Рішення

від 04.09.2024 по справі 670/49/24

ВІНЬКОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/49/24

Провадження № 2/670/88/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді Мамаєва В.А.

за участю секретаря судового засідання Кушнір О.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до представництва « ОСОБА_4 » в Україні про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

ВСТАНОВИВ:

Представник відповідача ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про розподіл судових витрат у даній цивільній справі мотивуючи свої вимоги наступним. 30 січня 2024 року Відповідач та адвокатське об`єднання «Правовий Альянс (Київ)» уклали додаток № 2 до договору про надання правничої допомоги № 022/2020 КФ (надалі Додаток № 2), відповідно до якого, вартість послуг з надання правничої допомоги складає гривневий еквівалент 5000 (п`яти тисяч) Євро без урахування ПДВ, що визначається за курсом продажу Євро по відношенню до гривні, що установлений банком, в якому відкрито поточний рахунок адвокатським об`єднанням «Правовий Альянс (Київ)», на день виставлення рахунку. У розділі 2 відзиву Відповідач зробив заяву, що докази на підтвердження витрат на правничу допомогу будуть надані Суду у строк, встановлений ч. 8 ст. 141 ЦПК України. На виконання зазначеного надає копію рахунку № СФ-31 від 02.02.2024, відповідно до якого гривневий еквівалент 5000 Євро станом на 02.02.2024 складає 208500 грн, а разом з ПДВ - 250200 грн. На підтвердження оплати правничої допомоги Відповідачем та її отримання адвокатським об`єднанням «Правовий Альянс (Київ)» за вказаним рахунком надає банківську виписку по рахунку адвокатського об`єднання «Правовий Альянс (Київ)» за 06.02.2024. Справа мала високу складність та містила велику кількість матеріалів, які були подані як Позивачем, так і Відповідачем до Суду як докази, їх дослідження, визначення необхідних позицій, аналіз у розрізі судової практики потребували високого рівня експертизи Представника Відповідача та значних витрат часу. Доводи та пояснення Позивача виходили за межі доказування та предмету спору, що розглядався, що вимагало додаткового дослідження та відповідного реагування від представників Відповідача. Справа також мала велике значення для Відповідача, адже він є представництвом міжнародної фармацевтичної компанії, яка цінує свою репутацію як відповідального роботодавця,який завждидотримується положеньчинного законодавствапро працюУкраїни. На підтвердження зазначеного обсягу роботи, а також витрат часу Представника Відповідача, Відповідач надає Акт про надання послуг № ОУ-132 від 19.08.2024 та Звіт № 7090 від 19.08.2024. У зв`язку з відмовою Суду у задоволенні позовної заяви Позивача, судові витрати мають бути покладені на Позивача в повному обсязі. Представник позивача просить судові витрати Відповідача у розмірі 250200 грн покласти на Позивача.

10.04.2024 р. представником позивача ОСОБА_1 подане клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до 5000 грн (зареєстроване у суді 11.04.2024 р.).

02.09.2024 р. представником позивача ОСОБА_1 подано письмове заперечення на заяву про розподіл судових витрат, у якому вона вважає, що заява про розподіл судових витрат не може бути задоволена судом, оскільки Верховним Судом було надано імперативні настанови щодо відмови у задоволенні заяви про стягнення судових витрат у випадку відсутності обґрунтування поважних причин не подання доказів суду до закінчення судових дебатів у справі. Той факт, що на думку Відповідача він подає докази вчасно, не спростовує того факту, що ним було допущено грубе порушення своєчасного подання доказів, що має за собою наслідок - відмову у задоволенні заяви. Крім того, у відзиві на позовну заяву представник Відповідача просить суд відшкодувати судові витрати Відповідача на професійну правничу допомогу відповідно до додатка № 2 до Договору про надання правничої допомоги № 022/2020 КФ від 22.01.2020 р. та рахунку № СФ-31 від 02.02.2024 р., зі змісту яких вбачається, що розмір витрат Відповідача на правничу допомогу становить 208500,00 грн. У заяві про розподіл судових витрат Відповідач заявляє вже інший розмір - 250200,00 грн, які складаються з 208500,00 грн витрат на правничу допомогу та решта ПДВ. Вимога стягнути окрім витрат на правничу допомогу ще ПДВ, є очевидно незаконною та навіть протиправною, а тому не може бути задоволеною судом. Оплата ПДВ є виключно обов`язком надавача юридичних послуг перед податковим органом та державою, який не може бути перекладено на Позивача. Також заявлений Відповідачем розмір витрат на правничу допомогу є явно завищеним та неспівмірним із складністю даної справи. У даній справі ціна позову становить на дату подачі позовної заяви до суду 70961 грн відповідно до чого розмір витрат Відповідача на оплату перевищує ціну позову майже у 3 рази, що очевидно є неспівмірним. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц, п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 р. у справі № 904/4507/18). Крім того, опис робіт, який наведено у звіті № 7090, містить роботи, які фактично є складовою підготовки та подання відзиву на позовну заяву. Очевидно, що заявлені представником нібито витрачені ним 27,5 години на подання відзиву не відповідають фактичному часу, витраченому на підготовку процесуального документу такої складності. З аналізу звіту, вбачається, що представник Відповідача навмисно продублював надані ним послуги, включив послуги, які б не мали оплачуватись, з метою стягнення з позивача надмірно сплачених коштів. У звіті не зазначена ставка за годину роботи адвоката. Фінансовий стан Позивачки не дозволяє їй оплатити витрати на правничу допомогу у розмірі сотень тисяч гривень. Після звільнення Позивачка залишилась без джерела доходів на існування, наразі вона не є працевлаштованою та проживає у Франції у статусі біженки, отримуючи лише 300 євро у якості допомоги на проживання. Представник позивача просить суд відмовити у задоволенні заяви про розподіл судових витрат.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні заяву про розподіл судових витрат підтримав та додатково пояснив, що представник Відповідача у встановлений судом строк надав акт про надання послуг і звіт щодо надання юридичних послуг, який можна було скласти лише після розгляду справи у суді першої інстанції, а також банківську виписку по рахунку Відповідача про отримання коштів за професійну правничу допомогу. Всі інші докази щодо витрат на професійну правничу допомогу було надано представником Відповідача разом з відзивом. Витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні своє заперечення підтримала та вважає, що суд повинен відмовити Відповідачеві у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, оскільки представник відповідача не навів поважних причин не подання суду доказів про судові витрати до закінчення судових дебатів у справі. У тому разі якщо суд дійде висновку про розподіл судових витрат, то вважає, що суд повинен їх зменшити, оскільки вони є явно завищеними та неспівмірними із складністю даної справи, яка відноситься до трудових спорів, та ціною позову. Позивач залишилась без роботи, просить зменшити цей розмір до 8000 грн (розміру мінімальної заробітної плати).

Рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 15.08.2024 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до представництва « ОСОБА_4 » в Україні про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовлено у повному обсязі. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України представником Відповідача до закінчення судових дебатів (у відзиві та у судових дебатах) зроблено заяву про надання доказів витрат, понесених на професійну правничу допомогу, тому при ухваленні рішення суд не здійснював розподіл вказаних витрат.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно доч.8ст.141ЦПК Українирозмір витрат,які сторонасплатила абомає сплатитиу зв`язкуз розглядомсправи,встановлюється судомна підставіподаних сторонамидоказів (договорів,рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зчастинами 1-6статті 137ЦПК Українивитрати,пов`язаніз правничоюдопомогою адвоката,несуть сторони,крім випадківнадання правничоїдопомоги зарахунок держави.За результатамирозгляду справивитрати направничу допомогуадвоката підлягаютьрозподілу міжсторонами разоміз іншимисудовими витратами.Для цілейрозподілу судовихвитрат:1)розмір витратна правничудопомогу адвоката,в томучислі гонораруадвоката запредставництво всуді таіншу правничудопомогу,пов`язанузі справою,включаючи підготовкудо їїрозгляду,збір доказівтощо,а такожвартість послугпомічника адвокатавизначаються згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги тана підставівідповідних доказівщодо обсягунаданих послугі виконанихробіт таїх вартості,що сплаченаабо підлягаєсплаті відповідноюстороною аботретьою особою;2)розмір суми,що підлягаєсплаті впорядку компенсаціївитрат адвоката,необхідних длянадання правничоїдопомоги,встановлюється згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги напідставі відповіднихдоказів,які підтверджуютьздійснення відповіднихвитрат.Для визначеннярозміру витратна правничудопомогу зметою розподілусудових витратучасник справиподає детальнийопис робіт(наданихпослуг),виконаних адвокатом,та здійсненихним витрат,необхідних длянадання правничоїдопомоги.Розмір витратна оплатупослуг адвокатамає бутиспівмірним із:1)складністю справита виконанихадвокатом робіт(наданихпослуг);2)часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг);3)обсягом наданихадвокатом послугта виконанихробіт;4)ціною позовута (або)значенням справидля сторони,в томучислі впливомвирішення справина репутаціюсторони абопублічним інтересомдо справи.У разінедотримання вимогчастини четвертоїцієї статтісуд може,за клопотанняміншої сторони,зменшити розмірвитрат направничу допомогу,які підлягаютьрозподілу міжсторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 цього Закону).

Відповідно достаття 30Закону №5076-VIгонорар єформою винагородиадвоката заздійснення захисту,представництва танадання іншихвидів правничоїдопомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги . При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону № 5076-VI).

Професійну правничу допомогу у даній справі Відповідачу надавало адвокатське об`єднання «Правовий Альянс (Київ)», що підтверджується Додатком № 2 до договору про надання правничої допомоги № 022/2020 КФ від 30 січня 2024 року (надалі Додаток № 2).

Згідно п.п. 1-3 Додатку № 2 вартість послуг з представництва інтересів Клієнта в суді першої інстанції по вказаній справі складає еквівалент 5000 Євро без урахування ПДВ, що визначається за курсом продажу Євро по відношенню до гривні, що установлений банком, в якому відкрито поточний рахунок Виконавця, визначений у Договорі, на день відкриття рахунку. Клієнт оплачує послуги Виконавця у національній валюті - гривня у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Виконавця. Оплата здійснюється Клієнтом протягом 10 днів від дня, наступного за днем виставлення рахунку.

На виконання вимог Додатку № 2 представник Відповідача надав рахунок адвокатського об`єднання«Правовий Альянс(Київ)» № СФ-31 від 02.02.2024 р., згідно якого правнича допомога згідно з Додатком № 2 складає 208500 грн без ПДВ, разом з ПДВ складає 250200 грн.

Згідно випискиАкціонерного товариства«Перший Українськийміжнародний банк»від 19.08.2024р.по рахунку адвокатського об`єднання «Правовий Альянс (Київ)» за 08.02.2024 р. вказано перерахунок коштів на суму 250200 грн, платником є Відповідач.

Згідно скріншоту з сайту Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» станом на 02.02.2024 р. курс продажу Євро по відношенню до гривні становить 41 грн 70 коп.

Згідно звіту № 7090 щодо надання юридичних послуг від 19.08.2024 р. адвокатське об`єднання«Правовий Альянс(Київ)» надало Відповідачеві представництво в судовому процесі про поновлення на роботі з описом вчинених адвокатом дій, разом до сплати у гривневому еквіваленті 5000 Євро, за курсом становить 250200 грн.

Згідно акту про надання послуг № ОУ-132 від 19.08.2024 р. адвокатське об`єднання «Правовий Альянс (Київ)» надало Відповідачеві правничу допомогу згідно з Додатком № 2 на суму без ПДВ 208500 грн, разом з ПДВ 250200 грн.

Таким чином,у Додатку№ 2встановлений самефіксований гонорар,який Відповідач(Клієнт)мав сплатитиадвокатському об`єднанню«Правовий Альянс(Київ)»(Виконавцю)за надання послуг з представництва інтересів Клієнта в суді першої інстанції по вказаній справі, що є правом сторін вказаного договору відповідно до вимог статей 1, 27, 30 Закону № 5076-VI.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний суд у своїй постанові від 28.12.2020 р. у справі № 640/18402/19 сформував правовий висновок за яким розмір гонорару адвоката, встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником Позивача.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного суду від 07.07.2021 р. у справі № 910/12876/19).

Суд вважає, що відсутні підстави для застосування правового висновку Верховного суду, викладеного у постанові від 10.01.2024 р. у справі № 285/5547/21, на який посилається представник Позивача, оскільки вказаний висновок зроблений щодо обставин, які не є подібними зі справою, що розглядається. Так, у справі № 285/5547/21 рішення по справі ухвалене 27.12.2022 р., а докази, що підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу надані стороною лише 03.01.2023 р., тобто з порушенням строку на їх подання, встановленого ч. 8 ст. 141 ЦПК України. У справі, що розглядається представником Відповідача докази, що підтверджують розмір витрат на професійну правничу допомогу надані в межах строку встановленого законом (ч. 8 ст. 141 ЦПК України), а саме на протязі п`яти днів після ухвалення рішення. Так, рішення суду по справі ухвалене 15.08.2024 р., а докази подані 20.08.2024 р.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що вказано у ч. 6 ст. 137 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява N 19336/04) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (параграф 268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц, п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 р. у справі № 904/4507/18).

У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 р. у справі № 211/3113/16-ц, від 06.11.2020 р. у справі № 760/11145/18 зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд погоджується з доводами представника Позивача про те, що витрати Відповідача на професійну правничу допомогу є явно завищеними та неспівмірним із складністю даної справи, ціною позову, а також є непомірно великою для Позивача, яка тепер не працює і у зв`язку зі збройною агресією російської федерації щодо України перебуває у Франції у статусі біженки, отримуючи лише 300 євро у якості допомоги на проживання. Так, вказана справа, хоча і є об`ємною за кількістю матеріалів справи, але за своєю суттю не є складною, оскільки трудові спори можуть розглядатися в тому числі і за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 4 ст. 19 ЦПК України). Ціна позову згідно позовної заяви складає 70961 грн, яка є в декілька разів меньшою за витрати на професійну правничу допомогу Відповідача у розмірі 250200 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Суд враховуючи,що представникомПозивача поданозаяву прозменшення витратна професійнуправничу допомогу,розмір якихє неспівмірниміз складністюданої справи,ціною позову,а такожє непомірновеликим дляПозивача (ч.4ст.137ЦПК України),а також виходячи з критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан Позивача, суд відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України приходить до висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з Позивача на користь Відповідача відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, до 35000 грн.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 263, 270, 352, 354-355 ЦПК України, на підставі ст. 1, 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь представництва «Меда Фармасьютікалз Світселенд ГмбХ» в Україні витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35000 грн.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - представництво «Меда Фармасьютікалз Світселенд ГмбХ» в Україні, ідентифікаційний код юридичної особи 26600387, місце знаходження: вул. О. Гончара, 57-Б, м. Київ.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Мамаєв