Рішення

від 03.09.2024 по справі 902/485/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" вересня 2024 р. Cправа № 902/485/24

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк" (вул. Мукана лейтенанта, 9, 11/1, м. Черкаси, 18028)

до: Приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра Плюс" (село Серебринці, вул. В.Ігнатьєва, буд. 4, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24014)

до: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про солідарне стягнення 614 413,66 грн.

за участю секретаря судового засідання Розгон Н.В.,

представників сторін:

позивача Портянко Т.А. згідно ордеру (в режимі відеоконференції);

відповідача 1 не з`явився;

відповідача 2 не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк" про солідарне стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра Плюс" та ОСОБА_1 614 413,66 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на укладення Приватним сільськогосподарським підприємством "Деметра Плюс" (відповідач 1) з Товариством з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк" (позивач) Договору поставки №ф-9536-2023-Вн від 03.03.2023 (Договір поставки), у забезпечення зобов`язань за яким між позивачем, відповідачем 1 та ОСОБА_1 (відповідач 2) 31.03.2023 укладено Договір поруки № 31/03/2023.

У зв`язку з невиконанням відповідачем 1 умов Договору поставки в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого Товару, позивач звернувся до відповідачів з позовом про солідарне стягнення з них 614 413,66 грн, з яких: 428 499,23 грн - основного боргу; 29 787,9 грн - курсової різниці; 64 113,61 грн - пені; 85 699,84 грн - штрафу; 6 313,08 грн - 3% річних.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 29.04.2024 справу № 902/485/24 за вказаним позовом передано на розгляд судді Матвійчуку В.В.

У відповідності до вимог ч.ч. 6, 7 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Виходячи з приписів наведених норм, та відповідно до ст. 16 Закону України "Про захист персональних даних", судом 01.05.2024 адресовано Центру надання адміністративних послуг Могилів-Подільської міської ради запит № 902/485/24/522/24 про надання відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані (в т.ч. дату народження), що містяться в картотеці реєстраційного обліку Центру надання адміністративних послуг Могилів-Подільської міської ради про громадянина ОСОБА_1 .

20.05.2024 до суду надійшла відповідь на запит суду щодо реєстрації місця проживання відповідача 2.

Згідно із ч. 1 ст. 176 ГПК України, суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому ст. 174 ГПК України.

Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суд відкриває провадження протягом п`яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

У зв`язку з перебуванням судді Матвійчука В.В. у період з 20.05.2024 по 02.06.2024 у відпустці, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 20.05.2024 здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 902/485/24, за результатами якого вказану справу передано на розгляд судді Тварковському А.А.

Суд, ухвалою від 27.05.2024, відкрив провадження у справі № 902/485/24 за правилами загального провадження з призначенням підготовчого засідання на 20.06.2024 об 11 год. 30 хв.

На підставі заяви судді Тварковського А.А. № 902/485/24/645/24 від 03.06.2024, розпорядженням заступника керівника апарату суду від 04.06.2024, на підставі п. 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та ч.3 п. 6 Порядку автоматизованого розподілу судових справ в Господарському суді Вінницької області, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 902/485/24 для передачі раніше визначеному складу суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2024, справу № 902/485/24 розподілено судді Матвійчуку В.В.

Суд, ухвалою від 05.06.2024 прийняв справу № 902/485/24 до свого провадження та повідомив учасників справи про призначене підготовче засідання, яке відбудеться 20.06.2024.

Суд, ухвалою від 20.06.2024 відклав підготовче засідання на 09.07.2024.

За результатами слухання справи 09.07.2024, з урахуванням усного клопотання представника позивача, судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.09.2024, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.

Суд, ухвалою від 02.09.2024 постановив провести судове засідання призначене на 03.09.2024 у справі № 902/485/24 в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Вінницької області, забезпечивши участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк" у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

На визначену судом дату представник позивача з`явився в режимі відеоконференції.

Відповідачі правом участі в засіданні суду не скористалися. При цьому суд зауважує, що ухвала суду від 09.07.2024, яка направлялася відповідачам, повернута на адресу суду із відміткою поштового відділення причин повернення: "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, дата невдалої спроби вручити поштовий конверт з ухвалою від 09.07.2024 вважається днем вручення відповідачам судового рішення.

Згідно з ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Водночас, місцезнаходження відповідачів суду відомі і на такі адреси направлено ухвалу господарського суду у даній справі.

