Постанова

від 05.09.2024 по справі 471/921/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

05.09.24

22-ц/812/1116/24

Справа №471/921/23 Головуюча у 1-й інстанції Гукова І. Б.

Провадження № 22ц/812/1116/24 Доповідачка в апеляційній інстанції Ямкова О. О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

5 вересня 2024 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючої-судді: Ямкової О. О.,

суддів: Крамаренко Т. В., Локтіонової О. В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на рішення Братського районного суду Миколаївської області від 29 травня 2024 року, ухваленого під головуванням судді Гукової І. Б. в залі суду в смт. Братське Миколаївської області о 14 годині 42 хвилині із складенням його повного тексту 3 червня 2024 року, по справі

за позовом

ОСОБА_1 до Фермерського господарства (далі ФГ) «Забава»

про стягнення орендної плати

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до ФГ «Забава» про стягнення невиплаченої орендної плати за 2022 рік, які 18 березня 2024 року змінила та подала заяву, в якій просила стягнути з фермерського господарства на її користь 12787 грн 11 коп. недоплаченої орендної плати за 2022 рік, 22287 грн 34 коп. штрафу за невнесення орендної плати у строки, визначені договором, та 5933 грн 09 коп. пені за прострочення виплати оренди.

В обґрунтування позову зазначала, що відповідно до свідоцтва на право власності на спадщину за заповітом №629 від 20 грудня 2019 року, отримала у власність після смерті батька, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , належну йому земельну ділянку, загальною площею 6,2534 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташовану в межах Петропавлівської сільської ради Братського району Миколаївської області. Зазначена земельна ділянка перебуває в оренді ФГ «Забава», згідно з договором оренди від 29 червня 2006 року, укладеного її батьком ОСОБА_2 строком на 49 років.

Відповідно до рішення Братського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2021 року, ухваленого на підставі її позову, судом внесено зміни до договору оренди, укладеного між батьком позивачки та фермерським господарством, в частині власника земельної ділянки, уточнено її площу та збільшено орендну плату до 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також передбачено нові форми відповідальності за невиконання зобов`язання у виді сплати штрафу за несвоєчасне внесення орендної плати в розмірі 100 % річної орендної плати.

Однак, незважаючи на зміни договірних зобов`язань на підставі судового рішення, відповідачем на її користь сплачено лише 4 485 грн 33 коп. орендної плати за 2022 рік без врахування розміру оренди в 12% від грошової оцінки землі, підставою для чого є доплата суми орендної плати, як боргу, та стягнення штрафу і пені за час від виникнення прострочення по час подачи заяви про збільшення позовних вимог.

У вересні 2023 року позивачка звернулась з заявою, в якій просила розглядати справу за її відсутності, пред`явлений позов підтримала. В подальшому нею додатково подано аналогічні заяви.

Відзиву на позовну заяву відповідачем не надано, натомість через свою представницю направлено клопотання про долучення до матеріалів справи доказів отримання попереднім орендодавцем, - батьком позивачки, орендної плати наперед та щорічно, а також нею самою, відповідно до розписки, видаткових касових ордерів та квитанцій Укрпошти на загальну суму 207 180 грн.

Позивачка звернулась до суду з заявою, в якій просила залишити без задоволення подане відповідачем клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів.

У березні 2024 року відповідач, діючи через свою представницю заявив клопотання про долучення копії витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки належної позивачці, а також відомості щодо нормативної грошової оцінки.

У березні 2024 року позивачка надала додаткові пояснення по справі, в яких зазначила, що звернулась з позовом щодо стягнення орендної плати за 2022 рік, та оскільки набула право власності на земельну ділянку у 2019 році не може надавати коментарі за період з 2009 по 2018 рік, та пояснила, що на її думку орендар вправі сплачувати орендну плату в більшому розмірі за результатами його господарської діяльності. Посилалась на відповідну судову практику.

У квітні 2024 року відповідач, діючи через свою представницю, звернувся з клопотанням про долучення до справи додаткових доказів.

Рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 29 травня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалюючи рішення, суд виходив з необґрунтованості позовних вимог, у зв`язку з повним виконання орендарем обов`язків за договором.

В апеляційній скарзі позивачка ОСОБА_1 , посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити її позов.

В обґрунтування доводів скарги зазначала, що не виконуючи умови договору, зміни до якого внесені за рішенням суду, відповідач сплатив орендну плату у попередньому розмірі, чим допустив виникнення заборгованості, яку має сплатити з урахуванням штрафу та пені.

При цьому звертала увагу, що додатковою угодою до договору оренди, якою продовжено строк дії договору до 49 років, не передбачено права сплати орендної плати за увесь період наперед.

Вказувала, що в наданому відповідачем видатковому ордері не заповнено обов`язковий реквізит «одержав», та не зазначено яку саме суму одержав ОСОБА_2 , а в наданій розписці про отримання грошових коштів не зазначено, яку суму отримано ОСОБА_2 .. За такого вважала ордер та розписку неналежними доказами по справі, а даними про отримання ОСОБА_2 150000 грн відсутніми.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Ухвалами колегії суддів Миколаївського апеляційного суду з розгляду цивільних справ від 21 червня 2024 року та 19 липня 2024 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

При вирішенні справи судом встановлено, що 29 червня 2006 року між власником землі ОСОБА_2 та Фермерським господарством «Забава» укладено договір оренди землі, зареєстрований у Братському секторі Миколаївської регіональної філії ДЗК з вчиненням у Державному реєстрі земель запису від 22 грудня 2006 року за №040600901759, згідно з яким орендодавець ОСОБА_2 передав орендарю ФГ «Забава» належну йому земельну ділянку загальною площею 6,25га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташовану в межах Петропавлівської сільської ради Братського району Миколаївської області ( т. 1. а.с.11-12).

У відповідності до положень пункту 9 договору сторонами обумовлений розмір орендної плати в 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка за пунктом 5 договору на час його укладення становила 61435 грн 58 коп., а оренда плата складала 921,53 грн на рік. За пунктом 11 визначений розмір орендної плати повинен був вноситися протягом дії договору до 1 грудня кожного року.

Строк дії договору сторонами встановлено в 10 років, у відповідності до пункту 10 договору.

12 грудня 2008 року до укладеного раніше договору оренди складено та підписано додаткову угоду, якою змінено строк дії договору шляхом його збільшення до 49 років. Ця додаткова угода зареєстрована у відповідному реєстрі 9 червня 2009 року (т. 1. а.с.13).

У цей період, між датою підписання додаткової угоди та її реєстрації у відповідному реєстрі, а саме 12 квітня 2009 року ФГ «Забава» видано ВКО на ім`я орендодавця на підставі складеної розписки від 12 квітня 2009 року про сплату та отримання орендної плати за період 2009-2058рр. в сумі 150000 грн (т.1 а.с.62). Розписка складена 12 квітня 2009 року про отримання орендної плати наперед в сумі 150000 грн та підписана орендодавцем ОСОБА_2 в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (т.1 а.с.67).

Одночасно, в період з 2013 року по 2018 рік включно на ім`я орендодавця сплачена за відомостями, касовим ордером та поштовими квитанціями орендна плата на загальну суму 32220 грн, зокрема, і шляхом видачі сільськогосподарської продукції у відповідності до пункту 9 договору (т.1 а.с.59-60, 68-69, 71-80).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер та після його смерті спадщину прийняла позивачка ОСОБА_1 на підставі свідоцтва на право власності на спадщину за заповітом №629 від 20 грудня 2019 року, внаслідок чого отримала у власність в порядку спадкування, після смерті свого батька ОСОБА_2 , належну йому земельну ділянку загальною площею 6,2534га, кадастровий номер 4821484300:02:000:0411, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташовану в межах Петропавлівської сільської ради Братського району Миколаївської області (т. 1 а.с.6-10).

26 грудня 2019 року на ім`я орендодавця землі ФГ «Забава» перераховано 12480 грн орендної плати (т.1 а.с.61) та 1 листопада 2022 року 12295 грн (т.1 а.с.63).

В той же час, вважаючи умови договору несправедливими, позивачка, як правонаступниця орендодавця, звернулася у 2021 році до суду із позовом про зміну умов договору оренди землі. Поданий ОСОБА_1 позов задоволено і за рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2021 року до раніше укладеного договору оренди землі внесено зміни в частині: визначення нової власниці землі - орендодавиці ОСОБА_1 ; загальної площі земельної ділянки з 6.25га на 6.2534га; нормативної грошової вартості землі в 185727, 84грн; визначення розміру орендної плати в 12% від нормативної грошової оцінки землі; штрафних санкцій (т.1 а.с.14-18).

Справа судом була розглянута за відсутності представника ФГ «Забава» та рішення суду набрало чинності. Даних про його вручення ФГ «Забава», як договору з новими умовами, у даній справі відсутні.

Разом з тим, 26 червня 2023 року ОСОБА_5 на ім`я ФГ «Забава» складена вимога про сплату заборгованості з орендної плати за 2022 рік з посиланням на судове рішення від 11 листопада 2021 року (т.1 а.с.20). Дані про вручення такої вимоги у справі відсутні.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з положеннями статей 13, 15 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається в письмовій формі.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» у зазначеній редакції, істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями статей 21, 22 Закону України «Про оренду землі» у вказаній редакції орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Положеннями статті 24 Закону України «Про орендну землі» передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, та за змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином.

Тому, вважаючи, що відповідачем за 2022 рік орендну плату не виплачено у повному обсязі відповідно до нових умов договору, які визначені на підставі судового рішення, позивачка звернулась до ФГ «Забава» з вимогою, як про виплату часткового боргу з орендної плати за 2022 рік, так і суми штрафних санкцій.

Між тим, як правильно встановлено судом першої інстанції, первісному орендодавцю, правонаступником, якого є позивачка, орендарем сплачена орендна плата в сумі, що значно перевищує нарахування за умовами укладеного договору в розмірі 61990 грн, в період дії умов договору в незміненій судом редакції, до 2021 року включно, яка в загальній сумі перевищує і новий розмір орендної плати в 12% від нормативної грошової оцінки землі.

За такого доводи позивачки про те, що збільшення розміру орендної плати є виключно побажанням орендаря та не впливає на своєчасність і розмір виплати правонаступнику орендодавця в іншому, новому розмірі, суперечить не лише умовам договору, як в незміненій редакції, так і з урахуванням нових умов, зокрема пункту 40, за яким перехід права власності на землю до нової особи не є підставною для зміни умов або розірвання договору.

Посилання на сумнівність доказів про виплату на користь померлого орендодавця 150000 грн орендної плати не спростована позивачкою за допомогою належних доказів як при розгляді справи по суті, так і під час подачі апеляційної скарги шляхом надання довідки податкової служби про отримання ОСОБА_2 доходу за 2009 рік, де зазначено лише один платіж про надання землі в оренду, оскільки плата, що виплачена на перед, передбачає облік доходу за 2009-2058рр.

Відповідно до наданої відповідачем довідки за користування земельною ділянкою у період з 2009 року по 2022 рік нараховано 68 230 грн та фактично виплачено 207180 грн. (т.1 а.с.59)

Відповідно до положень статті 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Як вбачається зі змісту договору оренди землі орендатор не має обмежень щодо дострокового виконання зобов`язань з виплати орендної плати.

За такого доводи апеляційної скарги про неможливість внесення орендної плати наперед у зв`язку з відсутністю у договорі оренди землі та додатковій угоді до нього застережень щодо права орендаря на дострокове виконання зобов`язань по виплаті орендної плати є помилковим тлумаченням чинного законодавства позивачкою.

Тому зобов`язання за договором оренди за користування земельною ділянкою, зокрема, за період 2022 року, виконані відповідачем, ще до внесення змін у розмір орендної плати за рішенням суду та які за своєю сумою виконання зобов`язання перевищують розмір встановленої орендної плати, як в первісній редакції договору, так і в редакції договору, визначеної за рішенням суду .

Отже, позивачкою не спростовано отримання вказаних грошових коштів її батьком ОСОБА_2 .

Крім того, за Прикінцевими та Перехідними Положеннями ЦК України для наймачів нерухомого майна, якими є і орендарі земельних ділянок, у період 2022 року, на час встановлення карантину, введеного Постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 №211, так і на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану, зменшено обсяг відповідальності за вчинення ними плати за користування нерухомим майном.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки доказів та обставин справи, які належним чином встановлені та досліджені судом першої інстанції, а тому не впливають на обґрунтованість його висновків.

На підставі викладеного та у відповідності до положень, передбачених статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції доходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Підстав для перерозподілу судових витрат у відповідності до статті 141 ЦПК України немає.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Братського районного суду Миколаївської області від 29 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена з цього дня в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду, у випадках, передбачених статтею 389 ЦПК України.

Головуюча О. О. Ямкова

Судді Т. В. Крамаренко

О. В. Локтіонова