Постанова

від 04.09.2024 по справі 420/16996/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/16996/24Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.,

при секретарі - Альонішко С.І.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОНТРАГЕНТ» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОНТРАГЕНТ» до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченка Миколи Борисовича про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2024 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправною бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича, що полягає у невчиненні дій зі скасування арешту із заставленого майна коштів боржника та зобов`язати Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколу Борисовича скасувати (зняти) арешт, накладений постановою від 14.09.2023 р. у виконавчому провадженні № 72791011, з коштів боржника, що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, що є предметом застави;

- визнати протиправною бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича, що полягає у невчиненні дій зі скасування арешту із заставленого майна рухомого та нерухомого майна боржника та зобов`язати Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколу Борисовича скасувати (зняти) арешт, накладений постановою від 14.09.2023 р. у виконавчому провадженні № 72791011, з усього рухомого та нерухомого майна, що є предметом застави;

- визнати протиправною бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича, що полягає у невчиненні дій зі скасування арешту із заставленого майна природний газ та зобов`язати Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколу Борисовича скасувати (зняти) арешт, накладений постановою від 22.09.2023 р. у виконавчому провадженні № 72791011, з майна боржника природний газ, що належить ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» та транспортується ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 42795490), що є предметом застави;

- визнати протиправною бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича що полягає у невчиненні дій зі скасування арешту із заставленого майна коштів боржника та зобов`язати Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколу Борисовича скасувати (зняти) арешт, накладений постановою від 10.05.2024 р. у виконавчому провадженні № 72791011, з коштів боржника, що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, що є предметом застави;

- стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 судовий збір в сумі 9 689 гривень 60 коп. (дев`ять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять гривень 60 коп.).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Центральний енергетичний контрагент» до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. Роз`яснено позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції Господарського суду Одеської області.

Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (зі стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі).

Доводами апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про неможливість розгляду позовної заяви ТОВ «ЦЕК» до Приватного виконавця Шуляченко М.Б. в порядку адміністративного судочинства, оскільки суд залишив поза увагою факт відсутності передбаченого Господарським процесуальним кодексом іншого судового порядку розгляду скарги позивача у спірних правовідносинах. Суд не надав оцінку статусу позивача у спірних правовідносинах та не врахував, що позивач не є стороною або учасником відкритого виконавчого провадження та не наділений відповідними процесуальними правами щодо оскарження дій/бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), приватного виконавця в порядку господарського судочинства. Апелянт зазначає, що сторонами виконавчого провадження № 72791011 є ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» - боржник та ТОВ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» - стягував (надалі - «Стягувач»). Оскільки ГПК України не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця особами, які не є сторонами такого виконавчого провадження, то відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України такі спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства. Враховуючи те, що позивач - ТОВ «ЦЕК» не є стороною виконавчого провадження № 72791011, ТОВ «ЦЕК» не має можливості подавати заяву на розгляд справи за правилами господарського судочинства, оскільки згідно з приписами ч. 1 ст. 287 КАС України та ч. 2 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" розгляд даної позовної заяви віднесено до юрисдикції адміністративних судів. В обгрунтування своєї правової позиції апелянт посилається на постанови Верховного Суду.

Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем до суду не надано.

04 вересня 2024 року до суду від відповідача надійшла заява , в якій він просить розглядати справу в порядку письмового провадження.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з`явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 25 серпня 2023 року між ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОНТРАГЕНТ», код ЄДРПОУ 42696157 (надалі позивач, Заставодержатель, ТОВ «ЦЕК») та ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ», код ЄДРПОУ 39525257 (надалі Заставодавець, ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ», Боржник) укладено Договір застави майнових прав (надалі «Договір застави»).

Предметом Договору застави є забезпечення вимог Заставодержателя, що випливають з Договору про відступлення права вимоги № 25/12/23 від 25.08.2023 року (надалі «Договір про відступлення права вимоги») укладеного між Заставодержателем та ТОВ «ЮГ ГАЗ», код ЄДРПОУ 30194498, щодо відступлення права вимоги заборгованості ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» перед ТОВ «ЮГ-ГАЗ» в сумі 193 938 000,00 грн. (сто дев`яносто три мільйони дев`ятсот тридцять вісім тисяч гривень 00 копійок) за Договором про надання безвідсоткової фінансової допомоги №18-ФД від 05.05.2023 року (надалі «Договір №18-ФД від 05.05.2023»).

Крім цього, заставою забезпечені інші зобов`язання, що виникають в силу Договору застави (п. 1.1. Договору застави). За умовами Договору №18-ФД від 05.05.2023 ТОВ «ЮГ-ГАЗ» надає ТОВ «ОДЕСАГАЗ ПОСТАЧАННЯ» безвідсоткову фінансову допомогу на поворотній основі (надалі іменується «Фінансова допомога») у розмірі до 201 138 000,00 грн. (двісті один мільйон сто тридцять вісім тисяч гривень 00 копійок) грн. не пізніше 3-х календарних днів з моменту підписання Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору №18-ФД від 05.05.2023 днем повернення ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» фінансової допомоги вважається день зарахування суми останнього платежу фінансової допомоги на поточний рахунок ТОВ «ЮГ ГАЗ», вказаний у даному Договорі, але не пізніше 30.09.2023 року.

Станом на 01.10.2023 року та на дату подання даної позовної заяви заборгованість ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» з повернення отриманої фінансової допомоги в сумі 193 938 000,00 грн. (сто дев`яносто три мільйони дев`ятсот тридцять вісім тисяч гривень 00 копійок), право вимоги якої набув Позивач на підставі Договору про відступлення права вимоги № 25/12/23 від 25.08.2023 року, Заставодавцем не сплачена.

Із Єдиного державного реєстру судових рішень позивачеві стало відомо, що 09.05.2023 року Господарським судом Одеської області у справі № 916/2550/22 прийнято рішення, яким частково задоволено позов ТОВ ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» до ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» про стягнення 1 128 285 617 грн. 12 коп. боргу; 40 000 000 грн. 00 коп. пені; 40 000 000 грн. 00 коп. штрафу; 75 348 234 грн. 05 коп. інфляційних; 14 800 928 грн. 02 коп. сплати 3% річних та 868 350 грн. 00 коп. судового збору (надалі Рішення).

30 серпня 2023 року постановою Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційні скарги ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» та ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 року у справі № 916/2550/22 без змін.

12.09.2023 року Господарським судом Одеської області видано судовий наказ №916/2550/22 у справі про стягнення 1 128 285 617 грн. 12 коп. боргу; 40 000 000 грн. 00 коп. пені; 40 000 000 грн. 00 коп. штрафу; 75 348 234 грн. 05 коп. інфляційних; 14 800 928 грн. 02 коп. сплати 3% річних та 868 350 грн. 00 коп. судового збору.

30.04.2024 року позивачем направлено ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» лист вимогу за вих. №3004-1 від 30.04.2024 року про негайне задоволення вимог ТОВ «ЦЕК» за Договором про надання безвідсоткової фінансової допомоги №18-ФД від 05.05.2023 року. Листом № 2/00/20707 від 10.05.2024 року ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» повідомило про неможливість задоволення вимог ТОВ «ЦЕК», у зв`язку з відкриттям виконавчого провадження № 72791011 та арештом коштів, всього рухомого та нерухомого майна, а також природного газу, що належить ТОВ «ОДЕСАГАЗ ПОСТАЧАННЯ», згідно зобов`язаннями за договором про надання безвідсоткової фінансової допомоги №18-ФД від 05.05.2023 року.

14.09.2023 року за заявою ТОВ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» про примусове виконання, приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколою Борисовичем (надалі «Відповідач», Приватний виконавець Шуляченко М.Б.), відкрито виконавче провадження № 72791011 про виконання наказу № 916/2550/22 виданого 12.09.2023 року Господарським судом Одеської області про стягнення з ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» на користь ТОВ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ»: 1 128 285 617 грн. 12 коп. боргу; 40 000 000 грн. 00 коп. пені; 40 000 000 грн. 00 коп. штрафу; 75 348 234 грн. 05 коп. інфляційних; 14 800 928 грн. 02 коп. сплати 3% річних та 868 350 грн. 00 коп. судового збору, про що постановлено постанову про відкриття виконавчого провадження.

14.09.2023 року Приватним виконавцем Шуляченко М.Б. винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 1 429 234 011,11 грн., що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника.

14.09.2023 року Приватним виконавцем Шуляченко М.Б. винесено постанову про арешт всього рухомого та нерухомого майна боржника в межах суми стягнення у виконавчому проваджені № 72791011 в межах суми стягнення 1 429 234 011,11 грн.

14.09.2023 року згідно Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (публічні обтяження) Відповідачем зареєстроване публічне обтяження за №30821308 з об`єктом обтяження: все рухоме майно в межах суми стягнення 1429234011,11 гривень. 22.09.2023 року Приватним виконавцем Шуляченко М.Б. винесено постанову про арешт майна боржника природний газ, що належить ТОВ «ОДЕСАГАЗ ПОСТАЧАННЯ» транспортується ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 42795490) у межах суми звернення стягнення 1 429 234 011,11 грн.

10.05.2024 року Приватним виконавцем Шуляченко М.Б. винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 1 423 451 732,87 грн. що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що до спірних правовідносин належить застосувати приписи ч.1 ст.74 Закону України 02.06.2016 №1404-VIII згідно якої рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Тобто, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачу з метою захисту свого порушеного права та оскарження бездіяльності відповідача слід звернутися до суду, який видав виконавчий документ, тобто до Господарського суду Одеської області.

У зв`язку з чим дійшов висновку, у відкритті провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Центральний енергетичний контрагент» до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії слід відмовити.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.Згідно з п.1, п.2, п. 7 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Статтею 15 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) визначено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до ч.2 ст. 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до Договору застави майнових прав від 25.08.2023 року, укладеного між ТОВ «ЦЕК» та ТОВ «ОДЕСАГАЗ- ПОСТАЧАННЯ», на забезпечення вимог, що випливають з Договору про відступлення права вимоги № 25/12/23 від 25.08.2023 року за Договором про надання безвідсоткової фінансової допомоги №18-ФД від 05.05.2023 року, ТОВ «ЦЕК» прийнято в заставу право вимоги грошових коштів, що надійшли та будуть надходити на відкриті на дату укладення даного Договору, та ті, які будуть відкриті після укладення даного Договору, поточні рахунки Заставодавця у банках, від господарської діяльності Заставодавця.

17.05.2024 року позивач звернувся до відповідача з листом за вих. № 1705-1 від 17.05.2024 року, в якому повідомив останнього вищезазначений договір Застави.

У вказаному листі позивач також зазначив, що ТОВ «ЦЕК» як заставодержатель не надавало та не надає своєї згоди на звернення стягнення на заставлене на його користь майно ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» для задоволення вимог інших осіб - стягувачів, які не є заставодержателями.

Відповідачем було відмовлено у задоволенні вимог ТОВ «ЦЕК», викладених у листі №1705-1 від 17.05.2024 року, про що надано лист-відмову за вих. № 22843 від 21.05.2024 року.

Колегія суддів зазначає, що сторонами виконавчого провадження № 72791011 є ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» - боржник та ТОВ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» - стягувач.

При цьому, позивач у цій справі - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОНТРАГЕНТ», не є стороною вказаного виконавчого провадження, оскаржує протиправну бездіяльність, що полягає у невчиненні дій зі скасування арешту із заставленого майна в межах виконавчого провадження, сторонами в якому є ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» - боржник та ТОВ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» - стягувач.

Порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, постановлених в порядку господарського судочинства, врегульовано положеннями розділу VI «Судовий контроль за виконанням судових рішень» Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Частиною першою статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОНТРАГЕНТ» не є стороною ВП № 72791011 і не наділене процесуальним правом щодо оскарження бездіяльності приватного виконавця від в порядку статті 339 ГПК України, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про можливість розгляду цієї справи в порядку господарського судочинства.

При цьому, згідно із частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

З огляду на наведені положення статті 339 ГПК України та частини першої статті 287 КАС України цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

При розгляді даної справи, колегією суддів враховані правові висновки, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 823/359/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у Рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року зазначив, що частина перша статті 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Зазначена норма зобов`язує суди приймати заяви до розгляду навіть у випадку відсутності в законі спеціального положення про судовий захист. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв чи скарг, які відповідають встановленим законом вимогам, є порушенням права на судовий захист, яке відповідно до статті 64 Конституції України не може бути обмежене. Таким чином, положення частини першої статті 55 Конституції України закріплює одну з найважливіших гарантій здійснення як конституційних, так й інших прав та свобод людини і громадянина.

Згідно ч. 1ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до вимог ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі "Bellet v. France", Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 28 березня 2006 року у справі Мельник проти України (Melnyk v. Ukraine), заява № 23436/03, пункти 22-23, 26, а також у рішенні від 18 лютого 2011 року по справі Мушта проти України, заява № 8863/06, пункти 37, 38, 47, розкриваючи зміст принципу юридичної визначеності в контексті передбаченого у п. 1 ст. 6 ЄКПЛ права на доступ до суду зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.

У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, та як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішення питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інший підхід розцінюється як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушенням норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, які призвели до необґрунтованого прийняття судового рішення, у зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 294, 308, 310, 320, 321, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОНТРАГЕНТ» задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик