Постанова

від 03.09.2024 по справі 300/7843/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/7843/23 пров. № А/857/13870/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючої судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.,

за участі секретаря судового засідання Демчик Л.Р.,

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року у справі № 300/7843/23 за адміністративним позовом Державного підприємства «Калуська Теплоелектроцентраль-Нова» доГоловного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.2023 за № 0073140406,

суддя в 1-й інстанції Панікар І.В.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м.Івано-Франківськ

дата складання повного тексту рішення 13 травня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Калуська Теплоелектроцентраль-Нова» (далі також ДП «Калуська ТЕЦ-Нова», позивач), звернулося до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі також ГУ ДПС в Івано-Франківській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.2023 за № 0073140406.

В обґрунтування вимог зазначає, що відповідно до акта перевірки № 7048/09-19-04-06/40885849 від 19.06.2023 посадовими особами відповідача констатовано факт щодо несвоєчасності сплати позивачем узгоджених сум податкового зобов`язання з екологічного податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарами джерелами забруднення. В подальшому, Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області, стосовно позивача винесено податкове повідомлення-рішення за № 0073050406 від 14.07.2023 про нарахування штрафу у розмірі 50% за грошовими зобов`язаннями з екологічного податку на підставі висновків, викладених в акті № 7048/09-19-04-06/40885849 від 19.06.2023. Зазначені висновки, на думку позивача є хибними, оскільки правові підстави для нарахування таких санкцій на підставі п. 124.3 ст. 124 ПК України відсутні, внаслідок відсутності самого умислу у платника податку на несвоєчасну сплату податкових зобов`язань. З урахуванням викладеного, позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.07.2023 за № 0073140406.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області від 14.07.2023 №0073140406.

Не погодившись із ухваленим рішення, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу. Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що камеральною перевіркою встановлено, що позивачем не своєчасно сплачено до відповідного рівня бюджету грошові зобов`язання по екологічному податку, в тому числі за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення, які ним задекларовані у Розрахунку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, який є додатком до податкової декларації по екологічному податку за 1-3 квартали 2022 року. Зокрема, перевіркою встановлено несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання за I квартал 2022 року в сумах 1300000,00 грн. (сплачено 21.03.2023, граничний термін сплати - 21.05.2022) та 2781361,32 грн. (сплачено 10.04.2023, граничний термін 21.05.2022); за II квартал 2022 року в сумі 380842,83 грн (сплачено 10.04.2023, граничний термін сплати 20.08.2022). Відповідно до проведеного Розрахунку штрафних (фінансових) санкцій за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання відповідно до статті 124 Податкового кодексу України по всіх випадках несвоєчасної сплати підприємством грошового зобов`язання кількість днів затримки перевищує 90 днів. Вказує, що платник податків мав можливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок, однак не вжив достатніх заходів для цього через те, що він діяв недобросовісно та без належної обачності. Зазначив також про те, що подана платником заява щодо неможливості виконання ним обов`язку щодо своєчасної сплати податку (збору) від 19.09.2022 розглянута, водночас прийнято рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку від 25.11.2022.

Крім того, апелянт також вважає, що протиправність позивача доведено матеріалами справи, актом перевірки та рішенням Західного міжрегіонального управління по роботі з великими платниками податків щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку.

Враховуючи наведені обґрунтування в апеляційній скарзі, апелянт просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що необхідною умовою притягнення платника податків до фінансової відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого пунктом 124.2 статті 124 ПК України, є наявність умисних дій та вини такого платника податків, що зумовлює обов`язок контролюючого органу під час перевірки встановити доведеність обставин, які б свідчили про цілеспрямоване створення платником податків умов, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПК України.

Зазначає, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру.

Вказує, що позивач вживав всі достатні, необхідні та залежні від нього заходи з метою дотримання правил та норм, визначених у положеннях чинного законодавства, діяв добросовісно, затримуючи сплати узгоджених податкових зобов`язань, вчиняв всі необхідні активні дії, зокрема, щодо повідомлення відповідача про неможливість сплати податкових зобов`язань через відсутність коштів на рахунках чи неможливістю їх використання та щодо відшукування необхідних коштів.

Зазначає, що сам по собі факт несвоєчасної сплати грошового зобов`язання не свідчить про умисне недотримання позивачем правил та норм ПК України та невжиття відповідних заходів в цій частині.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року без змін.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.

Частиною 4 ст.229 КАС України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до вимог частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ДП «Калуська Теплоелектроцентраль-Нова» перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області, як платник податків.

Головним управління ДПС в Івано-Франківській області проведена камеральна перевірка ДП «Калуська Теплоелектроцентраль-Нова» з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання за результатами якої складено Акт про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів № 7048/09-19-04-06/40885849 від 19.06.2023 (а.с.9-10).

Згідно висновків акта перевірки, посадовими особами відповідача констатовано несвоєчасну сплату ДП «Калуська Теплоелектроцентраль-Нова» узгодженої суми грошових зобов`язань за платежем: екологічний податок за 1,2,3 квартали 2022 року по термінам нарахування , відповідно 21.05.2022, 20.08.2022 та 22.11.2022, що є порушенням вимог пункту 57.1 статті 57, підпункту 250.2.1 пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України. Зазначено, що дії позивача призвели до порушення правил сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, вважається вчиненим умисно, а отже, відповідальність платника за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов`язання передбачена п.124.3 ст. 124 ПК України.

18.07.2023 Державного підприємства «Калуська Теплоелектроцентраль-Нова» подало до ГУ ДФС в Івано-Франківській області заперечення на акт перевірки № 7048/09-19-04-06/40885849 від 19.06.2023 (а.с.11).

Листом від 01.08.2023 за № 11812/6/09-19-04-06-06 ГУ ДФС в Івано-Франківській області повідомило про залишення без розгляду заперечення на акт перевірки № 7048/09-19-04-06/40885849 від 19.06.2023 (а.с.41-42).

В подальшому, ДП «Калуська Теплоелектроцентраль-Нова» звернулося з заявою-проханням від 19.09.2022 за № 1032/576 до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо розгляду та підтвердження факту неможливості виконання останнім податкових обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Заяву аргументовано тим, що предметом основної діяльності ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» є виробництво теплової та електричної енергії, а також постачання її споживачам. Вказано на те, що у зв`язку з російською агресією та, як наслідок, руйнуванням інфраструктури країни, значно знизилося споживання електричної енергії в ОЕС України, що призвело до значного профіциту при продажі електроенергії на всіх сегментах ринку, фактично відпуск електричної енергії не ефективний у зв`язку з перевищенням на відповідних ринках обсягів пропозиції електричної енергії (генерації) у кілька разів над обсягами попиту (споживання) на неї та, як наслідок, унеможливлено її реалізацію теплоелектроцентраллю, виходячи з показників собівартості її вироблення за умов наявного дефіциту достатніх обсягів основного джерела її виробництва - вугілля, тобто, при продажі електричної енергії закривається 5% від планового обсягу продажу. Також у даній заяві зазначено про те, що відпуск теплової енергії для комунальних потреб міста Калуша припинено у зв`язку з завершенням опалювального періоду 2021-2022 років, основний споживач промислової теплової TOB «КАРПАТНАФТОХІМ» призупинив свою діяльність на невизначений період через військове вторгнення. Наявність вищенаведених об`єктивних причин призвело до зупинки генеруючого обладнання ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» (а.с.12-13).

Рішенням від 25.11.2022 за № 3015/6/33-00-04-01-01 Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків прийняло рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податного обов`язку. Підстави: наявність у платника податків обігових коштів, відповідно до наданих банківських виписок, ненадання підтверджуючих документів, які б свідчили про наявність підстав неможливості виконання підприємством податкових зобов`язань, спричинених військовою агресією російської федерації та передбачених Розділом II Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 (а.с.39-40).

Так, з урахуванням встановлених в акті обставин Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0073050406 від 14.07.2023 форми «Ш» про зобов`язання сплатити штраф у розмірі 50% за грошовими зобов`язаннями (а.с.7).

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку (а.с.15-17).

Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 03.10.2023 № 29439/6/99-00-06-03-02-06 залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Івано-Франківській області № 0073050406 від 14.07.2023, а скаргу без задоволення (а.с.18-19).

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що необхідною умовою притягнення платника податків до фінансової відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого пунктом 124.2 статті 124 ПК України, є наявність умисних дій та вини такого платника податків, що зумовлює обов`язок контролюючого органу під час перевірки встановити доведеність обставин, які б свідчили про цілеспрямоване створення платником податків умов, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПК України.

Суд першої інстанції зазначив, що відсутність в Акті камеральної перевірки та в додаткових пояснення, обставин, які характеризують таку ознаку виявленого діяння як умисність, на переконання суду, вказують на необґрунтованість прийняття в подальшому податкового повідомлення-рішення на підставі пункту 124.3 статті 124 ПК України.

Суд вважає неможливим встановлення в межах камеральної перевірки обставини, що свідчать про винність та умисність діянь платника податків, оскільки згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 статті 75 ПК України камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, та даних відповідних електронних систем, які об`єктивно не можуть підтвердити чи спростувати розумність, добросовісність і належну обачність платника податків, що є необхідним для встановлення його вини.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що накладення на позивача штрафної санкції у розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання відбулося з порушенням вимог податкового законодавства.

Враховуючи зазначені висновки суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Предметом розгляду даної справи є встановлення правомірності винесених податковим органом податкового повідомлення-рішення відносно позивача щодо нарахування штрафу у розмірі 50% за затримку сплати грошового зобов`язання.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України).

Згідно зі ст. 1 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно з п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 9.1.5 пункту 9.1 статті 9 ПК України, екологічний податок відноситься до загальнодержавних податків.

Згідно пп.14.1.57 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, екологічний податок - загальнодержавний обов`язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об`єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

Відповідно до пункту 240.1 статті 240 ПК України, платниками податку є суб`єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: 240.1.1. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; 240.1.2. скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти; 240.1.3. розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об`єктах) суб`єктів господарювання); 240.1.4. утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); 240.1.5. тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Об`єктом та базою оподаткування з екологічного податку є: обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об`єкти; обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об`єктах) суб`єктів господарювання; обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб`єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк; обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій). База оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг таких викидів у розмірі 500 тонн за рік (стаття 242 ПК України).

Згідно із пунктом 249.3 статті 249 Податкового кодексу України, екологічний податок справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюються платниками - податки самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів та ставок податку. Тобто, на підставі фактичних обсягів викидів забруднюючих речовин протягом звітного кварталу.

З матеріалів справи судом встановлено та позивачем не заперечувалося, що затримка сплати екологічного податку, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 14.07.2023 за № 0073140406 нараховані за несвоєчасну оплату, відбулась у зв`язку з відсутністю у товариства фінансової можливості здійснити таку оплату вчасно про що податковий орган був обізнаний, що підтверджується наданими запереченнями до акту перевірки.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З матеріалів справи судом встановлено, що Головним управління ДПС в Івано-Франківській області проведена камеральна перевірка ДП «Калуська Теплоелектроцентраль-Нова» з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання за результатами якої складено Акт про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів № 7048/09-19-04-06/40885849 від 19.06.2023.

Згідно висновків акта перевірки, посадовими особами відповідача констатовано несвоєчасну сплату ДП «Калуська Теплоелектроцентраль-Нова» узгодженої суми грошових зобов`язань за платежем: екологічний податок за 1,2,3 квартали 2022 року по термінам нарахування , відповідно 21.05.2022, 20.08.2022 та 22.11.2022, що є порушенням вимог пункту 57.1 статті 57, підпункту 250.2.1 пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України.

З урахуванням встановлених в акті обставин Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0073050406 від 14.07.2023 форми «Ш» про зобов`язання сплатити штраф у розмірі 50% за грошовими зобов`язаннями.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу ПК України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.75.1 ст. 75 ПК Україниконтролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК Україникамеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Відповідно до п. 76.1 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п.75.1 ст. 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю та формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника, а тому перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

За змістом акту перевірки, контролюючим органом встановлено порушення підприємством позивача вимог пункту 57.1 статті 57, підпункту 250.2.1 пункту 250.2 статті 250 Податкового кодексу України, яке полягало у несвоєчасній сплаті протягом граничного строку узгодженої суми грошових зобов`язань за платежем: екологічний податок.

Згідно з п. 124.1 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цьогоКодексучи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цьогоКодексучи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналіз наведених вище правових норм свідчить про те, що на платника податків покладено обов`язок здійснити у встановлені строки сплату узгодженого грошового зобов`язання. Несплачене у встановлений законом строк узгоджене грошове зобов`язання визнається сумою податкового боргу платника податків. За несплату або несвоєчасну сплату платником податків узгодженої суми податкового зобов`язання, такий притягується до відповідальності у вигляді штрафу на умовах визначених податковим законодавством. Передумовою нарахування штрафних санкцій з підстав, визначених п. 124.1 ст. 124 ПК України, є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов`язання у встановлені законом строки.

Положеннями п. 124.2 та п. 124.3 ст. 124 ПК України передбачено штрафні санкції за діяння, передбачені пунктом 124.1 та 123.2 цієї статті, але вчинені умисно.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX (далі - Закон № 466) визначено, у яких випадках діяння вважається таким, що вчинене умисно, а також зазначено, що необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, у випадках, визначених пунктами 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті123, пунктами 124.2-124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 ст. 125-1 ПК України, є встановлення контролюючими органами вини особи.

Податковим правопорушенням, за приписами п.109.1 ст.109 ПК України, є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (у т.ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

При цьому Податковий кодекс України не містить визначення поняття «вина», однак умови, за яких особа вважається винною, наведені у пунктах 112.1, 112.2 статті 112 ПК України та полягають у тому, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Крім того, необхідно враховувати, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Таким чином, умовами, які визначають вину особи, у розумінні ст. 112 ПК України є:

- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;

- доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи у вчинені податкового правопорушення.

Отже, Податковим кодексом України на контролюючий орган покладено обов`язок доведення вини, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого необхідною умовою є наявність вини.

Згідно з п. 109.3 ст. 109 ПК України, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи, лише у випадках визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2 - 125-1.4 статті 125-1 ПК України.

В інших випадках, визначених Кодексом, за які передбачена фінансова відповідальність, обов`язок встановлення вини особи на контролюючі органи не покладений. Підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності є виключно не дотримання нею вимог Кодексу, за які така відповідальність встановлена.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що юридичним фактом, з яким законодавець пов`язує відповідальність у вигляді штрафу за ст. 124 ПК України, є обов`язок доведення контролюючим органом вини платника податків, а саме, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Із матеріалів справи слідує, що позивачем на адресу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП на виконання вимог наказу Мінфіну від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, та переліків документів на підтвердження» було направлено заяву від 19.09.2022 № 103.2/576 з проханням звернути увагу на обставини щодо неможливості виконання сплати узгоджених податкових зобов`язань, у тому числі з екологічного податку. Зокрема у заяві позивач зазначив, що продаж електричної енергії становить 5% від запланованого обсягу, у зв`язку з зупиненням основного споживача теплової енергії ТОВ «Карпатнафтохім» та завершенням опалювального за період 2021-2022 роки 12 квітня 2022 року, оскільки було зупинено генеруюче обладнання позивача. Окрім цього, позивач зазначив, що потребує перегляд тарифів на виробництво теплової енергії для потреб населення для забезпечення беззбиткової діяльності підприємства. Позивач повідомив відповідача щодо наявного дефіциту обігових коштів для сплати податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 9 343 865,92 грн., екологічного податку у сумі 8 451 757, 28 грн. та єдиного соціального внеску.

Враховуючи вищенаведене, можна зробити висновок, що факт допущення порушення платником податків не заперечується, позивач посилається на те, що затримка сплати податку на додану вартість, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 14.07.2023 за № 0073140406 нараховані за несвоєчасну оплату, відбулась у зв`язку з відсутністю у товариства фінансової можливості здійснити таку оплату вчасно про що податковий орган був обізнаний, що підтверджується вищезазначеною заявою від 19.09.2022.

Разом з цим, позивач зазначає про відсутність в його діях вини, як необхідної передумови для притягнення до відповідальності за статтею 124 ПК України, та стверджує, що податковий орган жодним чином не обґрунтував підстави для застосування саме пункту 124.2 статті 124 ПК України, зокрема не довів наявність у діях позивача умислу, оскільки несвоєчасна сплата самостійно задекларованого грошового зобов`язання з податку на прибуток відбулася виключно через скрутне фінансове становище позивача, спричинене запровадженням в Україні воєнного стану.

Однак такі твердження позивача колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» мало можливість своєчасної сплати узгоджених податкових зобов`язань та погашення наявного податкового боргу.

Так, матеріалами справи підтверджується, що за період з 26.05.2022 по 19.03.2022 позивачем отримано кошти в сумі 11507704 грн.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що на рахунку UA603365030000026003300997613 (гривня), відкритому в Івано-Франківській філії АТ «Ощадбанк» за період 27.05.2022 - 19.09.2022 надійшло 11 507 70430 грн. комунальних платежів за теплоенергію від споживачів та по рахунку НОМЕР_1 (гривня), відкритому в Івано-Франківській філії АТ «Ощадбанк» за період 27.05.2022 - 19.09.2022 надійшло від НЕК «Укренерго» 1 302 342,05 грн., тобто, в ДП «Калуська ТЕЦ-Нова» маючи в наявності кошти спрямовує їх на сплату послуг та ТМЦ, а не на погашення боргу по сплаті екологічного податку.

Також судом встановлено, що на рахунку НОМЕР_2 (поточний, гривня), відкритому в Івано-Франківській філії АТ «Ощадбанк» за період з 27.05.2022 по 19.09.2022 у позивача на початок періоду знаходилось 353688 грн., в подальшому отримано на поточний рахунок кошти в сумі 11507704 грн., водночас, з даної суми перераховано на сплату податків 9512853 грн., на оплату праці, роботи та інші послуги 1773487 грн., на поповнення гарантійного внеску 150000 грн., на запаси (сода кауст., елетроди, пиломатеріали) 359934 грн. Крім цього, на рахунку UA103365030000026032304997613 (спеціальний рахунок, гривня), відкритому в Івано-Франківській філії АТ «Ощадбанк» за період 27.05.2022 - 19.09.2022 надійшло 1 302 342,05 грн., переважна більшість з яких (1014547 грн.) витрачена на оплату загальнообов`язкових витрат на ринку електричної енергії.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на приписи статті 36 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 36.3 якої податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Колегія суддів бере до уваги те, що позивачем не надано достатніх пояснень, як розприділялися всі кошти наявні на рахунках позивача, а саме рахунок НОМЕР_2 (гривня), відкритому в Івано-Франківській філії АТ Ощадбанк, в якому за період 27.05.2022 - 19.09.2022 надійшло 11 507 70430 грн комунальних платежів за теплоенергію від споживачів та по рахунку НОМЕР_1 (гривня), відкритому в Івано-Франківській філії АТ «Ощадбанк», в якому за період 27.05.2022 - 19.09.2022 надійшло від НЕК «Укренерго» 1 302 342,05 грн.

За таких умов, у позивача була реальна можливість сплати належних платежів та зборів, в тому числі екологічного податку.

У постанові від 16.03.2023 у справі № 600/747/22-а Верховним Судом зазначено, що «умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру. Затримка сплати узгоджених податкових зобов`язань при обізнаності про їх обов`язкову сплату та за наявності обов`язку щодо своєчасної сплати податкового зобов`язання визначається як протиправна дія платника податків. Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків закріплених для платника податків».

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність порушень суб`єктом владних повноважень при винесенні податкового повідомлення-рішення від 14.07.2023 за № 0073140406, а тому, дане податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 3 ст. 243, ст. ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області задовольнити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2024 року у справі № 300/7843/23 скасувати, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Калуська Теплоелектроцентраль-Нова» -відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 04.09.24