Постанова

від 03.09.2024 по справі 460/25280/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2024 рокуЛьвівСправа №460/25280/23 пров. № А/857/12775/24Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Хомин Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТРА» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року у справі №460/25280/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТРА» до Рівненської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

суддя в 1-й інстанції Гудима Н.С.,

час ухвалення рішення 10.04.2024,

місце ухвалення рішення м. Рівне,

дата складання повного тексту рішення 29.04.2024,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма «АСТРА» (далі позивач, ТОВ «АСТРА») звернулося до суду з позовом до Рівненської митниці (далі апелянт, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA204020/2023/000063/2 від 05.05.2023.

Позовна заява обґрунтована тим, що в травні 2023 року позивачем подано до митного органу декларацію з метою оформлення товарів разом з документами, які підтверджують митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору). Зазначено, що жодних розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не було, а тому вимога митного органу про надання додаткових документів є необґрунтованою та безпідставною.

Вважає, що рішення про коригування митної вартості, відповідно до яких скориговано митну вартість товарів за резервним методом визначення митної вартості, є протиправним та підлягає скасуванню. За таких обставин, просив задовольнити позов повністю.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 у справі №460/25280/23 позов задоволено повністю; визнано протиправним та скасовано рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204020/2023/000063/2 від 05.05.2023; стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільної фірми «АСТРА2 за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці судовий збір у розмірі 21472 грн; стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільної фірми «АСТРА» за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн.00 коп.

Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначив, що за митною декларацією (далі МД) від 17.04.2023 №UA204020/2023/017790 заявлено декларантом ТОВ БФ «АСТРА» до митного оформлення товар «Прокат плоский з нелегованої (вуглецевої) сталі з полімерним покриттям в рулонах: ширина 1000мм, товщина 0.16мм; ширина 1250мм, товщина 0.25мм,0.30мм; 0.35мм,0.39мм, 0.43мм (лицева сторона покрита поліестром, зворотня - епоксид) холоднокатаний, негофрований. Марка сталі DX51D, маса покриття 60г/м2: 0,16мм*1000мм: RAL5002(3,589т), RAL8017(31,703т); 0,25мм*1250мм: RAL9006(31,598т); 0,30мм*1250мм: RAL9006(10,831т); 0,35мм*1250мм: RAL9006(67,484т); Матова фарба RAL6005(40,757т), RAL7016(46,967т),RAL8019(31,251т); 0,39мм*1250мм:RAL9006(77,249т); Матова фарба RAL6005(38,534т), RAL7016(73,258т), RAL8017(7,579т), RAL8019(35,712т); -0,43мм*1250мм: RAL9006(51,282т); Матова фарба RAL6005(40,908т), RAL7016(32,886т), RAL8017(47,885т), RAL8019(44,877т). Всього 186 рулонів» за рівнем митної вартості товар №1-0,899399 USD/кг, ввезений ТОВ БФ «АСТРА». Товари заявлено на комерційних умовах поставки FOB CN Циндао.

Митна вартість товару визначена декларантом за основним методом у сумі 23494812,88грн.

При проведенні відповідно до положень ст. 54 Митного кодексу України (далі МК України) контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за МД, встановлено, що подані до митного оформлення документи містять неточності:

- в гр.44 митної декларації зовнішньоекономічний контракт від 29.11.2019 №SDCI20191129, укладений з Shandong Castle International Trade CO., LTD, зазначений під кодом документа « 4104» та позиціонується декларантом як зовнішньоекономічний договір, який укладений з виробником товару.

Разом з цим, декларантом в графі 31 МД заявлено відомості про виробника товару, як Shandong Lantian New Material Technology CO., LTD;

- згідно п. 3 зовнішньоекономічного контракту від 29.11.2019 №SDCI20191129, для кожної окремої Специфікації виробництво замовленого товару, його митне оформлення у країні походження та доставка до порту відправлення будуть завершуватись продавцем протягом 30 календарних днів від дати відповідної Специфікації.

Проте Специфікацію №151 до зовнішньоекономічного контракту від 29.11.2019 №SDCI20191129 датовано 10.01.2023, а митне оформлення Товару у країні походження здійснено лише 01.03.2023;

- у прайс-листі б/н від 10.01.2023 не вказано термін його дії.

Вищевказане свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товарів, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.

З метою підтвердження інформації щодо заявленої митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, митницею направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи.

05.05.2023 надані додатково декларантом документи прийняті до уваги, однак слід зауважити 1. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/839/23 не стосується задекларованої партії товару. 2. Зазначений в листі SDCI20191129-002 від 27.01.2022 відправник «Shandong Castle International Trade CO.LTD» відсутній на сайті виробника, вказаному в згаданому листі.

Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання товару та включення до митної вартості усіх належних складових з огляду на спосіб транспортування товару.

Також декларантом надіслано лист з ініціюванням прийняття рішення без врахування термінів, передбачених статтею 53 МК України.

Рівненська митниця володіла ціновою інформацією щодо митної вартості аналогічного товару (за країною виробництва, виробником), митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 22.11.2022 №UA403020/2022/025049 - 1,3 USD/кг.

У зв`язку з встановленими неточностями та ненаданням усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 4 ст. 53 МК України та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МК України, та за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 05.05.2023 №UA204020/2023/000063/2.

Митну вартість оцінюваних товарів визначено на основі інформації про вартість подібних товарів з розрахунку: Товар №1 Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 928655USD, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 33959613,233грн (1,3USD/кг * 714350кг* 36,5686грн/USD).

Для визначення митної вартості оцінюваних товарів використано найменшу вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці із врахуванням обсягів товарів, згідно рівнів митної вартості ЄАІС Держмитслужби.

Випуск товару у вільний обіг здійснено за МД від 08.05.2023 №UA204020/2023/017931. Сума додатково нарахованих митних платежів становить 2 092 935, 73 грн. (за курсом НБУ на день випуску товару у вільний обіг).

Зокрема, в підтвердження правомірності дій Рівненської митниці щодо винесення оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів зазначено, що Верховний Суд в постанові від 08.09.2020 у справі №817/1869/16, адміністративне провадження №К/9901/19054/18 прийшов до висновку, що аналіз норм МК України дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обгрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

При цьому, обов`язок доведення митної вартості товару лежить на імпортерові, а митний орган може витребовувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Апелянт просив скасувати рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Багато профільна фірма «АСТРА» до Рівненської митниці відмовити повністю.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав повністю, просив її задовольнити.

Позивач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавав.

Відповідно до правил ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За таких обставин, з врахуванням думки представника апелянта, апеляційний розгляд продовжено за відсутності уповноваженого представника позивача.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла переконання, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції виходив з того, що декларантом надані митному органу усі належні документи, які підтверджували числові значення складових митної вартості товару, а контролюючий орган не обґрунтував наявності у поданих документах розбіжностей, неточностей чи неповноти відомостей, що зазначені у них.

Крім того, зважаючи на те, що дана справа належить до категорії справ незначної складності, її розгляд здійснювався без участі представника позивача на підставі його заяви, позовна заява залишалася без руху у зв`язку з несплатою судового збору, а також беручи до уваги значну кількість сталої судової практики у спірних правовідносинах та фактичний обсяг виконаної роботи, на переконання суду, розумно обґрунтованими є заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, у розмірі 2000 грн., а їх стягнення з відповідача у такому розмірі не становитиме надмірний тягар для державної установи.

Розглядаючи спір апеляційний суд виходить із наступного.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 29.11.2019 між ТОВ БФ «Астра» (Україна), як Покупцем, та Shandong Castle International Trade Co.,LTD (Китай), як Продавцем, укладено Контракт №SDC120191129, з Додатковими угодами №1 від 17.06.2021, № 2 від 25.01.2022 та №6 від 08.03.2023, згідно з пунктом 1 якого Продавець зобов`язався продати, а Покупець зобов`язався придбати товар із характеристиками, у кількості, за ціною та на суму згідно Специфікації, які є невід`ємною частиною цього Контракту. Кожна Специфікація відповідає окремій замовленій партії товару. Пунктом 2 Контракту №SDC120191129 від 29.11.2019 передбачено, що ціни встановлюються в доларах США індивідуально для кожної замовленої партії Товару та їх слід розуміти як FOB-Циндао, Китай (Інкотермс-2010). Ціна включає вартість виробництва, пакування, маркування, вантажних робіт у країні Продавця, доставки до порту відправлення, а також всі податки і збори у країні Продавця.

З метою митного оформлення придбаного товару (сталь (прокат зі сталі) оцинкована з полімерним покриттям в рулонах) за вказаними вище контрактом декларантом позивача подано до митного оформлення митну декларацію МД №23UA204020017790U5 від 05.05.2023.

Разом з митною декларацією декларантом митному органу також подано такі документи: Сертифікат якості №151С-Р від 24.02.2023; Пакувальний лист Б/Н від 24.02.2023; Рахунок-фактура (iнвойс) №151С від 24.02.2023; Коносамент № 225314727 від 03.03.2023; Домашній коносамент SZX230268799 від 03.03.2023, Накладна ЦІМ/УМВС №20776 від 30.04.2023, Заявка №24 від 17.02.2023; Заявка №56 від 07.04.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №927 від 13.03.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №961 від 01.05.2023; Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №323 від 03.04.2023; підтвердження вартості перевезення № 0180 від 03.05.2023; підтвердження вартості перевезення №300/3 від 31.03.2023; Прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 10.01.2023; Страховий поліс №015811Гг2пп/10 від 01.03.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1 від 17.06.2021; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 2 від 25.01.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 6 від 09.03.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 151 від 10.01.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № SDCI20191129 від 29.11.2019; Договір (контракт) про перевезення №00112/17 від 28.12.2017; Договір (контракт) про перевезення №24032021 від 24.03.2021; Cертифікат № 233700В0/003163 від 09.03.2023; Листи №2019112900151C від 10.01.2023 та № SDCI20191129 від 29.11.2019; Копія митної декларації країни відправлення № 425920230000000702 від 01.03.2023.

Вартість товару заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості товарів за ціною контракту 590623,78 дол США.

Рівненською митницею прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів від 05.05.2023 №UA204020/2023/000063/2, яким здійснено коригування митної вартості товарів згідно з вищевказаною митною декларацією за резервним методом визначення митної вартості товарів.

Згідно з описом підстав для коригування митної вартості:

І. Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки:

1) декларантом не подано додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.

2) подані до митного оформлення документи містять неточності:

В графі 44 митної декларації зовнішньоекономічний контракт від 29.11.2019 №SDCI20191129, укладений з Shandong Castle International Trade Co.,LTD, зазначений під кодом документа « 4104» та позиціонується декларантом як зовнішньоекономічний договір, який укладений з виробником товару. Разом з тим, декларантом в графі 31 МД заявлено відомості про виробника товару як Shandong Lantian New Material Technology Co.,LTD.

Згідно з п.3 зовнішньоекономічного контракту від 29.11.2019 №SDCI20191129 для кожної окремої специфікації виробництво замовленого товару, його митне оформлення у країні походження та доставка до порту відправлення будуть завершуватися продавцем протягом 30 календарних днів від дати відповідної специфікації. Проте Специфікацію №151 до зовнішньоекономічного контракту від 29.11.2019 №SDCI20191129 датовано 10.01.2023, а митне оформлення товару у країні походження здійснено лише 01.03.2023.

В прайс-листі б/н від 10.01.2023 не вказано термін його дії.

Зазначено, що додані додатково декларантом документи прийняті до уваги, однак зауважено, що: 1) рішення Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/839/23 не стосується задекларованої партії товару; 2) зазначений у листі №SDCI20191129-002 від 27.01.2022 відправник «Shandong Castle International Trade Co.,LTD» відсутній на сайті виробника, вказаному в згаданому листі.

Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання товару та включення до митної вартості усіх належних складових з огляду на спосіб транспортування товару.

ІІ. Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких здійснено за митною декларацією від 22.11.2022 №UA403020/2022/025049 - 1.3 USD/кг з врахуванням фактично понесених транспортних витрат.

ІІІ. Заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком:

1) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

2) виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки;

3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

4) банківські платіжні документи що стосуються оцінюваного товару.

У відповідності до ч.6 ст.53 Митного кодексу України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

V. За результатом проведеної відповідно до положень ч.4 ст.57 Митного кодексу України процедури консультації з декларантом митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості згідно з положеннями ст.64 Митного кодексу України.

Митну вартість визначено на підставі цінової інформації щодо митної вартості аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 22.11.2022 №UA403020/2022/025049 - 1,3 USD/кг.

Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 928655 USD, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 33959613,233 грн (1,3 USD/кг х 714350 кг х 36,5686 грн/USD).

Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає таке.

Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина 1 ст. 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ч. 6 ст. 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1 та 2 ст. 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно зі ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 23.10.2020 справа №820/3231/16, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Як зауважив Верховний Суд у постанові від 21.05.2021 у справі №820/307/17, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності. Наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Колегією суддів встановлено, що декларантом до МД надані такі документи: Сертифікат якості №151С-Р від 24.02.2023; Пакувальний лист Б/Н від 24.02.2023; Рахунок-фактура (iнвойс) № 151С від 24.02.2023; Коносамент №225314727 від 03.03.2023; Домашній коносамент SZX230268799 від 03.03.2023; Накладна ЦІМ №20776 від 30.04.2023; Заявка №24 від 17.02.2023; Заявка №56 від 07.04.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №927 від 13.03.2023; Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №961 від 01.05.2023; Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг №323 від 03.04.2023; підтвердження вартості перевезення №0180 від 03.05.2023; підтвердження вартості перевезення №300/3 від 31.03.2023; Прейскурант (прайс лист) виробника товару від 10.01.2023; Страховий поліс №015811Гг2пп/15 від 01.03.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 17.06.2021; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2 від 25.01.2022; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №6 від 09.03.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №151 від 10.01.2023; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №SDCI20191129 від 29.11.2019; Договір (контракт) про перевезення № 00112/17 від 28.12.2017; Договір (контракт) про перевезення № 24032021 від 24.03.2021; Cертифікат №233700В0/003163 від 09.03.2023; Лист №2019112900151C від 10.01.2023; Лист №SDCI20191129 від 29.11.2019 повідомлення митниці; Копія митної декларації країни відправлення № 425920230000000702 від 01.03.2023.

Згідно з Рішенням Рівненської митниці про коригування митної вартості від 05.05.2023 вказано, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за рівнем, визначеним декларантом, оскільки ним не подано додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МК України та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МК України, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митниця має право впевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митої вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 року.

Встановлено, що подані до митного оформлення документи містять неточності:

- в гр.44 митної декларації зовнішньоекономічний контракт від 29.11.2019 №SDCI20191129, укладений з Shandong Castle International Trade CO., LTD, зазначений під кодом документа « 4104» та позиціонується декларантом як зовнішньоекономічний договір, який укладений з виробником товару.

Разом з цим, декларантом в графі 31 МД заявлено відомості про виробника товару, як Shandong Lantian New Material Technology CO., LTD;

- згідно п.3 зовнішньоекономічного контракту від 29.11.2019 №SDCI20191129, для кожної окремої Специфікації виробництво замовленого Товару, його митне оформлення у країні походження та доставка до порту відправлення будуть завершуватись Продавцем протягом 30 календарних днів від дати відповідної Специфікації. Проте Специфікацію №151 до зовнішньоекономічного контракту від 29.11.2019 №SDCI20191129 датовано 10.01.2023, а митне оформлення Товару у країні походження здійснено лише 01.03.2023;

- у прайс-листі б/н від 10.01.2023 не вказано термін його дії.

Подані додатково декларантом документи прийняті до уваги, однак слід зауважити, що:

1. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду 500/839/23 не стосується задекларованої партії товару.

2. Зазначений в листі SDCI20191129-002 від 27.01.2022 відправник «Shandong Castle International Trade CO.LTD» відсутній на сайті виробника, вказаному в згаданому листі.

Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно умов придбання товару та включення до митної вартості усіх належних складових з огляду на спосіб транспортування товару.

Рівненська митниця володіє ціновою інформацією щодо митної вартості аналогічного товару (за країною виробництва, виробником), митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 22.11.2022 №UA403020/2022/025049 - 1,3 USD/кг з врахуванням фактично понесених транспортних витрат заявлена декларантом митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком: висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; виписки з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товару на заявлених комерційних умовах поставки; каталоги, специфікації, пейскуранти (прайс-листи) виробника товару; банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

За результатом проведеної відповідно до положень ч. 4 ст. 57 МК України процедури консультації з декларантом, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК. Митну вартість товару визначено на підставі цінової інформації щодо митної вартості аналогічного товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією від 22.11.2022 №UA403020/2022/025049 - 1,3 USD/кг. Числове значення митної вартості товару у валюті рахунку становить 928655 USD, що з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 33959613,233 грн (1,3 USD/кг * 714350 кг * 36,5686 UAH/ USD).

У спірному випадку колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що що Shandong Castle International Trade CO., LTD та Shandong Lantian New Material Technology CO., LTD входять до групи Shandong Lantian Group. Вказані компанії мають різні особливості ліцензування і оподаткування згідно з умовами китайського законодавства, що зумовило їх відповідне відображення у графах митної декларації. Водночас, купівля товару у дочірніх структурах або структурних підрозділах базового товариства експортера не суперечить приписам ані українського, ані міжнародного законодавства та не впливає на рівень митної вартості, обумовленого у контракті від 29.11.2019 та специфікаціях до нього.

Позивачем надано до митного оформлення та долучено до матеріалів справи лист експортера щодо його юридичної структури, а купівля товару у дочірніх структурах або структурних підрозділах базового товариства експортера не суперечить приписам ані українського, ані міжнародного законодавства та не впливає на рівень митної вартості, обумовлений у Контракті та специфікаціях до нього.

Також, стосовно другої невідповідності, колегія суддів зауважує, що виробництво та доставка товару експортером до порту відправлення не залежала від позивача. З позиції колегії суддів, обставини які перебувають поза межами впливу імпортера, не можуть ставитись йому у провину. Відповідачем не обґрунтовано, яким чином на його думку виробництво або відвантаження товару зі зміщенням майже у два календарні місяці може вплинути на контрактну вартість товару, погоджену сторонами.

Щодо недоліку прайс-листа, то відповідачем не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листа ставить під сумнів достовірність визначеної митної вартості товару, за умови, що відображена у прайс-листі інформації щодо вартості одиниці товару в повній мірі відповідає вартості, що визначена у Інвойсі. Питання «актуальності» прайс-листа не може ставитися митним органом.

При цьому, прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми чи термінів видачі прайс-листів, тому митниця не може посилатись на неповноту, обмеженість чи актуальність його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

Обов`язкове подання прайс-листа ч. 2 ст. 53 МК не передбачено.

Дослідивши документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що такі містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, які у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом, а відповідачем в рішенні про коригування митної вартості не обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності і неточності впливають на митну вартість товару чи її складових.

Особливу увагу слід звернути на те, що неподання декларантом додаткових документів, зокрема, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, за умов подання всіх інших документів, які містять числові значення митної вартості товару, не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Конкретизація переліку документів, які повинен надати платника податків пов`язується із вимогами до суб`єкта владних повноважень під час прийняття рішень (вчинення дій) діяти обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення (п.2 ч.2 ст.2 КАС України), а також забезпечити право особи на участь в процесі прийнятті рішення (п.9 ч.2 ст.2 КАС України).

На переконання колегії суддів, митний орган у надісланій вимозі не визначався з тим переліком документів, який є необхідний, не встановив тих документів, які подані декларантом, не дослідив їх зміст.

Доводи митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів суд оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом (позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 09.11.2022 у справі № 815/2162/17).

Слід наголосити, що розбіжності в документах «повинні мати вплив» на визначення числового значення митної вартості товару.

З огляду на це, окремі неточності, які не мають впливу на визначення числового значення митної вартості товару і дають змогу ідентифікувати вартісні показники зовнішньоекономічної операції, не можуть ставити під сумнів добросовісність декларанта під час визначення митної вартості товару.

Відповідач не аргументував яким чином додатково витребовувані документи можуть вплинути на митну вартість імпортованого товару.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відповідача були відсутні фактичні підстави для коригування заявленої декларантом митної вартості. Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

При цьому, сам лише факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 29.05.2012 у справі №21-91а12 та від 31.03.2015 у справі №21-127а15.

Виходячи з наведеного у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що надані позивачем документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод їх визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до ст. 64 МК України.

Суд наголошує, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Ураховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04.09.2018 у справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 у справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15, наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.

Також, відповідно до п. 2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 21.01.2020 у справі №813/5405/15, від 31.01.2020 у справі № 804/7761/16.

Надаючи правову оцінку рішенням про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, слід врахувати, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Відтак, враховуючи вищевикладене, відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесених рішень про коригування митної вартості.

В адміністративному судочинстві добросовісність (несвавільність, розумність, справедливість) рішення суб`єкта владних повноважень означає, що при його прийнятті повинен бути застосований певний стандарт поведінки посадових осіб такого суб`єкта, що характеризується законністю, транспарентністю та повагою до прав та інтересів суб`єктів приватного права (позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 500/26/22).

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши правомірність прийнятого відповідачем рішення згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, колегія суддів дійшла висновку, що таке вказаним вище критеріям не відповідає, тому рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів від 05.05.2023 №UA204020/2023/000063/2 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо понесених витрат позивача на правничу допомогу, колегія суддів зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статей 1, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 ст. 134 КАС України передбачено, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На обґрунтування вказаних витрат позивач додав до матеріалів позову копії договору-доручення про надання правової допомоги від 06.05.2019, видаткового касового ордеру від 31.10.2023 на суму 10000 грн, акту приймання-передачі наданих послуг від 31.10.2023 та додатку до договору №22 від 05.05.2023.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що дана справа належить до категорії справ незначної складності, її розгляд здійснювався без участі представника позивача на підставі його заяви, позовна заява залишалася без руху у зв`язку з несплатою судового збору, а також беручи до уваги значну кількість сталої судової практики у спірних правовідносинах та фактичний обсяг виконаної роботи, на переконання суду, розумно обґрунтованими є заявлені витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, у розмірі 2000 грн., а їх стягнення з відповідача у такому розмірі не становитиме надмірний тягар для державної установи.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст.139 КАС України розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Рівненської митниці залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року у справі №460/25280/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 03.09.24