Верховний Суд у своїй постанові від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 наголошує, що відповідно до ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачами та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідачів щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто їх власною волею.

Окрім того, суд зазначає, що ухвали суду у справі № 902/485/24 офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, доступ до якого є безоплатним та цілодобовим.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідачів про судове провадження у даній справі.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України"). Роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010). До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представників відповідачів.

Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи на день розгляду справи від відповідачів до суду не надійшло.

Поряд з цим слід зазначити, що положеннями ст.178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, з огляду на те, що відповідачі не скористались правом на подання відзиву на позовну заяву, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 03.09.2024, суд, заслухавши вступне слово представника позивача, провів стадію з`ясування обставин та перевірки їх доказами, повідомив про завершення розгляду справи по суті та вийшов до нарадчої кімнати для постановлення вступної і резолютивної частини судового рішення, повідомивши представника позивача про орієнтовний час повернення з нарадчої кімнати.

На проголошення вступної та резолютивної частини рішення в судове засідання 03.09.2024 представник позивача не з`явився, у зв`язку з чим вступна та резолютивна частина рішення долучена до матеріалів справи без її проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ :

03.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк" (позивач, за Договором Постачальник) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Деметра Плюс" (відповідач, за Договором Покупець) укладено Договір поставки № ф-9536-2023-Вн (надалі Договір) згідно з предметом якого Постачальник зобов`язується передати чи поставити Покупцеві Товар, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його.

Товар засоби захисту рослин, добрива з мікроелементами, регулятори росту рослин, насіння сільськогосподарських культур, мінеральні добрива, зазначені у відповідній Специфікації (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 2.2 Договору поставка Товару здійснюється окремими Партіями за Заявками Покупця, підтвердженими Постачальником. Заявка, надсилається Постачальнику електронною поштою та є підтвердженою Постачальником, якщо протягом 3 (трьох) робочих днів після дати її отримання Постачальник передає Покупцеві на підписання Специфікацію на Товар, замовлений у відповідній Заявці.

Пунктом 2.3 Договору визначено, що партія товару Товар в кількості та асортименті, що постачається Постачальником Покупцеві на умовах Договору згідно з кожною окремою Специфікацією одноразово.

Згідно п. 2.5 Договору Специфікація є невід`ємною частиною Договору, та містить, зокрема, умови поставки; найменування Товару, його асортимент та кількість; ціну за одиницю Товару та ціну Партії товару та одиниці виміру; строки поставки; порядок розрахунків; державний номер транспортного засобу та дані контактної особи.

Кожна окрема Партія товару в обов`язковому порядку супроводжується видатковою накладною (ВН) і єдиною товарно-транспортною накладною (ТТН), що включає ВН всіх Партій товару в одному транспортному засобі (п. 3.1 Договору).

За змістом пункту 3.2 Договору передача Товару Покупцю оформлюється шляхом складання та підписання повноважними представниками Сторін накладних та/або актів приймання-передачі, з урахуванням відомостей ТТН.

Відповідно до п. 3.3 Договору підписані представником покупця ТТН і ВН є підтвердженням належного виконання Постачальником зобов`язань щодо поставки за кількістю, асортиментом, а також комплектністю. Заявлені після приймання Товару претензії Покупця по кількості, асортименту та комплектністю Покупець не висуває, а Постачальник не приймає до розгляду.

Товар повинен відповідати вимогам стандартів, ДСТУ і технічних умов, діючих в Україні (п.4.1 Договору).

Постачальник зобов`язаний передати Товар Покупцеві на умовах, які вказані в Специфікаціях до цього Договору, а Покупець сплатити вартість Товару в установлені терміни, в розмірі та у визначеному порядку (п.п.5.1.1, 5.2.1 Договору).

Ціна Договору складається з суми вартості Партій товару, поставлених Постачальником та оплачених Покупцем протягом строку його дії (п. 6.1 Договору).

Згідно п. 6.2 Договору Вартість Партії товару визначається на підставі ціни на Товар, яка зазначається у Специфікації та видаткових накладних. Вартість пакування та маркування входить до ціни Товару.

Відповідно до п. 6.4 Договору ціна Товару, узгоджена Сторонами, дійсна лише для цього Договору і не підлягають обговоренню з будь-якими третіми особами.

