Постанова

від 28.11.2024 по справі 520/16739/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 р. Справа № 520/16739/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2024, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., повний текст складено 03.09.24 по справі № 520/16739/24

за позовом Приватного акціонерного товариства "Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 04 червня 2024 року № 0/31603/0409 та від 04 червня 2024 року № 0/31604/0409 про встановлення порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб та стягнення штрафу у розмірі 5 % у сумі 11 826,52 грн та 10 % у сумі 29 566,32 гривень.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 04.06.2024 № 0/31603/0409 про встановлення порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб та стягнення штрафу у розмірі 5 % у сумі 11 826,52 гривень. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 04 червня 2024 року № 0/31604/0409 про встановлення порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб та стягнення штрафу у розмірі 10 % у сумі 29566,32 гривень. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057 код ЄДРПОУ 43983495) на користь Приватного акціонерного товариства Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат (вул. Піщана, буд. 2, м. Харків, 63209, код ЄДРПОУ 30773938) судові витрати у сумі 4 844,8 грн (чотири тисячи вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок).

Головне управління Державної податкової служби у Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подало апеляційну скаргу , вважає рішення суду таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи. На думку апелянта, суд першої інстанції невірно застосував приписи ст. 287 Податкового кодексу України. Вказує , що контролюючим органом в акті перевірки не перевірялась правильність визначення пільги позивачем за 1 квартал 2022 року на 2023 рік, позивач самостійно в деклараціях визначає правильність нарахування та визначення зобов`язань з податків з урахуванням пільг. Позивач самостійно визначив зобов`язання та несвоєчасно їх сплатив. У Податковому кодексі відсутня пільга яка б звільняла від відповідальності за ст. 124 ПКУ . Також, вказує , що вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються. Отже, тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, переважають норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов`язків у випадках та за умов, передбачених п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ Кодексу. Платників податків, що мають можливість виконувати свої податкові обов`язки, які за загальними правилами повинні були виконані у лютому - травні 2022 року, встановлюються нові строки їх виконання, зокрема, в частині дотримання термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання податкової звітності, сплати податків. Щодо ПАТ «НОВОСЕЛІВСЬКИЙ ГЗК» відсутнє рішення податкового органу згідно з Наказом № 225, яке б свідчило про відсутність можливості підприємством своєчасно виконувати свої податкові обов`язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи. Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2024, прийняти нове рішення , яким в задоволенні позову відмовити.

ПАТ «НОВОСЕЛІВСЬКИЙ ГЗК» подало до суду відзив на апеляційну скаргу. В обґрунтування вказує , що на момент подання позивачем декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік був відсутній визначений Кабінетом Міністрів України перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, проте вказані обставини не можуть бути перешкодою для реалізації платником податків свого права, закріпленого в Податковому кодексі України. Позивач мав право на застосування податкової пільги, передбаченої п.п. 69.14 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України, незалежно від того, визначений перелік території чи ні Кабінетом Міністрів України. Територія Красноградської територіальної громади (с. Берестовеньки Іванівського старостинського округу) віднесена до території, на якій з 24.02.2022 по 09.06.2023 року ведуться (велися) бойові дії, отже, позивача звільнено від обов`язку по нарахуванню та сплаті до бюджету орендної плати за земельні ділянки за період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року та січень-квітень 2023 року. Оскільки сама держава не виконала свій обов`язок запровадити внутрішню процедуру та визначити перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, що сприяло б юридичній визначеності у спірних правовідносинах, тому, негативні наслідки цієї бездіяльності мають покладатися саме на державу. Така бездіяльність Уряду має прямий вплив на майнові права позивача у вигляді необхідності сплати орендної плати. Просить суд в задоволені апеляційної скарги відмовити, рішення Харківського окружного адміністративного суду залишити без змін.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення, довідками про доставку електронного листа та підтвердженням про отримання документів електронною поштою.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає частково задоволенню з огляду на таке.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що позивач мав на період березень-грудень 2022 року та січень-квітень 2023 року підстави щодо звільнення від плати за землю на підставі положення чинного на час їх виникнення п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України, яким встановлено пільги щодо сплати орендної плати за земельні ділянки які розташовані в зоні бойових дій, а відповідачем у ході судового розгляду справи належним чином не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 04 червня 2024 року № 0/31603/0409 та від 04 червня 2024 року № 0/31604/0409 про встановлення порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб та стягнення штрафу у розмірі 5 % у сумі 11826,52 грн та 10 % у сумі 29 566,32 грн у зв`язку із тим, що податковим органом не доведено умислу позивача щодо несвоєчасної сплати податкових зобов`язань.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається , що актом про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків , платежів, зборів від 08.05.202 № 21233/20-40-04-09-05/30773938 встановлено порушення підприємством п. 57.1 ст.57 , п. 287.3 ст. 287 ПКУ несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкових зобов`язань з орендної плати за землю від 16.02.2022 № 9033045057 , від 17.02.2023 № 9027778729.

