Ухвала

від 28.08.2024 по справі 752/1065/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 28 серпня 2024 року апеляційну скаргу представника власника майна ПП «Лідер-Драйв» - адвоката ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09 липня 2024 року,

за участі:

прокурора ОСОБА_6 ,

представника

власника майна адвоката ОСОБА_5

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 та накладено арешт на вилучене майно під час проведення обшуку 01.06.2024 в приміщені автошколи «Лідер-драйв», яка знаходиться на 2-му поверсі за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- журнал обліку осіб, які проходять зайняття в автошколі «Лідер-драйв» з 2017 року по 2024 рік включно на 96 аркушів;

- 42 картки обліку занять з водіння автомобіля для отримання категорії В: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 - 2024 рік; ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 ;

- 3 медичні довідки ( ОСОБА_47 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 ).

Не погоджуючись з таким рішенням, представник власника майна ПП «Лідер-Драйв» - адвокат ОСОБА_5 , подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту на ПП «Лідер-Драйв» в повному обсязі.

Апелянт зазначає, що подане клопотання є необґрунтованим, а арештоване майно не відповідає ознакам, передбачених ст. 98 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, доводипредставника власника майна, який просив задовольнити апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів судового провадження, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 31 жовтня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023100000001252, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 362 КК України.

У клопотанні прокурора зазначено, що приблизно 20.03.2024 о 12 год.00 хв., перебуваючи біля ТЦ «Дніпровський» по вул. Петра Вершигори, у ОСОБА_48 , з метою власного збагачення, виник корисливий злочинний умисел, направлений на підроблення, з метою збуту, офіційних документів - медичної довідки, яка видається та посвідчуються медичною установою, і яка надає права щодо придатності до керування транспортним засобом, затверджених постановою Кабінету міністрів України, а також свідоцтва про закінчення практичної підготовки для одержання посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії «А», вчинених за попередньою змовою групою осіб.

Так, 19.03.2024, ОСОБА_49 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Павла Усенка, 8 , звернувся до невстановленої досудовим розслідування особи, з приводу допомоги у пошуках автошколи. Йому було надано номер мобільного телефону НОМЕР_1 , який використовує ОСОБА_50 .

В подальшому ОСОБА_49 здійснив телефонний дзвінок до ОСОБА_48 з приводу отримання посвідчення водія категорії А, на що ОСОБА_51 повідомив, що потрібно зустрітись біля ТЦ «Дніпровський» по вул. Петра Вершигори, та з собою взяти паспорт, РНОКПП, та фото.

20 березня 2024 року приблизно о 12 год. 00 хв., ОСОБА_51 , перебуваючи біля ТЦ «Дніпровський» по вул. Петра Вершигори, повідомив ОСОБА_52 , що для отримання посвідчення даної категорії необхідна медична довідка щодо придатності до керування транспортним засобом, та свідоцтва про закінчення практичної підготовки, та за грошову винагороду у розмірі 3500 грн. з яких 3000 грн. за автошколу та 500 грн. за медичну довідку йому зроблять її без фактичного відвідування та проведення огляду лікарів, та дані кошти потрібно буде перерахувати на банківську карту.

01 червня 2024 року ОСОБА_53 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

01 червня 2024 року у порядку ч. 3 ст. 233, ст. 234 КПК України, проведено обшук у приміщені автошколи «Лідер-драйв», яка знаходиться на 2-му поверсі за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 4 , під час якого вилучено документи.

Постановою слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_54 від 01 червня 2024 року вилучені документи визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12023100000001252.

02 червня 2024 року прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 направив поштою до Голосіївського районного суду м. Києва клопотання про накладення арешту на вилучене під час обшуку майно.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09 липня 2024 року клопотання прокурора задоволено.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.

У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12023100000001252 про накладення арешту на майно, яке вилучене під час проведення обшуку в приміщені автошколи «Лідер-драйв», яка знаходиться на 2-му поверсі за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 4 , слідчий суддя дослідив матеріали додані до клопотання та прийшов до правильного висновку, що з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, необхідно накласти арешт, оскільки незастосування таких заходів може призвести до їх відчуження або знищення.

Слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у права власника майна з потребами кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про необхідність накладення арешту на вказане майно, з метою збереження речових доказів, оскільки слідчим доведені обставини, які підтверджують, що незастосування такого обмеження може призвести до наслідків, які можуть перешкодити досудовому розслідуванню.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтами не надано та колегією суддів не встановлено.

Доводи апелянта, що арештоване майно не відповідає ознакам, передбачених ст. 98 КПК України є необґрунтованими.

Зокрема, постановою слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_54 від 01 червня 2024 рокувилучені документи обґрунтовано визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки вказані документи можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Зважаючи на зазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні слідчого, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, застосував захід забезпечення кримінального провадження на засадах розумності та співмірності.

При цьому арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09 липня 2024 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ПП «Лідер-Драйв» - адвоката ОСОБА_5 ,- без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_55 ОСОБА_56 ОСОБА_57

Єдиний унікальний № 752/1065/24 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_58

Справа № 11сс/82/5081/2024 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК