Рішення

від 29.08.2024 по справі 908/1926/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/118/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2024 Справа № 908/1926/24

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, 69035, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, 5 в інтересах держави в особі

позивач Запорізька міська рада, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ-Центр», 69035, м. Запоріжжя, вул. Суворова, буд. 4

про стягнення коштів

за участю секретаря судового засідання Пікалова І.С.

за участю представників сторін та учасників процесу:

від прокуратури: Михальчук І.В., прокурор, посвідчення № 075789 від 01.03.2023;

від позивача: Ковальчук К.С., представник, посвідчення № 987 від 26.08.2022;

від відповідача: Русінова Т.Ю. адвокат, ордер АР № 1100873 від 07.08.2024 (в режимі відеоконференції);

суть спору

11.07.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області Редька Миколи Валерійовича Вознесенівська окружна прокуратура міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі позивача Запорізької міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ-Центр» про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:008:0245, зменшений на суму сплаченого земельного податку, у період з 03.04.2017 до 31.01.2024 у розмірі 2 008 836,45 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2024, справу № 908/1926/24 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 15.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1926/24, присвоєно справі номер провадження 15/118/24. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 15.08.2024.

12.07.2024 на адресу суду від прокуратури надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно: нежитлову будівлю літ. А-4, що розташована за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Грищенка Володимира (раніше Волгоградська), будинок 27, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 179418523101, номер відомостей про речове право 3491985, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю «Світ-Центр» (місцезнаходження юридичної особи: 69035, місто Запоріжжя, вулиця Суворова, буд. 4, ідентифікаційний код юридичної особи 38461554) на праві власності.

16.07.2024 судом задоволено клопотання прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову, про що постановлено ухвалу.

02.08.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву.

05.08.2024 від прокуратури надійшла відповідь на відзив.

07.08.2024 судом задоволено клопотання представника відповідача Русінової Тетяни Юріївни про участь у судових засіданнях в режимі відео конференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів.

14.08.2024 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив.

15.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.08.2024.

16.08.2024 до суду через систему «Електронний суд» надійшли пояснення прокуратури на заперечення відповідача.

29.08.2024 через систему «Електронний суд» надійшла заява міської ради з поясненнями щодо заперечень відповідача з приводу позову.

Судове засідання 29.08.2024 проводилось в режимі відеоконференції підсистемі Електронний суд Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

Судом перевірені повноваження представників учасників справи. Відводів складу суду не заявлено.

Представники прокуратури та позивача підтримали, заявлені позовні вимоги з наступних підстав: відповідач є власником об`єкту нерухомого майна, який розташований на земельній ділянці, яка перебуває в комунальній власності. Договір оренди на користування земельною ділянкою між відповідачем та міською радою не укладався. Відповідач у період часу з 2015 року по 2020 рік не нараховував та не сплачувало орендну плату за користування земельною ділянкою, а з липня 2020 року нараховує та сплачує земельний податок за використання земельною ділянкою. З урахуванням сплати відповідачем земельного податку здійснено розрахунок орендної плати за користування земельною ділянкою на якій розміщено об`єкт нерухомого майна за період з 03.04.2017 по 31.01.2024. Просять позов задовольнити.

Відповідач щодо позову заперечив та зазначив, що земельна ділянка на якій розміщено об`єкт нерухомого майна зареєстрована за позивачем на праві власності з 31.01.2020. З урахуванням Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено пп. 69.14 про те, що на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата з земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації ... Запорізька міська територіальна громада включена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75. Також перелік територій, затверджений наказом вказаного Міністерства № 309 від 22.12.2022 може застосовуватися при визначенні особливостей сплати податків і зборів на відповідних територіях, визначених Податковим кодексом України. З урахуванням вказаного наказу, уся територія Запорізького району, де Запорізька територіальна громада і відповідно, м. Запоріжжя є його невід`ємною частиною, станом на 27.02.2023 віднесені до територій можливих бойових дій. Також просить застосувати строк позовної давності до спірних правовідносин, оскільки спливла позовна давність на вимоги про стягнення доходів у вигляді несплаченої орендної плати за період з 03.04.2017 до 11.07.2021. Просить у позові відмовити повністю.

Представник прокуратури надав відповідь на відзив в якій зазначив, що відповідно до вимог законодавства України, яке діяло у спірний період строк позовної давності за спірними правовідносинами продовжено як на строк дії карантину так і на час воєнного, надзвичайного строку. Договір оренди земельної ділянки на якій розміщено об`єкт нерухомого майна відповідачем не укладено. Правовідносини із стягнення безпідставно збережених коштів не підпадають під правове регулювання норм пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України. Земельна ділянка розташована в межах Запорізької територіальної громади, а не Запорізького району та на території міста Запоріжжя не ведуться та не велися активні бойові дії. Уточнення формулювання відносно прямої вказівки в Законі, що вказане стосується земельних ділянок, що розташовані на територіях активних бойових дій, викликане тим, що до відповідних переліків, визначених Міністерством реінтеграції, увійшли територіальні громади, які розташовані на територіях, прилеглих до тих, де велися активні бойові дії, але яких бойові дії безпосередньо не торкалися. У відповідних переліках з`явилося поняття «Території можливих бойових дій», до яких згодом потрапила і територіальна громада Запорізького району, включаючи м. Запоріжжя. Просив позов задовольнити.

У запереченнях на відповідь на відзив додатково зазначив про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду, та не зазначення обставин і не надання доказів, які б доводили, що запровадження карантинних заходів не дозволило позивачу скористатися судовим захистом шляхом подання відповідного позову. Сам по собі факт запровадження карантину та воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій. Наполягає на не нарахуванні орендної плати за користування земельною ділянкою з урахуванням пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 Розділу ХХ «Податкового кодексу України».

У поясненнях на заперечення та заяві представники прокуратури та позивача додатково підтримали свої обґрунтування щодо позову.

У судовому засіданні оголошено вступу та резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд щодо спору зазначає наступне.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, ст. 1 Земельного кодексу України, ст. 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українською народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 324 Цивільного кодексу України передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

До повноважень міських рад у галузі земельних відносин, відповідно до ст.ст. 12, 83, 122 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», належить розпорядження землями комунальної власності в межах, визначених Земельним кодексом України.

Суб`єктами права на землі комунальної власності згідно ст. 80 Земельного кодексу України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу (ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України).

Згідно із положеннями ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені па земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Згідно з ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності, користування земельного ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Виникнення права власності на будинок, будівлю або споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Згідно із ст. 79 Земельного кодексу України, земельна ділянка це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, із визначеними щодо неї правами.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Законом України «Про Державний земельний кадастр» визначено правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

За змістом ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр», Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону).

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 07.07.2020 у справі № 922/3208/19.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оренду землі», об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

З наведеного слідує висновок, що об`єктом оренди може бути земельна ділянка, яка є сформованою як об`єкт цивільних прав.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ-Центр» (ідентифікаційний код юридичної особи 38461554) з 07.06.2013 перебувають об`єкти нерухомого майна, які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Суворова, 4, а саме: адміністративний корпус інв. № 10-0110 літ. Д-2 загальною площею 296,3 кв.м.; майстерні-гаражі інв. № 10-0110 літ. Г; будівля літ. В-2 інв. № 10-0110 загальною площею 2701,6 кв.м.

Відповідно до договорів купівлі-продажу від 07.06.2013 № 1647, від 07.06.2013 № 1649 та від 07.06.2013 № 1651 вищевказане нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:008:0073.

07.10.2015 рішенням Запорізької міської ради № 58/170 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки по вул. Суворова, 4, Публічному акціонерному товариству «Запорізький домобудівний комбінат» припинено право користування земельною ділянкою (кадастровий номер 2310100000:05:008:0073) площею 0,8810 га по вул. Суворова, 4, установлено та затверджено межі та розмір земельних ділянок загальною площею 0,8810 га по вул. Суворова, 4, які утворились у результаті поділу таким чином: земельної ділянки площею 0,5017 га (кадастровий номер 2310100000:05:008:0245); земельної ділянки площею 0,2621 га (кадастровий номер 2310100000:05:008:0243); земельної ділянки площею 0,1172 га (кадастровий номер 2310100000:05:008:0244).

Указаним рішенням міської ради земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:05:008:0245) площею 0,5017 га ухвалено передати Товариству з обмеженою відповідальністю «Світ-Центр» в оренду строком на 19 років для розташування складу.

Відповідно до відомостей з Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:008:0245 з 31.01.2020 перебуває у власності територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.

Згідно з інформацією з Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:008:0245 зареєстрована у Державному земельному кадастрі 14.09.2015.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру. Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:008:0245 за ТОВ «Світ-Центр» на час вирішення спору в суді не зареєстровано.

Відповідно до листа Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 17.05.2024 № 08236/033-20/03 договір оренди землі земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:008:0245 в інформаційній базі (договорів оренди землі, укладених Запорізькою міською радою) не значиться.

Згідно із листом ГУ ДПС у Запорізькій області від 21.03.2024 № 3612/5/08-01-04-07 ТОВ «Світ-Центр» у період з 12.03.2017 не звітувало та не сплачувало земельний податок або орендну плату з юридичних осіб за використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:008:0073.

ТОВ «Світ-Центр» у період з 21.09.2015 до 30.06.2020 не нараховувало та не сплачувало земельний податок з юридичних осіб за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:008:0245, а з липня 2020 року нараховує та сплачує земельний податок за використання вказаної земельної ділянки.

Згідно з витягом Міськрайонного управління у Запорізькій області та м. Запоріжжя ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області від 21.02.2020 № 1031/207-20 із технічної документації нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:008:0245 становить 9 963 460,98 грн.

Запорізькою міською радою на підставі зазначеної інформації, документів та рішень міської ради від 30.06.2015 № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «Світ-Центр» (ідентифікаційний код юридичної особи 38461554) земельною ділянкою площею 5017 кв.м., розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Суворова, 4 без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування), за період з 03.04.2017 до 31.01.2024.

За вказаним розрахунком загальний розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування), зменшених на суму сплаченого земельного податку, за період з 03.04.2017 до 31.01.2024 становить 2 008 836,45 грн, зокрема: за період з 03.04.2017 по 31.12.2017 - 222 517,32 грн; за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 - 298 903,83 грн; за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 - 298 903,83 грн; за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 - 252 538,42 грн; за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 - 267 173,57 грн; за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 - 294 614,93 грн; за період з 01.01.2023 по 30.11.2023 - 344 461,62 грн; за період з 01.01.2024 по 31.01.2024 - 29 722,93 грн.

Згідно із ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За приписами підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до інформації з Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, листа виконавчого від 17.05.2024 № 08236/033-20/03 ТОВ «Світ-Центр» у період часу з 03.04.2017 до 31.01.2024 не було власником чи постійним землекористувачем земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:008:0245, а тому не було суб`єктом плати за землю у формі земельного податку (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). При цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, була орендна плата.

Згідно з положеннями ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

За приписами ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Отже, за змістом указаних приписів законодавства виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними, що регулюються главою 83 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Кондиційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Разом з цим, обов`язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових затрат - він зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав).

Для кондиційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

З огляду на викладене, фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Зазначене підтверджується висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 17.10.2018 у справі № 922/2972/17, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 13.02.2019 та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 при розгляді аналогічних спорів.

ТОВ «Світ-Центр» користується вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, відповідно до положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України повинно відшкодувати Запорізькій міській раді доходи, які воно одержало у вигляді несплаченої орендної плати за період з 03.04.2017 до 31.01.2024 у розмірі 2 008 836,45 грн.

Посилання відповідача на звільнення його від сплати плати за користування земельною ділянкою, суд вважає безпідставним з урахуванням наступного.

Пунктом 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у наступному пункті (абз. 1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX в редакції Закону від 12.05.2022 № 2260-ІХ).

Відповідно до пп. 69.14, п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України, на період з 01.03.2022 по 31.12.2022, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету міністрів України від 06.12.2022 № 1364 визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних. Київської міської військових адміністрацій. До територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій.

Наказом від 22.12.2022 № 309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, додатком (Переліком) до якого, актуалізованим станом на 27.02.2023, у п. 2.3 «Запорізька область» зазначено, що вся територія Запорізького району, де Запорізька територіальна громада і, відповідно, м. Запоріжжя є його невід`ємною частиною, віднесені до територій можливих бойових дій.

Державною податковою службою України 12.12.2022 було надано роз`яснення, в якому зазначено, що після запровадження воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, п. 69 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено підпунктами 69.14, 69.16, 69.22 щодо нарахування та сплати плати за землю, екологічного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за обпекти оподаткування, розташовані в межах територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, та територій, тимчасове окупованих збройними формуваннями російської федерації, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:008:0245 площею 0,5017 га по вул. Суворова, 4 розташована безпосередньо у місті Запоріжжі, в межах Запорізької територіальної громади, а не Запорізького району.

За приписами ст. 1 Закону України «Про оборону України» бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Загальновідомим є той факт, що на території міста Запоріжжя ніколи, починаючи з 24.02.2022, не велися і не ведуться активні бойові дії, вона не є тимчасово окупованою російською федерацією.

