Рішення

від 19.08.2024 по справі 910/13912/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.08.2024Справа № 910/13912/23

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ-ТЕКО";

до відповідача-1: ОСОБА_1 ;

до відповідача-2: ОСОБА_2 ;

до відповідача-3: товариства з обмеженою відповідальністю фірма "УКРЗОВНІШІНФОРМ";

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Задорожний Олександр Сергійович;

про: визнання недійсним правочину та застосування наслідків його недійсності.

Суддя Сергій Балац

секретар судового засідання Вознюк К.Р.

Представники:

позивача: Безвершенко О.О.

відповідача - 1: не з`явилися

відповідача - 2: Грекова Л. В.

відповідача - 3: не з`явилися

третьої особи: не з`явилися

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙ-ТЕКО" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Укрзовнішінформ" з позовними вимогами про:

1. визнання недійсним договору дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Укрзовнішінформ" укладений між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України з електронним носієм № НОМЕР_2 , орган, що видав: 3318, дата видачі 28.l0.2019) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий Краматорським МВ ГУМВС України в Донецькій області 10.02.2009), посвідчений 13.09.2022 Задорожним О.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстрований в реєстрі за №463;

2. застосування наслідків недійсності Договору дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Укрзовнішінформ", посвідченого 13.09.2022 Задорожним О.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстрованого в реєстрі за № 463 шляхом:

- скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис від 14 вересня 2022 року за номером: 1000681070029005000, щодо зміни складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи внесені відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Укрзовнішінформ»;

- скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис від 16 вересня 2022 року за номером: 1000681070032005000, щодо зміни складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи внесені відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Укрзовнішінформ»;

- скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис від 04 жовтня 2022 року за номером: 1000681070033005000, щодо зміни кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого бенефіціарного власника внесені відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Укрзовнішінформ»;

- скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис від 04 жовтня 2022 року за номером: 1000687770034005000, щодо виправлення помилок внесені відносно Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Укрзовнішінформ»;

3. визначення розміру 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Укрзовнішінформ" (ідентифікаційний код юридичної особи 30675830) у номінальною вартістю 830 000,00 гривень та розмір часток учасників товариства, таким чином: ОСОБА_1 частка, що становить 99% статутного капіталу Товариства, номінальною вартістю 821 700,00 гривень, Товариству з обмеженою відповідальністю "АЙ-ТЕКО" частка, що становить 1% статутного капіталу Товариства номінальною вартістю 8 300,00 гривень.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.11.2023 (суддя Приходько І.В.) позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/13912/23 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 17.01.2024.

Також вказаною ухвалою, зокрема:

- залучено до участі у справі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Задорожного Олександра Сергійовича в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2;

- витребувано у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Задорожного Олександра Сергійовича (у строк до 10.01.2024) належним чином засвідченої копії Договору дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Укрзовнішінформ", укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений 13.09.2022 Задорожним О.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстрований в реєстрі за № 463.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.11.2023 №910/13912/23 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову - відмовлено.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва від 22.01.2024 № 01.3-16/322/24 повторний автоматичний розподіл № 910/13912/23 у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_4 в результаті якого вказану справу передано судді Сергію Балац.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.01.2024 позовну заяву у справі №910/13912/23 прийнято до свого провадження та призначено підготовче засідання у даній справі на 12.02.24 о 12:30 год.

12.02.2024 представник позивача заявив в судовому засіданні клопотання про зміну предмету позову з викладенням прохальної частини в наступній редакції:

1. Визнати договір дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Укрзовнішінформ" (код ЄДРПОУ: 30675830) укладений між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт громадянина України з електронним носієм № НОМЕР_2 , орган, що видав: 3318, дата видачі 28.10.2019) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий Краматорським МВ ГУМВС України в Донецькій області 10.02.2009), посвідчений 13.09.2022 Задорожним О.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстрований в реєстрі за №463 удаваним правочином та перевести права та обов`язки покупця частини (частки) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Укрзовнішінформ" (код ЄДРПОУ: 30675830) у розмірі 99% статутного капіталу номінальною вартістю 821 700 (вісімсот двадцять одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙ-ТЕКО" (код згідно з ЄДРПОУ: 40103721).

2. Визнати недійсним акт приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Укрзовнішінформ" (код ЄДРПОУ: 30675830) від 13.09.2022, відповідно до якого ОСОБА_1 безоплатно передано, а ОСОБА_2 прийнято у власність частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Укрзовнішінформ" (код ЄДРПОУ: 30675830) в розмірі 821 700 грн., що становить 99% статутного капіталу товариства.

