Ухвала

від 29.08.2024 по справі 206/4058/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1600/24 Справа № 206/4058/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

головуючого, судді-доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 08 серпня 2024 року про накладення арешту на майно у межах кримінального провадження № 12024130000000954, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 травня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України (далі - КК),

за участю:

представника третьої особи,

щодо майна якої вирішується

питання про арешт ОСОБА_6

представника потерпілого ОСОБА_8

ВСТАНОВИВ:

Обставини, встановлені рішенням слідчого судді, короткий зміст оскарженого рішення.

Ухвалою слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 08 серпня 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Луганській області капітана поліції ОСОБА_9 , погодженого заступником керівника Сєвєродонецької окружної прокуратури ОСОБА_10 та накладено арешт у вигляді заборони на відчуження, розпорядження та користування майном, вилученим 22.07.2024 в ході проведення огляду місця подій, а саме: транспортним засобом марки «OPEL» моделі «VIVARO», із державним номерним знаком « НОМЕР_1 » (до перереєстрації транспортного засобу державний номерний знак НОМЕР_2 ), білого кольору, 2007 року випуску, власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 є ОСОБА_11 .

В обґрунтування прийнятого судового рішення, слідчий суддя зазначив, що під час досудового розслідування встановлено факт незаконного заволодіння вищезазначеним транспортним засобом. Таким чином, сукупність обставин, встановлених в ході розслідування, дає достатньо підстав вважати, що вказаний транспортний засіб є матеріальним об`єктом і що він був об`єктом кримінально протиправних дій, набутий кримінально протиправним шляхом, який може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 Кримінального процесуальногокодексу України(далі КПК) та має доказове значення для кримінального провадження.

З метою забезпечення збереження речових доказів є необхідність в накладенні арешту на вищевказане майно.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги прокурора та доповнень до апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі представник просить поновити строк апеляційного оскарження та скасувати ухвалу слідчого судді. У випадку, якщо апеляційний суд не знайде підстав для скасування арешту, просить передати вищезазначений транспортний засіб на відповідальне зберігання ОСОБА_7 .

Зазначає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з тих підстав, що копію оскарженої ухвали ОСОБА_7 отримала тільки 15 серпня 2024 року, в той час ухвала була винесена 08 серпня 2024 року. Для отримання копії ухвали ОСОБА_7 вживала заходи для її отримання, проте раніше їй не було надано ухвалу.

Наводить доводи, зміст яких полягає у порушенні слідчим строку звернення з клопотанням, оскільки майно вилучено 22.07.2024, а клопотання подано 06.08.2024. Крім того, поза увагою слідчого судді залишилось, що слідчим не зібрано достатніх доказів факту того, що ОСОБА_11 є потерпілим і належним власником майна, оскільки він не має у кримінальному провадженні статусу потерпілого, не допитаний як потерпілий, не попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про скоєння злочину, від потерпілого не отримано заяву про злочин оригінал ним не підписаний власноруч або КЕП, від ОСОБА_11 не отримано оригіналів або належно засвідчених копій документів, у т.ч. свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу, не перевірено чи дійсно ОСОБА_11 є громадянином України, який перебуває у Німеччині і саме з якого часу. Слідчим не отримано взагалі ніяких належних і допустимих доказів того, що реально мав місце факт злочину, а саме не опитано ОСОБА_12 , посадових осіб ТОВ «ЮНІКАРС», не витребувано копії договорів купівлі-продажу транспортного засобу.

Слідчий суддя не врахував наявність у клопотанні не передбаченого КПК процесуального документу - рапорту без дати слідчого про телефонне опитування ОСОБА_11 , такий доказ є абсолютно недопустимим і неналежним.

Навіть зі змісту вказаного рапорту вбачається, що транспортний засіб належний ОСОБА_11 був відчужений через офіційний договір купівлі-продажу, що передбачає наявність цивільно-правових відносин між учасниками подій. Натомість, слідчим обирається лише єдина версія для перевірки, тобто наявність факту злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК.

Позиції учасників судового провадження.

Представник ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу і з підстав, викладених у ній просив її задовольнити, а ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в застосуванні арешту майна.

Представник потерпілого ОСОБА_8 заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив відмовити в її задоволенні.

Слідчий та прокурор в судове засідання не з`явились, про час, дату і місце апеляційного провадження повідомлені належним чином, заяв про відкладення судового засідання з поважних причин до суду не подавали, що відповідно до ч. 1 ст. 172, ч. 4 ст. 405 КПК не перешкоджає проведення апеляційного провадження без їх участі.

Мотиви апеляційного суду.

Апеляційний суд залишає без розгляду клопотання представника ОСОБА_6 про поновлення строку апеляційного оскарження, оскільки як слідує з матеріалів справи клопотання слідчого розглянуто без виклику ОСОБА_7 , тому за правилами абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК, строк апеляційного оскарження для неї не пропущений.

