Постанова

від 03.09.2024 по справі 620/7537/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/7537/24 Суддя (судді) першої інстанції: Баргаміна Н.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКІМ" на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКІМ" до Прилуцької міської ради Чернігівської області про визнання незаконним та скасування рішення в частині,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2024 року позивач - ТОВ "АГРОКІМ" звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Прилуцької міської ради Чернігівської області, яким просив визнати незаконним та скасувати п. 2 рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області "Про встановлення дорожніх знаків" від 27 березня 2012 року №146 в частині встановлення дорожнього знаку 3.3 "Рух вантажних автомобілів заборонено" із зображенням на даному знакі позначки "12 т" на в`їзді до м. Прилуки зі сторони с. Заїзд Прилуцького району Чернігівської області.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року позовну заяву повернуто на підставі п.п. 1, 9 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху у встановлений судом строк, у випадках, передбачених ч. 2 ст. 123 цього Кодексу.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Апелянт наголосив, що рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області від 27 березня 2012 року №146 не було опубліковано на офіційному сайті ради, про його існування позивачу стало відомо з листа від 27 листопада 2023 року № АК01-06-317.

Додатково зазначив про те, що копію рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області від 27 березня 2012 року №146 отримав 18 квітня 2024 року на адвокатський запит, а тому вважає, що строк звернення до суду не порушено.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Прилуцької міської ради Чернігівської області про визнання незаконним та скасування рішення в частині.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року позовну заяву ТОВ "АГРОКІМ" залишено без руху та встановлено десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків, шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказанням підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску.

Згідно з довідкою про доставку електронного листа від 28 травня 2024 року ухвала про залишення позовної заяви без руху від 27 травня 2024 року доставлена до електронного кабінету ТОВ "АГРОКІМ" 27 травня 2024 року о 23:34 год.

На виконання вимог ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року позивачем через систему "Електронний суд" 04 червня 2024 року подано заяву про усунення недоліків, відповідно до якої останній просить визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити строк.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі п.п. 1 та 9 ч. 4 ст. 169 КАС України у зв`язку з не усуненням позивачем недоліків, в частині обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку про те, що матеріали справи не містять жодних доказів, що позивач з 2012 року не мав можливості звернутися до відповідача з метою отримання інформації щодо підстав встановлення спірного дорожнього знаку. Крім того, позивач мав реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено встановлення відповідного дорожнього знаку на в`їзді до м. Прилуки зі сторони с. Заїзд Прилуцького району Чернігівської області.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч. 1).

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2).

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3).

Згідно з ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч. 1).

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2).

Частиною 4 ст. 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк (п. 1), у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (ч. 9).

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року позовну заяву ТОВ "АГРОКІМ" залишено без руху, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду та не подано заяву про його поновлення.

Копію повного тексту ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року доставлено до кабінету електронного суду позивача 27 травня 2024 року о 23:34 год., тобто з урахуванням приписів ч. 6 ст. 251 КАС України 28 травня 2024 року. Отже, останнім днем для виконання вимог ухвали суду було 07 червня 2024 року.

На виконання вимог ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року позивачем через систему "Електронний суд" 04 червня 2024 року подано заяву про усунення недоліків, яка обґрунтована тим, що позивач про існування оскаржуваного рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області "Про встановлення дорожніх знаків" від 27 березня 2012 року №146 дізнався з листа відповідача від 27 листопада 2023 року, а копію оскаржуваного рішення отримав лише 18 квітня 2024 року у відповідь на адвокатський запит, а тому вважає поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач мав реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено встановлення відповідного дорожнього знаку на в`їзді до м. Прилуки зі сторони с. Заїзд Прилуцького району Чернігівської області. Крім того, позивачем не надано доказів триваючої неможливості звернення до відповідача (з 2012 року) за інформацією щодо підстав встановлення спірного дорожнього знаку.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив про те, що про існування оскаржуваного рішення не був обізнаний, його копію отримав лише 18 квітня 2024 року, а тому звернувся до суду в межа строку встановленого КАС України.

Як встановлено судом апеляційної інстанції ТОВ "АГРОКІМ" (код ЄДРПОУ 32370430) зареєстроване як юридична особа 17 березня 2003 року, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 14 серпня 2013 року №1168 позивач є власником зерносушильного комплексу розташованого за адресою м. Прилуки, вул Кільцева, 46.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що у зв`язку з встановлення дорожнього знаку 3.3 "Рух вантажних автомобілів заборонено" із зображенням на ньому позначки "12 т" на в`їзді до м. Прилуки зі сторони с. Заїзд Прилуцького району Чернігівської області на підставі рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області від 27 березня 2012 року №146, восени 2023 року почастішали випадки зупинки транспортних засобів товариства працівниками поліції, що перешкоджає його господарській діяльності, зокрема транспортуванню зерна до зерносушильного комплексу (елеватора) адресою м. Прилуки, вул Кільцева, 46 .

Колегія суддів звертає увагу, що позивач є власником зерносушильного комплексу з серпня 2013 року, а тому здійснюючи перевезення зерна не міг не бути обізнаним про наявність дорожнього знаку 3.3 "Рух вантажних автомобілів заборонено" із зображенням "12 т" на в`їзді до м. Прилуки зі сторони с. Заїзд Прилуцького району Чернігівської області, водночас вчинення останнім лише в листопаді 2023 року дій щодо з`ясування підстав його встановлення у зв`язку з посиленням контролю працівниками поліції щодо виконання вимог даного дорожнього знаку не може свідчити про поважність причин пропуску строку звернення до суду, оскільки з серпня 2013 року був обізнаний про встановлення зазначеного дорожніх знаків, та мав реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про відповідне рішення, на підставі якого він встановлений, доказів протилежного позивачем не надано

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку зазначеним обставинам щодо поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав вважити їх такими, що свідчать про наявність об`єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, перешкод для реалізації права на звернення до суду в установлений процесуальним законом строк

Зазначений висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 25 січня 2019 року у справі №826/8378/18, від 20 березня 2019 року у справі 826/10451/18, від 05 червня 2019 року у справі №826/17589/18.

У рішенні від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Великої Британії" Європейський суд з прав людини закріпив правило, що п. 1 ст. 6 Конвенції стосується невід`ємного права особи на доступ до суду. Прямим порушенням права на доступ до суду є необхідність отримання спеціальних дозволів на звернення до суду.

Таким чином, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 у практиці Європейського суду з прав людини право на звернення до суду також пов`язується лише з волевиявленням особи. За змістом частини п`ятої статті 6 КАС України особа може відмовитися від реалізації права на звернення до суду, однак не від самого права як такого.

Поряд з іншим, колегія суддів зауважує, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що з моменту отримання листа виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області від 17 листопада 2023 року №02-11/7850 майже шість місяців позивачем не ставилося питання щодо правомірності оскаржуваного рішення, а тому подання позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин такого тривалого зволікання з його оскарженням матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Аналогічний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року року у справі № 826/9774/16.

Разом з тим, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування об`єктивних та поважних причин, які зумовили несвоєчасне звернення до суду, що належним чином відображено в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОКІМ" - залишити без задоволення, а ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

Є.В. Чаку