Постанова

від 03.09.2024 по справі 911/1785/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2024 р. Справа№ 911/1785/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Шевчук С.Р.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: Данилова К. А.

від відповідача: Новосьол Ю. В.; Лиштва Ю. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Садівницького товариства "Рябина"

на рішення господарського суду Київської області від 20.11.2023 (повне рішення складено 29.01.2024)

у справі № 911/1785/22 (суддя Ярема В.А.)

за позовом ОСОБА_1

до Садівницького товариства "Рябина"

про визнання недійсними рішень загальних зборів членів товариства, скасування запису

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2022 року ОСОБА_1 (далі за текстом - ОСОБА_1 ; позивачка) звернулась до господарського суду Київської області з позовною заявою до Садівницького товариства "Рябина" (далі за текстом - СТ "Рябина"; товариство; відповідач), в якій просила суд (з урахуванням уточнень, прийнятих і розглянутих судом):

визнати недійсним рішення СТ "Рябина", оформлене протоколом загальних зборів членів СТ "Рябина" № 1 від 28.08.2019;

скасувати запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - СТ "Рябина" (код ЄДРПОУ 23568832), а саме щодо зміни інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державного реєстратора Виконавчого комітету Української міської ради Київської області Коваль Альбіни Володимирівни від 30.08.2019 №18841070003001601;

судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неповідомленням позивачки та інших членів СТ "Рябина" про дату, час і місце проведення загальних зборів, їх порядок денний, а також відсутністю кворуму для прийняття спірних рішень загальними зборами товариства. Позивач вказує на обмеження своїх прав, як члена товариства, на участь у господарській діяльності товариства та управлінні ним, голосуванні на загальних зборах, праві обирати і і бути обраним до органів управління товариства.

Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначав, що: позивачка не є членом товариства, оскільки питання про її включення до складу членів товариства загальними зборами не розглядалось і відповідне рішення не ухвалювалось, вступний та цільовий внесок не сплачувався; повідомлення про проведення загальних зборів було розміщено на дошці оголошень, при цьому, статут товариства не передбачає персонального повідомлення його членів про проведення загальних зборів; необхідно враховувати баланс інтересів усіх членів товариства та самого товариства, уникати зайвого втручання в питання господарської діяльності товариства.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду Київської області від 20.11.2023 у справі №911/1785/22 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсними рішення СТ "Рябина", оформлені протоколом загальних зборів членів СТ "Рябина" №1 від 28.08.2019. Скасовано запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - СТ "Рябина" (код ЄДРПОУ 23568832), а саме щодо зміни інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державного реєстратора Виконавчого комітету Української міської ради Київської області Коваль Альбіни Володимирівни від 30.08.2019 №18841070003001601. Стягнуто з СТ "Рябина" на користь ОСОБА_1 4 962 грн 00 коп. судового збору.

Ухвалюючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність обставин порушення порядку скликання загальних зборів, відсутності у них правомочності (кворуму) для прийняття спірних рішень з питань управління товариством та порушення у зв`язку з цим прав позивачки, яка члена товариства, у тому числі: права голосу на загальних зборах; права обирати і бути обраним до органу управління; права впливу на прийняття рішення загальними зборами організації; права на висловлення своєї думки щодо питань порядку денного та внесення своїх питань до порядку денного.

Процедура апеляційного провадження

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 (колегія у складі: ОСОБА_2 - головуючої, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою СТ "Рябина" на рішення господарського суду Київської області від 20.11.2023 у справі № 911/1785/22 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15.05.2024.

У зв`язку з самовідводом суддів Владимиренко С.В. та Демидової А.М. від розгляду справи № 911/1785/22 за розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1729/24 від 30.04.2024 був призначений та проведений повторний автоматизований розподіл судової справи № 911/1785/22.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2024 для розгляду справи № 911/1785/22 визначений склад колегії суддів: Ходаківська І. П. - головуюча (суддя-доповідач), судді: Шевчук С.Р., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 справу прийнято колегією суддів у визначеному складі до свого провадження; апеляційну скаргу у цій справі призначено до розгляду у судовому засіданні на 12.06.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.05.2024 (колегія у складі: ОСОБА_2 - головуючої, Шевчук С.Р., Євсікова О.О.) відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову у справі № 911/1785/22; судові витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову покладено на заявника.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 (колегія у складі: ОСОБА_2 - головуючої, Шевчук С.Р., Євсікова О.О.) продовжено строк розгляду апеляційної скарги СТ "Рябина" на рішення господарського суду Київської області від 20.11.2023 у справі № 911/1785/22 та оголошено перерву у її розгляді у судовому засіданні до 16.07.2024; зобов`язано позивачку надати суду для огляду оригінал її членської книжки СТ "Рябина".

У зв`язку з перебуванням судді Шевчук С.Р. у відпустці телефонограмами від 27.06.2024 (прийняті представником позивачки - Онищенко Т.О. та представником відповідача - Новосьолом Ю.В.) повідомлено учасників справи про дату та час наступного судового засідання - 18.07.2024 об 11:30.

У судовому засіданні 18.07.2024 колегією суддів заслуховувались пояснення представників сторін і оглядався наданий позивачкою оригінал її членської книжки СТ "Рябина", після чого його було повернуто позивачці.

У судовому засіданні 18.07.2024 протокольно оголошено перерву у розгляді справи до 21.08.2024 на 14:00, про що присутніх у судовому засіданні представників сторін повідомлено під розписку.

