Рішення

від 04.09.2024 по справі 948/319/24

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 948/319/24

Номер провадження 2/948/243/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2024 Машівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого-судді Кравець С.В.,

за участю секретаря Порохні І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Лисичанський ВДВС у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звільнення від сплати аліментів та відкликання виконавчого листа

в с т а н о в и в :

1.Стислий викладпозиції позивача

У квітні 2024 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила сина ОСОБА_3 , і за рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 06.02.2018 р. була позбавлена батьківських прав стосовно останнього та присуджені до стягнення аліменти на користь опікуна ОСОБА_2 на утримання дитини в розмірі частки її доходів.

В подальшому за рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 09.04.2024 р. позивачці було поновлено її батьківські права щодо сина ОСОБА_3 та припинено опіку ОСОБА_2 над дитиною, у зв`язку з чим позивачка вважає, що її сімейний стан змінився, як особи, яка сплачує аліменти та особи, яка їх отримує, а тому бажає захистити своє право шляхом звернення до суду з даним позовом.

У зв`язку з наведеним, позивачка просить звільнити її від обов`язку сплати аліментів призначених за рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 06.02.2018 р., починаючи з 09.05.2024 р., відкликати без подальшого виконання виконавчий лист виданий на підставі цього рішення, судові витрати залишити за нею.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

06.05.2024 р. згідно ухвали суду позовну заяву було залишено без руху (а.с.21).

11.06.2024р. за ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін та залучено третю особу (а.с.39).

11.07.2024 р. за ухвалою суду здійснено перехід до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження (а.с.46).

26.07.2024 р. закрито підготовче провадження у даній справі та призначено до судового розгляду (а.с.60).

3.Позиції учасниківсудового провадження

Сторони в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, позивачка та її представник у позовній заяві виклали прохання розглянути дану справу без їхньої участі, третя особа направила заява про розгляд справи бе їхньої участі, відповідачка причини неявки не повідомила, тобто не з`явилася без поважних причин (а.с.3, 57, 66).

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 батькамиякого записані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,що підтверджуєтьсякопією свідоцтвапро народженнясерія НОМЕР_1 від 08.10.2013р.(а.с.7).

За рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 06.02.2018 р. ОСОБА_5 було позбавлено батьківських прав стосовно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та стягнено з неї аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дитини у розмірі частини від заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 21.12.2017 р. і до повноліття дитини, яке 13.03.2018 р. набрало законної сили (а.с.26.27).

05.04.2018р. постановою Лисичанського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області відкрито виконавче провадження № 56114906 про стягнення з ОСОБА_5 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі частини від заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 21.12.2017р. і до повноліття дитини (а.с.9).

Згідно рішення Машівського районного суду Полтавської області від 09.04.2024р., яке 10.05.2024 р. набрало законної сили та ухвали цього суду від 16.04.2024 р. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 поновлено батьківські права стосовно її малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та припинено опіку ОСОБА_2 (а.с.29-34).

5. Мотиви суду

Відповідно до ст.ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За нормами ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до чч.1,2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Аналізуючи норми законодавства слід зробити висновок, що для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до ч.2 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

У ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ч.1 ст. 273 Сімейного кодексу України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.

За нормами ч.4 ст.273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Зазначена норма не визначає чіткого переліку обставин, що впливають на припинення платежів, а тому ними можуть бути будь-які обставини, що з урахуванням інтересів дитини змінюють обов`язок щодо сплати цих платежів.

Як зазначив ВС у своїй постанові від 04.09.2019 р., справа № 711/8561/16-ц, за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні, але оскільки сімейне законодавство України не містить підстав для припинення стягнення аліментів за рішенням суду, яке набрало законної сили, однак за аналогією права для врегулювання такого роду правовідносин можуть бути застосовані норми частини четвертої статті 223 ЦПК України 2004 року. Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту своїх прав, у вигляді припинення стягнення аліментів, буде ефективним.

