Рішення

від 30.10.2024 по справі 420/16996/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/16996/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Центральний енергетичний контрагент» до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 30 травня 2024 року надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Центральний енергетичний контрагент» до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича що полягає у невчиненні дій зі скасування арешту із заставленого майна коштів боржника, та зобов`язати Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколу Борисовича скасувати (зняти) арешт, накладений постановою від 14.09.2023р. у виконавчому провадженні № 72791011, з коштів боржника, що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесеня постанови про арешт коштів боржника, що є предметом застави;

- визнати протиправною бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича, що полягає у невчиненні дій зі скасування арешту із заставленого майна рухомого та нерухомого майна боржника, та зобов`язати Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколу Борисовича скасувати (зняти) арешт, накладений постановою від 14.09.2023р. у виконавчому провадженні № 72791011, з усього рухомого та нерухомого майна, що є предметом застави;

- визнати протиправною бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича що полягає у невчиненні дій зі скасування арешту із заставленого майна природний газ, та зобов`язати Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколу Борисовича скасувати (зняти) арешт, накладений постановою від 22.09.2023р. у виконавчому провадженні № 72791011, з майна боржника природний газ, що належить ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» та транспортується ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 42795490), що є предметом застави;

- визнати протиправною бездіяльність Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича що полягає у невчиненні дій зі скасування арешту із заставленого майна коштів боржника, та зобов`язати Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколу Борисовича скасувати (зняти) арешт, накладений постановою від 10.05.2024р. у виконавчому провадженні № 72791011, з коштів боржника, що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесеня постанови про арешт коштів боржника, що є предметом застави;

- стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місцезнаходження: Одеська обл., м. Одеса, вулиця Желябова, буд. 4-А, офіс 307, 308) судовий збір в сумі 9 689 гривень 60 коп. (дев`ять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять гривень 60 коп.).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Центральний енергетичний контрагент» до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року по справі № 420/16996/24 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОНТРАГЕНТ» задоволено. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Адміністративна справа № 420/16996/24 надійшла з П`ятого апеляційного адміністративного суду до Одеського окружного адміністративного суду 12 вересня 2024 року (вхід. №41903/24).

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12 вересня 2024 року, адміністративну справу за № 420/16996/24 передано на розгляд судді Одеського окружного адміністративного суду Стефанову С.О.

Позиція позивача обґрунтовується наступним

Позивач зазначає, що 25 серпня 2023 року між ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОНТРАГЕНТ», код ЄДРПОУ 42696157 (надалі Позивач, Заставодержатель, ТОВ «ЦЕК») та ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ», код ЄДРПОУ 39525257 (надалі Заставодавець, ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ», Боржник) укладено Договір застави майнових прав (надалі «Договір застави»). Предметом Договору застави є забезпечення вимог Заставодержателя, що випливають з Договору про відступлення права вимоги № 25/12/23 від 25.08.2023 року (надалі «Договір про відступлення права вимоги») укладеного між Заставодержателем та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮГГАЗ», код ЄДРПОУ 30194498, (надалі ТОВ «ЮГ-ГАЗ») щодо відступлення права вимоги заборгованості ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» перед ТОВ «ЮГ-ГАЗ» в сумі 193 938 000,00 грн. (сто дев`яносто три мільйони дев`ятсот тридцять вісім тисяч гривень 00 копійок) за Договором про надання безвідсоткової фінансової допомоги №18-ФД від 05.05.2023 року (надалі «Договір №18-ФД від 05.05.2023»). Крім цього, заставою забезпечені інші зобов`язання, що виникають в силу Договору застави. (п. 1.1. Договору застави). За умовами Договору №18-ФД від 05.05.2023 ТОВ «ЮГ-ГАЗ» надає ТОВ «ОДЕСАГАЗПОСТАЧАННЯ» безвідсоткову фінансову допомогу на поворотній основі (надалі іменується «Фінансова допомога») у розмірі до 201 138 000,00 грн. (двісті один мільйон сто тридцять вісім тисяч гривень 00 копійок) грн. не пізніше 3-х календарних днів з моменту підписання Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Відповідно до п. 1.2. Договору №18-ФД від 05.05.2023 днем повернення ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» фінансової допомоги вважається день зарахування суми останнього платежу фінансової допомоги на поточний рахунок ТОВ «ЮГГАЗ», вказаний у даному Договорі, але не пізніше 30.09.2023 року. Станом на 01.10.2023 року та на дату подання даної позовної заяви заборгованість ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» з повернення отриманої фінансової допомоги в сумі 193 938 000,00 грн. (сто дев`яносто три мільйони дев`ятсот тридцять вісім тисяч гривень 00 копійок), право вимоги якої набув позивач на підставі Договору про відступлення права вимоги № 25/12/23 від 25.08.2023 року, Заставодавцем не сплачена.

