Ухвала

від 08.10.2024 по справі 620/7537/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №620/7537/24

адміністративне провадження № К/990/37418/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М.В.,

суддів: Губської О.А., Мацедонської В.Е.,

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКІМ» на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі №620/7537/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКІМ» до Прилуцької міської ради Чернігівської області про визнання незаконним та скасування рішення в частині,

У С Т А Н О В И В:

У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОКІМ» звернулося до суду з позовом до Прилуцької міської ради Чернігівської області, у якому просило визнати незаконним та скасувати пункт 2 рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області «Про встановлення дорожніх знаків» від 27 березня 2012 року №146 в частині встановлення дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено» із зображенням на даному знакі позначки « 12 т» на в`їзді до м. Прилуки зі сторони с. Заїзд Прилуцького району Чернігівської області.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року позовну заяву залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказанням підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску.

На виконання ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2024 року позивачем подано заяву про усунення недоліків, в якій просив поновити строк звернення до суду, вказав, що про існування оскаржуваного рішення виконкому Прилуцької міської ради №146 від 27 березня 2012 року позивач фактично дізнався зі змісту листа відповідача, отриманого ТОВ «АГРОКІМ» 27 листопада 2023 року, копію самого рішення виконкому Товариство отримало лише 18 квітня 2024 року у відповідь на поданий адвокатський запит.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року, позовну заяву повернуто на підставі пунктів 1, 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху у встановлений судом строк, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

01 жовтня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКІМ» на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі №620/7537/24. Заявник просить скасувати оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій, передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

Перевіривши зміст ухвалених у цій справі судових рішень, доводи касаційної скарги та додані до неї документи, суд касаційної інстанції виходить з такого.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Частиною другою статті 328 КАС України встановлено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пункті 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частинами першою та другою статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду, передбачений частиною другою статті 122 КАС України, а тому наявні підстави, передбачені пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України для повернення позовної заяви позивачеві.

Зокрема, суди зазначили, що позивач оскаржує пункт 2 рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області «Про встановлення дорожніх знаків» №146 від 27 березня 2012 року, а враховуючи, що заява подана до суду 24 травня 2024 року, вищевказані обставини свідчать про пропуск позивачем встановленого законом строку для звернення до суду.

Суди відхилити посилання позивача на те, що про існування оскаржуваного рішення відповідача дізнався лише 27 листопада 2023 року, оскільки лист відповідача від 17 листопада 2023 року №02-11/7850, в даному випадку, не впливає на переривання установленого процесуального строку та не спростовує обізнаність позивача про встановлення дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено» із зображенням на даному знаку позначки « 12 т» на в`їзді до м. Прилуки зі сторони с. Заїзд Прилуцького району Чернігівської області.

Крім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що з моменту отримання листа виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області від 17 листопада 2023 року №02-11/7850 майже шість місяців позивачем не ставилося питання щодо правомірності оскаржуваного рішення, а тому подання позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин такого тривалого зволікання з його оскарженням матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.

Суди попередніх інстанцій також зазначили, що позивач мав реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено встановлення відповідного дорожнього знаку на в`їзді до м. Прилуки зі сторони с. Заїзд Прилуцького району Чернігівської області.

Разом з тим, позивачем не надано доказів триваючої неможливості звернення до відповідача (з 2012 року) за інформацією щодо підстав встановлення спірного дорожнього знаку.

Таким чином, позивачем, до поданої на виконання вимог ухвали суду від 27 травня 2024 року заяви не надано жодного доказу поважності причин пропуску строку звернення до суду.

У зв`язку з цим, суди визнали причини пропуску строку звернення до суду неповажними та вказали про відсутність доказів поважності причин такого пропуску строку звернення до суду.

Верховний Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для повернення позовної заяви позивачу у зв`язку з пропуском строку звернення до суду щодо оскарження пункту 2 рішення виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області «Про встановлення дорожніх знаків» від 27 березня 2012 року №146 в частині встановлення дорожнього знаку 3.3 «Рух вантажних автомобілів заборонено» із зображенням на даному знакі позначки « 12 т» на в`їзді до м. Прилуки зі сторони с. Заїзд Прилуцького району Чернігівської області.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України сторони, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особи, зацікавлені у її поданні, повинні вчиняти всі можливі та залежні від них дії, використовувати всі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Слід зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

За вказаних обставин, Верховний Суд констатує, що суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, повертаючи позовну заяву, вірно застосував положення частини другої статті 123 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За вказаних обставин, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтею 333 КАС України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКІМ» на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі №620/7537/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКІМ» до Прилуцької міської ради Чернігівської області про визнання незаконним та скасування рішення в частині.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді М.В. Білак

О.А. Губська

В.Е. Мацедонська