Відповідно до п. 3 ч. 3, ч. 5 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК).

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Вказані вимоги кримінального процесуального закону при вирішенні питання про арешт майна слідчим суддею виконані належним чином.

З матеріалів провадження слідує, що слідчим управлінням ГУНП в Луганській області проводиться розслідування у кримінальному провадженні № 12024130000000954 від 24.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 23.05.2024 до чергової частини ГУНП в Луганській області надійшла заява від ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 про те, що 05.03.2022 невстановлені особи, під час збройної агресії російської федерації, в умовах воєнного стану, незаконно заволоділи його транспортним засобом OPEL VIVARO, номер шасі НОМЕР_4 , 2007 року випуску державний номер НОМЕР_5 , який знаходився біля будинку по АДРЕСА_2 .

Під час опитування, потерпілий ОСОБА_11 повідомив, що автомобіль OPEL VIVARO, номер шасі НОМЕР_4 , 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_5 був без його відома незаконно відчужено ОСОБА_12 , за договором від 22.12.2023 №7718/23/008258, який укладений від імені ОСОБА_11 , проте згоду на укладення він нікому не надавав та фізично знаходився в Німеччині з травня 2022 року. Вказаний договір було оформлено через фірму ТОВ «ЮНІКАРС», код ЄДРПОУ 42719645, місто Одеса, оформлення договору відбулось в ТСЦ 5141 місто Одеса.

06.01.2024 ОСОБА_12 продав авто OPEL VIVARO, номер шасі НОМЕР_4 , 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 . Транспортний засіб OPEL VIVARO, номер шасі НОМЕР_4 , 2007 року випуску, державний номер НОМЕР_5 зараз знаходиться в Миколаївській області та був застрахований в страховій компанії Євроінс Україна у 2024 році на ОСОБА_7 та на даний час має реєстраційний номер НОМЕР_6 .

22.07.2024 співробітниками ВП№1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області виявлено транспортний засіб марки «OPEL» моделі «VIVARO», номер шасі НОМЕР_4 , із д.н.з. « НОМЕР_1 », білого кольору, 2007 року випуску.

22.07.2024 старшим слідчим СУ ГУНП в Луганській області капітаном поліції ОСОБА_9 винесено постанову про проведення процесуальних дій на іншій території з метою огляду та вилучення транспортного засобу марки «OPEL» моделі «VIVARO», номер шасі НОМЕР_4 , із д.н.з. « НОМЕР_1 », білого кольору, 2007 року випуску, в рамках кримінального провадження №12024130000000954 від 24.05.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК.

22.07.2024 слідчим СВ ВП № 1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_13 проведено огляд місця події на відкритій ділянці місцевості, яка розташована за адресом: АДРЕСА_4 . В ході огляду було виявлено та вилучено транспортний засіб марки «OPEL» моделі «VIVARO», номер шасі НОМЕР_4 , із д.н.з. « НОМЕР_1 », білого кольору, 2007 року випуску, який у подальшому поміщено на штраф-майданчик, який розташований за адресом: АДРЕСА_5 .

22.07.2024 старшим слідчим СУ ГУНП в Луганській області капітаном поліції ОСОБА_9 винесено постанову про визнання транспортного засобу марки «OPEL» моделі «VIVARO», номер шасі НОМЕР_4 , із д.н.з. « НОМЕР_1 », білого кольору, 2007 року випуску, речовим доказом.

Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які... зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій... інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом... (ч. 1 ст. 98 КПК).

Задовольняючи клопотання слідчого про арешт майна, слідчий суддя правильно зазначив, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК, вилучене майно підлягає арешту, оскільки відповідає критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК, а саме є речовим доказом за ознаками того, що є об`єктом кримінальнопротиправних дійта може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Тому твердження захисника, що вказане майно не може бути визнане речовими доказами, є неприйнятними.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Крім того, як слушно посилається представник ОСОБА_6 в апеляційній скарзі, відповідно до абз. 2 ч. 10 ст. 170 КПК не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Отже, слідчим суддею належним чином дотримані вимоги ст. 173 КПК, а саме враховані правова підстава для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідків арешту майна для особи і обраний належний спосіб такого арешту. З таким рішенням погоджується і суд апеляційної інстанції та вважає, що застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження не становить надмірний тягар для ОСОБА_7 і не порушує баланс між завданнями кримінального провадження та обмеженням права власності останнього.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Посилання представника про порушення слідчим строку звернення з клопотанням, оскільки майно вилучено 22.07.2024, а клопотання подано 06.08.2024, спростовуються матеріалами справи, з яких слідує, що клопотання слідчим було подано шляхом поштового зв`язку і в справі є відповідний конверт зі штампом отримання листа 23.07.2024 тобто з дотриманням строку, передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК, з урахуванням положень ч. 1 ст. 116 КПК.

За змістом ч. 1 ст. 116 КПК строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту.

Необґрунтованими є і доводи представника третьої особи, що слідчим не зібрано достатніх доказів факту того, що ОСОБА_11 є потерпілим і належним власником майна, оскільки він не має у кримінальному провадженні статусу потерпілого, не допитаний як потерпілий, не попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про скоєння злочину, від потерпілого не отримано заяву про злочин оригінал ним не підписаний власноруч або КЕП, від ОСОБА_11 не отримано оригіналів або належно засвідчених копій документів, у т.ч. свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу, не перевірено чи дійсно ОСОБА_11 є громадянином України, який перебуває у Німеччині і саме з якого часу. Слідчим не отримано взагалі ніяких належних і допустимих доказів того, що реально мав місце факт злочину, а саме не опитано ОСОБА_12 , посадових осіб ТОВ «ЮНІКАРС», не витребувано копії договорів купівлі-продажу транспортного засобу.

Стандарт доказування під час розгляду слідчим суддею питання про арешт майна з метою збереження речових доказів є меншими ніж для повідомлення особі про підозру, висунення обвинувачення і тим більше доведеності обвинувачення в суді. Мета арешту майна є забезпечення дієвості кримінального провадження та полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для вилучення майна та його арешту.

На даному етапі досудового розслідування дізнавач, слідчий або прокурор не зобов`язані мати докази, достатні для повідомлення про підозру або пред`явлення обвинувачення, оскільки це завдання наступних етапів досудового розслідування.

В матеріалах, долучених до клопотання слідчого, є копії заяви ОСОБА_11 про вчинення злочину та копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки «OPEL» моделі «VIVARO», із державним номерним знаком « НОМЕР_1 » (до перереєстрації транспортного засобу державний номерний знак НОМЕР_2 ), білого кольору, 2007 року випуску, власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 є ОСОБА_11 .

При цьому, апеляційний суд зауважує, що до клопотання слідчого про арешт майна долучаються тільки ті документи, якими слідчий обґрунтовує необхідність застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, що не виключає наявність інших процесуальних документів, про які зазначає представник ОСОБА_6 , в матеріалах досудового розслідування.

Посилання представника ОСОБА_6 , що слідчий суддя не врахував наявність у клопотанні не передбаченого КПК процесуального документу - рапорту без дати слідчого про телефонне опитування ОСОБА_11 і такий доказ є абсолютно недопустимим і неналежним, апеляційний суд вважає неприйнятним, оскільки наявність такого рапорту не спростовує підстав для накладення арешту на майно, передбачених ст. 170 КПК і наявність цього рапорту не є ключовим документом, на підставі якого постановлено оскаржене судове рішення.

Посилання представника, що зі змісту вказаного рапорту вбачається, що транспортний засіб, належний ОСОБА_11 , був відчужений через офіційний договір купівлі-продажу, що передбачає наявність цивільно-правових відносин між учасниками подій, натомість, слідчим обирається лише єдина версія для перевірки, тобто наявність факту злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК, то такі слідчі дії та перевірка слідчих версій повинні здійснюватись під час розслідування вказаного факту.

Водночас,у випадку, якщо наявність зв`язку між арештованим майном та розслідуваним кримінальним правопорушенням у межах досудового розслідування буде спростована або будуть проведені всі необхідні слідчі дії з таким майном, чи встановлено відсутність складу чи події злочину, а так само стороною обвинувачення у розумні строки, в значенні ст. 28 КПК, не будуть вжиті належні заходи для встановлення та перевірки відповідних обставин і прийняття рішення відповідно до ст. 283 КПК, власники або законні володільці цього майна наділені правом ініціювати, в порядку ст. 174 КПК, питання про скасування накладеного арешту.

Враховуючи вищевикладене,а такожте,що вказанев клопотанніслідчого таухвалі слідчогосудді майноможе міститиінформацію щодорозслідуваного злочину, існує необхідність проведення ряду слідчих та інших процесуальних дій для встановлення обставин, які підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК, апеляційний суд доходить висновку, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим і відсутні підстави для його скасування, при цьому інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність таких висновків, у зв`язку з чим не можуть бути задоволені.

Керуючись статтями 170, 172, 173, 405, 407, 419, 422 КПК, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 08 серпня 2024 року про накладення арешту на майно, а саме транспортний засіб марки «OPEL» моделі «VIVARO», із державним номерним знаком « НОМЕР_1 » (до перереєстрації транспортного засобу державний номерний знак НОМЕР_2 ), білого кольору, 2007 року випуску, власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 є ОСОБА_11 , у кримінальному провадженні № 12024130000000954, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 травня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 289 Кримінального кодексу України залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4