Ухвала

від 04.09.2024 по справі 640/17351/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 вересня 2024 року

м. Київ

справа №640/17351/19

адміністративне провадження №К/9901/23099/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.04.2021, ухваленою у відкритому судовому засіданні, касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2020 і постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 скасовано, а справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду. У задоволені клопотання ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали на адресу Офісу Генерального прокурора стосовно суддів відмовлено.

02.08.2024 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 від 02.08.2024 про виправлення описки в постанові Верховного Суду від 20.04.2021, в якій заявник просить виправити у постанові від 20.04.2021 допущені Верховним Судом описки маніпулятивного смислового ряду, якими, на його думку, створений протиправний висновок щодо дійсних обставин справи, а саме: «…Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що надані скаржником докази поважності причин пропуску строку звернення до суду не підтверджують неможливість реалізувати своє право на оскарження у встановлений КАС України строк…»; «…На виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.09.2019 про залишення позовної заяви без руху позивачем до суду було надано пояснення щодо строку звернення до суду…»; «…Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 10.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до КДКА м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення. При цьому, судом першої інстанції в ухвалі про відкриття провадження по справі питання про поновлення строку звернення до адміністративного суду не вирішувалося..»; «…Проте, як встановлено Верховним Судом, суд першої інстанції при відкритті провадження у справі не вирішив питання про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку та не визнавав підстави такого пропуску поважними чи ні…»; «…Крім того, системний аналіз положень статті 123 КАС України дає підстави для висновку, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача у спірних правовідносинах є надання можливості останньому скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропущеного строку, ніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними…»; «…Однак, матеріали справи не містять процесуальних рішень щодо надання можливості позивачу скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропуску строку звернення до суду…»; «…Враховуючи наведене, суд першої інстанції, застосовуючи частини третю та четвертю статті 123 КАС України неправомірно залишив позовну заяву без розгляду, так як в силу частини першої зазначеної статті суд не залишив позовну заяву без руху із зазначенням недоліків, які необхідно усунути, чим не надав позивачеві можливості повторно повідомити про причини поважності пропуску строку на звернення до суду…».

Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мельник-Томенко Ж. М. з 07.08.2024 по 28.08.2024 перебувала у відпустці, що підтверджується наказом від 24.07.2024 № 334/0/51-24.

16.08.2024 справа № 640/17351/19 надійшла до провадження судді Мельник-Томенко Ж. М.

Ухвалою Верховного Суду від 03.09.2024 заяву ОСОБА_1 про виправлення описки в постанові Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Розглядаючи зазначену заяву, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

Положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.

Виходячи із системного аналізу приписів КАС України описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання.

Виправленню підлягають лише ті описки, що мають істотний характер. До таких належать: написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків, зокрема, у резолютивній частині судового рішення, оскільки будь-яка описка має істотне значення і може ускладнити виконання рішення. Таким чином, описка трактується як явна неточність або незрозуміле формулювання.

Таким чином, описка у розумінні статті 253 КАС України - це випадкова помилка у рішенні, допущена при його викладенні. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених в судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або виправляє помилки, які мають технічний характер (тобто виникли при виготовленні тексту судового рішення). Отже, виправлення допущених у судовому рішенні, зокрема ухвалі, описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 800/520/16 (провадження № 11-684сап18) та постанові Верховного Суду від 03.12.2020 у справі № 804/5600/16.

Наведені позивачем доводи свідчать про його незгоду із прийнятим рішенням та не свідчать про наявність у вказаному судовому рішенні описок, виправлення яких може бути здійснено в порядку, передбаченому статтею 253 КАС України.

Оскільки зазначені позивачем доводи не свідчать про наявність в постанові Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 (К/9901/23099/20) описок, виправлення яких може бути здійснено в порядку, передбаченому статтею 253 КАС України, у задоволенні заяви про виправлення описки необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 253 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 02.08.2024 про виправлення описки в постанові Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 (К/9901/23099/20).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Ж.М. Мельник-Томенко

А.В. Жук ,

Н.М. Мартинюк

Судді Верховного Суду