Рішення

від 25.07.2024 по справі 487/9352/21

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа №487/9352/21

Провадження №2/487/224/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2024 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді Кузьменка В.В., за участю секретаря судового засідання Барської А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ВЕГА-ГРУП» про відшкодування шкоди завданої невиконанням умов договору та стягнення пені за прострочку виконання зобов`язання,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПП «ВЕГА-ГРУП», в якому просив стягнути неустойку за кожен день прострочення, починаючи з 31.12.2019 року по 31.12.2021 року.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 18.10.2018 року між ним та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу майнових прав «2/Н відповідно до умов якого Відповідач зобов`язався в 4-му кварталі 2019 року закінчити будівництво багатоповерхового будинку і після здачі будинку в експлуатацію передати в його власність вбудоване в будинок нежитлове приміщення площею в 156,40 кв.м. секція 3 на 1 поверсі та документи на це приміщення. Сплатив всю сумму, що була зазначена в договорі, але відповідач не виконав умови договору.

Ухвалою суду від 10.01.2022 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання по справі.

Ухвалою суду від 29.09.2022 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

Заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 29.09.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ВЕГА-ГРУП» про відшкодування шкоди завданої невиконанням умов договору та стягнення пені за прострочку виконання зобов`язання, задоволено.

12.12.2022 року до суду надійшла заява представника відповідача про перегляд заочного рішення від 29.09.2022 року.

Ухвалою суду від 23.12.2022 року скасовано заочне рішення від 29.09.2022 року по справі №487/9352/22 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ВЕГА-ГРУП» про відшкодування шкоди завданої невиконанням умов договору та стягнення пені за прострочку виконання зобов`язання.

13.02.2023 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про долучення до матеріалів справи відомостей.

25.07.2023 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про долучення доказів по справі.

Ухвалою суду від 06.11.223 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

23.07.2024 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про долучення до матеріалів справи додаткових пояснень.

Позивач у судове засідання не з`явився, надано до суду заяву в якій зазначено, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить розглянути справу за його відсутності.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; не з`явився в судове засідання без повідомлення причин.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом встановлено, що 18.10.2018 року між ОСОБА_3 та ПП «ВЕГА-ГРУП» укладено договір купівлі-продажу майнових прав №2/Н, за яким продавець зобов`язується передати у власність ОСОБА_1 майнові права на нежитлове приміщення, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити майнові права, загальною площею 156,40 кв.м.

Пунктом 2.5 Договору купівлі-продажу майнових прав №2/Н визначено, що запланований термін завершення будівництва та введення в експлуатацію об`єкта нерухомості 4 квартал 2019 року.

Пунктом 2.6 Договору зазначено, що термін вказаний у 2.5 може бути змінений з обов`язковим повідомленням покупця, що не є порушенням зобов`язань з боку продавця, але тягне за собою додаткові зобов`язання для продавця по відношенню до покупця. Таке письмове повідомлення повинно бути надіслано цінним листом або кур`єром.

Відповідно до пункту 7.1 Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань сторони несуть відповідальність, передбачену Договором та чинним законодавством.

Крім того, згідно п.5.1 сторони погодили, що загальна вартість Майнових прав за даним Договором щодо вартості Нежитлового приміщення складає - 2 045 712 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ, 1 кв.м. - 13080 грн. в т.ч. ПДВ.

Позивач в позовній заяві зазначає, що сплатив в 4 кварталі 2018 року зазначену суму, однак жодних доказів не надає.

Пуктом 5.2. передбачено, що покупець сплачує продавцю на банківський рахунок 4% внесок Майнових прав за нежитлові приміщення в розмірі, що складає 100 000 грн. 00 коп. в строк до 23.10.2018 року.

Згідно з частиною 1статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Частиною 2 статті 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Згідно зі статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Метою договору є забезпечення фіксування тих умов, на які сторони погоджуються для врегулювання своїх взаємних прав і обов`язків щодо обраного ними кола відносин. Умови договору та спосіб його вчинення можуть бути визначені сторонами з урахуванням вимог законодавства та із дозволеним відступом від нього, або на таких саме принципах запропоновані однією із сторін.

Відповідно до частини 1статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини 1статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до частини 1статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до частини 1статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов`язання (ст. 617 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Договором може бути встановлено обов`язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.

Окрім того, згідно зі ст. 552 ЦК України, сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1статті 57 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1ст. 58 ЦПК).

Відповідно дост.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Даючи правову оцінку наданим доказам в обґрунтування вимог позивача, враховуючи встановлені судом обставини, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановленихобставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

За змістом ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Судом встановлено та вбачається із матеріалів справи, що позивач не надав жодних доказів, які б встановлювали заподіяння йому моральної шкоди та не встановлено і причинного зв`язку між діянням відповідача та шкодою.

Враховуючи викладене, позивачем не доведено факту заподіяння моральної шкоди, так і відповідно інших складових, які підлягають доведенню у даному спорі.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Оскільки сторону, якій відмовлено у задоволенні позову, звільнено від сплати судового збору, він компенсується за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. вимогами ст.ст. 253, 256, 260, 261,509, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 629, ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст.ст.12, 81, 83, 95, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного підприємства «ВЕГА-ГРУП» про відшкодування шкоди завданої невиконанням умов договору та стягнення пені за прострочку виконання зобов`язання відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання його повного тексту.

Суддя В.В. Кузьменко