У зв`язку з перебуванням судді Шевчук С.Р. на лікарняному з 19.08.2024 телефонограмами від 19.08.2024 (прийняті представником позивачки - Онищенко Т.О. та представником відповідача - Новосьолом Ю.В.) повідомлено учасників справи про дату та час наступного судового засідання - 03.09.2024 о 12:00.

У судовому засіданні 03.09.2024 представники відповідача надали свої пояснення, просили апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення господарського суду Київської області від 20.11.2023 у справі № 911/1785/22 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Також у судовому засіданні 03.09.2024 представник позивачки надала свої пояснення, просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі оскаржуване рішення суду першої інстанції.

02.09.2024 скаржником через систему "Електронний суд" подані додаткові письмові пояснення, які залишені без розгляду, виходячи із такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з частинами першою, другою статті 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Заявами по суті справи в суді апеляційної інстанції є апеляційна скарга та відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до частини п`ятої статті 161 ГПК України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Отже, учасник справи може подати додаткові письмові пояснення, в тому числі і у суді апеляційної інстанції, лише з дозволу суду.

Відповідач не просив дозволу подати додаткові письмові пояснення, які по суті є доповненням до апеляційної скарги, а суд поза межами процесуального строку не визнавав їх подання необхідним, а тому ці додаткові пояснення колегія суддів вирішила до уваги не брати.

Разом з тим, у судовому засіданні 03.09.2024 представнику відповідача була надана можливість надати додаткові пояснення усно, якою і він скористався.

Розгляд заяв, клопотань учасників справи.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням про призначення у справі технічної експертизи документів - оригіналу членської книжки садівника Гриб В.О., на вирішення експертизи просив поставити такі питання: в який період часу і ким видана членська книжка садівника ОСОБА_1 ? В який період часу виконані записи тексту у членську книжку садівника ОСОБА_1 .? В який період часу в членську книжку садівника вклеєно фотокартку ОСОБА_1 .? Чи відбувалась заміна окремих сторінок членської книжки садівника Гриб В.О. ?

Необхідність проведення експертизи відповідач мотивував необхідністю з`ясування обставин дозаповнення членської книжки під час розгляду справи у суді.

У судовому засіданні 18.07.2024 судом протокольно відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Отже, призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому питання щодо призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Аналогічний висновок наведений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 927/685/20.

Сукупність наявних в матеріалах цієї справи документів є достатньою для можливості прийняття рішення за результатами розгляду справи.

Суд враховує, що призначення судової експертизи як процесуальна дія суду, яка у будь-якому випадку збільшує строк розгляду справи, що, відповідно, може мати наслідком порушення прав і охоронюваних законом інтересів учасників справи, а тому у кожному разі має бути обґрунтованим. При цьому призначення судової експертизи з порушенням зазначених вимог має наслідком безпідставне збільшення строку розгляду справи, тобто вихід за межі розумного строку розгляду справи, що суперечитиме ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до ч.1 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

З урахуванням наведеного, колегія дійшла висновку, що відповідачем належним чином не доведено наявності обґрунтованих підстав для призначення судової експертизи. Водночас відповідач не був позбавлений права ініціювати призначення судової експертизи шляхом подання відповідного клопотання до суду першої інстанції. Однак таким своїм правом він не скористався.

Короткий зміст апеляційної скарги і заперечень на неї

В апеляційній скарзі відповідач просить суд повністю скасувати рішення господарського суду Київської області від 20.11.2023 у справі № 911/1785/22 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована такими доводами:

суд першої інстанції безпідставно не застосував до спірних правовідносин положення Закону України "Про кооперації", не врахувавши, що відповідач відповідно до завдань та характеру своєї діяльності є обслуговуючим кооперативом і не має ознак громадського об`єднання у розумінні Закону України "Про громадські об`єднання";

суд першої інстанції проігнорував ту обставину, що позивачка ніколи не була членом СТ "Рябина", а її членська книжка є підробленою;

місцевим судом не досліджувалось питання наявності у позивачки земельної ділянки на території СТ "Рябина";

місцевий суд не витребовував у державного реєстратора список членів СТ "Рябина", на який у витязі з ЄДР міститься посилання;

місцевим судом залишені поза увагою заяви свідків сторони відповідача;

позивачка жодним чином не обґрунтовувала які саме її права чи інтереси були порушені спірними рішеннями;

спірні рішення загальних зборів СТ "Рябина" були прийняті з дотриманням вимог законодавства та за наявності кворуму;

у випадку визнання обґрунтованості позову, підлягають застосуванню наслідки спливу позовної давності.

10.06.2024 скаржником подані до суду додаткові пояснення.

Позивачка подала до суду додаткові пояснення, в яких просить врахувати преюдиційні обставини і факти, що встановлені судовими рішеннями у справах №№911/1542/23, 911/2606/21 щодо членства позивачки в СТ "Рябина" та відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців № 188400160122 від 19.09.2022, 20.09.1988 було зареєстровано СТ "Рябина" (код ЄДРПОУ 23568832), яке за організаційно-правовою формою є садівничим товариством, його керівником з 30.08.2019 є Новосьол Ю.В . Відповідно до переліку засновників (учасників) юридичної особи СТ "Рябина" членами садівницького товариства є фізичні особи в кількості 228 осіб згідно списку.

