЗК України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст.391 ЦК України).

Кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді (ст.ст. 15-16 ЦК України). Шляхом вчинення провадження у справах суд здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються. Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, пункт 5.5). Тобто, це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц (пункт 14) та від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 (пункт 40)).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57) та від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40)).

При вищевикладених обставинах, на підставі досліджених наявних у цій справі доказів, не є належними й ефективними способами захисту вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Крім того, як вбачається з поданої прокурором позовної заяви, останнім заявлено, зокрема вимогу про усунення перешкод власнику шляхом покладення обов`язку на відповідачів повернути у власність держави пам`ятку археології - курган № 1 курганної групи № 1 та земельну ділянку, на якій розміщено такий об`єкт площею 0,116 га, з зазначенняммеж закоординатами поворотнихточок.В матеріалахсправи наявна копіяформи анотованогосписку напам`ятку археології,яка міститьопис пам`ятника,зазначення географічнихкоординат. Облікова документація на пам`ятку, розроблена за результатами інвентаризації, відсутня.

Разом з тим, як зазначалося вище, в результаті поділу земельної ділянки площею 6,11 га, кадастровий номер 4822080800:14:000:0009, була сформована, зокрема, земельна ділянка площею 0,0116 га, кадастровий номер 4822080800:14:000:0174 (дата державної реєстрації земельної ділянки 26 травня 2023 року).

Відповідно до ч.ч.1,2,4 ст. 79-1 ЗК формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно ст.ст. 12,13 ЦПК України у цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі, та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Формування змісту й обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно в межах заявлених ними вимог і наданих доказів.

ЦПК України не надає суду такого права як вихід за межі позовних вимог з власної ініціативи.

Таким чином, з огляду на викладене, зміст ст.1 Закону України «Про охорону культурної спадщини», вищевказані позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,258,259,263-265,268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

у задоволенні позовних вимог керівника Вознесенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до Бузької сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акта на право власності на землю, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом, повернення земельної ділянки відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 вересня 2024 року.

Суддя Л.В.Лузан