28.05.2024 позивачем до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області надані заперечення на висновки зазначені в Акті.

Листом від 29.05.2024 Головного управління Державної податкової служби у Харківській області було повідомлено позивача, що за результатами розгляду заперечення прийнято рішення щодо скасування штрафної санкції по декларації з орендної плати за землю за 2022 рік, граничний термін сплати якої припав на 30.05.2022 у сумі 2 111,88 грн вважати виправленим граничний термін сплати на 01.08.2022 терміни зазначені в акті, а саме: 03.05.2022, 30.05.2022, 30.06.2022 в іншій частині вважати правомірними висновки акту камеральної перевірки.

04.06.2024 Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0/31604/0409 про застосування штрафної санкції у розмірі 29566,32 грн на підставі п. 124.1 ст. 124 ПК України у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу у розімі 295663,34 грн за період фінансово-господарської діяльності платника податків. при здійснені якої вчинені порушення згідно акту перевірки -2022рік; згідно розрахунку штрафних санкцій порушення правил сплати грошового зобов`язання виникло у зв`язку з несвоєчасною сплатою за декларацією № 9033045057 від 16.02.2022 ;

- № 0/31603/0409 про застосування штрафної санкції у розмірі 11826,52 грн на підставі п. 124.1 ст. 124 ПК України у розмірі 5% погашеної суми податкового боргу у розмірі 236560,66 грн за період фінансово-господарської діяльності платника податків. при здійснені якої вчинені порушення згідно акту перевірки -2022-2023 роки; згідно розрахунку штрафних санкцій порушення правил сплати грошового зобов`язання виникло у зв`язку з несвоєчасною сплатою за декларацією № 9033045057 від 16.02.2022 та №9027778729 від 17.02.2023.

Позивач не погоджується з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями з підстав звільнення його від обов`язку по нарахуванню та сплаті до бюджету орендної плати за земельні ділянки за період з 01 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року та січень-квітень 2023 року на підставі вимог вимоги п.п. 69.14 п.69 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України , оскільки територія Красноградської територіальної громади (с. Берестовеньки Іванівського старостинського округу та Кирилівська селищна рада) віднесена до території, на якій з 24.02.2022 по 09.06.2023 року ведуться (велися) бойові дії .

Також, позивач вказує , що 16 лютого 2022 року підприємством подано Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2022 рік. Платежі за декларацією були проведені в наступному порядку: платіж за січень 2022 року в розмірі 42 237,62 грн, сплачено 28 лютого 2022 року; платіж за лютий 2022 року у розмірі 42 237,62 грн, сплачено 30 травня 2022року.

29 грудня 2022 року було подано «Уточнюючу Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності)» за 2022 рік, як таке що звільнено від обов`язку по нарахуванню та сплаті до бюджету орендної плати за земельні ділянки, в якому в розділі ІІІ рядку 6 відобразив нарахування до зменшення податкового зобов`язання за період з березня по грудень 2022 р.

17 лютого 2023року підприємством подано Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2022 рік. Платежі за декларацією були проведені в наступному порядку: платіж за січень 2023 року в розмірі 48573,26 грн, сплачено 27 березня 2023 року; платіж за лютий 2023 року в розмірі 48573,26 грн, сплачено 27 квітня 2023 року; платіж за березень 2023 року в розмірі 48573,26 грн, сплачено 30 травня 2023 року; платіж за квітень 2023 року в розмірі 48573,26 грн, сплачено 31 травня 2023року.

Тобто , спірним питання при розгляді даної справи є наявність у позивача права на застосування податкової пільги, передбаченої підпунктом 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України у звітному 2022 році (березень-грудень 2022) та у січні-квітні 2023.

ГУ ДПС у Харківській області вважає, що змінами, внесеними до пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України передбачено, що від сплати орендної плати на земельні ділянки звільняються землекористувачі ділянок, розташованих на території активних бойових дій. Відтак, оскільки вся територія Красноградського району з 24.02.2022 по 09.06.2023 віднесено до території можливих бойових дій, а не активних бойових дій, на думку відповідача, позивач має сплачувати податок за користування земельною ділянкою за 2022 (березень-грудень 2022) та за січень-квітень 2023 рік на загальних підставах.