Позивач вказує, що він набув право звернення стягнення на предмет застави в порядку та на умовах передбачених Договором застави майнових прав від 25.08.2023, тобто на все майно Заставодавця, що може задовольнити вимоги Заставодержателя про виконання зобов`язань ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» за Контрактом. Пунктом 4.1.10. Договору застави встановлено, поміж іншого, право Заставодержателя одержати задоволення з реалізації Майнового права, переважно перед іншими кредиторами, якщо в момент настання терміну виконання умов Контракту зобов`язання Заставодавця не будуть виконані.

14.09.2023 року за заявою ТОВ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» про примусове виконання, приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколою Борисовичем (надалі «Відповідач», Приватний виконавець Шуляченко М.Б.), відкрито виконавче провадження № 72791011 про виконання наказу № 916/2550/22 виданого 12.09.2023 Господарським судом Одеської області про стягнення з ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Одарія, буд.1; фактична адреса.: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, 23, код - 39525257) на користь ТОВ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код - 42399676): 1 128 285 617 грн. 12 коп. боргу; 40 000 000 грн. 00 коп. пені; 40 000 000 грн. 00 коп. штрафу; 75 348 234 грн. 05 коп. інфляційних; 14 800 928 грн. 02 коп. сплати 3% річних та 868 350 грн. 00 коп. судового збору, про що постановлено постанову про відкриття виконавчого провадження. 14.09.2023 року Приватним виконавцем Шуляченко М.Б. винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 1 429 234 011,11 грн., що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесеня постанови про арешт коштів боржника. 14.09.2023 року Приватним виконавцем Шуляченко М.Б. винесено постанову про арешт всього рухомого та нерухомого майна боржника в межах суми стягнення у виконавчому проваджені № 72791011 в межах суми стягнення 1 429 234 011,11грн. 14.09.2023 року згідно Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (публічні обтяження) Відповідачем зареєстроване публічне обтяження за №30821308 з об`єктом обтяження: все рухоме майно в межах суми стягнення 1429234011,11 гривень. 22.09.2023 року Приватним виконавцем Шуляченко М.Б. винесено постанову про арешт майна боржника природний газ, що належить ТОВ «ОДЕСАГАЗПОСТАЧАННЯ» транспортується ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 42795490) у межах суми звернення стягнення 1 429 234 011,11грн. 10.05.2024 року Приватним виконавцем Шуляченко М.Б. винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 1 423 451 732,87 грн. що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесеня постанови про арешт коштів боржника.

В порушення першочергового права позивача на майно Заставодавця, в тому числі грошові кошти, що надходять на його банківських рахунки, Відповідачем в період з 14.09.2023 року по 10.05.2024 року, звернено стягнення на грошові кошти на банківських рахунках Заставодавця, в межах виконавчого провадження № 72791011 в загальній сумі 6 592 117,24 грн. (шість мільйонів п`ятсот дев`яносто дві тисячі сто сімнадцять гривень 24 копійки), а саме: в ПАТ АБ «ПІВДЕНИЙ»: 1 194,60 грн.; в АБ «ПУМБ»: 207 585,14 грн.; в ПАТ «МТБ БАНК»: 905 035,20 грн.; в АБ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ»: 1 265,14 грн.; в АТ «БАНК АЛЬЯНС»: 116 304,32 грн.; в АБ «УКРГАЗБАНК»: 5 360 732,84 грн., що підтверджується відповідними довідками банківських установ, які додаються до даної позовної заяви. Разом з цим, в період з 11.05.2024 року по 21.05.2024 року, в межах звернення стягнення у виконавчому проваджені № 72791011, з рахунків ТОВ «ОДЕСАГАЗПОСТАЧАННЯ» на користь Приватного виконавця Шуляченко М. Б. перераховано 403 729,21 грн. (чотириста три тисячі сімсот двадцять дев`ять гривень 21 копійка). Дана інформація підтверджується листом ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» вих. №2/00/20789 від 27.05.2024 року та копіями платіжних доручень, доданих до вказаного листа.