У пункті 6.5 Договору сторони погодили, що Покупець здійснює оплату кожної окремої Партії товару в порядку, викладеному у Специфікації, шлях перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника.

Згідно п. 6.6 Договору якщо у Специфікації визначено грошовий еквівалент Ціни Товару (його частини) в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом Національного банку України відповідної валюти на визначений Сторонами день оплати.

У випадку невиконання або часткового, виконання оплати, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом Національного банку України відповідної валюти на визначений Сторонами день оплати, або на день оформлення Постачальником претензії, або на день оформлення Постачальником позовної заяви щодо погашення заборгованості.

Постачальник має право збільшити розмір позовних вимог з урахуванням зростання офіційного Національного банку України відповідної валюти у строки, передбачені чинним законодавством.

Постачальник має право застосовувати положення цього пункту в разі, якщо курс іноземної валюти перебільшив 3% (три відсотки) від курсу іноземної валюти зафіксованого у Специфікації, або якщо Специфікація містить інші умови.

За приписами п. 6.9 Договору при здійсненні оплати за Товар Покупець зобов`язується зазначати у платіжних документах призначення платежу, а також, номер та дату Специфікації, або, номер та дату Договору, або номер та дату накладної, на підставі якої здійснюється оплата.

Якщо Покупець не дотримується порядку розрахунків по Договору, а також, зокрема, п. 6.9 Договору Постачальник має право на власний розсуд зарахувати отримані від Покупця грошові кошти в будь-якому порядку та послідовності на погашення існуючої заборгованості Покупця, в тому числі по нарахованим пені/штрафу, за попередніми поставками по Договору, не беручи до уваги призначення платежу, зазначене в платіжному документі Покупця (п. 6.10 Договору).

Відповідно до п. 6.15 Договору якщо дата оплати Товару Покупцем припадає на неробочий день, оплата Товару здійснюється Покупцем в робочий день, що передує неробочому дню.

За змістом пункту 6.16 Договору Покупець зобов`язується перерахувати (оплатити) Постачальнику вартість всього отриманого та ще не отриманого за цим Договором Товару в строк не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту розірвання/припинення дії Договору.

Пунктом 7.1 Договору визначено, що у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За несвоєчасну оплату Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від розміру несвоєчасно виконаного або невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (п. 7.2 Договору).

Згідно п. 7.7 Договору в разі невиконання Покупцем строку оплати Товару більш ніж на 60 (шістдесят) календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% від простроченої суми.

У пункті 7.12. Договору сторони визначили, що розрахунок неустойки, пені, штрафу, збитків, річних процентів здійснюється від ціни Товару, зафіксованої у Специфікаціях.

Відповідно до п. 11.1 Договору документообіг між Сторонами здійснюється в двох рівнозначних формах:

- в звичайній паперовій формі з проставлянням власноручного підпису уповноважених представників Сторін та скріплення документу, у разі необхідності, печаткою підприємства Сторони;

- в електронній формі, у зв`язку з чим всі документи, що прямо чи опосередковано стосуються дії цього Договору, змін, доповнень до нього, його виконання, в тому числі первинні документи оформлюються Сторонами в електронному вигляді відповідно до вимог чинного законодавства України з використанням електронного цифрового підпису, для накладання якого Сторони користуються програмою Вчасна.

У випадку застосування Сторонами електронного цифрового підпису первинні облікові документи (видаткові накладні, акти приймання-передачі, коригування до них тощо) складаються відповідною Стороною датою фактичного приймання-передачі виконаного зобов`язання та надсилаються іншій Стороні для підписання (накладання електронного цифрового підпису) (п. 11.3 Договору).

Пунктом 11.4 Договору визначено, що датою вчинення дії (правочину/господарської операції/настання події), яку засвідчує електронний документ, вважається дата, вказана в тексті самого документа (дата його складання), незалежно від дати накладання електронних підписів.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін, і діє до 31 грудня 2023 р. включно, а в частині розрахунків до повного їх виконання (п. 12.1 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами в електронній формі шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису, у встановленому порядку Договір не оспорено та не визнано недійсним, доказів розірвання Договору матеріали справи не містять. Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

До Договору поставки № ф-9536-2023-Вн від 03.03.2023 між сторонами підписано ряд додатків (специфікацій), а саме:

Додаток (специфікація) № 6039-К-2023 від 29.03.2023, в якій погоджено асортимент, кількість, ціну Товару, умови поставки та порядок розрахунків за Товар, що поставляється. Загальна вартість товару за Специфікацією складає 768 160,56 грн (21 006,01 еквівалент доларів США), у тому числі ПДВ 128 026,76 грн, зі строком оплати: до моменту поставки Товару Покупцю 230 448,17 грн (6 301,80 еквівалент доларів США); до 31.10.2023 537 712,39 грн (14 704,21 еквівалент доларів США);

Додаток (специфікація) № 10894-П-2023 від 28.04.2023, в якій погоджено асортимент, кількість, ціну Товару, умови поставки та порядок розрахунків за Товар, що поставляється. Загальна вартість товару за Специфікацією складає 24 310,80 грн (664,80 еквівалент доларів США), у тому числі ПДВ 4 051,80 грн, зі строком оплати до передання Товару Покупцю на умовах 100% попередньої оплати вартості Товару;

Додаток (специфікація) № 12797-К-2023 від 08.05.2023, в якій погоджено асортимент, кількість, ціну Товару, умови поставки та порядок розрахунків за Товар, що поставляється. Загальна вартість товару за Специфікацією складає 131 644,80 грн (3 599,94 еквівалент доларів США), у тому числі ПДВ 21 940,80 грн, зі строком оплати: до моменту поставки Товару Покупцю 39 493,44 грн (1 079,98 еквівалент доларів США); до 31.10.2023 92 151,36 грн (2 519,96 еквівалент доларів США);

Додаток (специфікація) № 15545-К-2023 від 19.05.2023, в якій погоджено асортимент, кількість, ціну Товару, умови поставки та порядок розрахунків за Товар, що поставляється. Загальна вартість товару за Специфікацією складає 70 210,56 грн (1 919,97 еквівалент доларів США), у тому числі ПДВ 11 701,76 грн, зі строком оплати: до моменту поставки Товару Покупцю 21 063,17 грн (575,99 еквівалент доларів США); до 31.10.2023 49 147,39 грн (1 343,98 еквівалент доларів США);

Додаток (специфікація) № 19012-К-2023 від 02.06.2023, в якій погоджено асортимент, кількість, ціну Товару, умови поставки та порядок розрахунків за Товар, що поставляється. Загальна вартість товару за Специфікацією складає 8 776,32 грн (240,00 еквівалент доларів США), у тому числі ПДВ 1 462,72 грн, зі строком оплати: до моменту поставки Товару Покупцю 2 632,9 грн (72,00 еквівалент доларів США); до 31.10.2023 6 143,42 грн (168,00 еквівалент доларів США);

Додаток (специфікація) № 27349-К-2023 від 31.07.2023, в якій погоджено асортимент, кількість, ціну Товару, умови поставки та порядок розрахунків за Товар, що поставляється. Загальна вартість товару за Специфікацією складає 59 999,80 грн, у тому числі ПДВ 7 368,40 грн, зі строком оплати: до моменту поставки Товару Покупцю 17 999,94 грн; до 31.10.2023 41 999,86 грн;

Додаток (специфікація) № 29112-К-2023 від 16.08.2023, в якій погоджено асортимент, кількість, ціну Товару, умови поставки та порядок розрахунків за Товар, що поставляється. Загальна вартість товару за Специфікацією складає 83 999,71 грн, у тому числі ПДВ 10 315,75 грн, зі строком оплати: до моменту поставки Товару Покупцю 25 199,91 грн; до 31.10.2023 58 799,80 грн;

Додаток (специфікація) № 31560-П-2023 від 07.09.2023, в якій погоджено асортимент, кількість, ціну Товару, умови поставки та порядок розрахунків за Товар, що поставляється. Загальна вартість товару за Специфікацією складає 47 869,02 грн (1 309,02 еквівалент доларів США), у тому числі ПДВ 7 978,17 грн, зі строком оплати протягом 30 календарних днів з дати підписання Сторонами цієї Специфікації;

Додаток (специфікація) № 32432-В-2023 від 14.09.2023, в якій погоджено асортимент, кількість, ціну Товару, умови поставки та порядок розрахунків за Товар, що поставляється. Загальна вартість товару за Специфікацією складає 27 075,00 грн, у тому числі ПДВ 3 325,00 грн, зі строком оплати протягом 3 календарних днів з дати підписання Сторонами цієї Специфікації;

