Ухвала

від 03.09.2024 по справі 911/2298/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"03" вересня 2024 р. Справа № 911/2298/24

Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., перевіривши матеріали позовної заяви керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави

до Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області

про зобов`язання вчинити дії щодо державної реєстрації права комунальної власності

установив:

29.08.2024 через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області (далі прокурор) в інтересах держави з вимогами до Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області (далі відповідач) про зобов`язання вчинити дії щодо державної реєстрації права комунальної власності Славутицької міської територіальної громади на такі захисні споруди цивільного захисту:

-протирадіаційне укриття № 255021, розташоване за адресою: Тбіліський квартал, буд. 3, м. Славутич, Вишгородський р-н, Київська обл.;

-протирадіаційне укриття № 255022, розташоване за адресою: Тбіліський квартал, буд. 4, м. Славутич, Вишгородський р-н, Київська обл.;

-протирадіаційне укриття № 255023, розташоване за адресою: Тбіліський квартал, буд. 5, м. Славутич, Вишгородський р-н, Київська обл.;

-протирадіаційне укриття № 255024, розташоване за адресою: Тбіліський квартал, буд. 6, м. Славутич, Вишгородський р-н, Київська обл. (далі протирадіаційні укриття).

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що ним виявлено факт порушення інтересів держави в сфері цивільного захисту населення, що виразилось у бездіяльності Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області щодо вжиття заходів державної реєстрації права комунальної власності на таке майно - протирадіаційні укриття.

Дослідивши матеріали позовної заяви керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.

Приписами ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов`язковості судового рішення.

Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання позовної заяви немайнового характеру сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Приписами ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» унормовано, що прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено з 1 січня 2024 року в розмірі 3 028, 00 гривень.

З огляду наведених норм закону та встановлених ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставок судового збору, за подання у 2024 році до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3 028, 00 гривень.

Водночас відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно із Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Під час дослідження позовної заяви в цій справі судом встановлено, що керівник Вишгородської окружної прокуратури Київської області просить суд зобов`язати відповідача вчинити дії щодо чотирьох окремих об`єктів нерухомого майна, відтак, враховуючи зазначене, а також обставини звернення прокурора із позовною заявою через підсистему «Електронний суд», суд дійшов висновку, що за подання цього позову має бути сплачений судовий збір як за чотири немайнові позовні вимоги у розмірі 9 689, 60 гривень, оскільки в означеному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору від 12 112, 00 гривень.

Як випливає зі змісту долученої до позовної заяви платіжної інструкції № 2309 від 06.08.2024, за подання прокурором позовної заяви в означеній справі сплачено судовий збір у розмірі 3 028, 00 гривень.

З огляду викладеного суд дійшов висновку, що судовий збір за подання позову керівником Вишгородської окружної прокуратури Київської області не сплачено у встановленому законом розмірі, а сума недоплаченого судового збору становить 6 661, 60 гривень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановленні судом порушення зазначених норм процесуального законодавства при зверненні прокурора до суду із відповідним позовом, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.

В розрізі вказаного, суд звертає увагу на те, що:

-системний аналіз наведених норм процесуального закону свідчить, що реалізація особою права на подання позову та інших заяв, клопотань до суду здійснюється через дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку), яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог ГПК України щодо форми, змісту заяв, документів, які додаються до них, недотримання яких має відповідні процесуальні наслідки для заявника;

-наявність у особи певних прав та можливостей їх захисту та, відповідно, процесуального права на розпорядження своїми правами щодо подання позову, визначення предмета спору на власний розсуд, не звільняє заявника від обов`язку дотримання правил подання позову, унормованих процесуальними приписами, зокрема ст. 162 ГПК України;

-обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів;

-усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей; усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення;

-норми процесуального права побудовані на чіткій позиції дисциплінованості як суду, так і учасників справи, а зазначене покладено в основу засад господарського судочинства з метою спрощення судового розгляду справи, скорочення судового розгляду, а також розвитку поваги в учасників справи як один до одного, так і до суду.

Керуючись ст. 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1.Залишити позовну заяву керівника Вишгородської окружної прокуратури Київської області без руху.

2.Усунути виявлені недоліки протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали через подання до суду документів, що підтверджують сплату судового збору за подання позову у передбаченому законом порядку та розмірі - 9 689, 60 гривень.

3.Повідомити учасників справи про можливість:

-надавати суду всі необхідні документи (заяви, пояснення, клопотання тощо) в електронному вигляді на електронну адресу суду через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою або дистанційними засобами зв`язку;

-отримати інформацію щодо справи, що розглядається за вебадресою ko.arbitr.gov.ua/sud5012/ на офіційному вебпорталі «Судова влада України» в Інтернеті.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена окремо від рішення суду згідно із ч. 2 ст. 254, ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя П.В.Горбасенко