3. Визнати розмір 100% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Укрзовнішінформ" (код ЄДРПОУ: 30675830) номінальною вартістю 830 000 (вісімсот тридцять тисяч) гривень 00 копійок за Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙ-ТЕКО" (код згідно ЄДРПОУ: 40103721).

4. Перерахувати з депозитного рахунку суду кошти в сумі 10 000 грн., внесені Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙ-ТЕКО" (код згідно ЄДРПОУ: 40103721) за платіжною інструкцією №2 від 28 листопада 2023 року, на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий Краматорським МВ ГУМВС України в Донецькій області 10.02.2009).

В підготовчому судовому засіданні 12.02.2024 суд на місці ухвалив: прийняти клопотання позивача про зміну предмету позову; встановити відповідачу-2 строк для подання до суду відзиву 15 днів починаючи з 12.02.2024; встановити відповідачу-1 та відповідачу-3 строк для подання до суду відзиву 15 днів з дня отримання ухвали повідомлення; продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів, оголосити перерву в підготовчому засіданні до 13.03.2024.

Відповідач - 2, скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив а також відповідачем надані додаткові пояснення до відзиву з урахуванням зміни предмету позову, якими позов відхилив зазначаючи, що позивачем не надано жодних доказів, які б доводили удаваність здійсненого правочину між Відповідачем 1 та Відповідачем 2. Позивачем не доведено факт порушення його прав і законних інтересів, а вимоги про переведення частки на позивача не є похідними від вимог про удаваність, отже є передчасними і не підлягають задоволенню.

Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якому зазначив про те, що Відповідачем - 2 пропущено процесуальний строк на подачу додаткових пояснень до відзиву на позов. Також у відповіді на відзив зазначено, що фактично договором дарування частки в статутному капіталі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 приховано інший правочин - договір купівлі продажу, а отже протиправно позбавлено іншого власника частки у статутному капіталі ТОВ Фірма «Укрзовнішінформ» скористатись своїм переважним правом на купівлю такої відчужуваної частки на підставі чого позивач звертається з вимогою про захист свого порушеного переважного права на придбання частки у статутному капіталі ТОВ Фірма "Укрзовнішінформ" шляхом переведення на себе прав і обов`язків покупця ( ОСОБА_2 ) частки продавця ( ОСОБА_1 ) та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В підготовчому судовому засіданні 13.03.2024 суд встановив відповідачам строк на подання заперечень на відповідь на відзив до 03.04.2024. Оголошена перерва в підготовчому засіданні до 08.04.2024.

Відповідач - 2 скориставшись своїм правом, наданим ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, надав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, зокрема, про те, що жодних достатніх та допустимих доказів наявності іншої мети ніж дарування позивачем не надано, а також не надано жодних достатніх доказів на підтвердження передання грошових коштів в якості оплати за частку з боку відповідача 1, позивачем не надано. Також відповідач - 2 просив поновити у суду строк на подання доказів та відповідно врахувати їх в якості доказів.

Судом оголошено перерву до 29.04.2024.

26.04.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

29.04.2024 через відділ канцелярії суду від позивача надійшла заява з додатковими поясненнями.

В підготовчому засіданні 29.04.2024 оголошено перерву до 13.05.2024.

13.05.2024 надійшли додаткові пояснення від позивача з додатковими доказами.

В підготовчому засіданні 13.05.2024 суд на місці ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 10.06.2024.

31.05.2024 від відповідача 2 надійшло заперечення (клопотання) щодо наданих позивачем додаткових пояснень з доказами від 13.05.2024 та додані додаткові докази.

Пізніше суд повідомив учасників що наступне судове засідання відбудеться 15.07.24.

15.07.2024 в судовому засіданні представник відповідача-3 заявив усне клопотання про перерву в судовому засіданні або відкладення розгляду справи.

Суд на місці ухвалив: задовольнити клопотання представника відповідача-3 та оголосити перерву в судовому засіданні до 29.07.2024.

25.07.2024 від відповідача - 3 надійшли заперечення щодо позовних вимог.

В судовому засіданні 29.07.2024 оголошено перерву до 05.08.2024.

В судовому засіданні 05.08.2024 оголошено перерву до 19.08.2024.

В судовому засіданні 19.08.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення проти таких вимог, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Укрзовнішінформ" зареєстровано Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією 31.01.2000 та діє на підставі Статуту затвердженого протоколом №13/09 загальних зборів учасників ТОВ Фірма "Укрзовнішінформ" від 13.09.2022р.

Згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ Фірма "Укрзовнішінформ" №13/18 від 23.03.2018 представник нерезидента України - Компанії "БІ енд ТІ ЛАЙНС ЛТД" ("B T LINES LTD") розмір частки у статутному капіталі якого складає 100% повідомив про вихід зі складу засновників ТОВ Фірма "Укрзовнішінформ" та передачу належної Компанії "БІ енд ТІ ЛАЙНС ЛТД" частки в статутному капіталі товариства шляхом її розподілу, таким чином: розмір частки учасника - громадянина України ОСОБА_1 у статутному капіталі товариства становить 821 700, 00 грн., що відповідає 99% статутного капіталу товариства та формується грошовим внеском; розмір частки учасника - Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ-ТЕКО" у статутному капіталі товариства становить 8 300,00 грн., що відповідає 1% статутного капіталу товариства та формується грошовим внеском;

З наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 08.01.2019 засновниками товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Укрзовнішінформ" були ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , розмір внеску до статутного фонду - 821 700, 00 грн. та Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙ-ТЕКО", індекс 01030, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 23-б, 40103721, розмір внеску до статутного фонду - 8 300, 00 грн., керівник та кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - ОСОБА_1 .

Пунктом 5.1. Статуту визначено, що учасник товариства має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі товариства одному або кільком учасникам товариства, або третім особам відповідно до чинного законодавства України.

В подальшому між ОСОБА_1 , (дарувальник) та ОСОБА_2 (обдарований) укладено договір дарування частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Укрзовнішінформ" посвідчений 13.09.2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Задорожним О.С., зареєстрований в реєстрі №463 (далі - договір дарування).

За приписами ст. 717 Цивільного кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Договір, що встановлює обов`язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Згідно п. 1.1 договору дарування дарувальник, який є власником частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Укрзовнішінформ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 30675830 (далі - товариство) в розмірі 821 700, 00 грн. що становить 99% статутного капіталу товариства, безоплатно передає у власність обдарованому свою частку в статутному капіталі товариства в розмірі 821 700, 00 грн. що становить 99% статутного капіталу товариства (далі - частка), а обдарований приймає у власність зазначену частку.

Відповідно до п.1.4 договору дарування, дарувальник є законним і єдиним власником частки, що підтверджується статутом Товариства та інформацією яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно п. 1.5, договору дарування, Дарувальник свідчить, що частка, яка є предметом цього договору, оплачено повністю, що підтверджується Свідоцтвом, виданим Товариством №13/09-01 від 13.09.2022 року.

У пункті 1.13. договору дарування визначено, що дарувальник гарантує, що на дату укладання цього Договору не має будь-яких потенційних чи/або існуючих судових спорів, предметом розгляду яких є запровадження процедури виділу чи/або припинення, чи/або злиття чи/або приєднання чи/або поділу чи/або перетворення чи/або банкрутства чи/або санації Товариства.

Відповідно до п.1.14 договору дарування Дарувальник підтверджує факт відсутності заборони відчуження, застави, арешту що підтверджується відповідним витягом виданим Задорожним О.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 13.09.2022 року.

Згадно п.2.1 договору дарування, право власності на частку переходить до Обдаровуваного з моменту підписання та нотаріального посвідчення цього Договору. Перехід права власності на частку оформлюється укладанням та підписанням сторонами акту приймання-передачі частки, який укладається та підписується сторонами одночасно з цим договором (п.2.2. договору дарування).

13.09.2022 сторони підписали Акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ Фірма "Укрзовнішінформ" за Договором дарування 13.09.2022 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Задорожним О.С. та зареєстрований в реєстрі №№464,465 (надалі - «Акт»). Справжність підписів нотаріально засвідчено.

Згідно з п.4 зазначеного Акту, Дарувальник і Обдарований не мають один до одного жодних матеріальних претензій та будь-яких інших претензій у зв`язку з безоплатною передачею Частки.

Відповідно до п.2.3 договору дарування, права з частки (право участі в Товаристві, статус учасника Товариства) набуваються Обдарованим з моменту державної реєстрації відповідних змін про склад учасників Товариства до відомостей про Товариство, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в порядку визначеному діючим законодавством України.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ Фірма "Укрзовнішінформ" (код ЄДРПОУ:30675830), засновниками товариства є Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙ-ТЕКО", Код ЄДРПОУ:40103721, резидентство: Україна, місцезнаходження: Україна, 01030, місто Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 23-Б, Розмір частки засновника (учасника): 8300,00 та ОСОБА_2 , громадянство: Україна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 , розмір частки засновника (учасника): 821 700,00. Кінцевим бенефіціарним власником та керівником ТОВ Фірма "Укрзовнішінформ" є ОСОБА_2 .

