Ухвала

від 29.08.2024 по справі 397/448/24

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 397/448/24

н/п : 2-з/397/16/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.08.2024 сел. Олександрівка Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Максимовича І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Рум`янцевої О.І.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі №397/448/24 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Фермерського господарства "АГРОЕКОХОЛОД" про розірвання договорів оренди земельних ділянок,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Олександрівського районного суду Кіровоградської області з заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Фермерського господарства "АГРОЕКОХОЛОД" про розірвання договорів оренди земельних ділянок шляхом накладення арешту на земельні ділянки для іншого сільськогосподарського призначення:

- площею 2,0000 га за адресою Кіровоградська область, Олександрівський район, Підлісненська сільська рада, за межами населеного пункту, кадастровий номер 3520585000:02:000:5018, яка належить на праві власності ОСОБА_1 ;

- площею 1,5700 га за адресою Кіровоградська область, Олександрівський район, Підлісненська сільська рада, за межами населеного пункту, кадастровий номер 3520585000:02:000:5016, яка належить на праві власності ОСОБА_2 ;

та заборони вчиняти дії щодо відчуження зазначених земельних ділянок.

В обгрунтування заяви заявники зазначили, що на земельних ділянках, які їм належать, і які є предметом розгляду в даній справі, відповідач побудував приміщення овочесховища. На тепер зазначені приміщення є об`єктами незавершеного будівництва і відповідно, не прийняті в експлуатацію.

Їм стало відомо про те, що Фермерське господарство "Агроекохолод" підготувало пакет документів на прийняття в експлуатацію вищещащначених споруд і має намір провести їх відчуження.

Враховуючи, що такий правочин можна вчинити за умови відчуження земельної ділянки, на якій розташований об`єкт незавершеного будівництва, існує реальна загроза того, що при переоформленні права власності на майно відповідачів, буде переоформлене право власності і на їх земельні ділянки.

А тому, на підставі ст. 149-150, 153 ЦПК України, з метою захисту своїх законних прав та інтересів по даній справі, звернулися з відповідною заявою про забезпечення позову до суду.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримав, просив задовольнити.

Заслухавши пояснення заявника та дослідивши матеріали справи, вивчивши предмет та підстави пред`явленого позову, обсяг заявлених вимог, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч.1, 3, 4 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Частиною 1 та 2 ст.150ЦПК України встановлено, що позов забезпечується: 1)накладенням арештуна майнота (або)грошові кошти,що належатьабо підлягаютьпередачі абосплаті відповідачевіі знаходятьсяу ньогочи вінших осіб; 1-1)накладенням арештуна активи,які єпредметом спору,чи іншіактиви відповідача,які відповідаютьїх вартості,у справахпро визнаннянеобґрунтованими активівта їхстягнення вдохід держави; 2)забороною вчинятипевні дії; 3)встановленням обов`язкувчинити певнідії,у разіякщо спірвиник ізсімейних правовідносин; 4)забороною іншимособам вчинятидії щодопредмета споруабо здійснюватиплатежі,або передаватимайно відповідачевічи виконуватищодо ньогоінші зобов`язання; 5)зупиненням продажуарештованого майна,якщо поданопозов провизнання прававласності наце майноі прозняття знього арешту; 6)зупиненням стягненняна підставівиконавчого документа,який оскаржуєтьсяборжником усудовому порядку; 8)зупиненням митногооформлення товарівчи предметів; 9)арештом морськогосудна,що здійснюєтьсядля забезпеченняморської вимоги; 10)іншими заходамиу випадках,передбачених законами,а такожміжнародними договорами,згода наобов`язковість якихнадана ВерховноюРадою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Відповідно до ч.4 ст.263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно п. 4 Постанови ПленумуВерховного судуУкраїни «Пропрактику застосуваннясудами цивільногопроцесуального законодавствапри розглядізаяв прозабезпечення позову»№ 9від 22.12.2006, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленнітзазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотніх наслідків.

Також судом враховується правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20 травня 2020 року у справі №640/13156/18 (провадження №61-7314св19), що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв`язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 зазначено, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Конкретний захід забезпечення позову буде пропорційним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18).

Таким чином, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивачами ставляться вимоги про:

- розірвання укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством "Агроекохолод" договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 3520585000:02:000:5018 від 03 вересня 2012 р, зареєстрованого 01 жовтня 2012 у відділі держкомзему у Олександрівському районі за №352050004003559;

-розірвання укладеногоміж ОСОБА_2 та Фермерськимгосподарством "Агроекохолод"договору орендиземельної ділянкикадастровий номер3520585000:02:000:5016від 03вересня 2012р,зареєстрованого 01жовтня 2012у відділідержкомзему уОлександрівському районіза №352050004003557.

З долучених до позовної заяви копій договорів оренди земельної ділянки від 03 вересня 2012 року, укладених між ОСОБА_1 та Фермерським господарством "Агроекохолод" та ОСОБА_2 та Фермерським господарством "Агроекохолод", а саме в розділі 3 вказаних Договорів слідує, що сторони мають право за погодженням Орендодавця зводити у встановленому законодавством порядку житлові, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та заклади, висаджувати багаторічні насадження. Крім того, умовами вказаних Договорів оренди земельної ділянки, передбачено, що після закінчення (припинення) терміну дії Договору (у випадку відмови в пролонгації Договору шляхом переукладання) чи у разі розірвання договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцю орендовану земельну ділянку в стані, придатному для використання за цільовим призначенням і не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду, згідно акту прийому-передачі протягом трьох днів. Також, за Орендодавцем зберігаються всі права розпорядження земельною ділянкою.

Відповідно дост. 32 Закону України "Про оренду землі"на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями24і25цьогоЗаконута умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначенихЗемельним кодексом Українита іншими законами України.

Всупереч вищевикладеним правилам процесуального закону заява заявниками не обгрунтована. Заявниками не зазначено, в чому полягає неможливість захисту порушених прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів, не мотивовано наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; не надано належних доказів, що ініційований вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами і не суперечить змісту заходів забезпечення та меті їх застосування, що полягає у захисті інтересів учасників процесу, а не в позбавленні (порушенні) прав інших осіб.

Подана заява не містять жодних доказів чи переконливих аргументів, які би свідчили, що з урахуванням предмету спору і обставин справи, відповідач може вжити дій для уникнення виконання рішення, і яких саме.

Таким чином, заявниками не наведено переконливих мотивів того, як накладення арешту на земельні ділянки та заборона вчиняти дії щодо відчуження зазначених земельних ділянок, враховуючи презумцію правомірності договору оренди та обов`язковість його умов для сторін, в тому числі і для орендаря, призведе до захисту саме інтересів позивача із урахуванням сформульованого предмету позову, що, на думку суду, підтверджує недоведеність обраного заявниками заходу забезпечення позову принципу його співмірності до сутності заявлених позовних вимог.

У зв`язку із вище викладеним, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявників щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявників щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; суд приходить до висновку, що заявникам слід відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки вона є безпідставною та необґрунтованою.

Разом з тим, відмова в задоволенні заяви про забезпечення позову не позбавляє заявників, в подальшому звернутися з такою заявою до суду.

Керуючись ст. 7, 13, 149-153, 258-261, 268, 352-355 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі №397/448/24 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Фермерського господарства "АГРОЕКОХОЛОД" про розірвання договорів оренди земельних ділянок - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання до Кропивницького апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 03.09.2024.

Суддя: І.В. Максимович