Протоколом № 5 загальних зборів членів СТ "Рябина" від 22.12.2016 затверджений у новій редакції статут цієї юридичної особи.

Згідно з пунктами пп. 1, 5, 15, 26.1, 26.2 статуту СТ "Рябина":

- СТ "Рябина" є добровільним об`єднанням громадян;

- головним завданням садівницького товариства є організація колективного саду і використання його членами виділених земельних ділянок для виробництва фруктів, ягід, офочів та іншої сільськогосподарської продукції, а також створення умов для культурного проведення вільного часу трудящих та їх сімей, залучення до праці підлітків;

- садівницьке товариство відповідає по своїх зобов`язаннях всім майном, що належить йому. Товариство не відповідає по зобов`язаннях своїх членів, навіть якщо вони пов`язані з веденням колективного садівництва, а його члени - по зобов`язаннях товариства;

- кошти садівницького товариства утворюються із вступних, членських і цільових внесків членів товариства. Забороняється використання коштів садівницького товариства або їх частини для розподілу серед засновників (учасників), членів садівницького товариства, працівників (крім оплати їх праці, нарахування загального соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ним осіб;

- кошти садівницького товариства використовуються виключно для фінансування видатків на утримання садівницького товариства, реалізації мети (цілей, завдань) на напрямів діяльності, визначених установчими документами садівницького товариства;

Правління садівницького товариства видає кожному члену товариства на протязі місяця з дня прийому членську книжку. Членам садівницького товариства рішенням загальних зборів (конференції) виділяються садові ділянки розміром до 0,12 га (пункти 21, 22 статуту).

Позивачка - ОСОБА_1 є членом СТ "Рябина", що підтверджується її членською книжкою садівника.

З членської книжки вбачається, що позивачка має у володінні земельні ділянки за №№ 158,160 площею 0,12 га.

Як зазначила позивачка, 28.08.2019 проведені загальні збори членів СТ "Рябина", на яких були прийняті рішення відображені в протоколі № 1, а саме:

1. Обрати головою загальних зборів членів ОСОБА_7 , секретарем загальних зборів членів ОСОБА_8 та доручити їм підписати протокол загальних зборів членів СТ "Рябина";

2. Затвердити звіт голови правління Чугуєва І.І. за роботу у звітний період 2015-2019 роки;

3. Затвердити звіт касира СТ "Рябина" ОСОБА_10 ;

4. Обрати членами правління СТ "Рябина" таких осіб: ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 , ОСОБА_7 ; ОСОБА_10 , ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_22 ;

5. Обрати Новосьола Ю.В. головою правління СТ "Рябина";

6. Обрати членами ревізійної комісії СТ "Рябина" таких осіб: ОСОБА_23 ; ОСОБА_24 ; ОСОБА_25 .

7. Уповноважити новообраного голову правління СТ "Рябина" Новосьола Ю.В. подати документи до органів державної рееєстрації для внесення змін до державного реєстру.

Зазначаючи про те, що відповідні загальні збори членів товариства, на яких прийнято затверджені наведеним вище протоколом рішення, відбулися 10.08.2019, відповідач надав копію протоколу про участь членів товариства і підсумки голосування на загальних зборах від 10.08.2019, у змісті якого зазначено, що згідно підрахунку на зборах присутні і приймають участь в загальних зборах товариства 120 членів СТ "Рябина", а також вказано: питання, винесені на голосування, прийняті рішення та підсумки голосування, що є тотожними відомостям протоколу № 1 від 28.08.2019 з 1 по 6 рішення.

Із зазначеного протоколу від 28.08.2019 вбачається, що на зборах були присутніми 120 членів СТ "Рябина", що становить 55,5 % від загальної кількості членів садівницького товариства.

Щодо результатів голосування. По питанням 1-4 та 6 порядку денного члени кооперативу проголосували одноголосно "за" (120 голосів), з питання 5 - 117 голосів "за", 0 - "проти", 3 - "утримались".

Позивачка оскаржила зазначені рішення загальних зборів у судовому порядку, з підстав неповідомлення її про проведення зборів, відсутності необхідного кворуму для ухвалення рішень, порушення її прав, як члена кооперативу ухваленими рішеннями. Просила визнати їх недійсними та скасувати відповідний реєстраційний запис в єдиному державному реєстрі.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст.16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Позивач, тобто особа, яка подала позов, реалізуючи своє право на судовий захист, визначає зміст свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу та обґрунтовує підстави позову, зважаючи на власне суб`єктивне уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або охоронюваних законом інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.

У свою чергу, суд перевіряє доводи позивача і, залежно від встановленого, вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Верховний Суд у постанові від 21.06.2022 у справі № 362/666/19 вказав на те, що з набранням чинності Законом України "Про кооперацію" садівничі товариства отримали можливість здійснювати реєстрацію такої юридичної особи, як обслуговуючого кооперативу.

Зокрема, 21.10.2009 Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва виснував, що садівничі товариства можуть створюватися як об`єднання громадян. У цих роз`ясненнях визнано, що садівничі товариства є обслуговуючими кооперативами і саме ця організаційно-правова форма більше відповідає меті створення садівничого товариства.

Можна стверджувати, що використання для ведення садівництва, городництва та дачного господарства організаційно-правової форми споживчого або обслуговуючого кооперативу як юридичної особи, утвореної фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування (ст. 1 Закону України "Про кооперацію"), відповідає суті вказаної діяльності.

Враховуючи, що відповідач відповідно до завдань та характеру своєї діяльності є обслуговуючим кооперативом, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України "Про кооперації".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про кооперацію" (тут і надалі в редакції на момент прийняття оспорюваних рішень загальних зборів) кооперація - система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів.

За приписами статті 2 Закону України "Про кооперацію" кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про кооперацію" кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків та може мати печатки.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про кооперацію" членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності.

Кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

Позивачкою на підтвердження обставин його членства у СТ "Рябина" надано копію членської книжки від 2011 року.

Відповідач, в свою чергу, членство позивача у СТ "Рябина" заперечує.

Згідно приписів статті 11 Закону України "Про кооперацію" вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Статтею 8 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність.

За змістом положень пунктів 18, 21 Статуту СТ "Рябина", в редакції затвердженій протоколом № 5 від 22.12.2016: прийняття в члени садівницького товариства проводиться правлінням на підставі письмової заяви особи, що вступає в члени, з наступним затвердженням цього рішення загальними зборами. Правління видає кожному члену товариства на протязі місяця з дня прийому членську книжку.

До матеріалів справи позивачкою долучено копію членської книжки 2011 року, в якій зазначено наступну інформацію: розмір садової ділянки - 0,12 га, ділянка № 158, 160, також з копії членської книжки вбачається наявність прикріпленого фото, а також відтиску печатки товариства.

Поряд із цим, із копії цієї членської книжки вбачається відсутність підпису голови правління та секретаря, дата видачі книжки містить лише рік її видачі.

В матеріалах справи дійсно відсутнє рішення, яким позивачку було б прийнято до складу членів товариства.

Колегія суддів враховує висновки Верховного Суду про те, що членська книжка садівника є документом, який підтверджує, що певна особа є членом садівничого кооперативу, викладені у постановах від 20 липня 2021 року у справі №916/1178/20, від 25 жовтня 2019 року у справі № 509/1760/16-ц, від 24 червня 2021 року у справі №916/3581/19, від 15 червня 2022 року у справі №916/700/21.

Водночас колегія суддів також враховую, що членство позивачки в СТ "Рябина" встановлено судовими рішеннями у справах №№911/1542/23, 911/2606/21 між тими самими сторонами. Відповідним доводам відповідача з цього приводу вже надавалась правова оцінка.

Щодо дотримання порядку повідомлення про проведення зборів.

Закон України "Про кооперацію" не визначає способу оповіщення (повідомлення) членів кооперативу про проведення зборів.

Положеннями статуту СТ "Рябина" також не визначено конкретний спосіб повідомлення учасників кооперативу про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів членів.

Разом з тим, члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 05.11.2019 у справі №922/80/18).

Участь у загальних зборах члена кооперативу фактично є корпоративним правом такої особи на управління таким кооперативом в розумінні статті 12 Закону "Про кооперацію".

Належне повідомлення учасника кооперативу про проведення загальних зборів має на меті сприяння реалізації таких прав.

Верховний Суд у постанові від 13.09.2023 у справі № 910/1255/22 звернув увагу на те, що неповідомлення учасника про загальні збори не є беззаперечною підставою для визнання рішень, ухвалених на таких зборах, недійсними. У кожній справі суд оцінює сукупність всіх встановлених обставин, зокрема зміст ухвалених на зборах рішень (наскільки вони порушують права або законні інтереси учасника), наявність кворуму, баланс інтересів позивача та інших учасників, які голосували за прийняття оскаржуваних рішень тощо.

Обраний особою, яка скликає загальні збори учасників, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. У випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов`язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється. Подібна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.04.2024 у справі №916/3902/21 та в постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №906/307/19.

Повідомлення про проведення загальних зборів (зокрема, про місце проведення) повинне містити достатньо інформації для того, щоб учасник кооперативу, який має намір реалізувати своє право взяти участь у таких загальних зборах, мав змогу зорієнтуватись, де саме такі загальні збори будуть проводитись та, відповідно, мати змогу вчасно туди дістатись. Питання про те, яка інформація у повідомленні про проведення загальних зборів є достатньою для того, щоб учасник кооперативу мав змогу чітко ідентифікувати, де саме такі збори проводяться та, відповідно, взяти в них участь, у кожному випадку повинне визначатись окремо.

Відповідач у своїх письмових поясненнях визнав, що позивачка персонально не повідомлялась про збори, оскільки вона не є членом кооперативу, але вона, як зазначав відповідач, мала можливість самостійно ознайомитися з усіма повідомленнями на дошці оголошень, розміщеній на території кооперативу.

На думку колегії суддів, розміщення повідомлення про проведення загальних зборів на дошці оголошень не забезпечило реального повідомлення позивачки, як члена кооперативу.

Водночас матеріали справи не містять належних доказів, які б достовірно свідчили про те, що оголошення (об`ява) про проведення загальних зборів дійсно було розміщено, і позивачка могла бути ознайомлена з його змістом, враховуючи її заперечення з цього приводу.

Щодо наявності кворуму для проведення зборів.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів при скликанні та проведенні загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Однак, не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів юридичної особи, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Самостійними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є, зокрема: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення у разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах; відсутність протоколу загальних зборів, підписаного головою і секретарем зборів.

Подібні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 02.04.2019 у справі №927/546/18, від 18.09.2019 року у справі №902/671/18, від 28.01.2021 у справі №910/15906/19, від 07.09.2021 у справі №916/2506/20, від 05.07.2022 у справі №911/2269/20, від 25.05.2023 у справі №916/636/22, від 04,05.2023 року у справі №911/3656/20 та інших.

Відповідно до частин дев`ятої - десятої статті 15 Закону України "Про кооперацію" загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі.

Згідно з пунктом 27.1 Статуту СТ "Рябина" загальні збори правомірні вирішувати питання, якщо на зборах присутні більше половини членів товариства.

Отже, загальні збори членів товариства є правомочними, якщо на них присутні більше половини його дійсних членів.

Статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено спростовну презумпцію відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру.

Згідно відомостей, що містяться в Єдиному державну реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань загальна кількість членів товариства становить 228 осіб.

У змісті наявної в матеріалах справи копії протоколу № 1 загальних зборів членів СТ "Рябина" від 28.08.2019 вказано такі відомості: присутні: 120 членів СТ "Рябина", що становить 55,5% від загальної кількості членів; повістка дня:

1. Обрання голови та секретаря загальних зорів;

2. Звіт голови правління Чугуєва І.І. за роботу у звітний період 2015-2019 роки;

3. Звіт касира СТ "Рябина" ОСОБА_10 ;

4. Вибори членів правління садівницького товариства;

5. Вибори голови правління садівницького товариства;

6. Вибори членів ревізійної комісії садівницького товариства.

Водночас зміст протоколу № 1 загальних зборів членів СТ "Рябина" від 28.08.2019 містить як інформацію щодо прийнятих загальними зборами рішень:

1. Обрати головою загальних зборів членів ОСОБА_26 , секретарем загальних зборів членів ОСОБА_10 та доручити їм підписати протокол загальних зборів членів СТ "Рябина";

2. Затвердити звіт голови правління Чугуєва І.І. за роботу у звітний період 2015-2019 роки;

3. Затвердити звіт касира СТ "Рябина" ОСОБА_10 ;

4. Обрати членами правління СТ "Рябина" таких осіб: ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 , ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 , ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_22 ;

5. Обрати Новосьола Ю.В. головою правління СТ "Рябина";

6. Обрати членами ревізійної комісії СТ "Рябина" таких осіб: ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ; ОСОБА_25 ;

7. Уповноважити новообраного голову правління СТ "Рябина" Новосьола Ю.В. подати документи до органів державної рееєстрації для внесення змін до державного реєстру, так і відомості про посвідчення приватним нотаріусом підписів ОСОБА_26 та ОСОБА_10 на такому протоколі.

Поряд з тим, вказуючи про те, що відповідні загальні збори членів товариства, на яких прийнято затверджені наведеним вище протоколом рішення, відбулися 10.08.2019, відповідач надав копію протоколу про участь членів товариства і підсумки голосування на загальних зборах від 10.08.2019, за змістом якого, згідно підрахунку на зборах присутні і приймають участь в загальних зборах товариства 120 членів СТ "Рябина", а також вказано: питання, винесені на голосування, прийняті рішення та підсумки голосування, що є тотожними відомостям протоколу №1 від 28.08.2019 з 1 по 6 рішення.

Однак ані зміст протоколу № 1 від 28.08.2019, ані протокол про участь членів товариства і підсумки голосування на загальних зборах від 10.08.2019 не містять відомостей про особу/осіб, які скликали вказані загальні збори, як і не надано жодних належних та достовірних доказів на підтвердження ідентифікації ініціюючого збори суб`єкта та його відповідної правомочності і, відповідно, вчинення цією особою певних вольових і задокуменованих дій щодо скликання таких зборів, як-то: наявність оголошення зі змістом порядку денного та датою зборів, яке доводилось до відома членів товариства, у тому числі позивачки.

До того ж матеріали справи не містять належних та достовірних доказів на підтвердження обставин прибуття на такі збори та реєстрації членів СТ "Рябина" у кількості 120 осіб, як-то: список/реєстр/журнал присутніх членів із наведенням прізвищ, ініціалів та підписів кожного з присутніх, у тому числі, але не виключно, разом із копіями членських книжок вказаних осіб.

Оцінюючи вказані вище протоколи, в розрізі дослідження та встановлення обставин дотримання порядку скликання і проведення загальних зборів учасників СТ "Рябина" як 10.08.2019, так і 28.08.2019, з урахуванням наведених вище норм права стосовно доказування, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що самі по собі протоколи не є належними та достовірними доказами прибуття та реєстрації 120 членів товариства у будь-який час/день, оскільки відповідне зазначення у протоколі лише кількості осіб, не персоніфікованих ані за прізвищами, ані за будь-якими іншими даними, у тому числі підписами не дозволяє суду встановити об`єктивну істинність таких відомостей та, відповідно, обставини дійсної волі членів товариства на участь у таких зборах.

Тобто, зміст протоколів від 10.08.2019, 28.08.2019 не містить ідентифікуючих відомостей ані про осіб, які скликали вказані позачергові загальні збори, ані про осіб, які прибули та зареєструвались на таких зборах, тоді як протокол № 1 від 28.08.2019 не містить жодного посилання на протокол від 10.08.2019 та/або відомостей про дату початку і проведення зборів, відмінну від дати підписання цього протоколу.

Саме ж лише зазначення у протоколі від 10.08.2019 про встановлення кількості членів "згідно підрахунку", у протоколі №1 від 28.08.2019 - прізвищ виступаючих по питаннях порядку денного, доказів реєстрації яких суду також не надано, як і підписання протоколу від 10.08.2019 - лише трьома особами, встановлення повноважень яких на підписання цього документу нормативно та доказово не обґрунтовано, а протоколу від 28.08.2019 - лише двома особами: головою зборів та секретарем, жодним чином не свідчить про обставини дотримання порядку скликання та проведення спірних зборів, у тому числі і щодо присутності \ реєстрації на них 120 членів товариства, зокрема і позивача.

Місцевим судом також враховано, що нотаріальне посвідчення протоколу № 1 від 28.08.2019 не підтверджує дотримання порядку скликання та проведення спірних зборів у будь-яку із двох дат, оскільки нотаріусом виконано лише посвідчення справжності підписів двох осіб на протоколі, що не є тотожним вчиненню дій з документального фіксування обставин оголошення про проведення зборів та реєстрації осіб, які прибули на них.

Відсутність у Законі Україні "Про кооперацію" та статуті СТ "Рябина" вказівки на документ, яким оформлюється відповідне волевиявлення членів товариства на скликання зборів та реєстрація осіб на таких зборах не виключає необхідність фіксування відповідних обставин таким чином та за допомогою таких даних, які б давали можливість оцінити їх як належні та достовірні стосовно певних обставин, зокрема щодо дійсного волевиявлення 120 членів товариства прийти та зареєструватись на зборах товариства 10.08.2019 та/або 28.08.2019.

В контексті обставин присутності на загальних зборах у будь-яку із двох дат 120 членів товариства, зокрема і позивача, відтак наявності / відсутності кворуму, з урахуванням зазначених раніше у цьому рішенні процесуальних норм щодо принципів та механізму доказування місцевим судом відхилені посилання обох сторін на:

заяву свідка ОСОБА_10 від 20.09.2022, оскільки така заява не відповідає приписам ст. 88 ГПК України щодо змісту заяви свідка, зокрема його обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень;

копії протоколів опитування особи за її згодою від 24.09.2022-26.09.2022, а також протоколів опитування ОСОБА_27 від 26.09.2022, Чугуєвої І.І. від 29.09.2022, ОСОБА_28 від 30.09.2022, ОСОБА_23 від 30.09.2022, ОСОБА_29 від 30.09.2022, які такі, що не відповідають приписам ст. 88 ГПК України щодо форми та змісту заяви свідка;

копію заяви ОСОБА_30 , а також два аркуші паперу із текстом заяв від імені ОСОБА_17 та ОСОБА_31 , і створені 21.11.2022 протоколи перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису ОСОБА_17 та ОСОБА_31 , позаяк такі заяви не відповідають засобам стосовно доказування, у тому числі приписам ст. 88 ГПК України щодо форми та змісту заяви свідка;

копію ж заяви свідка ОСОБА_10 від 07.02.2023 та нотаріально засвідчені оригінали заяви свідків - ОСОБА_30 , ОСОБА_17 , ОСОБА_32 , заяви свідків ОСОБА_33 , ОСОБА_17 , ОСОБА_32 від 23.03.2023 та заяви свідка ОСОБА_7 від 24.03.2023 місцевим судом не прийнято до розгляду з підстав подання відповідних заяв з порушенням передбаченого ст. 80 ГПК України строку.

Подана з метою надання відповідей на питання позивача нотаріально засвідчена заява свідка Новосьола Ю.В. , місцевим судом оцінена критично, оскільки більшість викладених у ній показання Новосьола Ю.В. , які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, та не можуть взяті до уваги з підстав ч. 4 ст. 87 ГПК України, тоді як решта аргументів Новосьола Ю.В. ґрунтується на відомостях протоколу від 10.08.2019, оцінку якому судом було надано.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив в рішенні, що заява свідка та показання окремих осіб, враховуючи усі обставини справи та суть цього спору, не є виключними, належними та достовірними доказами присутності на загальних зборах у будь-яку із двох дат усіх 120 членів товариства, позаяк воля кожного із 120 осіб на вчинення дій з прибуття та реєстрації на зборах з метою голосування і прийняття рішень не може бути підмінена суб`єктивними спогадами однієї або декількох осіб про вказані події та про жодним чином не зафіксований підрахунок присутніх на зборах членів.

Згідно статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, а тому наявність у суду сумнівів щодо змісту, достовірності чи повноти, як і оцінка доказів, у тому числі щодо їх суперечності обставинам викладеним свідком у заяві, є виключно суб`єктивним фактором, як наслідок відхилення клопотань про виклик свідків з мотивів недоцільності та відсутності підстав передбачених ч. 1 ст. 89 ГПК України для здійснення відповідної процесуальної дії не є таким, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Схожі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 27.04.2023 у справі №927/738/19.

Окрім того, місцевий суд правомірно відхилив надані відповідачем копії наказу Міністерства юстиції України №4510/7 від 29.12.2021 та Висновку центральної колегії Міністерства юстиції України від 15.12.2021, оскільки вказані акти стосуються виключно обставин дотримання державним реєстратором процедури реєстрації та не є належними доказами дотримання порядку скликання та проведення спірних зборів, у тому числі і реєстрації на них 120 членів.

Відповідно до статті 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частини третьої статті 10 Закону України "Про кооперацію" кооператив зобов`язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.

Колегія суддів зазначає, що оскільки СТ "Рябина" є особою, яка здійснює приймання/виключення членів з/до товариства, саме на відповідача покладається тягар доведення обставин щодо дійсної кількості членів товариства станом на 10.08.2019 / 28.08.2019 та, відповідно, наявності кворуму на зборах товариства.

Аналогічної позиції щодо покладення обов`язку по доведенню дійсної кількості членів товариства саме на таке товариство дотримується Верховний Суд, зокрема, у постанові від 31 січня 2024 року у справі № 911/1371/22.

Відповідач надав до матеріалів справи акт ревізії дійсних членів товариства від 02.06.2021.

Вказаний доказ не може бути взятий до уваги з тих підстав, що він складений вже після виникнення спірних правовідносин і до нього не додано документів, які б посвідчували статус чинного члена товариства осіб, інформація щодо яких внесена у наведений акт. Відповідно, суд позбавлений можливості ідентифікувати внесених у списку осіб в якості чинних членів товариства, що позбавляє поданий документ доказової сили у розумінні статей 76 та 78 ГПК України.

Також, судом враховується, що наведений акт ревізії складено на підставі лише тієї документації, яка була передана від попереднього Голови Правління, тобто існують обставини щодо можливості не передачі всіх документів стосовно членів товариства.

З огляду на викладене, виходячи з аналізу сукупності наявних в матеріалах справи доказів, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено дійсної кількості членів товариства присутніх на загальних зборах та, відповідно, наявності кворуму на вказаних зборах.

З огляду на усталені висновки Верховного Суду, про які зазначалося вище по тексту цієї постанови, про те, що самостійною підставою для визнання недійсними оскаржуваних рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є також неможливість встановлення судом наявності необхідного кворуму, колегія суддів вважає правомірним задоволення місцевим господарським судом позову у даній справі в частині визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколом № 1 від 28.08.2019.

Отже доводи скаржника про прийняття оскаржуваних рішень загальних зборів за наявності кворуму не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, про що наведено вище.

Враховуючи передбачену статутом СТ "Рябина" мету та спрямованість діяльності цього товариства, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість доводів позивачки про порушення її прав як члена садівницького товариства спірними рішеннями.

З огляду на зроблені вище висновки та порушені права позивачки місцевим судом обґрунтовано враховано, що дослідженню у даній ситуації не підлягає баланс інтересів позивачки та товариства і інших його членів, позаяк не може існувати баланс між законними очікуваннями члена товариства на правову визначеність у діях такого товариства, у тому числі діях його органу правління по скликанню та проведенню загальних зборів та, власне, відповідними діями нелегітимної більшості з проведення зборів без запрошення та участі позивачки та за відсутності кворуму.

Щодо заявленої позивачем як похідної вимоги про скасування запису про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - Садівницького товариства "Рябина" (код ЄДРПОУ 23568832) від 30.08.2019 №18841070003001601, слід зазначити таке.

Відповідно до частини першої статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Отже, під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. Позивач, звертаючись до суду з позовом, має право об`єднати в одній позовній заяві вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги, основні та похідні позовні вимоги.

Для встановлення, чи є позовна вимога щодо реєстраційних дій у цьому спорі похідною, слід з`ясувати щодо яких відносин виник спір у справі та на захист яких прав та інтересів заявлений позов, а відповідно, чи призведе до повного відновлення порушеного суб`єктивного права особи та ефективного захисту прав та законних інтересів позивача задоволення лише основної вимоги без похідної. При цьому, слід брати до уваги те, що задоволення похідної вимоги прямо залежить від задоволення іншої позовної вимоги. Така вимога не може бути самостійною.

Такі правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 13 листопада 2019 року у справі № 910/9834/18.

Предметом спору у цій справі є позовні вимоги про:

визнання недійсними рішення СТ "Рябина", оформлені протоколом загальних зборів членів Садівницького товариства "Рябина" №1 від 28.08.2019;

скасування запису про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - СТ "Рябина" (код ЄДРПОУ 23568832), а саме щодо зміни інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державного реєстратора Виконавчого комітету Української міської ради Київської області Коваль Альбіни Володимирівни від 30.08.2019 №18841070003001601.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Садівниче товариство "Рябина" зареєстроване в реєстрі як юридична особа з організаційно-правовою формою: садівниче товариство.

Оскаржувані позивачкою до суду рішення загальних зборів СТ "Рябина", оформлені протоколом № 1 від 28.08.2019, за своїм змістом стосуються питань управління товариством. Зокрема, одне з прийнятих рішень стосувалося зміни голови правління товариства.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу-підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.

За змістом пункту 13 частини другої статті 9 цього Закону в єдиному державному реєстрі містяться, зокрема такі відомості про юридичну особу, як відомості про керівника юридичної особи.

Згідно з пунктами 1, 2, 3, 5 частини четвертої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п`ятою цієї статті, подається, зокрема, заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв`язку з юридичною особою; реєстр осіб (громадян), які брали участь в засіданні уповноваженого органу управління юридичної особи, - у разі внесення змін до відомостей про громадські об`єднання, політичні партії; відомості про керівні органи громадського формування (ім`я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв`язку) - у разі внесення змін до складу керівних органів.

З відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вбачається, що 30.08.2019 державним реєстратором Виконавчого комітету Української міської ради Київської області Коваль А.В. за номером запису 18841070003001601 проведено державну реєстрацію змін про юридичну особу, зокрема: зміни інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою; зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи; зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

Вказана реєстраційний запис був здійснений на підставі рішень СТ "Рябина" (ідентифікаційний код 23568832), оформлених протоколом загальних зборів його членів № 1 від 28.08.2019, які визнані судом першої інстанції недійсними.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 25 "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема, судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 904/5857/17 сформувала висновки щодо застосування пункту 2 частини першої статті 25 "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", згідно з якими особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до Єдиного державного реєстру недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей Єдиного державного реєстру та відображенні в Єдиному державному реєстрі відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в Єдиному державному реєстрі. У такому випадку, якщо суд встановить, що суб`єкт державної реєстрації вчинив запис в Єдиному державному реєстрі за зверненням належного заявника, на підставі всіх необхідних для реєстрації документів відповідно до закону та відсутності встановлених законом підстав для відмови в державній реєстрації, це не є перешкодою для скасування в судовому порядку недостовірного запису в Єдиному державному реєстрі, наявність якого порушує корпоративні права чи законні інтереси позивача.

У разі, якщо позивач при звернення до суду заявив одночасно дві вимоги: про визнання недійсним рішення засновників (учасників) юридичної особи та про скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі, що була/був вчинена/вчинений на підставі рішення засновників (учасників) юридичної особи, у такому випадку вимогу про скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі слід вважати похідною вимогою від основної вимоги про недійсність рішення засновників (учасників) юридичної особи. При цьому, у разі задоволення судом основної вимоги про визнання недійсним оспорюваного рішення засновників (учасників) юридичної особи записи, що були внесені до Єдиного державного реєстру на підставі таких визнаних судом недійсними рішень, слід вважати недостовірними, наявність яких порушує права та / або законні інтереси позивача.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлена позивачкою у цій справі вимога про скасування запису про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - СТ "Рябина" (код ЄДРПОУ 23568832) державного реєстратора Виконавчого комітету Української міської ради Київської області Коваль Альбіни Володимирівни від 30.08.2019 №18841070003001601, у розумінні частини першої статті 173 ГПК України є похідною позовною вимогою від основної позовної вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів СТ "Рябина", оформлених протоколом №1 від 28.08.2019, оскільки зазначені основна та похідна позовні вимоги є вимогами немайнового характеру, поєднані одним матеріально-правовим змістом та є нерозривно взаємопов`язаними; задоволення зазначеної похідної вимоги залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги), задоволення обох цих позовних вимог забезпечує повне відновлення порушеного права позивачки. Скасування реєстраційної дії, вчиненої на підставі рішення органу управління товариства, що було визнане недійсним в судовому порядку, є логічним наслідком, що призведе до відновлення становища, яке існувало до порушення прав позивачки. Задоволення зазначеної похідної позовної вимоги прямо залежить від задоволення основної позовної вимоги.

Щодо позовної давності.

У клопотанні відповідач просив суд першої інстанції застосувати до пред`явлених позовних вимог наслідки спливу позовної давності.

За приписами ст.ст. 256, 257, 261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом строку позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Водночас відповідно до ст.ст. 253, 254 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язують його початок. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Виходячи з наведеного вище, суд першої інстанції дійшов висновку, що останнім днем трирічного строку позовної давності на звернення до суду з вимогою про визнання недійсними рішень загальних зборів, оформлених протоколом №1 від 28.08.2019, є 29.08.2022.

Поряд з тим Законом України від 30.03.2020 №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.".

Зазначений Закон України № 540-ІХ від 30.03.2020 набрав чинності 02.04.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (з подальшими змінами та доповненнями) з 12.03.2020 на усій території України запроваджено карантин, який було неодноразово продовжено відповідними постановами Кабінету Міністрів України та станом на момент звернення позивача до суду із відповідним позовом - 22.09.2022, не припинено.

Отже, на час дії установленого на території України карантину строки, визначені статтями 257, 258 ЦК України, були продовжені. Схожі висновки Верховного Суду щодо застосування статей 256, 257, пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України викладено у постановах від 06.05.2021 у справі №903/323/20, та від 25.08.2021 у справі №914/1560/20.

Оскільки строк позовної давності на звернення до суду з вимогою про визнання недійсними рішень загальних зборів, оформлених протоколом №1 від 28.08.2019, не сплив станом на момент введення на території карантину, відтак надалі відповідний строк продовжився на строк дії такого карантину, що тривав і на момент звернення позивачки до суду з відповідним позовом, місцевий суд дійшов висновку, що позовну давність щодо такої вимоги не пропущено. Схожі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 10.11.2023 у справі №916/1294/21.

Щодо посилання скаржника в апеляційній скарзі на невитребування судом першої інстанції у державного реєстратора списку членів СТ "Рябина", на який у витязі з ЄДР міститься посилання, слід зазначити таке.

Обов`язок доказування і подання доказів визначено статтею 74 ГПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. При цьому суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до статті 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Отже, суд може витребувати докази на підставі клопотання сторони у справі, і саме сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, зокрема, щодо подання доказів чи клопотання про їх витребування. Суд же сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, проте суд позбавлений прав самостійно збирати докази, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до матеріалів справи відповідач не подавав до суду першої інстанції клопотання про витребування списку членів СТ "Рябина", оформлене відповідно до вимог статті 81 ГПК України.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до вимог статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши рішення суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Садівницького товариства "Рябина" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Київської області від 20.11.2023 у справі №911/1785/22 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 03.09.2024.

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді С.Р. Шевчук

О.О. Євсіков