Постанова

від 27.08.2024 по справі 2-9063/2009

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №2-9063/2009 Головуючий у І інстанції - Кошель Б.І.

апеляційне провадження №22-ц/824/13270/2024 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Приходька К.П.,

суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,

за участю секретаря Миголь А.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» на ухвалу Білоцерківськогоміськрайонного суду Київської області від 28 травня 2024 року

у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «КМПП Белтехо», Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Термохаус», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого документа, -

установив:

У квітні 2024 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із заявою про видачу дубліката виконавчого документа.

В обґрунтування заяви зазначило, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2009 року позов ВАТ «Комерційний банк «Надра» задоволено, стягнуто з ТОВ «КМПП «Белтехо», ТОВ «Науково-виробничого підприємства «Термохаус», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 солідарно на користь ВАТ «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором в сумі 583445,47 грн. та судові витрати в сумі 1820 гри., а всього 585265,47 грн.

20 серпня 2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено договір купівлі-продажу майнових прав №GL48N718070_Ur5.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі 2-9063/2009 (провадження №6/357/54/23) від 09 червня 2023 року задоволено заяву про заміну стягувана за рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 17 грудня 2009 року, яка набрала чинності.

У кредитній справі, яку передано від ПАТ «КБ «Надра» до заявника, виконавчі листи Білоцерківського міськрайонного суду по справі №2-9063/2009, щодо стягнення заборгованості з відповідачів - відсутні.

Відповідно до листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08 червня 2023 року №60-6632/23 виконавчий лист по справі №2-9063 у Фонду відсутній, оскільки до нього цей лист не передавався і від органів Державної виконавчої служби не надходив.

Згідно листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області від 13 липня 2023 року, на виконанні Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області ЦМУЮ України (м. Київ) перебувало виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа №2-9063, виданого 29 грудня 2009 року Білоцерківським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ «КБ «Надра» боргу в сумі 585265,47 грн., яке 08 січня 2013 року завершено на підставі п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

Станом на дату надання відповіді повторно виконавчий лист №2-9063/2009 від 29 грудня 2009 року на примусове виконання до відділу не надходив та на виконанні не перебуває.

Окрім цього, у листі вказано, що детальну інформацію по вказаним виконавчим провадженням надати неможливо у зв`язку із знищенням матеріалів за закінченням терміну зберігання відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватним виконавцями, затверджених МЮ України від 07 червня 2017 року.

Оскільки у стягувача відсутній виконавчий лист, як і відсутнє виконавче провадження, щодо виконання указаного рішення суду, первісним кредитором виконавчий лист не було передано новому кредитору, а також до суду першої інстанції його повернуто не було, оригінал виконавчого листа втрачено не з вини належного стягувача.

Просило суд, видати дублікат виконавчого листа по справі №2-9063/2009 про стягнення солідарно з ТОВ «КМПП Белтехо», ТОВ Науково-виробничого підприємства «Термохаус», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ « Надра» 583445, 47 грн. заборгованості за кредитним договором та 1820 грн. судових витрат, всього 585265, 47 грн., стосовно боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2024 року відмовлено в задоволенні зазначеної вище заявипро видачу дубліката виконавчого документа.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» подало апеляційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначило, що згідно інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження, станом на 16 лютого 2024 року виконавчий лист виданий Білоцерківським міськрайонним судом Київської області від 17 грудня 2009 року №2-9063/2009 не перебуває на виконанні в органах державної виконавчої служби чи на виконанні у приватних виконавців.

Таким чином, вищенаведене свідчить, що виконавчі листи було втрачено при пересилці Білоцерківським ВДВС у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції України (м. Київ).

Належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом з направленням його оригіналу є виключно квитанція про відправлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено, а тому суд першої інстанції дійшов передчасного та помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви у зв`язку із недоведеністю заявником втрати виконавчого листа.

Вказує, що повернення виконавчого документа без виконання не позбавляє стягувача на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання в межах строку встановленого ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Скаржник звертає увагу суду, що Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», яким встановлена заборона, щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника з дня закінчення строку дії відповідної заборони, втратив чинність 28 вересня 2021 року.

Таким чином, враховуючи підстави повернення виконавчого документа стягувачу, трирічний строку пред`явлення виконавчого документа до виконання розпочався з 28 вересня 2021 року, з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання завершується 28 вересня 2024 року.

Таким чином, ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп»вважає, що звернулося за дублікатом виконавчого документу в межах його пред`явлення.

Вказує, що судом при прийнятті оскаржуваної ухвали не було враховано висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 22 вересня 2021 року у справі №240/10258/19, згідно з яким повернення виконавчого документа не позбавляє стягувача права на повторне пред`явлення його до виконання в межах строку встановленого ст. 12 Закону №1404-VIII.

Вважає, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично позбавило права виконання прийнятого судового рішення ухваленого на його користь.

Просило суд, скасувати ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2024 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про видачу дублікатів виконавчих листів.

На вказану апеляційну скаргу ОСОБА_1 подав відзив, в обґрунтування якого зазначив, що заявником не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував існування об`єктивних перешкод, непереборних обставин, які унеможливлювали стягувача звернутися до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа.

Таким чином, строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання закінчився, заявник не звертався із заявою про його поновлення, судом такий строк не поновлювався, а тому обґрунтовані підстави для видачі дубліката виконавчого листа відсутні.

Просив суд, ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2024 року залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з положеннями ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2009 року позов ВАТ «Комерційний банк «Надра» задоволено, стягнуто з ТОВ «КМПП «Белтехо», ТОВ «Науково-виробничого підприємства «Термохаус», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 солідарно на користь ВАТ «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором в сумі 583445,47 грн. та судові витрати в сумі 1820 грн., а всього 585265,47 грн.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області у справі 2-9063/2009 (провадження №6/357/54/23) від 09 червня 2023 року задоволено заяву про заміну стягувана за рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 17 грудня 2009 року, яка набрала чинності.

У кредитній справі, яку передано від ПАТ «КБ «Надра» до заявника, виконавчі листи Білоцерківського міськрайонного суду по справі №2-9063/2009 щодо стягнення заборгованості з відповідачів - відсутні.

Відповідно до листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08 червня 2023 року №60-6632/23 виконавчий лист по справі № 2-9063 у Фонду відсутній, оскільки до нього цей лист не передавався і від органів Державної виконавчої служби не надходив.

Згідно листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області від 13 липня 2023 року, на виконанні Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області ЦМУЮ України (м. Київ) перебувало виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа №2-9063, виданого 29 грудня 2009 року Білоцерківським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ КБ «Надра» боргу в сумі 585265,47 грн., яке 08 січня 2013 року завершено на підставі п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

Станом на дату надання відповіді повторно виконавчий лист №2-9063/2009 від 29 грудня 2009 року на примусове виконання до відділу не надходив та на виконанні не перебуває.

Окрім цього, у листі вказано, що детальну інформацію по вказаним виконавчим провадженням надати неможливо у зв`язку із знищенням матеріалів за закінченням терміну зберігання відповідно до Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватним виконавцями, затверджених МЮ України від 07 червня 2017 року.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання закінчився, заявник не звертався із заявою про поновлення строку і судом такий строк не поновлявся, а тому обґрунтовані підстави для видачі дубліката виконавчого листа відсутні.

З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

У відповідності до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з п. 9 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, в - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.

У ч. ч. 1, 3 ст. 431 ЦПК України закріплено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.

На час набрання законної сили рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2009 року у справі №2-9063/2009 діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року №606-XIV, у ст. 22 якого було встановлено, що виконавчий документ може бути пред`явлено до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII), згідно із п. 5 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» якого виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2, п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону № 1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналіз п. 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому виконавчий лист може бути виданий лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі №201/4043/19-ц (провадження №61-18264св21), від 30 серпня 2022 року у справі №757/14604/20-ц (провадження №61-8111ск22), від 06 листопада 2019 року у справі №2-1053/10 (провадження №61-18169св18), від 23 вересня 2020 року у справі №127/2-3538/10 (провадження №61-8969св20).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року у справі №2-836/11 (провадження №14-308цс19) виклала такий висновок: «… якщо строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».

У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі №2-1316/285/11 (провадження №61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі №2-6471/06 (провадження №61-11038св19), від 03 лютого 2021 року у справі №643/20898/13-ц (провадження №61-17590св20), від 23 червня 2021 року у справі №2-162/12 (провадження №61-21034св21).

Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

У справі, яка переглядається встановлено, що виконавчий лист №2-9063/2009, виданий 29 грудня 2009 рокуБілоцерківським міськрайонним судом Київської області, щодо боржника ОСОБА_1 постановою державного виконавця від 08 січня 2013 року було завершено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Виконавчий лист №2-9063/2009,виданий 29 грудня 2009 рокуБілоцерківським міськрайонним судом Київської області, щодо боржника ТОВ НВП «Термохаус» постановою державного виконавця від 31 серпня 2016 року було повернуто стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Перевіркою АСВП встановлено, що на виконанні у відділах державної виконавчої служби м. Києва та Київської області виконавчий лист №2-9063/2009 про стягнення боргу з ТОВ «КМП Белтехо», ТОВ «Термохаус», ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «КБ «Надра» не перебуває.

Частина 1 ст. 37 Закону № 1404-VIII містить вичерпний перелік обставин, які є підставою для повернення виконавчого документа.

Так, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VIII, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у результаті вжитих виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з`ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров`я, у зв`язку з втратою годувальника, про відібрання дитини, а також виконавчі документи, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані без участі боржника).

Так, згідно з п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VIII, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону № 1404-VIII, повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону № 1404-VIII, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяці.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (ч. 5 ст. 12 Закону № 1404-VIII).

На момент винесення державним виконавцем 08 січня 2013 року постанови про завершення виконавчого провадженнята повернення через встановлену законом заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, діяв Закон України від 03 червня 2014 року №1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», яким було встановлено заборону на примусове стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого житлового майна, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань позичальника або майнового поручителя за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами в іноземній валюті.

23 квітня 2021 року набрав чинності Закон України від 13 квітня 2021 року № 1381-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», пунктом 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено, що Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» втрачає чинність через п`ять місяців з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 23 вересня 2021 року.

Таким чином на час звернення ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» до суду із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів строк дії встановленої Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» заборони, з якою державний виконавець пов`язував неможливість виконання рішення суду закінчився (23 вересня 2021 року), тому зазначена заява про видачу дубліката виконавчого листа вважається такою, що подана у межах строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, тобто до 23 вересня 2024 року.

Подібного за змістом висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 січня 2024 року у справі № 182/4087/13-ц (провадження № 61-10163св23).

Суд першої інстанції під час вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа дійшов висновку, що строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання закінчився, заявник не звертався з заявою про поновлення строку, проте колегія суддів вважає такий висновок помилковим, оскільки він не відповідає матеріалам справи та судом першої інстанції не враховано висновки Верховного Суду, які наведені вище.

Таким чином, враховуючи, що виконавчі документи у справі №2-9063/2009 було втрачено, що у подальшому призвело до пропуску заявником строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, рішення суду, що набрало законної сили не виконано, а тому заява ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» підлягає задоволенню.

Заявником доведено факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби, що свідчить про те, що його було втрачено.

Вирішуючи заяву, суд першої інстанції, у порушення вимог ст. 264 ЦПК України, наведеного вище не врахував, внаслідок чого дійшов помилкового висновку, про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що призвело до неправильного вирішення заяви про видачу дублікатів виконавчихлистів, що в силу ст. 376 ЦПК України є підставою для її скасування та ухвалення нового рішення про задоволення заяви ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» задовольнити.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28 травня 2024 року скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» задовольнити.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» дублікати виконавчий листів по справі №2-9063/2009 про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «КМПП Белтехо», Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «Термохаус», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» 583445, 47 грн. заборгованості за кредитним договором та 1820 грн. судових витрат, а всього 585265, 47 грн., стосовно боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 04 вересня 2024 року.

Суддя-доповідач К.П. Приходько

Судді Т.О. Писана

С.О. Журба