Рішення

від 04.09.2024 по справі 360/761/24

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

04 вересня 2024 рокум. ДніпроСправа № 360/761/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

08.07.2024 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 15.04.2024 № 121130004682 про відмову у призначенні пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області розглянути повторно заяву позивача про призначення пенсії від 15.01.2024 з зарахуванням до пільгового підземного стажу, який дає право на пенсію у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періодів роботи на шахті «Матроська» з 13.03.1992 по 06.04.1992 учнем машиніста підземних установок, з 07.04.1992 по 11.06.1992 навчання на курсах машиністів підземних установок в Навчально-курсовому комбінаті Виробничого об`єднання «Лисичанськвугілля», з 12.06.1992 по 03.08.1992 машиністом підземних установок; з 04.08.1992 по 28.09.1992 учень гірника очисного забою; з 29.09.1992 по 21.12.1992 - навчання на курсах гірників очисного забою в Навчально-курсовому комбінаті Виробничого об`єднання «Лисичанськвугілля»; з 22.12.1992 по 03.04.1993, з 04.03.1994 по 29.07.1994 та з 04.12.1995 з 03.08.1996 гірником очисного забою, а також період роботи на шахті ім. Д.Ф. Мельникова АТ «Лисичанськвугілля» з 01.03.2012 по 31.05.2012, та до загального страхового стажу періоди з 01.09.1986 по 26.06.1989 навчання в середньому професійно-технічному училищі № 51 м. Лисичанська; з 04.08.1989 по 24.11.1989 слюсар з ремонту рухомого складу станції «Попасна»; з 30.11.1989 по 08.08.1990 строкова військова служба в армії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13.01.2024 він звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, так як він досяг 51 року (станом на дату звернення за пенсією 53 роки) і мав необхідний пільговий підземний стаж за списком № 1 понад 9 років та понад 25 років загального страхового стажу, тобто мав право на пенсію з 51 року (зниження пенсійного віку на 9 років) у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В порядку екстериторіальності заява була розглянута ГУПФУ в Кіровоградській області, яке і приймало остаточне рішення про відмову у пенсії.

Рішенням відповідача від 15.04.2024 № 121130004682 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії, так як за розрахунком стажу, здійсненим відповідачем, позивач не має необхідного пільгового підземного та загального страхового стажу.

Відповідачем не враховано до пільгового підземного стажу 2 роки 4 місяці 18 днів. Добровільно відповідачем враховано до вказаного виду пільгового стажу 6 років 9 місяців 8 днів. Тобто у випадку зарахування спірних періодів пільговий підземний стаж склав би 9 років 1 місяць 26 днів, а цього достатньо для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 9 років, тобто у 51 рік (з 13.12.2020).

До загального страхового стажу відповідачем сумарно не враховано 4 роки 27 днів.

Неврахування спірних періодів роботи позивача до пільгового стажу за списком № 1 та до загального страхового стажу призвело до прийняття рішення про відмову у пенсії, воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою суду від 12.07.2024 відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

26.07.2024 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позов, в обґрунтування якого останній послався на те, що 13.01.2024 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах до Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області (за місцем реєстрації). 15.04.2024 за принципом екстериторіальності головним управлінням розглянуто заяву та додані до неї документи та прийнято рішення № 121130004682 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

До страхового стажу не зараховано: період навчання з 01.09.1986 по 29.06.1989, оскільки дублікат трудової книжка заповнений з порушенням вимог пункту 5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 10 (запис про період навчання до дати заведення дублікату трудової книжки не підтверджено довідкою), необхідно надати довідку про період та форму навчання на підставі первинних документів; період проходження військової строкової служби з 30.11.1989 по 08.08.1990 згідно військового квитка ( НОМЕР_1 ), оскільки в наказі про демобілізацію від 1987 року відсутня дата взяття на військовий облік після демобілізації; період за 2004, згідно відомостей по БСВ, згідно реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, оскільки відсутній документ про отримання даної допомоги.

До пільгового стажу не враховано періоди роботи згідно архівних довідок від 22.02.2012 № 1164-17/27, № 1165-17/27, № 1166-17/27, № 1167-17/27, які підтверджують факт роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки відсутнє рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; період пільгової роботи з 01.03.2012 по 31.05.2012, оскільки відсутня інформація про сплату внесків до Пенсійного фонду України.

З урахуванням викладеного відповідач просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 КАС України, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносин.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

13.01.2024 позивач звернувся до ГУПФУ в Луганській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Вищевказану заяву розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 15.04.2024 № 121130004682 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах в зв`язку з відсутністю необхідного страхового та пільгового стажу. В обґрунтування оскарженого рішення ГУПФУ в Кіровоградській області послалося на те, що страховий стаж особи становить 23 роки 19 днів, в тому числі, пільговий стаж роботи становить 6 років 9 місяців 8 днів (пільговий стаж пораховано згідно Реєстру застрахованих осіб). За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано: період навчання з 01.09.1986 по 29.06.1989, оскільки дублікат трудової книжка заповнений з порушенням вимог пункту 5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 10 (запис про період навчання до дати заведення дублікату трудової книжки не підтверджено довідкою), необхідно надати довідку про період та форму навчання на підставі первинних документів; період проходження військової строкової служби з 30.11.1989 по 08.08.1990 згідно військового квитка ( НОМЕР_1 ), оскільки наказ про демобілізацію від 1987 року, відсутня дата взяття на військовий облік після демобілізації. Для зарахування до страхового стажу вказаного періоду необхідно надати підтверджуючий документ/довідку про час проходження строкової служби, виданий уповноваженим органом; період за 2004, згідно відомостей по БСВ, згідно реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, оскільки відсутній документ про отримання даної допомоги. До пільгового стажу не враховано періоди роботи згідно архівних довідок від 22.02.2012 № 1164-17/27, № 1165-17/27, № 1166-17/27, № 1167-17/27, які підтверджують факт роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії н

Випискою з трудової книжки НОМЕР_3 , виданою на ім`я ОСОБА_1 , підтверджується, що позивач:

- з 01.09.1986 по 26.06.1989 навчався в середньому професійно-технічному училищі №51 м. Лисичанська;

- з 04.08.1989 по 24.11.1989 працював в Вагонному депо станції «Попасна» слюсарем з ремонту рухомих складів;

- з 30.11.1989 по 08.08.1990 строкова військова служба в армії.

Дублікат трудової книжки серії НОМЕР_4 від 09.07.2012, виданий на ім`я ОСОБА_1 , містить такі записи щодо спірного періоду роботи:

ПТУ № 51 м. Лисичанська:

запис № 1 від 01.09.1986 зараховано до складу учнів по професії слюсар монтажник, електрозварник ручного зварювання;

запис № 2 від 29.06.1989 відраховано в зв`язку з закінченням курсу навчання.

Військовим квитком серії НОМЕР_1 підтверджується, що ОСОБА_1 з 30.11.1989 по 08.08.1990 проходив строкову військову службу.

Довідками архівного відділу Лисичанської міської ради від 22.02.2012 № 1164-17/27, № 1165-17/27, № 1166-17/27, № 1167-17/24 підтверджується, що позивач працював в шахті «Матроська» з 13.03.1992 по 06.04.1992 учнем машиніста підземних установок підземним, з 07.04.1992 по 11.06.1992 навчання на курсах машиністів підземних установок в Навчально-курсовому комбінаті Виробничого об`єднання «Лисичанськвугілля», з 11.06.1992 по 03.08.1992 машиністом підземних установок; з 03.08.1992 по 28.09.1992 учнем гірника очисного забою підземним; з 28.09.1992 по 21.12.1992 - навчання на курсах гірників очисного забою в Навчально-курсовому комбінаті Виробничого об`єднання «Лисичанськвугілля»; з 21.12.1992 по 03.04.1993, з 04.03.1994 по 29.07.1994, та з 04.12.1995 по 03.08.1996 гірником очисного забою.

Також судом встановлено, що відповідно до даних довідки форми ОК-5 (індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування) від 08.05.2022 в Реєстрі наявні відомості про роботу позивача, зокрема, з 01.03.2012 по 31.05.2012, страхувальник (код 26349183) Відокремлений підрозділ "Шахта імені Д.Ф. Мельникова" Акціонерного товариства "Лисичанськвугілля", повний робочий день під землею (код підстави для обліку спецстажу 3П3014А1). На час формування довідки в Реєстрі відомості про сплату страхових внесків за березень-травень 2012 року відсутні.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788), "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058).

Відповідно до статті 5 Закону № 1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Статтею 8 Закону № 1058 передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 20 Закону № 1058 страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески (частина друга статті 20 Закону № 1058).

Згідно з абзацом першим частини п`ятої статті 20 Закону № 1058-ІV страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина десята статті 20 Закону № 1058-ІV).

Згідно з абзацом першим частини дванадцятої статті 20 Закону № 1058-ІV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону № 1058-IV).

Частиною третьою статті 24 Закону № 1058 визначено, що за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону № 1058-IV).

Порядок звернення за призначенням пенсії, строки призначення та виплати пенсії, припинення та поновлення виплати пенсії передбачені статтями 44, 45, 49 Закону № 1058.

Частиною першою статті 114 Закону № 1058 передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача про неможливість зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 13.03.1992 по 03.04.1993, з 04.03.1994 по 29.07.1994 та з 04.12.1995 з 03.08.1996, згідно архівних довідок від 22.02.2012 № 1164-17/27, № 1165-17/27, № 1166-17/27, № 1167-17/27, суд зазначає таке.

Як на підставу для відмови в зарахуванні до пільгового стажу вказаних періодів роботи відповідач посилається на відсутність рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з частиною першою статті 48 КЗпП України та статтею 62 Закону № 1788 основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Як встановлено судом, в трудовій книжці позивача відсутні записи про вказані періоди роботи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до абзаців 1, 2 п. 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв`язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном (абзац 5 п. 20 Порядку № 637).

На виконання вказаного абзацу пункту 20 Порядку № 637 Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1 затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії (далі Порядок 18-1).

Пунктом 1 Порядку № 18-1 визначено, що цей Порядок визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи:

- для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника;

- до 01 січня 2004 року, якщо в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях (їх правонаступниках), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (далі - підприємства, які розташовані на тимчасово окупованій території).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 18-1 дія цього Порядку поширюється на осіб, які працювали:

- на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України;

- на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

- на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років;

- у період до 01 січня 2004 року на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, та якщо в трудовій книжці є записи з виправленням або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи (далі - періоди роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 18-1 підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії (далі - Комісії).

Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов`язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники профспілок та організацій Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об`єднань профспілок на національному рівні та регіональних організацій роботодавців та їх об`єднань (пункт 4 Порядку № 18-1).

Відповідно до пункту 6 Порядку № 18-1 основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.

Пунктом 11 Порядку № 18-1 визначено, що із заявою про підтвердження стажу роботи (додаток 2) заявник (його законний представник або представник, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - його представник)) може звернутись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу.

Для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, до заяви додаються:

документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр);

трудова книжка;

документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема:

довідка про заробітну плату;

копії документів про проведення атестації робочих місць;

копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.

Для підтвердження періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, заявник (його представник) подає трудову книжку та зазначає у заяві дані про свідків (не менше двох), які знають заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (у тому числі в колгоспі) і мають документи про свою роботу за період, щодо якого вони підтверджуватимуть роботу заявника.

Заявник (його представник) може додатково подавати інші документи про стаж роботи.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 18-1 заява про підтвердження стажу роботи разом з документами, визначеними у пункті 11, абзаці дев`ятому пункту 12 цього Порядку, протягом п`яти робочих днів передаються на розгляд Комісії.

Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п`яти робочих днів з дня його прийняття повідомляють заявника про прийняте рішення (пункт 14 Порядку № 18-1).

Як вже вище зазначалося судом, в трудовій книжці позивача відсутні записи про періоди роботи з 13.03.1992 по 03.04.1993, з 04.03.1994 по 29.07.1994 та з 04.12.1995 з 03.08.1996.

На підтвердження пільгового стажу роботи в цей період позивачем надано архівні довідки від 22.02.2012 № 1164-17/27, № 1165-17/27, № 1166-17/27, № 1167-17/27.

Судом встановлено, що відповідно до довідок архівного відділу Лисичанської міської ради від 22.02.2012 № 1164-17/27, № 1165-17/27, № 1166-17/27, № 1167-17/24 в період з 13.03.1992 по 03.04.1993, з 04.03.1994 по 29.07.1994 та з 04.12.1995 з 03.08.1996 ОСОБА_1 працював в шахті «Матроська» учнем машиніста підземних установок підземним, машиністом підземних установок, учнем гірника очисного забою підземним; гірником очисного забою та навчався на курсах машиністів підземних установок та на курсах гірників очисного забою.

Відповідно до відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державне підприємство "Шахта "Матроська" (ДП "Шахта "Матроська"), ідентифікаційний код юридичної особи: 00177247, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 93109, Луганська обл., місто Лисичанськ, припинено, про що 31.01.2011 до реєстру внесено запис за № 13811110004000648 про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення: рішення щодо припинення.

Таким чином, судом установлено, що підприємство, в якому позивач працював в спірний період, ліквідовано без визначення правонаступника.

Відтак, у відповідності до положень Порядку № 18-1 ОСОБА_1 повинен був звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу із заявою про підтвердження стажу роботи (додаток 2).

Як установлено судом, на виконання пункту 11 Порядку № 18-1 ОСОБА_1 до органу Пенсійного фонду з заявою про підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах в шахті «Матроська» за період роботи з 13.03.1992 по 03.04.1993, з 04.03.1994 по 29.07.1994 та з 04.12.1995 з 03.08.1996, не звертався.

Рішення Комісії щодо підтвердження стажу роботи позивача в шахті «Матроська» з 13.03.1992 по 03.04.1993, з 04.03.1994 по 29.07.1994 та з 04.12.1995 з 03.08.1996, що зараховується до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах, позивачем суду не надано.

Суд зазначає, що оскільки в трудовій книжці позивача відсутні записи про періоди роботи з 13.03.1992 по 03.04.1993, з 04.03.1994 по 29.07.1994 та з 04.12.1995 з 03.08.1996, та підприємство, в якому позивач працював в цей період, ліквідовано без визначення правонаступника, тому надані позивачем довідки архівного відділу Лисичанської міської ради від 22.02.2012 № 1164-17/27, № 1165-17/27, № 1166-17/27, № 1167-17/24 для підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, судом не приймаються.

Суд зауважує, що вказані довідки позивач повинен був надати на розгляд Комісії разом із заявою про підтвердження стажу роботи (додаток 2 Порядку № 18-1) для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах.

Відтак, відповідачем правомірно не було враховано до пільгового стажу періоди роботи позивача згідно архівних довідок від 22.02.2012 № 1164-17/27, № 1165-17/27, № 1166-17/27, № 1167-17/27, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Щодо зарахування позивачу до пільгового стажу за списком № 1 періоду роботи з 01.03.2012 по 31.05.2012, суд зазначає таке.

Як на підставу для відмови в зарахуванні до пільгового стажу вказаних періодів роботи відповідач посилається на відсутність інформації про сплату внесків до Пенсійного фонду України.

Судом встановлено, що відповідно до даних довідки форми ОК-5 (індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування) від 08.05.2022 в Реєстрі наявні відомості про роботу позивача, зокрема, з 01.03.2012 по 31.05.2012, страхувальник (код 26349183) Відокремлений підрозділ "Шахта імені Д.Ф. Мельникова" Акціонерного товариства "Лисичанськвугілля", повний робочий день під землею (код підстави для обліку спецстажу 3П3014А1). На час формування довідки в Реєстрі відомості про сплату страхових внесків за березень-травень 2012 року відсутні.

З вищенаведених положень статті 20 Закону № 1058-ІV слідує, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків покладено на страхувальника, та вказані внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника таких внесків.

Оскільки обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, яке здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи, а невиконання цього обов`язку страхувальником позбавляє працівника соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, суд вважає це неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

В свою чергу, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не може бути підставою для позбавлення працівника права на призначення чи перерахунок пенсії, оскільки працівник не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії працівникові періоду його роботи.

Зазначена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеним у постановах від 24 травня 2018 року в справі № 490/12392/16-а , від 04 серпня 2018 року в справі № 482/434/17, від 17 липня 2019 в справі № 144/669/17, від 01 листопада 2018 року в справі № 199/1852/15.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що період роботи позивача з 01.03.2012 по 31.05.2012 в Відокремленому підрозділі "Шахта імені Д.Ф. Мельникова" Акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" має бути зарахований відповідачем до пільгового стажу позивача за списком № 1.

Щодо зарахування ОСОБА_1 до загального страхового стажу періоду роботи з 04.08.1989 по 24.11.1989 в Вагонному депо станції «Попасна», суд зазначає таке.

Обґрунтувань того, з яких саме причин вказаний період не зараховано до загального страхового стажу позивача, спірне рішення не містить.

Як встановлено судом, випискою з трудової книжки НОМЕР_3 підтверджується, що позивач працював в Вагонному депо станції «Попасна» з 04.08.1989 по 24.11.1989 слюсарем з ремонту рухомих складів станції «Попасна».

Відтак, суд дійшов висновку, що вказаний період роботи позивача має бути зарахований відповідачем до загального страхового стажу.

Щодо зарахування ОСОБА_1 до загального страхового стажу періоду навчання в середньому професійно-технічному училищі № 51 м. Лисичанська з 01.09.1986 по 26.06.1989 та періоду проходження військової служби з 30.11.1989 по 08.08.1990, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Судом встановлено, що згідно з випискою з трудової книжки НОМЕР_3 , виданою на ім`я ОСОБА_1 , позивач з 01.09.1986 по 26.06.1989 навчався в середньому професійно-технічному училищі № 51 м. Лисичанська.

Вказані обставини також підтверджуються дублікатом трудової книжки серії НОМЕР_4 від 09.07.2012, виданим на ім`я ОСОБА_1 .

Посилання відповідача на те, що дублікат трудової книжка заповнений з порушенням вимог пункту 5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (запис про період навчання до дати заведення дублікату трудової книжки не підтверджено довідкою), судом до уваги не береться, з огляду на таке.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи-працівника, а отже, й не може впливати на її особисті права та інтереси.

З огляду на вищевикладене позивач не несе відповідальність за порушення вимоги ведення трудових книжок третіми особами.

Вищевказана позиція узгоджується з висновками Верховного суду, викладеними у постановах від 06.02.2018 у справі №677/277/17 та у справі №813/782/17 від 13 червня 2018 року.

Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Орган Пенсійного фонду не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а.

Суд зауважує, що в даному випадку записи у трудовій книжці виконані без дефектів, містять підписи посадових осіб, при цьому недоліки, на які вказує відповідач (запис про період навчання до дати заведення дублікату трудової книжки не підтверджено довідкою) не є тим недоліком, який може мати наслідком порушення конституційного права позивача на пенсійне забезпечення.

Такий правовий висновок в повній мірі узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.02.2018 у справі № 677/277/17, згідно із яким відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення.

Окрім того, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2019 року у справі №593/283/17 та від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у органу Пенсійного фонду були відсутні підстави для незарахування до загального страхового стажу позивача періоду його навчання в середньому професійно-технічному училищі № 51 м. Лисичанська з 01.09.1986 по 26.06.1989.

Згідно з військовим квитком серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 проходив строкову військову службу в період з 30.11.1989 по 08.08.1990.

Відомості про проходження військової служби у цей період містяться також у виписці з трудової книжки НОМЕР_3 , запис № 4.

Законодавство колишнього СРСР і чинне законодавство України передбачають зарахування періоду проходження військової служби до різних видів трудового стажу.

Так, статтею 56 Закону № 1788 передбачено, що у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба, незалежно від місця її проходження.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з положеннями частини першої статті 8 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відтак, період з 30.11.1989 по 08.08.1990 відповідач повинен був зарахувати до загального страхового стажу позивача при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, рішення ГУПФУ в Кіровоградській області від 15.04.2024 № 121130004682 про відмову в призначенні пенсії не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Посилання відповідача на те, що позовні вимоги мають бути пред`явлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, оскільки позивач зареєстрований у Луганській області, судом оцінюються критично, оскільки відповідно до положень Порядку № 22-1 розгляд документів та безпосередньо прийняття рішення про призначення або відмову у призначенні пенсії розглядає пенсійний орган за принципом екстериторіальності. Тобто, не за місцем проживання/реєстрації пенсіонера.

В даному випадку спірне рішення про відмову в призначенні пенсії винесене саме ГУПФУ в Кіровоградській області, яке є належним відповідачем в даній справі.

Підсумовуючи встановлені при розгляді справи обставини та надану їм оцінку, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 15.04.2024 № 121130004682 про відмову позивачу у призначенні пенсії; зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 13.01.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши:

- до пільгового підземного стажу, який дає право на пенсію згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи позивача з 01.03.2012 по 31.05.2012 в Відокремленому підрозділі "Шахта імені Д.Ф. Мельникова" Акціонерного товариства "Лисичанськвугілля";

- до загального страхового стажу періоди роботи позивача з 04.08.1989 по 24.11.1989 слюсарем з ремонту рухомих складів в Вагонному депо станції «Попасна», період навчання в середньому професійно-технічному училищі № 51 м. Лисичанська з 01.09.1986 по 26.06.1989 та період проходження військової служби з 30.11.1989 по 08.08.1990, та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, які слід задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Ухвалою суду від 12.07.2024 позивачу відстрочено сплату судового збору в сумі 968,96 грн до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до частини другої статті 133 КАС України визначено якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з частковим задоволенням позову суд вважає за необхідне розподілити судові витрати пропорційно до задоволеної частини вимог.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов адвоката Галкіна Вячеслава Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код за ЄДРПОУ 20632802, місцезнаходження: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Соборна, буд. 7А) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 15.04.2024 № 121130004682 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.01.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши:

- до пільгового підземного стажу, який дає право на пенсію згідно з пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи ОСОБА_1 з 01.03.2012 по 31.05.2012 в Відокремленому підрозділі "Шахта імені Д.Ф. Мельникова" Акціонерного товариства "Лисичанськвугілля";

- до загального страхового стажу періоди роботи ОСОБА_1 з 04.08.1989 по 24.11.1989 слюсарем з ремонту рухомих складів в Вагонному депо станції «Попасна», період навчання в середньому професійно-технічному училищі № 51 м. Лисичанська з 01.09.1986 по 26.06.1989, період проходження військової служби з 30.11.1989 по 08.08.1990, та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до Державного бюджету України судовий збір у сумі 645,97 грн (шістсот сорок п`ять грн 97 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету України судовий збір у сумі 322,99 грн (триста двадцять дві грн 99 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.О. Свергун