Рішення

від 03.09.2024 по справі 520/16739/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2024 року № 520/16739/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат» (вул. Піщана, буд. 2, м. Харків, 63209, код ЄДРПОУ 30773938) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить:

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 04 червня 2024 року № 0/31603/0409 та від 04 червня 2024 року № 0/31604/0409 про встановлення порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб та стягнення штрафу у розмірі 5 % у сумі 11 826,52 грн та 10 % у сумі 29 566,32 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що винесені відповідачем податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки з боку позивача відсутні порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб, тому відсутні підстави для нарахування та сплати штрафу у розмірі 5 % у сумі 11 826,52 грн та 10 % у сумі 29 566,32 грн, оскільки територія с. Берестовеньки Іванівського старостинського округу Красноградської територіальної громади належить до території, на якій з 24.02.2022 по 09.06.2023 (включно) велися бойові дії

По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана сторонам та отримана ними.

Відповідач надав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав та посилається на те, що відносно ПАТ«Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат» відсутне рішення податкового органу згідно Наказу № 225, яке б свідчило про відсутність можливості підприємства свлоєчасновиконувати свої податкові зобов`язання у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавство контроль за виконання якого покладено на контролюючі органи. Законом № 2836-ІХ, який набрав чинності 03.01.2023 внесено зміни, зокрема до пп. 69.1 підрозділ 10 розділ ХХ «Перехудних положень» ПКУ та встановлено, що такі зміни застосовуються починаючи з 27.05.2022, просить в задоволені позову відмовити.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги позову, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне:

16.05.2024 позивачем отриманий Акт про результати камеральної перевірки щодо порушення правил(термінів) сплати(перерахування) податків платежів, зборів від 08.05.2024 порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з земельного податку та з орендної плати за землю, що розташована на території с. Берестовеньки, Іванівського старистинського округу, Красноградської територіальної громади.

28.05.2024 позивачем до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області надані заперечення на висновки зазначені в Акті.

Листом від 29.05.2024 Головного управління Державної податкової служби у Харківській області було повідомлено позивача, що за результатами розгляду заперечення прийнято рішення щодо скасування штрафної санкції по декларації з орендної плати за землю за 2022 рік, граничний термін сплати якої припав на 30.05.2022 у сумі 2 111,88 грн вважати виправленим граничний термін сплати на 01.08.2022 терміни зазначені в акті, а саме: 03.05.2022, 30.05.2022, 30.06.2022 в іншій частині вважати правомірними висновки акту камеральної перевірки.

11.06.2024 позивачем було отримано податкові повідомлення-рішення від 04.06.2024 № 0/31603/0409 про встановлення порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб та стягнення штрафу у розмірі 5 % у сумі 11826,52 грн та від 04 червня 2024 року № 0/31604/0409 про встановлення порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб та стягнення штрафу у розмірі 10 % у сумі 29 566,32 гривень.

Позивач не погодився з зазначеними податковими повідомленнями рішеннями посилаючись на те, що 16 лютого 2022 року підприємством було подано «Податкову декларацію з плати за землю(земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності)» за 2022 рік. Платежі за декларацією були проведені в наступному порядку:

- платіж за січень 2022 року в розмірі 42 237,62 грн, сплачено 28 лютого 2022 року;

- платіж за лютий 2022 року у розмірі 42 237,62 грн, сплачено 30 травня 2022року;

17 лютого 2023року підприємством було подано «Податкову декларацію з плати за землю(земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності)» за 2022 рік. Платежі за декларацією були проведені в наступному порядку:

- платіж за січень 2023 року в розмірі 48573,26 грн, сплачено 27 березня 2023 року;

- платіж за лютий 2023 року в розмірі 48573,26 грн, сплачено 27 квітня 2023 року;

- платіж за березень 2023 року в розмірі 48573,26 грн, сплачено 30 травня 2023 року;

- платіж за квітень 2023 року в розмірі 48573,26 грн, сплачено 31 травня 2023року.

Позивач зауважує, що наказом від 22.12.2022р. за №309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією , у якому в розділі 1 «Триторіі на яких ведуться(велися) бойові дії», зазначено, зокрема, з 24.02.2022 по 09.06.2023 (включно) вся територія Красноградського району відносилася до території можливих бойових дій.Таким чином, згідно вказаного Порядку територія с.Берестовеньки, Іванівського старистинського округу Красноградської територіальної громади належить до території на який з 24.02.2022 по 09.06.2023 (включно) ведуться (велися) бойові дії.З огляду на зазначене позивач вважає, що його було звільнено від обов`язку по нарахуванню та сплаті до бюджету орендної плати за земельні ділянки розташовані на території с. Берестовеньки, Іванівського старистинського округу Красноградської територіальної громади. З урахуванням вищезазначеного, ПАТ «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат» 29 грудня 2022 року було подано «уточнюючу податкову декларацію зі сплати за землю»(земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності)» за 2022 рік, як таке, що звільнено від обов`язку по нарахуванню та сплаті до бюджету орендної плати за земельні ділянки.

Позивач вважає, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до податкового кодексу України та інших законодавчих актів України, щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-ІХ від 15.03.2022 позивач мав пільгу щодо сплати орендної плати за земельну ділянку, яка розташована в зоні бойових дій, та, в тому числі протягом березня-грудня 2022 року та січня-квітня 2023 року. Тому податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 62.1.3. пункту 62.1 статті 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

За приписами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Так, згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідальність за порушення правил сплати грошового зобов`язання протягом граничних строків передбачена ст. 124 Кодексу.

Статтею 67 Конституції України закріплено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 31.1 статті 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

За приписами пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

У свою чергу відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.

Відповідно до пункту 203.2 статті 203 ПК України, сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з пунктом 87.9 статті 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Положеннями статті 111 ПК України встановлено, що за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, передбачено такі види юридичної відповідальності: фінансова; адміністративна; кримінальна. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Так, згідно з пунктом 124.1 цієї статті у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до пункту 124.2 статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Згідно з пунктом 124.3 статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Отже, нормами пункту 124.2 та пункту 124.3 статті 124 ПК України передбачено штрафні санкції за діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, але вчинені умисно.

Окреслена норма є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення сплати узгодженого податкового зобов`язання незалежно від того, з яких причин платником податків було здійснено несвоєчасну сплату. Після фактичного погашення боргу платник податку повинен сплатити суму штрафу в розмірі, який залежить від терміну прострочення.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 за № 466-IX встановлено, у яких випадках діяння вважається таким, що вчинене умисно, а також зазначено, що необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, п.п. 123.2 - 123.5 статті 123, п.п. 124.2, 124.3 статті 124, п.п. 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 ПК України, є встановлення контролюючими органами вини особи.

Підпунктом 109.1 статті 109 ПК України встановлено, що податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом. Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктами 109.2, 109.3 статті 109 ПК України встановлено, що порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України. У випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Стаття 112 ПК України визначає загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Зокрема, встановлено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 112.1).

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності (пункт 112.2).

У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків. Порядок доведення обставин, за яких особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинене податкове правопорушення, в межах судового провадження визначається процесуальним законодавством. Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи (пункт 112.7).

Також цієї нормою у пункті 112.8 визначено обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а у статті 112-1 ПК України - обставини, що пом`якшують відповідальність особи.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у статті 16 ПК України.

Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов`язана з встановленням умислу. У противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Обов`язок доведення вини покладено на контролюючий орган, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 04 березня 2021 року у справі №640/20899/18 зазначив, що при вирішенні питання своєчасності виконання платником податків податкового обов`язку за умови перебування такого платника під дією персональних економічних та інших обмежувальних заходів судам слід перевіряти, чи була у цієї особи за таких умов реальна можливість сплати належних платежів та зборів. У разі відсутності за наведених обставин для цього платника податків механізму виконання податкового обов`язку відповідальність за несвоєчасне його виконання не може бути покладена на нього в якості додаткового тягаря.

Верховний Суд, розглядаючи питання притягнення платників податків до відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання, неодноразово вказував, що податковий обов`язок с безумовним і першочерговим.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку законодавчо покладено на платника податків. Водночас, для вирішення питання про наявність/відсутність підстав для застосування до платника податку відповідальності за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання необхідно встановити причини, що зумовили такий пропуск, та перевірити, чи вчинив платник податку усі залежні від нього дії з метою належного та своєчасного виконання податкового обов`язку.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 4 березня 2021 року у справі№640/20899/18, у разі доведеності того, що будь-якого іншого шляху виконання податкового обов`язку не було, то несвоєчасне його виконання з огляду на застосування персональних економічних та інших обмежувальних заходів до такого платника податків не утворює складу правопорушення, передбаченого статтею 109 ПК України.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Суд вказує, що Законом України від 11.04.2023 № 3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене майно» внесено зміни до пункту 69.14 статті 69 Кодексу. Відповідно пункту 69.14 статті 69 за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з І березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

В свою чергу наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004 (далі - Наказ № 309) затверджено зазначений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Наказом № 309 у розділі І затверджені території можливих бойових дій (частина перша) та території активних бойових дій (частина друга), у розділі II затверджені тимчасово окуповані Російською Федерацією території України.Для цілей справляння плати за землю відповідно до пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України застосовується тільки перелік територій активних бойових дій (частина 2 розділу І) та тимчасово окупованих російською федерацією (розділ II).

Наказом від 22.12.2022 за № 309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, у якому в розділі 1 «Територіі на яких ведуться(велися) бойові дії», зазначено, зокрема, з 24.02.2022р. по 09.06.2023р. (включно) вся територія Красноградського району відносилася до території можливих бойових дій.Таким чином, згідно вказаного Порядку територія с.Берестовеньки, Іванівського старистинського округу Красноградської територіальної громади належить до території на який з 24.02.2022 по 09.06.2023 (включно) ведуться (велися) бойові дії.З огляду на зазначене позивач був звільнений від обов`язку по нарахуванню та сплаті до бюджету орендної плати за земельні ділянки розташовані на території с. Берестовеньки, Іванівського старистинського округу Красноградської територіальної громади.

Згідно з п.п. 69.14 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України у редакції Закону України від 11.04.2023 № 3050-ІХ за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Платники плати за землю, які до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов`язання з плати за землю за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов`язання з плати за землю за період березень 2022 - грудень 2023 року шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.

Платники орендної плати, які до дати набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" відповідно до статті 288 цього Кодексу задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами або непридатні для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов`язання з орендної плати за період 2022-2023 років шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.

З урахуванням вищезазначеного, ПАТ «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат» 29 грудня 2022 року було подано «уточнюючу податкову декларацію зі сплати за землю»(земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності)» за 2022 рік, як таке, що звільнено від обов`язку по нарахуванню та сплаті до бюджету орендної плати за земельні ділянки.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до податкового кодексу України та інших законодавчих актів України, щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-ІХ від 15.03.2022 позивач мав пільгу щодо сплати орендної плати за земельну ділянку, яка розташована в зоні бойових дій, та, в тому числі протягом березня-грудня 2022 року та січня-квітня 2023 року.

Суд зауважує, що Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України, щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» №3050-ІХ, набрав чинності 06.05.2023року, яким скасовано пільгу по сплаті орендної плати, щодо територій, які віднесені до можливих бойових дій.

Тобто в податкових повідомленнях-рішеннях зазначаються суми податкових зобов`язань визначеного за період, у якому не були чинними положення Закону України №3050-ІХ, що суперечить нормам ст. 58 Конституції України. З урахуванням викладеного, позивач мав на період березень-грудень 2022 року та січень-квітень 2023 року підстави щодо звільнення від плати за землю на підставі положення іинного на час їх виникнення п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України, яким встановлено пільги щодо сплати орендної плати за земельні ділянки які розташовані в зоні бойових дій

Відповідачем у ході судового розгляду справи належним чином не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 04 червня 2024 року № 0/31603/0409 та від 04 червня 2024 року № 0/31604/0409 про встановлення порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб та стягнення штрафу у розмірі 5 % у сумі 11826,52 грн та 10 % у сумі 29 566,32 грн у зв`язку із тим, що податковим органом не доведено умислу позивача щодо несвоєчасної сплати податкових зобов`язань.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довело правомірності своїх дій.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість адміністративного позову в цілому, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, позивач згідно із платіжною інструкцією № 9602 від 13.06.2024 підтвердив сплату судового збору на суму 4 844,80 грн, внаслідок чого, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Харківській області сплачений судовий збір.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат» (вул. Піщана, буд. 2, м. Харків, 63209, код ЄДРПОУ 30773938) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 04.06.2024 № 0/31603/0409 про встановлення порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб та стягнення штрафу у розмірі 5 % у сумі 11 826,52 гривень.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 04 червня 2024 року № 0/31604/0409 про встановлення порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб та стягнення штрафу у розмірі 10 % у сумі 29566,32 гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057 код ЄДРПОУ 43983495) на користь Приватного акціонерного товариства «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат» (вул. Піщана, буд. 2, м. Харків, 63209, код ЄДРПОУ 30773938) судові витрати у сумі 4 844,8 грн (чотири тисячи вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.