З урахуванням предмета цього спору та заявленої позивачем вимоги про звільнення її від обов`язку сплати аліментів на утримання дитини, однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме проживає дитина на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.

Так, як убачається з матеріалів справи з позивачки ОСОБА_1 , яку за рішенням суду було позбавлено батьківських прав стягуються на користь відповідачки ОСОБА_2 - опікуна малолітнього ОСОБА_3 , 02.10.2013 р. аліменти на утримання останнього, але, в подальшому, за рішенням Машівського районного суду від 09.04.2024р. позивачці поновлено батьківські права стосовно її сина, припинено опіку ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною ст. 169 СК України рішення суду про поновлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Відповідно до ч.1 ст. ст. 151 СК батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Згідно ч.ч.1-4ст.150СК Українибатьки зобов`язанівиховувати дитинув дусіповаги доправ тасвобод іншихлюдей,любові досвоєї сім`їта родини,свого народу,своєї Батьківщини. Батькизобов`язаніпіклуватися проздоров`ядитини,її фізичний,духовний таморальний розвиток. Батькизобов`язанізабезпечити здобуттядитиною повноїзагальної середньоїосвіти,готувати їїдо самостійногожиття. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Отже, після набрання законної сили 10.05.2024р. рішення Машівського районного суду від 09.04.2024р. за яким позивачці поновлені батьківські права щодо сина ОСОБА_3 , між нею і сином відновлений зв`язок, а відтак вона набула переважне право на особисте його виховання та обов`язок щодо його розвитку та утримання.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частинами 1-3 статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

За змістом наведених правових норм аліменти присуджуються з метою утримання дитини на користь того з батьків, з ким проживає дитина, і який здійснює утримання цієї дитини.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ.

Отже, даючи оцінку доказам у справі, суд вважає, що оскільки позивачці поновлено батьківські права, щодо її малолітнього сина, а опіку відповідачки припинено, тобто позивач повністю набула права на утримання та виховання дитини, тоді як відповідачка такий обов`язок втратила, а тому дійшов висновку, що позов слід задовольнити та з урахуванням вищенаведеної правової позиції Верховного Суду захистити право позивачки і звільнити її від обов`язку сплати аліментів, шляхом припинення примусового їх стягнення на користь відповідачки з 09.05.2024р., оскільки цей строк виник після її звернення до суду, а виконавчий лист виданий на підставі рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 06.02.2018 р. про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 відкликати.

6. Мотив рішення щодо розподілу судових витрат

Згідно ст. 141 ЦПК України та враховуючи принцип диспозитивності визначений ст. 13 ЦПК України, з огляду на заяву позивача про те, що вона просить судові витрати залишити за нею, а відтак суд вважає за можливе віднести сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1211, 20 грн на її рахунок та з відповідачки не стягувати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Лисичанський ВДВС у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про звільнення від сплати аліментів та відкликання виконавчого листа задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від обов`язку сплати аліментів, шляхом припинення стягнення аліментів за рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 06.02.2018 р. у цивільній справі № 415/8232/17, провадження № 2/415/678/18.

Відкликати виконавчий лист виданий на підставі рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 06.02.2018 р. у цивільній справі № 415/8232/17, провадження № 2/415/678/18 про стягненняз ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі частини від заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 21.12.2017 р. і до повноліття дитини.

Сплачений ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211, 20 грн віднести на її рахунок та з відповідачки не стягувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі його оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , адреса за місцем переселення: АДРЕСА_2 , фактична адреса: 1655, Lenwood Ave Apr 17 Green Bay Wisconsin 54303, USA, РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач:ОСОБА_2 ,зареєстрована в АДРЕСА_3 ,фактичне місцепроживання яквнутрішньо переміщеноїособи: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа: Лисичанський ВДВС у Сєвєродонецькому районі Луганської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: м. Лисичанськ, вул. Менделєєва, 53, Луганська область, адреса для листування: м. Павлоград, вул. Кравченко, 4, а/с 456 Дніпропетровська область.

Суддя С.В. Кравець