Відповідно до 4.2 договору дарування, сторони підтверджують, що цей Договір вчинюється за відсутності впливу тяжкої обставини та обставин, що спонукають вчинити даний Договір на вкрай невигідних умовах, даний Договір не носить характеру фіктивного та удаваного правочину, при укладенні цього Договору відсутній будь-який обман чи інше приховування фактів, які мали б істотне значення та були свідомо приховані ними.

Згідно п.7.1 договору дарування, договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання.

Окрім того, судом встановлено, що статутом товариства не передбачено заборон чи обмежень на передачу учасниками товариства своєї частки у статутному капіталі товариства шляхом дарування, як і не містить спеціальних умов щодо повідомлення інших учасників товариства про здійснення такого дарування частки.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Відповідно до частини 9 статті 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

З огляду на зазначене, суд не бере до уваги докази надані Відповідачем - 2 від 11.03.2024 та 04.04.2024, 29.04.2024, 31.05.2024 оскільки останнім не було надіслано такі докази всім учасникам справи.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з урахуванням наступного.

Позивач стверджує, що договір дарування є удаваним, оскільки фактично відбулася купівля-продаж частини частки у статутному капіталі ТОВ Фірма "Укрзовнішінформ", при цьому переважне право позивача на придбання частини частки було порушено.

У відповідності до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, договір дарування на відміну від договору купівлі - продажу є завжди безоплатним, а вартість відчужуваного майна сплачується продавцеві лише у грошовому вираженні, а відтак, відмінність між договорами купівлі-продажу та дарування полягає в оплатності за одержане майно.

Згідно положень ст. 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі.

Учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, зобов`язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу. Якщо жоден з учасників товариства протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку (частину частки) не повідомив письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник товариства надав свою згоду на 31 день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства.

Якщо учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, отримав від іншого учасника письмову заяву про намір скористатися своїм переважним правом, такі учасники зобов`язані протягом одного місяця укласти договір купівлі-продажу пропонованої до продажу частки (частини частки).

Учасник товариства має право вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов`язків покупця частки (частини частки), якщо переважне право такого учасника товариства є порушеним. Позовна давність за такими вимогами становить один рік.

За змістом ч.ч. 1, 3, 5, ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину моє бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Отже за удаваним правочином обидві сторони свідомо, з певною метою, документально оформлюють один правочин, але насправді між ними встановлюються інші правовідносини. У такій ситуації існують два правочини: один - удаваний, а інший - той, який сторони дійсно мали на увазі. Таким чином, удаваний правочин своєю формою прикриває реальний правочин.

Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст договору, тому оцінюючи відповідність волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків.

Позивач, заявляючи вимогу про визнання правочину удаваним, має довести: 1) факт укладення правочину, який, на його думку, є удаваним; 2) спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж тих, що передбачені насправді вчиненим правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж намір приховати насправді вчинений правочин; 3) настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж тих, що передбачені удаваним правочином.

Суд, розглядаючи питання щодо удаваності правочину, має встановити мотиви передачі в дар майна, зокрема у випадках коли дарувальник та обдаровуваний не перебувають у родинних відносинах.

Такі висновки викладені в Постановах Верховного Суду від 17.11.2022 у справі №910/5704/21 та від 01.07.2021 у справі № 917/549/20.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 15.07.2020 року у справі №761/20498/20 (судове провадження № 1-кс/761/12778/2020) в рамках кримінального провадження №32020000000000077 від 24.06.2020 року щодо накладення арешту на нерухоме майно ТОВ Фірма "Укрзовнішіформ", на вирок Печерського районного суду міста Києва від 26.10.2023 у справі № 757/37682/23-к в рамках кримінального провадження 72023000120000072 згідно якого за твердженням позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України та заяву ОСОБА_1 посвідчена 20.10.2023 року приватним нотаріусом КМНО Кошевою В.О. яка зареєстрована в реєстрі за №1772.

Позивач стверджує, що зазначеним вироком суду від 26.10.2023 у справі № 757/37682/23-к встановлені обставини фіктивності набуття ОСОБА_2 у власність частки у статутному капіталі ТОВ Фірма "Укрзовнішінформ" та призначення себе його директором.

Відповідно до ч. 6 ст. 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже аналізуючи вирок Печерського районного суду міста Києва від 26.10.2023 у справі №757/37682/23-к в рамках кримінального провадження 72023000120000072, суд дійшов висновку, що зазначене не підтверджує наявності у ОСОБА_1 мотиву здійснити саме продаж частки у статутному капіталі Фірма "Укрзовнішінформ", зокрема вирок не містить відомостей щодо факту та обставин передачі ОСОБА_1 ОСОБА_2 грошових коштів за подаровану частку 13.09.2022.

Крім того відомості вироку щодо отримання ОСОБА_1 суми у розмірі 10 000,00 грн. стосуються виключно подій 2018 року.

Щодо ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 15.07.2020 року у справі №761/20498/20 (судове провадження № 1-кс/761/12778/2020) в рамках кримінального провадження №32020000000000077 від 24.06.2020 року щодо накладення арешту на нерухоме майно ТОВ Фірма "Укрзовнішіформ" суд зазначає.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже суд дійшов висновку, що ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 15.07.2020 року у справі №761/20498/20 (судове провадження № 1-кс/761/12778/2020) не є належним доказом, який підтверджує заявлені вимоги позивача, оскільки не стосується предмету спору.

Щодо наданої суду позивачем заяви ОСОБА_1 від 12.10.2023 посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кошева В.О. зареєстрованого в реєстрі за №1772 суд зазначає.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Згідно статті 88 Господарського процесуального кодексу України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.

Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.

Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Отже суд дійшов висновку що подана заява не відповідає ч. 2, ст. 88 ГПК України, оскільки не містить підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.

Судом належним чином повідомлено ОСОБА_1 про розгляд справи, проте ОСОБА_1 чи його законний представник не з`являлися в судові засідання, а матеріали справи не містять поданого відзиву, заперечення, або визнання відповідачем такого позову.

Позивачем надано протокол допиту свідка ОСОБА_1 від 10.10.2023 у кримінальному провадженні №22023000000000889 від 04.09.2023 згідно якого ОСОБА_1 зазначив, що у вересні 2022 підписував не відомі йому документи з приводу дарування частки у статутному капіталі ТОВ Фірма "Укрзовнішінформ" на його ім`я та про те, що за дані дії ОСОБА_1 отримав грошову винагороду у розмірі 10 000 грн.

Суд зазначає, що протокол допиту свідка ОСОБА_1 від 10.10.2023 у кримінальному провадженні №22023000000000889 від 04.09.2023 не відповідає статті 87 ГПК України, а тому судом на приймається до уваги.

Відповідно до положень ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, підстави для задоволення позовних вимог щодо визання договору дарування частки у статуному капіталі ТОВ Фірма "Укрзовнішінформ" від 13.09.2022, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 удаваним та переведення прав та обов`язків покупця частини (частки) у статутному капіталі ТОВ Фірма "Укрзовнішінформ" у розмірі 99% статутного капіталу номінальною вартістю 821 700 грн. на ТОВ "АЙ-ТЕКО" відсутні, з огляду на те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження оплатності оскаржуваного договору за відчуження (передачу) частки (корпоративних прав) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Укрзовнішінформ", а також будь-яких інших, зокрема, і непрямих доказів спрямованості волі сторін в укладеному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж тих, що передбачені насправді вчиненим правочином, а відтак твердження позивача про удаваність спірного договору дарування ґрунтується на припущеннях.

Переважне право позивача передбачене ч. 5, ст. 20 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" на придбання частини частки не порушено, оскільки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений саме договір дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Укрзовнішінформ", а не договір купівлі-продажу такої частки.

Як наслідок, підстави для задоволення похідних позовних вимог щодо визнання недійсним акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ Фірма "Укрзовнішінформ" від 13.09.2022, визнання розміру 100% статутного капіталу ТОВ Фірма "Укрзовнішінформ" за ТОВ "АЙ-ТЕКО" та перерахування з депозитного рахунку суду коштів в сумі 10 000, 00 грн. на користь ОСОБА_2 відсутні.

За змістом ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписом ч. 1, ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Згідно з ст. 77 (допустимість доказів) ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів сторін суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

А отже решта доводів та доказів наданих сторонами на обґрунтування своїх вимог і заперечень судом відхиляються, як такі що не мають значення для правильного вирішення спору.

Судовий збір згідно ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1-4 ст. 13, ст.ст. 73-77, ст.ст 79, 80, ст.ст. 86 -88, ст.ст. 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02 вересня 2024 року

Суддя Сергій БАЛАЦ