Додаток (специфікація) № 33633-В-2023 від 26.09.2023, в якій погоджено асортимент, кількість, ціну Товару, умови поставки та порядок розрахунків за Товар, що поставляється. Загальна вартість товару за Специфікацією складає 18 952,50 грн, у тому числі ПДВ 2 327,50 грн, зі строком оплати протягом 3 календарних днів з дати підписання Сторонами цієї Специфікації;

Додаток (специфікація) № 33692-В-2023 від 26.09.2023, в якій погоджено асортимент, кількість, ціну Товару, умови поставки та порядок розрахунків за Товар, що поставляється. Загальна вартість товару за Специфікацією складає 68 563,86 грн (1 874,94 еквівалент доларів США), у тому числі ПДВ 11 427,31 грн, зі строком оплати протягом 30 календарних днів з дати підписання Сторонами цієї Специфікації.

Як стверджується матеріалами справи, позивачем на виконання умов Договору поставки № ф-9536-2023-Вн від 03.03.2023, поставлено першому відповідачу товар на загальну суму 1 309 562,93 грн, в розрізі по накладних:

видаткова накладна № ЦБ-5174 від 31.03.2023 на суму 768 160,56 грн;

видаткова накладна № ЦБ-10761 від 28.04.2023 на суму 24 310,80 грн;

видаткова накладна № ЦБ-11898 від 09.05.2023 на суму 131 644,80 грн;

видаткова накладна № ЦБ-15566 від 24.05.2023 на суму 70 210,56 грн;

видаткова накладна № ЦБ-18292 від 05.06.2023 на суму 8 776,32 грн;

видаткова накладна № ЦБ-26399 від 04.08.2023 на суму 59 999,80 грн;

видаткова накладна № ЦБ-27873 від 18.08.2023 на суму 83 999,71 грн;

видаткова накладна № ЦБ-29929 від 07.09.2023 на суму 47 869,02 грн;

видаткова накладна № ЦБ-30778 від 15.09.2023 на суму 27 075,00 грн;

видаткова накладна № ЦБ-31862 від 26.09.2023 на суму 68 563,86 грн;

видаткова накладна № ЦБ-31999 від 28.09.2023 на суму 18 952,50 грн.

Вказані накладні підписані позивачем та першим відповідачем. Претензій щодо якості чи кількості отриманого товару матеріали справи не містять, а отже вказаний у видаткових накладних товар прийнятий першим відповідачем без зауважень, що свідчить про повноту та якість виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором, а тому товар вважається прийнятим без зауважень в повному обсязі.

Поряд з цим накладною на повернення № 32 від 05.07.2023 перший відповідач повернув позивачу товар на суму 385 982,22 грн.

Крім того, в матеріалах справи наявні акти коригування вартості товару, а саме:

акт коригування вартості товару № 17-04-УПЦБКЦ-1520 від 17.04.2024 до додатку (специфікації) № 6039-К-2023 від 29.03.2023 на суму 12 034,68 грн;

акт коригування вартості товару № 17-04-УПЦБКЦ-1521 від 17.04.2024 до додатку (специфікації) № 12797-К-2023 від 08.05.2023 на суму 7 574,40 грн;

акт коригування вартості товару № 17-04-УПЦБКЦ-1522 від 17.04.2024 до додатку (специфікації) № 15545-К-2023 від 19.05.2023 на суму 4 039,68 грн;

акт коригування вартості товару № 17-04-УПЦБКЦ-1523 від 17.04.2024 до додатку (специфікації) № 19012-К-2023 від 02.06.2023 на суму 504,96 грн;

акт коригування вартості товару № 17-04-УПЦБКЦ-1526 від 17.04.2024 до додатку (специфікації) № 33692-В-2023 від 26.09.2023 на суму 5 634,18 грн.

Зазначені акти підписані зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк" та скріплені відтиском печатки товариства. При цьому зі сторони Приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра Плюс" акти не підписані.

З матеріалів справи вбачається, що акти коригування вартості товару надсилалися Приватному сільськогосподарському підприємству "Деметра Плюс", що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 0305720024026 від 17.04.2023 та фіскальним чеком від 17.04.2023.

На підставі наведеного, акти коригування вартості товару вважаються підписаним зі сторони Покупця (першого відповідача) відповідно до п. 6.8 Договору поставки № ф-9536-2023-Вн від 03.03.2023.

Окрім того, в забезпечення виконання зобов`язань за Договором поставки № ф-9536-2023-Вн від 03.03.2023, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк" (надалі Кредитор, позивач), Приватним сільськогосподарським підприємством "Деметра Плюс" (надалі Боржник, перший відповідач) та ОСОБА_1 (надалі Поручитель, другий відповідач) 31.03.2023 укладено Договір поруки № 31/03/2023.

Відповідно до п.1 Договору поруки Поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед Кредитором за виконання зобов`язання щодо оплати заборгованості Приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра Плюс", яка виникла за Договором поставки № ф-9536-2023-Вн від 03.03.2023 (надалі Основний договір), укладеним між Кредитором та Боржником.

Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником своїх зобов`язань за Основним договором в повному обсязі, як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому (надалі Боргові зобов`язання), а саме: заборгованості за поставлений товар, неустойки (пені, штрафів), курсової різниці, інших платежів - в сумах, терміни (строки) та на умовах, визначених Основним договором і відповідає перед Кредитором за порушення зазначеного зобов`язання Боржником (п. 1.2 Договору поруки).

У пункті 1.4 Договору поруки сторони погодили, що у разі порушення Боржником Боргових зобов`язань, Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Згідно із п. 3.1 Договору поруки у випадку невиконання або неналежного виконання Боржником Боргових Зобов`язань Кредитор має право звернутись до Поручителя з вимогою про виконання Боргових Зобов`язань в повному обсязі чи в частині. В цьому випадку Поручитель зобов`язаний здійснити виконання Боргових зобов`язань в обсязі, заявленому Кредитором, протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання Поручителем відповідної письмової вимоги Кредитора, в якій вказується номер і дата Основного договору та вказівка на обсяг невиконання (несплата суми основного боргу та/або та/або сум неустойки та/або курсових різниць), номери рахунків Кредитора, на які необхідно перерахувати суми заборгованості за Основним договором. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік строку для виконання зобов`язань Поручителя, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається Кредитору віддаленням зв`язку при відправленні листа з повідомленням про вручення, або дата, зазначена в повідомленні, яке отримане Поручителем особисто у Кредитора.

У разі порушення Боржником зобов`язання за Основним договором Поручитель зобов`язується виконати за Боржника зобов`язання останнього у термін, вказаний в п. 3.1 договору (п. 4.1 Договору поруки).

Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до моменту припинення дії Основного договору.

Договір поруки підписано уповноваженими особами та скріплено печатками сторін, у встановленому порядку Договір не оспорено та не визнано недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання всіма сторонами.

Як доводить позивач, оплату поставленого товару перший відповідач здійснив частково, підтвердженням чого слугують такі докази: платіжні інструкції від 29.03.2023 на загальну суму 230 450,00 грн, від 28.04.2023 на суму 29 620,80 грн, від 08.05.2023 на суму 39 493,44 грн, від 24.05.2023 на суму 21 063,17 грн, від 02.06.2023 на суму 2 632,90 грн, від 31.07.2023 на суму 17 999,94 грн, від 17.08.2023 на суму 25 200,00 грн, від 14.09.2023 на суму 3 000,00 грн, від 27.09.2023 на суму 1 000,00 грн, від 05.10.2023 на суму 47 869,02 грн, від 01.11.2023 на суму 58 799,71 грн, від 14.11.2023 на суму 17 952,50 грн.

Водночас, як стверджує позивач, відповідачем за платіжною інструкцією № 113 від 28.04.2024 сплачено суму 29 620,80 грн, яка є більшою ніж визначена в рахунку № ЦБ-10894 від 28.04.2023, а тому надлишок перерахованих коштів в сумі 5 310,00 грн зараховано в рахунок оплати поставленого товару за видатковою накладною № ЦБ-5174 від 31.03.2023.

01.02.2024 позивачем адресовано відповідачам претензії з пропозицією протягом трьох робочих днів з моменту отримання претензії сплатити заборгованість в розмірі 552 777,74 грн, з яких: 428 499,23 грн сума основного боргу; 35 191,12 грн пеня; 85 699,85 грн штраф; 3 387,54 грн 3% річних.

Проте, вимоги претензії відповідачами залишені без задоволення.

У зв`язку з невиконанням Приватним сільськогосподарським підприємством "Деметра Плюс" умов Договору поставки № ф-9536-2023-Вн від 03.03.2023 в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого Товару, 17.04.2024 позивачем адресовано ОСОБА_1 вимогу про виконання, у порядку визначеному розділом 3 Договору поруки № 31/03/2023 від 31.03.2023, зобов`язання протягом трьох робочих днів шляхом перерахування на рахунок ТОВ "Укравіт Сайенс Парк" грошових коштів в сумі 610 863,17 грн.

Водночас, дана вимога ТОВ "Укравіт Сайенс Парк" залишена другим відповідачем без належного реагування, що стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

З урахування встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

Статтею 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).

Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України, враховуючи укладений між сторонами Договір поставки № ф-9536-2023-Вн від 03.03.2023.

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги

Матеріалами справи підтверджено та Приватним сільськогосподарським підприємством "Деметра Плюс" не спростовано факту отримання від позивача товару за Договором на загальну суму 1 309 562,93 грн. Тоді як наявні в матеріалах справи платіжні інструкції свідчать, що першим відповідачем проведено розрахунки за отриманий товар на суму 495 081,48 грн. Водночас, суд враховує, що зобов`язання щодо оплати отриманого товару на суму 385 982,22 грн було припинено з моменту повернення вказаного товару на підставі накладної на повернення № 32 від 05.07.2023.

Поряд з цим суд враховує позицію, викладену у постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08.06.2022 у справі №913/618/21, що доказувати факт здійснення відповідачем оплати заборгованості, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що перший відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання за Договором поставки № ф-9536-2023-Вн від 03.03.2023 щодо оплати вартості отриманого товару.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою, як одним із видів забезпечення виконання зобов`язання (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 547 ЦК України).

Положеннями статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України). Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Статтею 541 ЦК України встановлено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Обсяг відповідальності поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України).

За приписами статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

За встановлених судом обставин, за Договором поруки, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк", Приватним сільськогосподарським підприємством "Деметра Плюс" та ОСОБА_1 , останній (другий відповідач) надав поруку по виконанню зобов`язань Приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра Плюс" за Договором поставки № ф-9536-2023-Вн від 03.03.2023.

Таким чином, ОСОБА_1 , відповідно до умов Договору поруки та чинного законодавства України, разом з Приватним сільськогосподарським підприємством "Деметра Плюс" несе солідарну відповідальність перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк" за невиконання Договору поставки № ф-9536-2023-Вн від 03.03.2023.

Як встановлено судом, відповідачами прострочено виконання зобов`язання перед позивачем щодо оплати поставленого товару за Договором поставки № ф-9536-2023-Вн від 03.03.2023 та Договором поруки № 31/03/2023 від 31.03.2023, що в свою чергу є підставою для солідарного стягнення з них боргу, розмір якого становить 428 499,23 грн.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення 29 787,90 грн курсової різниці, суд зважає на таке.

Згідно п. 6.6 Договору якщо у Специфікації визначено грошовий еквівалент Ціни Товару (його частини) в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом Національного банку України відповідної валюти на визначений Сторонами день оплати.

У випадку невиконання або часткового, виконання оплати, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом Національного банку України відповідної валюти на визначений Сторонами день оплати, або на день оформлення Постачальником претензії, або на день оформлення Постачальником позовної заяви щодо погашення заборгованості.

Постачальник має право застосовувати положення цього пункту в разі, якщо курс іноземної валюти перебільшив 3% (три відсотки) від курсу іноземної валюти зафіксованого у Специфікації, або якщо Специфікація містить інші умови.

Відповідно до ст. 524 ЦК України, зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Згідно Додатків (Специфікацій) № 6039-К-2023 від 29.03.2023; № 12797-К-2023 від 08.05.2023; № 15545-К-2023 від 19.05.2023; № 19012-К-2023 від 02.06.2023; № 33692-В-2023 від 26.09.2023 до Договору, грошовий еквівалент вартості товару визначений у доларах США та зазначено, що у разі збільшення курсу на момент повного розрахунку за Специфікацією більше ніж на 3%, сторони перераховують вартість Товару, що підлягає сплаті Постачальнику, відповідно до умов Договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц Суд надав правові висновки стосовно застосування вказаних правових положень та вказав, що: частина друга статті 524 та частина друга статті 533 ЦК України допускають, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті; у такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Водночас, у пункті 6.3.4. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 01.02.2020 у справі № 910/10191/17 Суд вказав, що положення чинного законодавства, хоч і передбачають обов`язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, але не містять заборони визначення грошового еквіваленту зобов`язань в іноземній валюті.

Відтак, сторонами правомірно у пункті 6.6 Договору урегульовані правовідносини стосовно можливого застосування курсової різниці.

Детально дослідивши наданий позивачем розрахунок курсової різниці судом встановлено, що означений розрахунок є обґрунтованим та арифметично правильним.

Відтак вимога позивача про стягнення 29 787,90 грн курсової різниці є правомірною та обґрунтованою.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення 64 113,61 грн пені та 85 699,84 грн штрафу, суд зважає на таке.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до положень статей 546, 548 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

У свою чергу, статтею 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною другою статті 343 Господарського кодексу України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з частинами 1, 4, 7 статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Враховуючи вищенаведені положеннями законодавства, господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.

Тлумачення умов укладеного сторонами договору щодо підстав застосування відповідальності за порушення відповідачем грошового зобов`язання має здійснюватися у системному взаємозв`язку з положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання такої відповідальності у господарських правовідносинах.

Частинами 4, 6 статті 231 Господарського кодексу України унормовано, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Отже, за змістом вищевказаних положень законодавства розмір пені та штрафу за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені та штрафу, або містить умову про те, що вони нараховуються відповідно до чинного законодавства, сума пені та штрафу може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Положеннями пунктів 7.2, 7.7 Договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від розміру несвоєчасно виконаного або невиконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. В разі невиконання Покупцем строку оплати Товару більш ніж на 60 (шістдесят) календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% від простроченої суми.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE судом встановлено, що зазначені нарахування обраховано арифметично вірно. За наведеного позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 64 113,61 грн та штрафу у розмірі 85 699,84 грн, визнаються судом обґрунтованими та законними.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення 6 313,08 грн 3% річних, суд зважає на таке.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи із положень ст. 625 ЦК України наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні наведених приписів, позивач, як кредитор, вправі вимагати стягнення в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

При цьому, базою (основою) для нарахування 3% річних, згідно з вимогами наведеної норми, є сума основного боргу, необтяжена іншими нарахуваннями.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE судом встановлено, що зазначені нарахування обраховано арифметично вірно. За наведеного позовні вимоги про стягнення 3% річних в розмірі 6 313,08 грн, визнаються судом обґрунтованими та законними.

Суд акцентує увагу, що відповідачами не висловлено заперечень щодо правильності проведеного позивачем розрахунку як основного боргу, так і штрафних санкцій, процентів річних та курсової різниці, не надано власного контррозрахунку заборгованості тощо.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У відповідності до статті 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч.2 ст.74 ГПК України).

Відповідно до приписів частини 3 та 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а тому підлягають задоволенню, з наведених вище мотивів.

Згідно приписів п. 2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на наведене, на відповідачів у рівних частинах покладаються витрати позивача по сплаті судового збору.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра Плюс" (село Серебринці, вул. В.Ігнатьєва, буд. 4, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24014; код ЄДРПОУ 32643659) та громадянина ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк" (вул. Мукана лейтенанта, 9, 11/1, м. Черкаси, 18028; код ЄДРПОУ 33752928) 428 499 грн 23 коп. основного боргу, 29 787 грн 90 коп. курсової різниці, 64 113 грн 61 коп. пені, 85 699 грн 84 коп. штрафу, 6 313 грн 08 коп. 3% річних.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Деметра Плюс" (село Серебринці, вул. В.Ігнатьєва, буд. 4, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24014; код ЄДРПОУ 32643659) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк" (вул. Мукана лейтенанта, 9, 11/1, м. Черкаси, 18028; код ЄДРПОУ 33752928) 4 608 грн 10 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з громадянина ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укравіт Сайенс Парк" (вул. Мукана лейтенанта, 9, 11/1, м. Черкаси, 18028; код ЄДРПОУ 33752928) 4 608 грн 10 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Примірник повного судового рішення надіслати позивачу до електронного кабінету в ЄСІТС, відповідачам - рекомендованим листом.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 05 вересня 2024 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - ПСП "Деметра Плюс" (село Серебринці, вул. В. Ігнатьєва, буд. 4, Могилів-Подільський район, Вінницька область, 24014);

3 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ).