Справа № 758/10593/24
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 серпня 2024 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваної ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погодженого прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42024102070000018, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
Слідчий СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з клопотанням у кримінальному провадженні №42024102070000018, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України.
В обґрунтування поданого клопотання вказує, що в провадженні слідчого відділу УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024102070000018 від 26.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в 26.06.2023 ОСОБА_7 засновано БО «БФ «ІНФОРМАЦІЯ_8» (код ЄДРПОУ 45060824) де в подальшому його дружину ОСОБА_5 призначено на посаду директора.
Під час діяльності БО «БФ «ІНФОРМАЦІЯ_8» у її директора ОСОБА_5 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 13.07.2023 та у невстановленому досудовим розслідуванням місці виник злочинний умисел направлений на заволодіння криптовалютними активами, які надходили для закупівлі квадрокоптерів (дронів) шляхом обману в умовах воєнного стану.
Так, під час здійснення досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні встановлено, що 13.07.2023 директор БО «БФ «ІНФОРМАЦІЯ_8» ОСОБА_5 , за попередньою домовленістю отримала від одного із власників ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_6» (код ЄДРПОУ НОМЕР_5) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 551814, 2 USDT (TRC20) (курс 1 USDT (TRC20) є еквівалентом 1 долару США) на закупівлю 174 одиниць квадрокоптерів (дронів) «Mavic-3» та 115 одиниць квадрокоптерів (дронів) «Mavic-3 FMC». За вказаною домовленістю ОСОБА_5 мала придбати їх у компанії « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (АДРЕСА_1), яка розташована у АДРЕСА_1 та забезпечити їх поставку впродовж 1 місяця з дня оплати у м. Київ для подальшої їх відправки до Сил оборони України та використання відповідними підрозділами.
Для досягнення своєї злочинної мети ОСОБА_5 , у липні 2023 року заздалегідь розуміючи, що не буде виконувати в повному обсязі взяті на себе зобов`язання щодо поставки вищевказаного обладнання надіслала у месенджері «Telegram» ОСОБА_8 4 рахунка-фактури на начебто фірмовому бланку компанії « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з внесеними у них реквізитам БО «БФ «ІНФОРМАЦІЯ_8» про придбання у « ІНФОРМАЦІЯ_3 » квадрокоптерів (дронів) на загальну суму 551814, USDT (TRC20), а саме: № 143/07/2023 від 13.07.2023 на суму 53685 USDT (TRC20), №144/07/2023 від 13.07.2023 на суму 57264 USDT (TRC20), № 145/07/2023 від 13.07.2024 на суму 75268 USDT (TRC20), та №187/07/2023 від 20.07.2023 на суму 365597, 2 USDT (TRC20). При цьому у графі отримувача замість реквізитів компанії « ІНФОРМАЦІЯ_3 » вказала реквізити заздалегідь створеного криптогаманця на її ім`я в подальшому на який ОСОБА_8 , перераховано вказані криптовалютні активи.
Переказ криптовалютних активів здійснювався в USDT (TRC20) з криптогаманця T W b Q o g f n U C i X T K s L 7 2 r p p 1 V P 3 q 6 z p f 1 Q x E на криптогаманець T E k v t g i Z s Q V 7 w 4 r u s 8 q 1 s 5 G p p x C 6 p 4 R u U g, хеш транзакції 9 e f 5 b 9 7 3 f c 7 4 c b b 4 b 8 7 2 9 a 1 9 8 9 9 3 3 7 6 e a e d d 4 3 7 4 a 5 9 6 b 8 5 6 d 5 d 2 1 7 4 5 d 3 4 7 3 b 0 4.
Після отримання криптовалютних активів від ОСОБА_8 для закупівлі квадрокоптерів (дронів), ОСОБА_5 частково виконала взяті на себе зобов`язання та здійснила поставку замовленого у неї товару, а саме: 109 квадрокоптерів (дронів) «Mavic-3» та 54 квадрокоптерів (дронів) «Mavic-3 FMC» на суму 284823 USDT (TRC20), однак в подальшому почала систематично ухилятися від поставки решти квадрокоптерів (дронів), а саме: 65 «Mavic-3» та 61 «Mavic-3 FMC» на загальну суму 266991, 2 USDT (TRC20) при цьому не маючи реального наміру виконувати умови домовленості з ОСОБА_8 та продовжувала вводити його в оману обіцяючи останньому, що виконає взяті на себе зобов`язання, а в подальшому взагалі припинила з ним спілкування.
В ході досудового розслідування встановлено, що компанія « ІНФОРМАЦІЯ_3 » не приймає розрахунки у криптовалюті, а працівники вказаної компанії ніколи не проводили жодних перемовин з представниками БО «БФ «ІНФОРМАЦІЯ_8» та ОСОБА_5 з приводу закупівлі будь-яких товарів, робіт чи послуг.
Крім того, компанія « ІНФОРМАЦІЯ_3 » не видавала БО «БФ «ІНФОРМАЦІЯ_8» рахунки-фактури та будь-які інші фінансово-господарські документи.
Не зупинившись на цьому ОСОБА_5 , 31.07.2023 за попередньою домовленістю від ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 отримала грошові кошти у сумі 615 150 грн., для закупівлі 8 квадрокоптерів (дронів) на потреби ІНФОРМАЦІЯ_7 (7 шт. DJI Mavic Fly More Combo 3 та 1 шт. DJI Mavic 3) та пообіцяла здійснити їх поставку впродовж наступних 3-4 днів.
Оплату за вищевказане обладнання ОСОБА_9 здійснив зі своєї банківської карти відкритої в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» « НОМЕР_1 » на рахунок ФОП ОСОБА_5 (IBAN НОМЕР_2 ) реквізити якого ОСОБА_5 надіслала йому у месенджері «Telegram».
Після отримання грошових коштів від ОСОБА_9 для закупівлі вищевказаних квадрокоптерів (дронів), ОСОБА_5 частково виконала взяті на себе зобов`язання та здійснила поставку 1 квадрокоптера (дрона) марки DJI Mavic 3, вартістю 60 000 грн., однак в подальшому почала систематично ухилятися від поставки решти квадрокоптерів (дронів) на загальну суму 555 150 грн. при цьому не маючи реального наміру виконувати умови домовленості з ОСОБА_9 , а в подальшому взагалі припинила будь-яке спілкування з ним.
Продовжуючи свою протиправну діяльність ОСОБА_5 , 04.10.2023 за попередньою домовленістю від ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 отримала грошові кошти у сумі 220 000 грн., для закупівлі 1 квадрокоптера (дрона) Mavic 3Т на потреби 137-го окремого батальйону Військово-морських сил Збройних сил України та пообіцяла здійснити їх поставку впродовж 3-4 днів.
Оплату за вищевказане обладнання ОСОБА_10 здійснила зі своєї банківської карти відкритої в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» « НОМЕР_3 » на банківську карту відкриту на ім`я ОСОБА_11 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» « НОМЕР_4 » реквізити якої ОСОБА_5 надіслала їй у месенджері «Telegram».
Після отримання грошових коштів в сумі 220 000 грн. від ОСОБА_10 для закупівлі вищевказаного квадрокоптера (дрона), ОСОБА_5 24.10.2023 повернула частину грошових коштів в сумі 40 000 грн. на рахунок банківської карти ОСОБА_10 відкритої в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» « НОМЕР_3 » з банківської карти відкритої на ім`я її чоловіка ОСОБА_7 , однак в подальшому почала систематично ухилятися від поставки квадрокоптера (дрона) на суму 180 000 грн. при цьому не маючи реального наміру виконувати умови домовленості з ОСОБА_10 , а в подальшому взагалі припинила будь-яке спілкування з нею.
Встановлено, що в період часу з 13.07.2023 по 04.10.2023 ОСОБА_5 заволоділа грошовими коштами потерпілих на загальну суму 10 498 637 грн. 10 коп.
На підставі зібраних доказів 02 липня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 05.07.2024 року до ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 02.09.2024 року з визначенням застави у розмірі 3 000 000 (три мільйони) грн., яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
28.08.2024 керівником Подільської окружної прокуратури м. Києва постановою було продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024102070000018 від 26.01.2024 - до 3 (трьох) місяців.
На думку сторони обвинувачення,акінчити проведення досудового розслідування у передбачений законом строк не представляється можливим у зв`язку зі складністю провадження та тривалістю проведення слідчих ді та необхідністю провести наступні слідчі (розшукові) та процесуальні дії: отримати висновок судової комп`ютерно технічної експертизи, яка призначена 11.07.2024 та до цього часу проведення якої не завершено; встановити інших можливих співучасників кримінального правопорушення; встановити та допитати інших свідків яким відомі обставини вчинення даного кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене та те, що передбачені ст.177 КПК України ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, на даній стадії досудового розслідування не зменшилися та продовжують існувати, слідчий просить продовжити застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в ньому. При цьому, просив суд залишити без змін розмір застави, який раніше визначений ухвалою суду від 05.07.2024 року та врахувати при розгляді клопотання актуальними лише три ризики, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив щодо задволення клопотання прокурора, оскільки вважає вказані ним ризики недоведеними, а підозру необгрунтованою. При цьому подав клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт у певний період доби або просив суд зменшити останній раніше визначений розмір застави до розміру, вказаного у ч.5 ст.182 КПК України. Наголосив суду на тому, що у підозрюваної на утриманні перебуває малолітній син, догляд за яким на даний час здійснює лише бабуся. Крім цього, у підозрюваної відсутній достатній дохід для сплати застави у розмірі 3 млн. гривень.
Підозрювана в судовому засіданні підтримала позицію захисника.
Заслухавши прокурора, захисника, підозрювану, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ст. 2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділу УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024102070000018 від 26.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.
02 липня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 05.07.2024 до ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 02.09.2024 з визначенням застави у розмірі 3 000 000 (три мільйони) грн., яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Постановою керівника Подільської окружної прокуратури м. Києва від 28.08.2024 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42024102070000018 від 26.01.2024 - до 3 (трьох) місяців.
Стороною обвинувачення на підтвердження обгрунтованості підозри та наявності ризиків, визначених ст.177 КПК України до матеріалів клопотання долучено: повідомлення про вчинення кримінального правопорушення; протокол огляду від 30.01.2024; протокол допиту потерпілого ОСОБА_12 від 09.02.2024; протокол огляду від 16.04.2024; протокол огляду від 21.03.2024; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 14.04.2024; протокол допиту потерпілого ОСОБА_9 від 26.01.2024; протокол допиту потерпілого ОСОБА_10 від 28.06.2024; протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 12.07.2024; протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_12 та інші матеріалами.
Таким чином, із долучених до клопотання та досліджених судом письмових доказів вбачається, що наявні достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Суд також звертає увагу на те, що «обґрунтована підозра», відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Аналізуючи актуальність ризиків, передбачених ст.177 КПК України та зазначених прокурором у клопотанні, слідчий суддя дійшов висновку щодо їх обґрунтованості, з огляду на наступне.
Зокрема, інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 190 КК України, відповідно до вимог ст. 12 КК України, відноситься до особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна.
З врахуванням викладеного, на думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого підозрюваній кримінального правопорушення та суворість призначення покарання за його вчинення у випадку визнання особи винуватою, може свідчити про наявність ризику переховування підозрюваної від органів досудового розслідування чи суду.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування; у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, слідчий суддя враховує встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки та потерпіла допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Отже зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та потерпілої, та дослідження їх судом.
Надаючи оцінку ризику вчинення іншого кримінального провопорушення, слідчий суддя вважає вказаний ризики доведеним та таким, що з часу обрання запобіжного заходу не втратив актуальності, оскільки, враховуючи характер та спосіб вчинення інкримінового кримінальтного правопорушення, маючи доступ до аналогічних ресурсів, підозрювана зможе вчиняти інші злочини проти власності.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, слідчий суддя також враховує відомості щодо особи підозрюваної, яка є громадянкою України, неодружена, має малолітнього сина 2018 року народження, як повідомила останній в судовому засіданні - проживала в м.Харкові та періодично у Польщі, у неї відсутнє постійне місце проживання та місце прописки у м.Києві, зареєстрована як ФОП, раніше не судима.
При цьому, слідчий суддя, враховуючи суспільну небезпеку інкримінованого органом досудового розслідування корисливого злочину у сфері проти власності, вважає, що у даному кримінальному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому продовження підозрюваній запобіжного заходу у виді тримання під вартою є виправданим.
В той же час, слід врахувати, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
Слідчий суддя приходить до висновку, з урахуванням наявності ризиків передбачених статтею 177 КПК України, що на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків. Крім того, слідчий суддя вважає, що на даній стадії досудового розслідування є неможливим застосування до підозрюваної менш суворого запобіжного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби.
Так, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваної, особливості події кримінальних правопорушень (місце, мету, спосіб, засоби вчинення, участь у його вчиненні, тощо), вбачається, що домашній арешт в певний період доби не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваної, оскільки її поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування. Крім цього, застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення вищезазначених ризиків, а особливо ризику переховування останньої від органу досудового розслідування та суду, оскільки остання, маючи можливість виїзду закордон у Республіку Польща, та попередньо маючи там місце проживання, може покинути територію України.
Крім цього, посилання захисника про те, що на утриманні підозрюваної перебуває малолітній син, і лише вона піклується про дитину, суд не бере до уваги у повній мірі, оскільки згідно свідоцтва про народження дитини у неї є батько, який, як повідомила підозрювана в судовому засіданні, не позбавлений батьківських прав, та згідно вимог СК України зобов`язаний нести обов`язок з утримання малолітньої дитини. На даний час дитина перебуває у м.Харкові з бабусею.
Щодо доводів сторони захисту про можливість зменшення розміру застави останній, оскільки застава у розмірі 3 000 000 грн є непомірною для підозрюваної, суд вважає за необхідне наголосити наступне.
Згідно з ч.4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням окрім обставин кримінального правопорушення, ще й майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Частиною 5 ст.182 передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава в розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчинені тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути визначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб відповідно.
Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, зважаючи на спосіб вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, який має високий ступінь суспільної небезпеки, з урахуванням введення на всій території України воєнного стану, що в цілому свідчить про наявність в даному кримінальному провадженні справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, слідчий суддя вважає, що розмір застави визначений ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 05.07.2024 у розмірі 3 000 000 грн. на даній стадії досудового розслідування зменшенню не підлягає та гарантуватиме у повній мірі належну процесуальну поведінку підозрюваної.
Враховуючи викладене та те, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК, які не зменшились на даній стадії досудового розслідування, обґрунтованість підозри, слідчий суддя дійшов висновку щодо наявності підстав для продовження застосування до підозрюваної виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід, на думку слідчого судді, зможе у повній мірі запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Будь-яких нових обставин, які мають значення при вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу підозрюваній та які не існували і не розглядались на час обрання запобіжного заходу, в судовому засіданні не встановлено.
Зважаючи на вищезазначені обставини, слідчий суддя вважає за доцільне відмовити у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, продовжити відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та залишити без змін розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 05.07.2024.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176 - 178, 181, 193 - 194, 196 - 197, 309 - 310 КПК України, слідчий суддя, -
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання захисника ОСОБА_13 в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу залишити без задоволення.
Клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 , погодженого прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_14 у кримінальному провадженні №42024102070000018, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.190 КК України, задовольнити.
Продовжити підозрюваній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з подальшим утриманням в ДУ «Київський слідчий ізолятор» строком на 35 днів з 29 серпня 2024 року по 02 жовтня 2024 року включно, тобто в межах строку досудового розслідування.
Розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 05 липня 2024 року, справа №758/8262/24 в розмірі 3 000 000 (три мільйони) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), залишити без змін.
Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважених осіб Подільської окружної прокуратури м. Києва.
Строк дії ухвали визначити по 02 жовтня 2024 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Подільський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.08.2024 |
Оприлюднено | 06.09.2024 |
Номер документу | 121400055 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про продовження строків тримання під вартою |
Кримінальне
Подільський районний суд міста Києва
Будзан Л. Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні