Ухвала

від 04.09.2024 по справі 331/6807/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 04.09.2024 Справа № 331/6807/23

Запорізький апеляційний суд

Єдиний унікальний № 331/6807/23 Головуючий у 1-й інстанції:Скользнєва Н.Г.

Провадження №22-ц/807/1912/24 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.

Провадження №22-ц/807/1912/24-2

У Х В А Л А

04 вересня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Подліянової Г.С., при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2024 року, додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2024 року позов задоволено.

Поділено спільне майно, придбане під час шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 шляхом визнання права власності на частину однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , загальною площею - 32,63 кв.м., в тому числі житлова площа 17,5 кв.м., (номер РПВН 20465112, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 180605323101) за ОСОБА_2 .

Поділено спільне майно, придбане під час шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 шляхом визнання права власності на частину двокімнатної квартири АДРЕСА_2 , загальною площею - 51,31 кв.м., в тому числі житлова площа 28,1 кв.м., (номер РПВН 23540373, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 180505523101) за ОСОБА_2 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі - 9 291,08 грн.

Додатковим рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 березня 2024 року клопотання ОСОБА_2 про стягнення судових витрат задоволено частково.

Доповнено рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2024 року по справі №331/6807/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в сумі 11000 грн, та витрати на оплату послуг за складання Довідок про визначення середньо ринкової вартості 2-х квартир в сумі 1000 грн.

В іншій частині клопотання відмовлено.

У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2024 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у поновлені пропущеного нею процесуального строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення в рамках справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 30 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2024 року у цій справі скасовано та направлено справу для продовження розгляду в суді першої інстанції.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21 червня 2024 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2024 року у цій справі залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу безпосередньо до Запорізького апеляційного суду 23 серпня 2024 року.

Одночасно із апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернулася до суду із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення з наведених у ньому підстав. Зокрема, зазначила, що в судовому засіданні 21 червня 2024 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя про залишення без задоволення її заяви про перегляд заочного рішення суду першої інстанції. Обставини виготовлення, проголошення, оформлення повного тексту ухвали суду відповідачу невідомо. У зв`язку з розірванням 05 липня 2024 року Договору про надання правничої допомоги від 03 липня 2023 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Уткіним О.Є., особисто відповідач ОСОБА_1 була вимушена самостійно звернутися до канцелярії Жовтневого районного суду м. Запоріжжя із заявою про ознайомлення з матеріалами цивільної справи та видачу повного тексту ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21 червня 2024 року. 07 серпня 2024 року ознайомившись з матеріалами цивільної справи, отримавши копію вищезазначеної ухвали вважає, що строк на оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2024 року та на додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 березня 2024 року тече саме з 07 серпня 2024 року. Просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення, оскільки вважає, що строк нею пропущено з поважних причин.

Крім того, ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду із клопотанням про звільнення (відстрочення) сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі ст.8 Закону України «Про судовий збір». Як на підставу звільнення (відстрочення) від сплати судового збору, заявник посилається на свій незадовільний майновий стан, відкриті у виконавчій службі виконавчі провадження щодо виконання рішення суду, у зв`язку з чим розмір судового збору за звернення з апеляційною скаргою на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2024 року дорівнює 13936,62 грн, є неправомірно великим і позбавляє її доступу до правосуддя.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 23 серпня 2024 року матеріали справи №331/6807/23 витребувані з Жовтневого районного суду м. Запоріжжя.

29 серпня 2024 року зазначена справа надійшла до суду апеляційної інстанції.

Запорізьким апеляційним судом встановлено, що апелянтом при подачі вищезазначеної апеляційної скарги у цій справі було пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Згідно ч. 1ст. 354 ЦПК Україниапеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 2ст. 354 ЦПК Україниучасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 цього Кодексу.

Тобто відлік строку на апеляційне оскарження процесуальний закон визначає таким чином: протягом тридцяти днів з дня його проголошення або протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 1ст. 127 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини пропуску поважними.

Із матеріалів справи вбачається, що 14 лютого 2024 року Жовтневим районним судомм.Запоріжжябуло ухвалено вступну та резолютивну частину оскаржуваного рішення суду у відсутності сторони відповідача, що підтверджується протоколом судового засідання від 14 лютого 2024 року (т.1 а.с.101-103). Повний текст вищезазначеного заочного рішення суду складено 23 лютого 2024 року (т.1 а.с.107-112). 25 березня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного судового рішення у цій справі (т. 1 а.с.164-165). Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні її заяви про перегляд заочного рішення суду (т.1 а.с.177-179). Постановою Запорізького апеляційного суду від 30 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2024 року у цій справі скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (т.1 а.с.215-217). 21 червня 2024 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя постановлено вступну та резолютивну частину ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, що підтверджується протоколом судового засідання від 21 червня 2024 року (т. 1 а.с. 22-24, 26). Повний текст ухвали складено 24 червня 2024 року (т. 1 а.с. 27-31).

Таким чином, враховуючи дату складання повного тексту ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя (24 червня 2024 року), відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України, останнім днем строку для подання ОСОБА_1 апеляційної скарги було - 24липня 2024року (робочий день, середа).

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подано безпосередньо до Запорізького апеляційного суду 23 серпня 2024 року, отже із пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 354 ЦПК України.

ОСОБА_1 пропустила строк на апеляційне оскарження судового рішення та звернулася до апеляційного суду із заявою про поновлення цього строку.

Відповідно до частини п`ятоїстатті 272 ЦПК Україниучасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судовогорішення надсилаєтьсяпротягом двохднів здня йогоскладення уповному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду(частина шостастатті 272 ЦПК України).

Як вбачається із супровідного листа, Жовтневим районним судом м. Запоріжжя відповідно до вимог ч.5 ст. 272 ЦПК України, 24 червня 2024 року направлено копію ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21 червня 2024 року, зокрема ОСОБА_1 на адресу тимчасового мешкання зазначену нею в заяві про перегляд заочного рішення, а саме: АДРЕСА_3 (т. 2 а.с. 32).

До суду повернулася зазначена ухвала суду разом з конвертом та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення із трекінг номером 06902437692 79 із поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання» (т.2 а.с.40), що є неналежним врученням ОСОБА_1 ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21 червня 2024 року.

Отже, відомості про отримання ОСОБА_1 копії ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21 червня 2024 року в день її складення або в порядку ч.5 ст.272 ЦПК України матеріали справи не містять.

Проте, як вбачається із апеляційної скарги з повним текстом вищезазначеної ухвали суду ОСОБА_1 ознайомилася під час ознайомлення її з матеріалами цієї справи за своєю заявою 07 серпня 2024 року, в цей же день отримала її копію (т.2 а.с. 42 зворот).

Апеляційну скаргу подано ОСОБА_1 безпосередньо до Запорізького апеляційного суду - 23 серпня 2024 року.

Враховуючи, що ОСОБА_1 , 07 серпня 2024 року ознайомилася з повним текстом ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21 червня 2024 року про залишення її заяви про перегляд оскаржуваного судового рішення без задоволення у цій справі, тому останній тридцятий день на оскарження заочного рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2024 року припадає на 06 вересня 2024 року (робочий день, п`ятниця).

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи наявна довідка про отримання 25 червня 2024 року адвокатом Уткіним О.С. копії ухвали Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 21 червня 2024 року (т.2 а.с.33). Адвокат Уткін О.С. представляв інтереси ОСОБА_1 у цій справі на підставі Договору про надання правової допомоги №8 від 01 липня 2023 року. Проте, даний договір на підставі Угоди про розірвання договору від 16 липня 2024 року між сторонами був розірваний. Отже, в період перебігу процесуального строку на оскарження заочного рішення, до 25 липня 2024 року (робочий день, четвер), 16 липня 2024 року у адвоката відсутній був процесуальний обов`язок діючи в інтересах ОСОБА_1 подавати апеляційну скаргу на судові рішення.

Відповідно доч.4ст.287ЦПК Україниу разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Отже, апеляційну скаргу апелянтом подано в межах тридцятиденного строку, що встановлений ч.2 ст. 354 ЦПК України.

Враховуючи зазначене, а також положення ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, щодо отримання права особи на доступ до правосуддя, суд приходить до висновку, що апелянт має право на поновлення пропущеного строку.

За таких обставин, строк на апеляційне оскарження рішення суду слід поновити.

Проте, апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою у цій справі не може бути відкрито, скаржником при зверненні до суду з апеляційною скаргою не сплачено судовий збір.

Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.4ст.356 ЦПК Українидо апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.4Закону України«Про судовийзбір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01 січня встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 2 684 гривень.

За вимогами п.п.1п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн) і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13420 грн).

Згідно з п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Із матеріалів справи вбачається, що позовна заява подана фізичною особою до суду першої інстанції у 2023 році майнового характеру з ціною позову 929108,08 грн, один відсоток від якої складає 9291,08 грн.

З апеляційної скарги вбачається, що апелянт оскаржує рішення суду в повному обсязі.

Таким чином, заявником апеляційної скарги підлягає сплаті судовий збір за оскарження судового рішення до суду апеляційної інстанції у розмірі 13 936,62 грн, виходячи з розрахунку (9291,08*150%).

Проте, апелянтом докази сплати ним судового збору за подання апеляційної скарги до апеляційного суду не надано.

Разом з тим, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить звільнити (відстрочити) її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2024 року у цій справі. Як на підставу звільнення від сплати судового збору, заявник посилається на ст. 8 Закону України «Про судовий збір», зазначаючи, що ОСОБА_1 має незадовільний фінансовий стан для оплати судового збору за цією апеляційною скаргою та відкриті у виконавчій службі виконавчі провадження щодо виконання рішення суду. До клопотанням заявником апеляційної скарги в якості доказів додано постанови державного виконавця Центрального ВДВС у м. Запоріжжі Південного міжрегіонального управління МЮ (м. Одеса) Бревко Н.Ю. про відкриття виконавчого провадження ВП №75747822 від 08.08.2024 року щодо виконання виконавчого листа №331/6807/23 та про арешт коштів від 08.08.2024 року в рамках цього ж виконавчого провадження, а також про відкриття ВП №757747620 про стягнення виконавчого збору в рамках цього ж виконавчого провадження.

Перевіривши матеріали справи вважаю, що клопотання ОСОБА_1 про звільнення (відстрочення) її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі, задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно частини 3 статті 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Оскільки, в силу вимог ст. 8 Закону України «Про судовий збір»:

1. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік або;

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, встановлено, що підстав, передбачених ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про виконавчий збір», для розстрочки чи відстрочки, а також звільнення апеляційним судом від сплати судового збору за подачу вищезазначеної апеляційної скарги у цій справі, із наявних у цій справі матеріалів не вбачається.

Скрутне матеріальне становище це умови існування фізичної особи, які проявляються перш за все при відсутності грошових коштів та інших майнових засобів, що необхідні для задоволення потреб фізичної особи та придбання речей першої необхідності (продуктів харчування, медичних ліків, житла, одягу тощо).

На підтвердження доводів щодо майнового стану мають бути надані докази про неспроможність сплатити судові витрати на момент подачі апеляційної скарги, тобто довідки з УПФУ, УСЗН, ДПА за останній рік, банківські документи про відсутність на рахунку коштів.

Окрім того, незадовільний матеріальний стан залежить і від відсутності у особи нерухомості, депозитів, акцій, активів у фінансових установах, документів про відсутність доходів членів сім`ї, відсутність чи наявність виплат соціальної допомоги, тощо.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір» чітко визначений перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору. Згідно матеріалів вищезазначеної справи, ОСОБА_1 до визначеної категорії осіб не відносяться.

Однією з основних засад судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 129КонституціїУкраїни є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

Частиною 4 ст. 10ЦПКУкраїни і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію прозахистправлюдини іосновоположнихсвобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

У пункті 55 рішення у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19 червня 2001 року ЄСПЛ підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Відповідно до практики ЄСПЛ пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим, там де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх "цивільних прав та обов`язків" (Рішення ЄСПЛ у справі "Гоффман проти Німеччини" ("Hoffmann v. Germany") від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; Рішення ЄСПЛ у справі "Кудла проти Польщі" ("Cudla v. Poland") від 26 жовтня 2000 року).

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ "Kniat v. Poland" від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ "JedamskiandJedamska v. Poland" від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

В силу п. 29 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом.

Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року, в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

На підтвердження скрутного матеріального стану докази, які б підтвердили наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, на підставі статті 8 Закону України «Про судовий збір», ОСОБА_1 не надано.

Отже, наведені в обґрунтування заявленого клопотання доводи не можуть слугувати достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору або його розстрочення, оскільки не підтверджені належними доказами, а саме ОСОБА_1 не надано довідки з ПФУ, УСЗН, за 2023, 2024 станом на день звернення з апеляційною скаргою, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, відомості про відсутність будь-якого майна, довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (про те, що особа не отримує пасивний дохід).

Таким чином, ОСОБА_1 відповідних доказів, які б свідчили про її незадовільний майновий стан матеріали апеляційної скарги не містять.

Крім того, наявність відкритих виконавчих проваджень не можуть бути підставою звільнення (відстрочення) ОСОБА_1 від сплати судового збору, оскільки дані виконавчі провадження відкриті в рамках виконання рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2024 року та додаткового рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 березня 2024 року у справі №331/6807/23, на які ОСОБА_1 подана апеляційна скарга.

У зв`язку з чим, вважаю за необхідне залишити клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі без задоволення.

Водночас, ОСОБА_1 роз`яснюється, що вона не позбавлена права звернутися до суду із заявою про звільнення її від сплати судового збору, про розстрочення, відстрочення сплати судового збору надавши відповідні докази, які б свідчили про наявність підстав для цього.

З огляду на наведене, ОСОБА_3 за подання апеляційної скарги необхідно сплатити судовий збір у розмірі 13 936,62 грн та надати суду оригінал квитанції.

Реквізитами банківської установи з 01 січня 2024 року є:

22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України)

Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м. Запоріжжя Вознес./22030101;

Рахунок отримувача (IBAN): UA498999980313121206080008513;

Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскарження справи) по справі

---

(Номер справи), Запорізький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

Зазначені обставини перешкоджають вирішенню питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Згідно з ч. 2 ст.357 ЦПК Українидо апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.

Зважаючи на зазначені недоліки апеляційної скарги, на підставі ст.ст.185,357 ЦПК України її необхідно залишити без руху та надати строк п`ять днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків, які зазначені в ухвалі, роз`яснивши, що у разі їх неусунення впродовж вказаного строку, апеляційна скарга буде визнана неподаною і повернута апелянту.

Керуючись ст.ст.127,185, 354, 356, 357 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 березня 2024 року.

У задоволені клопотання ОСОБА_1 про звільнення (відстрочення) сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 14 лютого 2024 року, додаткове рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 15 березня 2024 року у цій справі, залишити без руху та надати строк 5 днів з дня вручення копії ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме: сплатити судовий збір у розмірі 13 936,62 грн на зазначений розрахунковий рахунок.

Зазначені недоліки усунути у вказані вище терміни.

У разі не усунення зазначених недоліків до вказаного строку, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та буде повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя: Г.С. Подліянова