Позивач зазначає, що право застави ТОВ «ЦЕК» виникло суттєво раніше, оскільки Договір застави укладено 25.08.2023 року, тобто до 30.08.2023 року до дати набрання законної сили Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 року по справі №916/2550/22, що підтверджується постановою Південно-західного апеляційного суду від 30.08.2024 року по даній справі. При цьому, загальна вартість предметів застави обмежена сумою заборгованості ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» перед ТОВ «ЦЕК» та не перевищує її.

Згідно ч.5 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» за рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються відрахування, передбачені п.п. 1 і 2 ч. 1 ст. 45 цього Закону, після чого кошти перераховуються заставодержателю та стягується виконавчий збір. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно. У разі задоволення в повному обсязі вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, першочергове право на предмет застави має заставодержатель ТОВ «ЦЕК». Також, варто звернути увагу, на той факт, що заставодержатель - ТОВ «ЦЕК» не надавав письмової згоди на звернення стягнення на предмет застави.

Ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає одночасну наявність трьох вказаних обставин для задоволення вимог стягувача, який не є заставодержателем.

Позивач вважає, що у даному випадку така сукупність обставин для звернення стягнення на кошти, що перебувають та надходять на рахунки ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ», в сумі заставленого права вимоги, відсутня, що унеможливлює задоволення вимог приватного виконавця Шуляченко М.Б.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Відповідач вважає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Центральний енергетичний контрагент» безпідставними та необґрунтованими, посилаючись на те, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича (далі - приватний виконавець) перебуває виконавче провадження: ВП № 72791011 з примусового виконання наказу № 916/2550/22 від 12.09.2023 року, виданого Господарським судом Одеської області про стягнення з ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Одарія, буд.1; фактична адр.: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, 23, код - 39525257) на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код 42399676): 1 128 285 617 гривень 12 коп. боргу; 40 000 000 гривень пені; 40 000 000 штрафу; 75 348 234 гривні 05 коп. інфляційних; 14 800 928 гривень 02 коп. сплати 3% річних та 868 350 гривень судового збору. Вищевказаний наказ Господарського суду виданий на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 року у справі №916/2550/22.

14.09.2023 року приватним виконавцем, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 72791011), копію якої направлено сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією. 14.09.2023 року приватним виконавцем, керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про арешт коштів боржника, та про арешт рухомого та нерухомого майна в межах суми стягнення.

23.01.2024 року за вхідним номером № 318 надійшла заява представника ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» адвоката Федоровой В.В. про зупинення виконавчого провадження на підставі ухвали Господарського суду Одеської області №916/2550/22 від 18.01.2024 року про відстрочку виконання ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАПНЯ" (65003, Одеська область, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код 39525257) рішення Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 року по справі №916/2550/22 до 09.05.2024 року.

23.01.2024 року приватним виконавцем керуючись п. 6 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП 72791011 на строк по 09.05.2024 року.

10.05.2024 року приватним виконавцем винесена постанова про поновлення вчинення

виконавчих дій у зв`язку з тим, що 09.05.2024 року закінчилась відстрочка виконання ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» рішення Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 року по справі №916/2550/22, яка була надана боржнику ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.01.2024 року.

08.05.2024 року Господарський суд Одеської області отримав заяву ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТЛЧАННЯ» (вх. № 2-788/24) про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі № 916/2550/22, якою заявник просить суд:

- зупинити стягнення на підставі Судового наказу від 12.09.2023 року, виданого на виконання Рішення Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 року у справі №916/2550/22 до вирішення питання про зміну способу та порядку виконання судового рішення;

- змінити спосіб та порядок виконання судового рішення Господарського суду Одеської області від 09 травня 2023 року в справі № 916/2550/22.

15 травня 2024 року по справі № 916/2550/22 Господарським судом Одеської області винесена Ухвала відповідно до якої у задоволені заяви ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі № 916/2550/22 відмовлено.

Відповідач звертає увагу, що виконавче провадження № 72791011 відкрито 14.09.2023 року, однак, боржником не повідомлено приватного виконавця Шуляченко М.Б. про наявність обтяжень щодо його майнового стану, зокрема щодо Договору застави майнових прав від 25.08.2023 року укладеного між ТОВ «ЦЕК» та ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ».

Заходи примусового виконання вжиті при примусовому виконанні рішення Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 року у справі №916/2550/22. Поряд з тим, наданий договір застави датований 25 серпня 2023 року, тобто після ухвалення судового рішення, за яким відкрито виконавче провадження, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» має безумовне значення для визначення черговості звернення стягнення на заставне майно.

Відповідач зазначає, що правомірним в даному випадку є звернення саме заставодержателя до суду із позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту, накладеного у виконавчому провадженні, в якому стягувачем є не заставодержатель, а інша особа. Схожі за змістом висновки викладені також у постановах Верховного Суду 10 квітня 2018 року у справі № 910/4772/17, від 07 листопада 2018 року у справі № 921/5/18.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, за окремою категорію термінових адміністративних справ передбачених статтею 287 КАС України.

Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву до 07 жовтня 2024 року.

Також зазначеною ухвалою витребувано приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 72791011 у повному обсязі.

04 жовтня 2024 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вхід № 48976/24), а також витребувані судом належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 72791011 у повному обсязі (вхід. № 48977/24).

Станом на 30 жовтня 2024 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиція позивача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

25 серпня 2023 року між ТОВ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОНТРАГЕНТ», код ЄДРПОУ 42696157 (надалі позивач, Заставодержатель, ТОВ «ЦЕК») та ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ», код ЄДРПОУ 39525257 (надалі Заставодавець, ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ», Боржник) укладено Договір застави майнових прав (надалі «Договір застави»).

Предметом Договору застави є забезпечення вимог Заставодержателя, що випливають з Договору про відступлення права вимоги № 25/12/23 від 25.08.2023 року (надалі «Договір про відступлення права вимоги») укладеного між Заставодержателем та ТОВ «ЮГГАЗ», код ЄДРПОУ 30194498, (надалі ТОВ «ЮГ-ГАЗ») щодо відступлення права вимоги заборгованості ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» перед ТОВ «ЮГ-ГАЗ» в сумі 193 938 000,00 грн. (сто дев`яносто три мільйони дев`ятсот тридцять вісім тисяч гривень 00 копійок) за Договором про надання безвідсоткової фінансової допомоги №18-ФД від 05.05.2023 року (надалі «Договір №18-ФД від 05.05.2023»).

Крім цього, заставою забезпечені інші зобов`язання, що виникають в силу Договору застави. (п. 1.1. Договору застави).

За умовами Договору №18-ФД від 05.05.2023 року ТОВ «ЮГ-ГАЗ» надає ТОВ «ОДЕСАГАЗПОСТАЧАННЯ» безвідсоткову фінансову допомогу на поворотній основі (надалі іменується «Фінансова допомога») у розмірі до 201 138 000,00 грн. (двісті один мільйон сто тридцять вісім тисяч гривень 00 копійок) грн. не пізніше 3-х календарних днів з моменту підписання Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору №18-ФД від 05.05.2023 року днем повернення ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» фінансової допомоги вважається день зарахування суми останнього платежу фінансової допомоги на поточний рахунок ТОВ «ЮГГАЗ», вказаний у даному Договорі, але не пізніше 30.09.2023 року.

Станом на 01.10.2023 року та на дату звернення до суду з даним позовом заборгованість ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» з повернення отриманої фінансової допомоги в сумі 193 938 000,00 грн. (сто дев`яносто три мільйони дев`ятсот тридцять вісім тисяч гривень 00 копійок), право вимоги якої набув позивач на підставі Договору про відступлення права вимоги № 25/12/23 від 25.08.2023 року, Заставодавцем не сплачена.

09.05.2023 року Господарським судом Одеської області у справі № 916/2550/22 прийнято рішення, яким частково задоволено позов ТОВ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» до ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» про стягнення 1 128 285 617 грн. 12 коп. боргу; 40 000 000 грн. 00 коп. пені; 40 000 000 грн. 00 коп. штрафу; 75 348 234 грн. 05 коп. інфляційних; 14 800 928 грн. 02 коп. сплати 3% річних та 868 350 грн. 00 коп. судового збору.

30 серпня 2023 року постановою Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційні скарги ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» та ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 року у справі № 916/2550/22 без змін.

12.09.2023 року Господарським судом Одеської області видано судовий наказ №916/2550/22 у справі про стягнення 1 128 285 617 грн. 12 коп. боргу; 40 000 000 грн. 00 коп. пені; 40 000 000 грн. 00 коп. штрафу; 75 348 234 грн. 05 коп. інфляційних; 14 800 928 грн. 02 коп. сплати 3% річних та 868 350 грн. 00 коп. судового збору. 30.04.2024 року Позивачем направлено ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» листвимогу за вих. №3004-1 від 30.04.2024 року про негайне задоволення вимог ТОВ «ЦЕК» за Договором про надання безвідсоткової фінансової допомоги №18-ФД від 05.05.2023 року.

Листом № 2/00/20707 від 10.05.2024 року ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» повідомило про неможливість задоволення вимог ТОВ «ЦЕК», у зв`язку з відкриттям виконавчого провадження № 72791011 та арештом коштів, всього рухомого та нерухомого майна, а також природного газу, що належить ТОВ «ОДЕСАГАЗПОСТАЧАННЯ», згідно зобов`язаннями за договором про надання безвідсоткової фінансової допомоги №18-ФД від 05.05.2023 року.

14.09.2023 року за заявою ТОВ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» про примусове виконання, приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколою Борисовичем (надалі відповідач, приватний виконавець Шуляченко М.Б.), відкрито виконавче провадження № 72791011 про виконання наказу № 916/2550/22 виданого 12.09.2023 року Господарським судом Одеської області про стягнення з ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» (65003, Одеська обл., м. Одеса, вул. Одарія, буд.1; фактична адреса.: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, 23, код - 39525257) на користь ТОВ «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код - 42399676): 1 128 285 617 грн. 12 коп. боргу; 40 000 000 грн. 00 коп. пені; 40 000 000 грн. 00 коп. штрафу; 75 348 234 грн. 05 коп. інфляційних; 14 800 928 грн. 02 коп. сплати 3% річних та 868 350 грн. 00 коп. судового збору, про що постановлено постанову про відкриття виконавчого провадження.

14.09.2023 року приватним виконавцем Шуляченко М.Б. винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 1 429 234 011,11 грн., що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесеня постанови про арешт коштів боржника.

14.09.2023 року приватним виконавцем Шуляченко М.Б. винесено постанову про арешт всього рухомого та нерухомого майна боржника в межах суми стягнення у виконавчому проваджені № 72791011 в межах суми стягнення 1 429 234 011,11 грн.

14.09.2023 року згідно Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (публічні обтяження) відповідачем зареєстроване публічне обтяження за №30821308 з об`єктом обтяження: все рухоме майно в межах суми стягнення 1429234011,11 гривень.

22.09.2023 року приватним виконавцем Шуляченко М.Б. винесено постанову про арешт майна боржника природний газ, що належить ТОВ «ОДЕСАГАЗПОСТАЧАННЯ» транспортується ТОВ «ОПЕРАТОР ГТС УКРАЇНИ» (код ЄДРПОУ 42795490) у межах суми звернення стягнення 1 429 234 011,11 грн.

23.01.2024 року за вхідним номером № 318 до відповідача надійшла заява представника ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» адвоката Федоровой В.В. про зупинення виконавчого провадження на підставі ухвали Господарського суду Одеської області №916/2550/22 від 18.01.2024 року про відстрочку виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» (65003, Одеська область, м. Одеса, вул. Одарія, 1, код 39525257) рішення Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 року по справі №916/2550/22 до 09.05.2024 року.