Як встановлено судом, позивач є орендарем земельних ділянок, що розташовані на території Іванівської та Кирилівської селищних рад Красноградського району Харківської області, які віднесені до Красноградської міської територіальної громади.

Наведене сторонами не оспорюється.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, відповідальність за порушення податкового законодавства, функції та правові основи діяльності контролюючих органів та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику врегульовані Податковим Кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно з пп. 14.1.73. п. 14.1 ст. 14 ПК України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Перелік платників податку, об`єкт оподаткування, база оподаткування, пільги із сплати податку, ставка податку, податковий період, порядок обчислення суми податку, порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об`єкта оподаткування податком, порядок сплати податку, строки сплати податку регулюються статтями 269-289 ПК України.

Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому був продовжений відповідними указами Президента України та продовжує діяти по теперішній час.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-ІХ від 15 березня 2022 року (далі Закон № 2120-ІХ) доповнено пункт 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України підпунктом 69.14, відповідно до якого тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачуєтьсяплата за землю(земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України. Вказана норма ПК України набрала чинності 17.03.2022.

Отже, пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (в редакції, чинній на момент визначення позивачу податкового зобов`язання січень-грудень 2022) було встановлено пільгу на час введення воєнного стану для землекористувачів зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у випадку, зокрема, розташування таких земельних ділянок на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 затвердженоПерелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних(бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), у якому станом на 10 грудня 2022 року перебуває Красноградська міська територіальна громада, до якої належить Іванівська та Кирилівська селищні ради.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 06.12.2022 №1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією".

Пунктом 1 даної постанови встановлено, що Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Наказом від 22.12.2022 за №309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, у якому зазначено, зокрема, що з 24.02.2022 до 09.06.2023 вся територія Красноградського району відносилася до території можливих бойових дій.

11.04.2023 Верховною Радою України прийнято Закон № 3050-IX, який набрав чинності 06.05.2023, яким підпункт 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України викладено в наступній редакції:

«За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією,плата за землю(земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території».

Отже, до 06.05.2023 (набрання чинності змін в ПК) пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України передбачав, що в період воєнного стану землекористувачі звільняються від сплати орендної плати за земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації.

Разом з тим, з 06.05.2023 змінено редакцію вищенаведеної норми, шляхом зазначення, що з 01.01.2023 пільга щодо сплати орендної плати за землю надається користувачам земельних ділянок, розташованих на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України.

відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

У рішенні у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 № 1-рп/1999, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. Положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Відтак, з моменту набуття чинності Законом № 2120-ІХ, позивач набув право на застосування податкової пільги щодо сплати орендної плати за земельну ділянку, яка розташована в зоні бойових дій, передбаченої підпунктом 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, зокрема у період з березня по грудень 2022 та з 01.01.2023 по 06.05.2023.

При цьому, 11.04.2023 Верховною Радою України було прийнято Закон України № 3050-ІХ (набрав чинності 06.05.2023), яким скасовано пільгу по сплаті орендної плати, щодо територій, які віднесені до можливих бойових дій.

Так, податкове зобов`язання визначено за період, у якому не були чинними положення Закону України № 3050-ІХ, що суперечить нормам статті 58 Конституції України.

Суд зазначає, що у даному випадку застосування відповідачем положень Закону України № 3050-ІХ не відповідає принципу правової визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань, який має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування чинних норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 20.10.2020 у справі № 826/3694/16.

У постанові від 03.07.2019 у справі № 911/1521/18 Верховний Суд вказав, що відповідно до вимог принципу правової визначеності, правозастосовчий орган у випадку неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм позитивного права має тлумачити норму на користь невладного суб`єкта (якщо однією зі сторін спору є представник держави або органу місцевого самоврядування), адже якщо держава нездатна забезпечити видання зрозумілих правил, то саме вона і повинна розплачуватися за свої прорахунки.

У постанові від 11.07.2024 у справі № 990/156/23 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у взаєминах із державою в особі відповідних суб`єктів владних повноважень суд має застосовувати правило пріоритету правової норми за найбільш сприятливим тлумаченням для особи - суб`єкта приватного права.

У постанові від 29.08.2018 у справі № 492/446/15-а Велика Палата Верховного Суду врахувала правовий висновок ЄСПЛ, сформований у рішенні у справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та № 37943/06, п. 50-56), де суд визначив концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні; відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу «якості закону»; у разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

Колегія суддів зазначає, що згідно з п. 284.2 ст. 284 ПК України у разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

Закон України № 3050-ІХ набрав чинності 06.05.2023.

Таким чином, пільгу по сплаті орендної плати скасовано у травні 2023, тобто, податок у даному випадку мав сплачуватись починаючи з червня 2023.

Колегія суддів вважає, що положення ПК України, застосовані податковим органом при нарахуванні позивачеві податкового зобов`язання за період січень-травень 2023 не можуть застосовуватись до подій (правовідносин), що виникли до набрання ними чинності, оскільки закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі відповідно положень статті 58 Конституції України.

Окремо, колегія суддів зауважує, що Законом від 11.04.2023 № 3050-IX не надавалася приписам нової редакції пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України ретроактивної дії.

Отже, колегія суддів вважає, що застосування ГУ ДПС у Харківській області редакції пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, яка набрала чинності з 06.05.2023, починаючи з 01.01.2023 не відповідає принципу lex retro non agit, та суперечить приписам ст. 58 Конституції України

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що до спірних правовідносини стосовно сплати орендної плати за період березень-грудень 2022 та січень-квітень 2023 необхідно застосовувати положення, чинного на час їх виникнення та існування, пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, яким встановлена пільга щодо сплати орендної плати за земельну ділянку, яка розташована на територіях, на яких, зокрема, велися бойові дії, а не норми цього пункту в редакції, чинній з 06.05.2023 та на час прийняття спірного податкового-рішення.

Також колегія суддів зауважує, що застосування ГУ ДПС у Харківській області приписів пп.69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України у редакції Закону України від 11.04.2023 № 3050-ІХ не відповідає принципу правової визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань, який має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування чинних норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій.

У рішенні ЄСПЛ від 20.01.2012 у справі «Рисовський проти України» підкреслено особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема якщо справа впливає на основоположні права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (пункт 70).

За практикою ЄСПЛ, яка сформувалась з питань імперативності правил про прийняття рішення на користь платників податків, у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справа «Серков проти України», заява № 39766/05, пункт 43).

Таким чином, в період березень-грудень 2022 р. та січень-квітень 2023 позивач, на підставі пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України був звільнений від обов`язку по нарахуванню та сплаті до бюджету орендної плати за земельну ділянку, розташовану на території, на якій велися бойові дії, а тому цілком правомірно відкоригував нараховані податкові зобов`язання з орендної плати за землю за вказаний період шляхом подання уточнюючих податкових декларацій.

Так, п 124.1. ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Оскільки суд дійшов висновку про звільнення позивача від відповідальності за несвоєчасну сплату орендної плати за землю, вказане є достатнім для визнання протиправним та скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень Головного управління ДПС у Харківській області від 04 червня 2024 року № 0/31603/0409 та від 04 червня 2024 року № 0/31604/0409 про встановлення порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб та стягнення штрафу у розмірі 5 % у сумі 11 826,52 грн та 10 % у сумі 29 566,32 грн, з підстав їх неправомірності.

З огляду на те, що спірним у цій справі є наявність підстав для звільнення позивача за період березень-грудень 2022 та за січень-квітень 2023 року від сплати орендної плати за землю, яка перебуває у його користуванні, які позивач не пов`язує з неможливістю виконання ним податкових обов`язків, доводи апелянта про недотримання позивачем встановленої Порядком № 225 процедури підтвердження неможливості виконання своєчасно податкових зобов`язань та неподання заяви в порядку пп.69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України є неприйнятними.

З урахуванням встановлених у справі фактичних обставин та досліджених доказів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Харківській області від 04 червня 2024 року № 0/31603/0409 та від 04 червня 2024 року № 0/31604/0409 про встановлення порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб та стягнення штрафу у розмірі 5 % у сумі 11 826,52 грн та 10 % у сумі 29 566,32 гривень.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними , не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, підлягає скасуванню у зв`язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зміст апеляційної скарги , який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції , містить виключно суб`єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, апелянтом у скарзі абсолютно не зазначено в чому ж конкретно виявилося ненадання судом першої інстанції належної правової оцінки обставинам справи, тобто які з них випали з поля зору суду, а які було досліджено невірно, а також не зазначено того, які ж висновки, натомість, повинні були б бути зроблені судом та не обґрунтовано в чому полягає невірність застосування судом норм матеріального права, які саме норми та яким чином було порушено чи неправильно застосовано та яких процесуальних норм адміністративного судочинства не було дотримано судом під час розгляду даної адміністративної справи, а також не зазначено які з поданих доказів суд дослідив неправильно або неповно, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.09.2024 по справі № 520/16739/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) І.С. Чалий І.М. Ральченко