Окремі населенні пункти та території Запорізького району, який розташований навколо м. Запоріжжя, з південного напрямку дійсно наближені до зони бойових дій і потерпають від численних щоденних обстрілів великої інтенсивності та цілком обґрунтовано внесені до відповідного Переліку, оскільки на них неможливе ведення сільського господарства або іншої підприємницької діяльності.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Верховна Рада ухвалила Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-ІХ, яким доповнила підрозділ 10 «Інші перехідні положення» пунктом 69.14 наступного змісту: Тимчасово, на період з 01.03.2022 по 31.12.2022, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Очевидно, що в умовах активних наступальних дій з боку агресора та постійної зміни ліній фронту законодавець приймав нормативні акти в екстремальних умовах і цілком зрозуміло, що вказаним Законом звільнялися від плати за землю (орендної плати) земельні ділянки, на територіях де ведуться (велися) бойові дії.

При цьому первинно затверджений Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом від25.04.2022 № 75 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.04.2022 № 457 «Про підтримку окремих категорій населення, яке постраждало у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України», Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25.04.2022, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 за № 453/37789, не містив жодних територіальних громад Запорізького району серед територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25.04.2022.

У редакції Закону від 11.04.2023 № 3050-ІХ пункт 69.14 було викладено наступним чином: За період з 01.01.2022 до 31.12.2022 не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 01.03.2022 до 31.12.2022 - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Законодавець визначив умови оподаткування, уточнивши, що від плати за землю (орендної плати) звільняються земельні ділянки виключно в зоні активних бойових дій чи на окупованих територіях, змінивши початок цього періоду та обмеживши його дію до 31.12.2022.

Запорізька міська територіальна громада Запорізького району заявилася у вказаному переліку в редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 31.05.2022 № 104, станом на 27.05.2022.

Станом на 25.05.2022 територія м. Запоріжжя не перебувала в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

Посилання відповідача на відсутність обов`язку сплачувати кошти за користування земельною ділянкою є безпідставним.

Щодо строку позовної давності суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» у країні встановлено карантин з 12.03.2020 до 03.04.2020. У подальшому, постановами Кабінету Міністрів України строк дії карантину неодноразово продовжувався та діяв до 30.06.2023.

02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтями 258, 681 ЦК України, продовжуються на строк його дії.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 № 910/18489/20 початок зупинення строку звернення до суду потрібно пов`язувати саме із моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-ІХ.

Таким чином, строк звернення до суду із позовною заявою, визначений ст. 257 ЦК України, зупинився 02.04.2020. Позов про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна подано за період з 03.04.2017 до 31.01.2024.

Крім того, відповідно до пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому. Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на теперішній час (Указ Президента України від 06.05.2024 № 271/2024, затверджений Законом України від 08.05.2024 № 3684-ІХ - строк дії воєнного стану до 12.08.2024).

Таким чином, окружною прокуратурою позов подано до суду з дотриманням строків позовної давності, визначених ст. 257, пп. 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19» від 18.06.2020 № 731 ІХ, Процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, ст. 257 Цивільного кодексу України.

Господарським процесуальним кодексом України не передбачено процесуального строку на звернення особи за захистом порушеного права з відповідним позовом до суду. Строки, які були зазначені в пункті 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 18.06.2020 № 731 не відносяться до строків, визначених Цивільним кодексом України. Таким чином, ототожнення відповідачем 20-денного строку із строком позовної давності, і як наслідок твердження про закінчення 06 серпня 2020 року строку для звернення з позовом до суду для прокуратури та позивача є безпідставним.

Згідно із ст. 13 ГПК України. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, ат інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 80 ГПК України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідачем не доведено та не спростовано відсутність обов`язку сплачувати кошти за користування земельною ділянкою, договір оренди земельної ділянки з міською радою не укладено, заборгованість за користування земельною ділянкою не сплачено.

З урахуванням наведених обставин, наданих доказів та вимог чинного законодавства України, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ - Центр» (вул. Суворова буд. 4, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69035, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 38461554) на користь Запорізької міської ради (пр. Соборний 206, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69105, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за користування земельною ділянкою кадастровий номер 2310100000:05:008:0245 у період з 03.04.2017 до 31.01.2024 в розмірі 2 008 836,45 грн (два мільйона вісім тисяч вісімсот тридцять шість гривень 45 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ - Центр» (вул. Суворова буд. 4, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69035, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 38461554) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя (вул. Якова Новицького, буд. 5, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69035, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, розрахунковий рахунок UA438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2024 році на сплату судового збору в розмірі 24 106,04 грн (двадцять чотири тисячі сто шість гривень 04 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ - Центр» (вул. Суворова буд. 4, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69035, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 38461554) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя (вул. Якова Новицького, буд. 5, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69035, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, розрахунковий рахунок UA438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2024 році на сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03 вересня 2024 року.

Суддя І. С. Горохов