23.01.2024 року приватним виконавцем керуючись п. 6 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП 72791011 на строк по 09.05.2024 року.

10.05.2024 року приватним виконавцем винесена постанова про поновлення вчинення

виконавчих дій у зв`язку з тим, що 09.05.2024 року закінчилась відстрочка виконання ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» рішення Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 року по справі №916/2550/22, яка була надана боржнику ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.01.2024 року.

10.05.2024 року приватним виконавцем Шуляченко М.Б. винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 1 423 451 732,87 грн. що містяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесеня постанови про арешт коштів боржника.

08.05.2024 року Господарський суд Одеської області отримав заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» (вх. № 2-788/24) про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі № 916/2550/22, якою заявник просить суд:

- зупинити стягнення на підставі судового наказу від 12.09.2023 року, виданого на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 року у справі №916/2550/22 до вирішення питання про зміну способу та порядку виконання судового рішення;

- змінити спосіб та порядок виконання судового рішення Господарського суду Одеської області від 09 травня 2023 року в справі № 916/2550/22.

15 травня 2024 року по справі № 916/2550/22 Господарським судом Одеської області винесена ухвала відповідно до якої у задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ» про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі № 916/2550/22 відмовлено.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Релевантні джерела права та висновки суду

Згідно зі ст.1 Закону України Про виконавче провадження від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ (далі Закон №1404-VІІІ), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ).

Згідно ст.5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

За статтею 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках, підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення па заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувану предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено обов`язки і права виконавців, обов`язковість вимог виконавців. Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки;

6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».

Відповідно до частини. 4, 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено права і обов`язки сторін та інших учасників виконавчого провадження. Сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімані копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Суд звертає увагу на те, що виконавче провадження № 72791011 відкрито

14.09.2023 року, однак, боржником не повідомлено приватного виконавця Шуляченко М.Б. про наявність обтяжень щодо його майнового стану, зокрема щодо Договору застави майнових прав від 25.08.2023 року укладеного між ТОВ «ЦЕК» та ТОВ «ОДЕСАГАЗ-ПОСТАЧАННЯ», що не заперечується позивачем.

Боржник зобов`язаний:

1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;

2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;

3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;

4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;

5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця;

6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Частинами 1, 3, 6 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок звернення стягнення на заставлене майно. Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо:

1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю;

3) наявна письмова згода заставодержателя.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі.

Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.

Як встановлено судом вище, заходи примусового виконання вжиті при примусовому виконанні рішення Господарського суду Одеської області від 09.05.2023 року у справі №916/2550/22. Поряд з тим, наданий договір застави датований 25 серпня 2023 року, тобто після ухвалення судового рішення, за яким відкрито виконавче провадження, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» має безумовне значення для визначення черговості звернення стягнення на заставне майно.

Предметом позову у даній справі є вимога заставодержателя про зняття арешту з майна у зв`язку із переважним правом кредитора, який не є учасником виконавчого провадження, на заставлене майно, на яке приватним виконавцем накладено арешт в інтересах особи, яка не є заставодержателем.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання або в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми

особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Статтею 589 ЦК України, яка в повній мірі кореспондується з положенням ст.19 Закону України «Про заставу», передбачено, що у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання,необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною першою статті 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 20 Закону України "Про заставу" визначено, що заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» до забезпечувальних обтяжень, зокрема, належить застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору.

Аналіз названих статей Законів дає підстави для висновку, що суть застави полягає в тому, що кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Звертаючись до суду позивач просить скасувати заходи примусового виконання вжиті на примусове виконання судового рішення.

Згідно із частиною першою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

В контексті названої статті, суд вказує, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Отже правомірним в даному випадку є звернення саме заставодержателя до суду із позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту, накладеного у виконавчому провадженні, в якому стягувачем є не заставодержатель, а інша особа. Схожі за змістом висновки викладені також у постановах Верховного Суду 10 квітня 2018 року у справі № 910/4772/17, від 07 листопада 2018 року у справі № 921/5/18.

При цьому суд враховує, що у постанові від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 Велика Палата Верховного Суду у пункті 48 зазначила: «Велика Палата Верховного Суду зауважує, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. Такі справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб`єктний склад сторін у них відповідає вимогам, статті 4 Господарського процесуального кодексу України. При цьому орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору».

Відповідно до частин першої, шостої статті 51 Закону України «Про виконавче провадження» для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; наявна письмова згода заставодержателя. Спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.

Згідно з частиною першою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення па майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Отже, накладення арешту па нерухоме майно є першим станом звернення стягнення на майно боржника, за яким слідують вилучення та примусова реалізація майна.

По суті позивач оскаржує заходи примусового виконання в порядку ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження», при цьому адміністративний суд позбавлений повноваження вирішувати спір про встановлення права застави та звільнення майна з-під арешту. За таких обставин поданий позов має вирішуватись в порядку цивільного судочинства, з урахуванням складу учасників господарським судом відповідної територіальної підсудності.

Відповідно до ч. 5 ст. 18 Закону України «Про заставу», якщо предметом застави є рухоме майно, заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та заставодержателями застав, які зареєстровані пізніше. Переважне право заставодержателів одного і того ж майна, що зареєстровані в один і той же день, визначається моментом реєстрації застави. Переважне право у задоволенні вимог із заставленого рухомого майна визначається на підставі моменту реєстрації застави та моменту реєстрації змін щодо предмета застави в частині цих змін.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором, (ст. 20 Закону України «Про заставу»).

Відповідно до вимог ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом, крім випадків, передбачених цією статтею.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» на підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувані, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог.

Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження (ч. 1 ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»).

Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення па предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення па предмет обтяження (ч. 3 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та

реєстрацію обтяжень», обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: відступлення обтяжувану права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги, звернення стягнення на нього здійснюється шляхом відступлення обтяжувачу відповідного права. Обтяжувач зобов`язаний повідомити в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, боржника та інших обтяжувачів відповідного права грошової вимоги про свій намір набути на свою користь таке право. При зверненні стягнення на право грошової вимоги в порядку, передбаченому цією статтею, вимоги статті 28 цього Закону щодо обов`язку боржника передати предмет обтяження у володіння обтяжувачу не застосовуються.

Стаття 37 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначає, що до публічних обтяжень належать, зокрема, звернення стягнення на рухоме майно відповідно до рішення суду, винесеного за позовом, який стосується виконання незабезпечення зобов`язань боржника, та накладення арешту на рухоме майно на підставі рішень уповноважених органів (осіб) у випадках, встановлених законом.

Пріоритет публічного обтяження встановлюється з моменту його реєстрації. Зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над обтяженнями того ж рухомого майна, які були зареєстровані раніше моменту реєстрації публічного обтяження, а також обтяженнями, які мають вищий пріоритет згідно з правилами, встановленими розділом III цього Закону, (ч. 2 ст. 39 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»).

Отже, якщо постанова державного виконавця про арешт коштів винесена після реєстрації застави за договором застави, відповідно до приписів чинного законодавства заставодержатель має вищий пріоритет щодо задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави переважно перед іншими особами.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 29.03.2016 року по справі № 910/22690/15.

Однак в ході проведення виконавчих дій встановлено, що у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна не зареєстрований договір застави датований 25 серпня 2023 року.

Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Так, у рішенні по справі "Іванов проти України" Європейським судом констатовано порушення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції (ефективний доступ до суду), зазначивши, що право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.

Крім того, Європейським Судом констатовано порушення ст. 1 Протоколу №1 (право на майно) відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у даному випадку та в межах виконавчого провадження № 72791011 відсутні ознаки протиправної бездіяльності приватного виконавця щодо зняття арешту із заставленого майна.

У контексті оцінки доводів позивача суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Решта доводів позивача висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача не стягується.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246, 249, 269, 271, 287 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Центральний енергетичний контрагент» до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили, згідно ст.255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст.287 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п.15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України. Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 272 КАС України.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Центральний енергетичний контрагент» (б-р Тараса Шевченка, буд. 33-Б, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 42696157).

Відповідач: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Шуляченко Микола Борисович (вул. Желябова, буд. 4-А, офіс, 307, 308, м. Одеса, 65033, РНОКПП НОМЕР_1 ).

Суддя С.О. Cтефанов

.