Постанова

від 13.12.2007 по справі 10/88

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/88

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

 "13" грудня 2007 р.                                                  Справа № 10/88

                   15 год. 00 хв., м. Чернігів                                                                                                          

За позовом Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова

пр. Перемоги, 141 м. Чернігів, 14038

До Приватного підприємства “Голубенко і Дегтяренко”

 пр. Миру, 89, м. Чернігів, 14000

про   стягнення  заборгованості  71 грн. 46 коп.

                                                                                     Суддя   І.Г.Мурашко

Секретар судового засідання К.В. Добрянська

Представники сторін:

Від позивача: Маковка О.П. довіреність № 1683/01 від 30.07.2007 головний спеціаліст-юрисконсульт

Від відповідача: не з"явився   

СУТЬ СПОРУ:

Управлінням Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова (надалі –позивач), заявлено позов до Приватного підприємства “Голубченко і Дегтяренко” (надалі –відповідач) про стягнення 71,46 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

          Відповідач письмових пояснень не надав, повноважного представника в судове засідання не направив, будь-яких заяв та клопотань від нього до суду не надходило, хоча згідно вимог п.8 ст.35 КАСУ відповідач вважається повідомленим належним чином про дату, час і місце проведення судового засідання  двічі, оскільки повістки були доставлені за адресою, внесеною до державного реєстру, про що свідчать документи в матеріалах справи.

           Зважаючи на те, що розгляд справи  відкладався у зв"язку з неявкою представника відповідача без поважних причин, а позовні вимоги є обгрунтованими та підтверджуються належними доказами, суд вирішує справу на основі наявних доказів на підставі ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. № 1058-ІV (далі Закон)  платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, а саме підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду.

Приватного підприємства “Голубченко і Дегтяренко” зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Деснянському  районі міста Чернігова, як платник внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування з 04.08.2006р.

Пункт 6  ч. 2 ст. 17 Закону визначає, що страхувальник зобов»язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки  та в повному обсязі страхові внески.

Згідно  ч. 6 ст. 20 Закону нараховані  за відповідний базовий період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування  безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення  цього періоду незалежно  від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Базовим  звітнім періодом є  календарний місяць.

Даний обов»язок  відповідачем  не виконано і з урахуванням часткової сплатиу сумі 11,54 грн., за ним рахується рахується  заборгованість по сплаті  страхових внесків  за  серпень 2007р.  в сумі 71,46 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості наданим позивачем в позовній заяві.

          Відповідно до ч. 2 ст. 106  суми страхових внесків своєчасно  не нараховані та/або не сплачені  страхувальниками у строки, визначені  ст. 20 Закону, в тому числі обчислені теріторіальними органами Пенсійного фонду у випадках передбачених  ч.3 ст. 20 Закону , вважаються  простроченною заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.  

          Згідно ч. 1-3 п. 3 ст. 106 Закону територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату, яка є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

         Позивачем була направлена відповідачу вимога про сплату боргу від 05.10.2007р. № Ю-705 на суму 71,46 грн., яка отримана відповідачем 15.10.07р., що підтверджуєтьсся копією повідомлення про вручення поштового відправлення № 1422862.

Відповідно до абз. 8 ч. 3 ст. ст. 106 Закону у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом  десяти  робочих  днів  після  її  отримання  не  сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу,  але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду  також  має  право  звернутися  до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду, передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Відповідач добровільно визначену вимогою суму не сплатив, саму вимогу не оскаржив.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 71,46 гн.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.  

Керуючись ст. ст. 15, 17, 20,106 Закону України «Про загальнообов»язкове  державне пенсійне страхування», ст. ст.  94, 158, 160-163, пунктом 6 розділу VII  Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

 Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства “Голубченко і Дегтяренко” пр. Миру, 89, м. Чернігів, 14000 (п/р 260058462 в Банку Аваль, МФО 353348, код 34453199) на користь управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова, пр. Перемоги, 141 м. Чернігів, 14038 ( п/р 25605303011155; в ОПРЕРВ Чернігівського облуправління Ощадбанку, МФО 353553, код 21395284) заборгованості по страховим внескам на загальну суму 71,46 грн.

Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів  оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

                    Суддя                                                                    І.Г. Мурашко