Рішення

від 03.09.2024 по справі 904/2511/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2024м. ДніпроСправа № 904/2511/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: Антонова С.Ю.;

від відповідача: Починок В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехінвест" (м. Дніпро)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвест Ко" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № 3-28/06/23 від 28.06.2023 у загальному розмірі 1 562 087 грн. 76 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертехінвест" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвест Ко" (далі - відповідач) заборгованість за договором купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № 3-28/06/23 від 28.06.2023 у загальному розмірі 1 562 087 грн. 76 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 1 130 222 грн. 29 коп. - основний борг;

- 397 447 грн. 04 коп. - пеня;

- 34 418 грн. 43 коп. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № 3-28/06/23 від 28.06.2023 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений позивачем 04.09.2023 товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 1 130 222 грн. 29 коп. За прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 7.2. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 21.07.2023 по 10.06.2024 в сумі 397 447 грн. 04 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 21.07.2023 по 10.06.2024 у сумі 34 418 грн. 43 коп.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати.

Ухвалою суду від 13.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.07.2024.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №30431/24 від 24.06.2024), в якій він просить суд надати можливість представнику позивача прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Згідно з інформацією, наданою відділом інформаційно-технічного забезпечення Господарського суду Дніпропетровської області, 02.07.2024 о 12:00 год. була відсутня технічна можливість провести судове засідання в режимі відеоконференції, у зв`язку з наявністю справ, призначених до розгляду у залах Господарського суду Дніпропетровської області на 02.07.2024 о 12:00 год. (зайнятістю залів судових засідань обладнаних відповідними технічними засобами).

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 25.06.2024 у задоволенні заяви позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було відмовлено.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №31530/24 від 01.07.2024), в якій він просить суд провести підготовче засідання 02.07.2024 без участі представника позивача та у разі відкладення розгляду справи - надати можливість представнику позивача прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

У підготовче засідання 02.07.2024 представники позивача та відповідача не з`явились, при цьому судом було враховано наявність заяви позивача про проведення судового засідання без участі його представника та клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, які були задоволені судом.

Щодо відповідача судом було відзначено, що останній повідомлений про день, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення ухвали суду від 13.06.2024 до його Електронного кабінету в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучена Довідка про доставку електронного листа, згідно з якою ухвала суду від 13.06.2024 доставлена до Електронного кабінету відповідача - 13.06.2024 (а.с. 38).

Враховуючи вказане вище, ухвалою суду від 02.07.2024 підготовче засідання було відкладено на 30.07.2024.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 32519/24 від 05.07.2024), в якому він просить суд позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені задовольнити частково, з урахуванням клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій, та стягнути з відповідача пеню в розмірі 50 000 грн. 00 коп., в іншій частині вимог про стягнення пені позивачу відмовити; позовні вимоги про відшкодування позивачу за рахунок відповідача витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі не більше 10 000 грн. 00 коп., з урахуванням доводів, викладених у клопотанні відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в іншій частині вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивачу - відмовити. У відзиві на позовну заяву відповідач визнає позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 1 130 222 грн. 29 коп. та річних у розмірі 34 418 грн. 43 коп. у повному обсязі, водночас повідомляє, що не дивлячись на скрутне матеріальне становище, має намір до вирішення даної справи судом по мірі надходження коштів на рахунок підприємства від виробничої діяльності частково погасити заборгованість перед позивачем. Проти заявленої до стягнення пені в розмірі 397 447 грн. 04 коп. відповідач заперечує, просить суд її зменшити згідно із частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України, та статтею 233 Господарського кодексу України, якими встановлено, що розмір неустойки (штрафних санкцій) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Доводи необхідності та наявність обставин для зменшення штрафних санкцій наведені відповідачем у відповідному клопотанні, яке додане до відзиву. Також, відповідач заперечує проти вимог позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 грн. 00 коп., які відповідач вважає завищеними та надмірними. У разі коли господарський суд зменшує розмір вірно нарахованої неустойки (штрафу, пені) за власним рішенням, витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено. Крім того, відповідач не заперечує проти стягнення з нього повного розміру сплаченого позивачем судового збору.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 33272/24 від 11.07.2024), в якій він просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на таке:

- важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це ймовірність виникнення збитків або неодержання доходів, порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів. Сторони, укладаючи договір, погодили всі його істотні умови, в тому числі ціну, штрафні санкції, обсяги, строки поставки та умови оплати. Відтак відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за договором, погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань. Разом з тим, позивач зазначає, що приймаючи рішення про наявність/відсутність підстав для зменшення неустойки, суд повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань;

- у даній справі відповідач визнав факт порушення умов договору, проте добровільно порушення не усунув. За договором відповідачем отримано сільськогосподарську техніку у власність, яку він у своїй господарській діяльності використовує вже рік. Основними видами діяльності відповідача є КВЕД: 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.63 Післяурожайна діяльність; 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 68.20 Надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна; 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування. Отже, відповідач не є товаровиробником, а використовує придбану техніку при наданні послуг сільськогосподарським виробникам (тобто вже отримує дохід від її використання), при цьому повну оплату цієї техніки не здійснено;

- при вирішенні питання про зменшення пені суд має враховувати майновий стан та соціальну значущість і позивача. Так, позивач повідомляє суд, що фактичним місцем здійснення господарської діяльності ТОВ "Інтертехінвест" у період з 23.01.2014 до 24.02.2022 була адреса: Запорізька область, м. Пологи, вул. Чкалова, 36а, де знаходились адміністративні та складські приміщення підприємства, які належать йому на праві власності, та що підтверджується відомостями з електронного кабінету платника податків про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність;

- згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, до тимчасово окупованих територій включено територію Пологівської міської територіальної громади (UA23100190000020018), починаючи з 03.03.2022 і до сьогодні. Фактично з перших днів повномасштабного військового вторгнення на території міста Пологи велись активні бойові дії і з 03.03.2022 місто вже було окупованим російськими збройними формуваннями. За адресою: Запорізька область, м. Пологи, вул. Чкалова, 36-а знаходиться майновий комплекс загальною площею 759,6 кв. м, розташований на земельній ділянці площею 0,7533 га. Вказаний комплекс включає в себе адміністративне приміщення, яке було відремонтованим та обладнаним сучасною офісною технікою, майстерню та склади. На території комплексу знаходилась сільськогосподарська техніка, на складах - запчастини та обладнання. Територіально комплекс знаходиться на околиці міста, біля якого був встановлений блокпост і перші запеклі бої відбувалися поряд. Статтею 93 Цивільного кодексу України визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Відповідно до пункту 7.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну України від 09.12.2011 № 1588, якщо за законодавством у платника податків, окрім обов`язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов`язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов`язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі. Згідно з повідомленням про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою 20-ОПП відповідні відомості відображаються в електронному кабінеті платника податків. У підтвердження факту перебування на податковому обліку за адресою: м. Кропивницький, вул. Мурманська, 41 надаємо скриншоти електронного кабінету з відповідними відомостями. Також у підтвердження факту, що керівництво (зокрема, засновник - комерційний директор Сідоров Ю.О. та головний бухгалтер Полторака І.Ю.) зареєстровані у м. Кропивницьку як внутрішньо переміщені особи, звідки проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи та здійснюється управління і обліку. Саме у м. Кропивницьку до слідчого відділу Кропивницького ВП ГУ НП Кіровоградської області 10.06.2022 ТОВ "Інтертехінвест" подана заява про вчинення кримінального правопорушення у зв`язку з викраденням основних засобів або руйнування/втрати майна у м. Пологах. Згідно з Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, номер кримінального провадження 12022121010001442, дата реєстрації 11.06.2022, Органом досудового розслідування є Кропивницьке районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області;

- щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені позивач зазначає, що на момент укладення договору з позивачем відповідач мав враховувати власні фінансові ризики від своєї діяльності і брати на себе зобов`язання, виходячи з власних фінансових можливостей. Більше того, виходячи з фінансової звітності відповідача, оприлюдненої у відкритих ресурсах, https://opendatabot.ua/c/41924951, вбачається, що за фінансовими показниками його діяльності у 2023 році порівняно з 2022 роком є дохіднішою, відповідно, відповідач мав можливість виконати взяті на себе зобов`язання. У свою чергу, згідно з витягом з ЄРДР від 14.06.2023 про внесення інформації про кримінальне правопорушення, вчинені внаслідок військової агресії Російської Федерації, позивачу нанесено збитків у розмірі 64 986 787 грн. 33 коп. (за балансовою вартістю основних засобів). З метою збереження життя керівник та працівники ТОВ "Інтертехінвест" 02.03.2022 змушені були переїхати на безпечну територію України до м. Кропивницького, де за новим місцезнаходженням (вул. Мурманська, 41, м. Кропивницький) підприємство розпочало діяльність буквально з "нуля", адже виробничі потужності, офіс і навіть особисті помешкання засновників знищені або розграбовані окупантами. Для відновлення діяльності підприємства та виконання власних зобов`язань перед третіми особами позивачем залучені кредитні ресурси, за рахунок яких і придбано техніку, яка передана відповідачу. Згідно з довідкою ПАТ АБ "Укргазбанк" позивач має зобов`язання по кредитним договорам, тому для позивача наступають негативні наслідки через прострочення виконання зобов`язання відповідачем, оскільки за використання кредитних ресурсів (які могли бути повернуті за рахунок отриманих коштів від відповідача) позивач сплачує проценти фінансовій установі. Окрім того, згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 1601 від 23.05.2024 визначено ТОВ "Інтертехінвест" критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Тому підприємство має забезпечити належну його роботу, своєчасно виплачувати заробітну плату, сплачувати податки та інші обов`язкові платежі, а також мати необхідні ресурси для виконання зобов`язань перед третіми особами. З наданих відповідачем пояснень очевидним є те, що причиною неможливості виконання зобов`язань відповідачем є його особисті підходи до ведення господарської діяльності, що не повинно позбавляти його від відповідальності за неналежне виконання умов договору. Відповідач не надає суду жодних доказів та обґрунтування факту винятковості обставин невиконання взятого ним на себе зобов`язання. Тому з метою дотримання принципу збалансованості інтересів сторін, просимо суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У підготовче засідання 30.07.2024 з`явилися представники позивача та відповідача.

У вказаному засіданні представники позивача та відповідача зазначили, що ними повідомлені суду всі обставини справи, які їм відомі; надані всі докази, на які вони посилаються; матеріали справи не містять нерозглянутих заяв чи клопотань, а також позивачем та відповідачем подані всі заяви по суті справи, передбачені частиною 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим представники позивача та відповідача підтвердили доцільність закриття підготовчого провадження.

Також, у вказаному засіданні представники позивача та відповідача заявили усні клопотання про надання їм можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, які були задоволені судом.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 30.07.2024 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 30.07.2024 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.08.2024.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі (вх. суду № 36181/24 від 30.07.2024), в яких він просить суд врахувати наступне:

- у відзиві на позовну заяву відповідач заявляв, що, не дивлячись на скрутне матеріальне становище, має намір до вирішення даної справи судом по мірі надходження коштів на рахунок підприємства від виробничої діяльності частково погасити заборгованість перед позивачем. Даною процесуальною заявою відповідач повідомляє суд про часткове погашення основного боргу перед позивачем по договору № 3-28/06/23 від 28.06.2023 на суму 100 000 грн. 00 коп., на підтвердження чого надає платіжну інструкцію № 319 від 09.07.2024, яку просить долучити до матеріалів даної справи;

- у серпні 2024 року відповідач має намір ще частково погасити основну заборгованість перед позивачем. Даною заявою відповідач підтверджує, що частково визнає позовні вимоги по стягненню основного боргу в сумі 1 030 222 грн. 29 коп. та неустойки з урахуванням клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій.

Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі (вх. суду № 36283/24 від 30.07.2024), в яких він просить суд врахувати наступне:

- згідно із заявленими позовними вимогами станом на 10.06.2024 за курсом валют, визначеним відповідно до умов пунктів 2.3, 2.4, 7.4 договору, загальний розмір боргу становить 1 562 087 грн. 76 коп., із них: 1 130 222 грн. 29 коп. основного боргу, що еквівалентно 25733,60 EUR (Євро) за курсом валют на 07.06.2024 у розмірі 43,9201 грн. за один EUR (Євро); 397 447 грн. 04 коп. пені, що еквівалентно 9 049,32 EUR (Євро) за курсом валют на 07.06.2024 у розмірі 43,9201 грн. за один EUR (Євро); 34 418 грн. 43 коп. процентів згідно із статтею 625 Цивільного кодексу України, що еквівалентно 783,66 25733,60 EUR (Євро) за курсом валют на 07.06.2024 у розмірі 43,9201 грн. за один EUR (Євро);

- після відкриття провадження у справі, 09.07.2024, відповідачем здійснено платіж у сумі 100 000 грн. 00 коп. у рахунок часткового погашення боргу, у підтвердження чого суду надав копію платіжної інструкції. За даними сайту міжбанківської інформаційної системи "УкрДілінг" (http://www.udinform.com/) про те, що станом за 08.07.2024 курс продажу EUR (Євро), оприлюдненими в розділі "Міжбанківський ринок" (в колонці - курс гривні під словом ASK з колонки "Мах за період"), складає 44,1838 грн. за один EUR (Євро);

- з урахуванням курсу валют станом на 08.07.2024 розмір платежу ТОВ "Харвест Ко" від 09.07.2024 у сумі 100 000 грн. 00 коп. відповідає 2263,27 EUR (Євро). Станом на 30.07.2024 розмір основного боргу ТОВ "Харвест Ко" за договором купівлі-продажу сільськогосподарської техніки за № 3-28/06/23 від 28.0.2023 складає 23470,33 UR (Євро).

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. суду № 38050/24 від 12.08.2024), в якому він просить суд відкласти розгляд справи у зв`язку з участю представника відповідача в іншому судовому засіданні.

У судове засідання 13.08.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача у вказане засідання не з`явився, при цьому судом враховано наявність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 13.08.2024 у судовому засіданні було оголошено перерву до 03.09.2024.

Від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (вх. суду № 41502/24 від 03.09.2024), в якому він просить суд долучити до матеріалів справи докази часткового погашення відповідачем основного боргу в сумі 200 000 грн. 00 коп., що згідно з даними сайту міжбанківської інформаційної системи "УкрДілінг" (http://www.udinform.com/) про те, що станом за 19.08.2024 курс продажу EUR (Євро), оприлюдненими в розділі "Міжбанківський ринок" (в колонці - курс гривні під словом ASK з колонки "Мах за період"), за курсом 45,6572 грн. за один EUR (Євро), складає 4 380,47 EUR (Євро).

У судове засіданні 03.09.2024 о 10:40 год. з`явилися представники позивача та відповідача.

У вказаному засіданні представником відповідача було повідомлено суд, що відповідачем здійснено погашення основного боргу на 200 000 грн. 00 коп., про що матеріали справи не містять відповідних доказів, у зв`язку з чим, позивач та відповідач просили суд оголосити перерву у судовому засідання, з метою долучення до матеріалів справи доказів вказаної оплати.

Враховуючи вказане, у судовому засіданні 03.09.2024, призначеному на 10:40 год., протокольно було оголошено перерву до 03.09.2024 о 16:40 год.

Від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (вх. суду № 41352/24 від 03.09.2024), в якому він просить суд долучити до матеріалів справи докази часткового погашення відповідачем основного боргу в сумі 200 000 грн. 00 коп., що згідно з даними сайту міжбанківської інформаційної системи "УкрДілінг" (http://www.udinform.com/) про те, що станом за 20.08.2024 курс продажу EUR (Євро), оприлюдненими в розділі "Міжбанківський ринок" (в колонці - курс гривні під словом ASK з колонки "Мах за період"), за курсом 45,9348 грн. за один EUR (Євро) складає 4 354,00 EUR (Євро).

Від відповідача надійшли додаткові пояснення (вх. суду № 41434/24 від 03.09.2024), в яких він повідомляє, що відповідачем 20.08.2024 та 21.08.2024 було частково погашено основний борг у даній справі на загальну суму 400 000 грн. 00 коп., на підтвердження чого відповідачем долучено платіжну інструкцію № 351 від 20.08.2024 на суму 200 000 грн. 00 коп. та платіжну інструкцію № 353 від 21.08.2024 на суму 200 000 грн. 00 коп.

Від позивача надійшло клопотання про долучення доказів (вх. суду № 41508/24 від 03.09.2024), в якому він просить суд долучити до матеріалів справи докази часткового погашення відповідачем основного боргу в сумі 200 000 грн. 00 коп., що згідно з даними сайту міжбанківської інформаційної системи "УкрДілінг" (http://www.udinform.com/) про те, що станом за 19.08.2024 курс продажу EUR (Євро), оприлюдненими в розділі "Міжбанківський ринок" (в колонці - курс гривні під словом ASK з колонки "Мах за період"), за курсом 45,6572 грн. за один EUR (Євро) складає 4 380,47 EUR (Євро).

У судове засіданні 03.09.2024, призначене на 16:40 год., з`явилися представники позивача та відповідача.

У судовому засідання 03.09.2024 представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву.

У судовому засідання 03.09.2024 представник відповідача просив суд врахувати доводи, викладені у відзиві на позовну заяву та клопотанні про зменшення пені та задовольнити позовні вимоги частково, з урахуванням здійснених відповідачем в процесі розгляду справи оплат та зменшення пені до 50 000 грн. 00 коп.

Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 03.09.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору поставки, строк дії договору, умови поставки, факт поставки, загальна вартість поставленого товару, настання строку його оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати та наявність підстав для застосування наслідків такого прострочення у вигляді стягнення пені та 3% річних у заявлених до стягнення сумах.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 28.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертехінвест" (далі - продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харвест Ко" (далі - покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № 3-28/06/23 (далі - договір, а.с. 10-12), відповідно до умов пункту 1.1. якого продавець зобов`язується передати (поставити) у власність покупця сільськогосподарську техніку (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його вартість (ціну) на умовах договору.

У пункті 10.2. договору сторони визначили, що договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (в разі наявності). Строк дії договору становить 12 місяців. Після підписання договору всі попередні переговори вважаються недійсними. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов`язань, які залишилися невиконаними.

Доказів визнання недійсним, зміни або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом також встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплені печатками підприємств, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов`язки щодо його виконання.

Отже, укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором поставки, а тому, права і обов`язки сторін регулюються, у тому числі, нормами § 3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з пунктом 1.2. договору номенклатура, асортимент, кількість, ціна товару зазначаються в специфікаціях, що є невід`ємною частиною договору.

У відповідності до вказаних умов, позивачем та відповідачем було підписано Додаток № 1 до договору - Специфікацію № 1 від 28.06.2023 (далі - Специфікація, а.с.12-13), в якій сторони узгодили поставку товару на загальну суму 6 259 289 грн. 40 коп. та визначено умови поставки вказаного товару, а саме:

- найменування товару/асортимент/опис - приставка для зернозбирального комбайну CLAAS MAXFLEX 930; 007 0134 колосопідйомники, 29 штук; 007 0174 датчики для зернових >- 7,70 м, змонтовані; 010 0128 пластикові пальці мотовила; 014 0181 палета, сталева 7,70 - 9,30 м; 018 0010 карданний вал; 040 0091 різальний апарат із подвійними короткими пальцями; 058 0010 приписане законодавством оснащення, стандартне;

- загальна вартість партії товару в гривнях з ПДВ - 6 259 289 грн. 40 коп.;

- загальна вартість партії товару, валютний еквівалент EUR (Євро) - 154 500 грн. 00 коп.

- загальна вартість товару за специфікацією складає - 6 259 289 грн. 40 коп., у тому числі ПДВ - 1 043 214 грн. 90 коп. Загальна вартість партії товару за специфікацією у валютному еквіваленті складає - 154 500, 00 EUR (Євро).

У розділі 2 договору сторонами були погоджені умови щодо ціни товару (ціни договору, зокрема:

- ціна договору становить загальну вартість товару, поставленого покупцю за договором (пункт 2.1. договору);

- сторони встановлюють ціну договору та вартість поставленого за договором товару в національній валюті України - гривнях, а також визначають їх грошовий еквівалент в іноземній валюті - EUR (Євро), які зазначаються постачальником у специфікації, що є невід`ємною частиною договору (пункт 2.2. договору);

- сторони домовились, що для перерахунку вартості товару (ціни договору) в національну валюту України та визначення валютного еквіваленту кожного платежу використовується курс продажу EUR (Євро), на Міжбанківському валютному ринку України (далі - Міжбанківський курс) згідно з даними, оприлюдненими на Українському фінансовому сервері на сайті за адресою: www.udinform.com в розділі "Міжбанківський ринок" (в колонці - курс гривні під словом ASK з колонки "Мах за період") (пункт 2.3. договору);

- якщо у день, що передує дню оплати будь-якої частини вартості товару, курс продажу EUR (Євро), на УМВБ збільшиться порівняно з курсом продажу EUR (Євро), на УМВБ, зазначеному в специфікації, то сума у гривнях, що підлягає сплаті покупцем в якості оплати частини вартості товару, визначається шляхом множення зазначеного у специфікації грошового еквіваленту відповідної частини вартості товару у EUR (Євро), на курс продажу EUR (Євро), на УМВБ у день, який передує дню фактичного здійснення оплати покупцем будь-якої частини вартості товару (пункт 2.4. договору);

- якщо у день, що передує дню оплати будь-якої частини вартості товару, курс продажу EUR (Євро) на УМВБ зменшиться порівняно з курсом продажу EUR (Євро) на УМВБ, зазначеному в специфікації, то розмір відповідного платежу не підлягає перерахуванню і сплачується покупцем у гривнях згідно з курсом продажу EUR (Євро) на УМВБ, зазначеному у специфікації та не може бути меншим тієї суми, що вказана у специфікації (пункт 2.5. договору).

В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Так, у розділі 4 договору сторонами були погоджені умови та строки поставки товару, зокрема:

- поставка товару здійснюється партіями за правилами "Інкотермс-2010" на умовах, що зазначаються в специфікаціях до договору (пункт 4.1. договору);

- на кожну партію товару, що постачається покупцеві сторони складають специфікацію, в якій зазначаються найменування, асортимент (номенклатура), кількість, ціна за одиницю товару, термін поставки, строк оплати та вартість партії товару (пункт 4.2. договору);

- поставка продавцем товару покупцю підтверджується видатковою накладною (пункт 4.4. договору).

У пункті 4 Специфікації сторони погодили наступні умови щодо терміну та умов поставки: поставка товару здійснюється продавцем у термін до 04.09.2023 включно після надходження другої частини вартості партії товару на розрахунковий рахунок продавця. Передача товару здійснюється продавцем після надходження 100% вартості партії товару на розрахунковий рахунок продавця у відповідності з правилами "Інкотермс-2010" на умовах DAP за адресою: Житомирська область, Попельнянський pайон, село Паріпси. При несвоєчасному виконанні покупцем грошових зобов`язань згідно з пунктом 2, підпунктом 2.1., підпунктом 2.2. специфікації, продавець має право перенести термін поставки товару. Покупець зобов`язаний своєчасно прийняти товар та розвантажити його власними силами, та за власний рахунок.

Відповідно до умов пунктів 4.5. та 4.6. договору датою поставки товару вважається дата виданої продавцем видаткової накладної, в якій уповноважений покупцем на отримання товару представник розписався про його отримання . Право власності та ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару переходить від постачальника до покупця з дати поставки товару (пункт 4.5. договору) та повної оплати товару покупцем (пункт 4.6. договору).

Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивачем 04.09.2023 був поставлений відповідачу товар на загальну суму 6 259 289 грн. 40 коп., на підтвердження чого позивачем та відповідачем була складена та підписана видаткова накладна № 2524 від 04.09.2023 на суму 6 259 289 грн. 40 коп. (а.с. 15), а також Акт приймання-передачі товару від 04.09.2023 (а.с.14).

Товар, зазначений у вище вказаній видатковій накладній № 2524 від 04.09.2023, прийнято у позивача без будь-яких зауважень до її оформлення. Видаткова накладна підписана представниками як позивача так і відповідача без будь-яких зауважень та скріплена печатками обох підприємств.

Суд зауважує, що товар, визначений умовами договору (Специфікації), у повній мірі відповідає товару, що був поставлений згідно з вказаною видатковою накладною, а отже судом визначено, що сторонами в цій частині були дотримані умови договору.

Так, відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо). Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Так, підписання покупцем накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо наявності заперечень відповідача стосовно обсягів, строку, вартості та якості поставленого 04.09.2023 товару.

Протягом розгляду справи судом жодних заперечень з приводу отримання від позивача товару 04.09.2023 за видатковою накладною № 2524 від 04.09.2023 відповідачем також не заявлено.

Отже, суд приходить до висновку, що позивачем дотримано вимоги договору в частині виконання його зобов`язань за ним.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку продавця за договором поставити товар відповідає обов`язок покупця оплатити вартість цього товару.

Відповідно до пунктів 6.1., 6.2. договору оплата за товар проводиться покупцем у строк, встановлений сторонами в специфікації на кожну партію товару, яка є невід`ємною частиною договору. Оплата здійснюється у національній валюті Україні - гривнях у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Згідно з пунктом 6.3. договору датою оплати партії товару вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Так, у розділі 2 Специфікації сторонами були погоджені такі умови оплати покупцем:

- першу частину вартості партії товару за Специфікацією, що є еквівалентом 3 702, 50 EUR (Євро), покупець сплачує у строк до 04.07.2023 включно (пункт 2.1. Специфікації);

- другу частину вартості партії товару за Специфікацією, що є еквівалентом 73 547,50 EUR (Євро), покупець оплачує у строк до 20.07.2023 включно (пункт 2.2. Специфікації);

- третю частину вартості партії товару за Специфікацією, що є еквівалентом 77 250,00 EUR (Євро), покупець оплачує в день поставки товару, дата якої зазначена у видатковій накладній за підписом сторін (включно), але не пізніше наступного банківського дня (пункт 2.3. Специфікації).

Згідно з пунктом 3 Специфікації курс продажу EUR (Євро) визначений сторонами за даними міжбанківської інформаційної системи "УкрДілінг" (сайт http://www.udinform.com/) станом на 27.06.2023 і складає 40,5132 грн. за один EUR (Євро).

За умовами пункт 7.4. договору у разі, якщо на дату часткового розрахунку (передплати) чи повного розрахунку за товар, а також у разі відсутності оплати на момент звернення продавця з претензією-вимогою до покупця (у випадку досудового врегулювання спору) та/або станом на дату звернення до суду з позовом про сплату заборгованості за товар міжбанківський курс валюти, зазначений на сайті - http://www.udinform.com в розділі "Міжбанківський ринок" (в колонці - курс гривні під словом ASK з колонки "Мах за період") зміниться в сторону збільшення порівняно з курсом EUR (Євро), зазначеному у відповідній специфікації, продавець залишає за собою право перерахувати вартість (ціну) товару по курсу на день, який передує дню фактичного здійснення оплати, або суму заборгованості (у разі відсутності оплати) на момент звернення продавця з претензією-вимогою до покупця (у випадку досудового врегулювання спору) та/або станом на дату звернення до суду з позовом про сплату заборгованості в сторону збільшення відповідно, а покупець зобов`язаний доплатити суму курсової різниці (суму заборгованості) в розмірі, визначеному продавцем.

Позивач посилається на те, що відповідачем зобов`язання за договором купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № 3-28/06/23 від 28.06.2023 в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений позивачем 04.09.2023 товар, були порушені - поставлений товар було оплачено відповідачем лише частково, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 1 130 222 грн. 29 коп. За прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 7.2. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 21.07.2023 по 10.06.2024 в сумі 397 447 грн. 04 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 21.07.2023 по 10.06.2024 у сумі 34 418 грн. 43 коп. Вказане і є причиною спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як було зазначено вище, у Специфікації сторонами було погоджено порядок та строки оплати поставленого 04.09.2023 товару, який відповідачем було порушено, оскільки без прострочення відповідачем було здійснено лише перший платіж в сумі 150 000 грн. 00 коп., у подальшому відповідачем здійснював часткове погашення заборгованості із простроченням та у повному обсязі товар станом на момент звернення із позовом до суду оплачений не був.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач до моменту звернення із позовом до суду частково оплатив поставлений товар наступним чином:

- платіжною інструкцією № 42_00000/f04bf520-2a30-4а55-a79c-62c8fc03337d від 03.07.2023 на суму 150 000 грн. 00 коп. (а.с. 18);

- платіжною інструкцією № 58_00000/1615fba8-a61e-454d-b68a-23c9b122462d від 25.07.2023 на суму 2 000 000 грн. 00 коп. (а.с. 19);

- платіжною інструкцією № 94_00000/15а6476-а5ее-4723-98e6-d5c5dc97ff83 від 05.09.2023 на суму 500 000 грн. 00 коп. (а.с. 20);

- платіжною інструкцією № 95_00000/ae5e8e8b-82f7-4549-bbe7-ed180989d56e від 08.09.2023 на суму 1 000 000 грн. 00 коп. (а.с. 21);

- платіжною інструкцією № 103_00000/88c4ece-7ad1-4747-9ddl-f6eb3dfaf7fd від 13.09.2023 на суму 1 000 000 грн. 00 коп. (а.с. 22);

- платіжною інструкцією № 229_00000/2caf20d0-1151-4cf9-8ba9-ac1763879e55 від 20.02.2024 на суму 100 000 грн. 00 коп. (а.с. 23).

Також з матеріалів справи вбачається, що Листом вих. № 1 від 04.10.2023 відповідач вимагав повернення передплати, перерахованої платіжним дорученням № 84 від 25.08.2023 в сумі 500 000 грн. 00 коп. згідно з договором № 3-28/06/23 від 28.06.2023, шляхом заліку цієї суми в рахунок договору № 3-28/06/23 від 28.06.2023, рахунку № 1817 від 28.06.2023. В разі виникнення коригування податкового кредиту, відповідач зобов`язався зареєструвати розрахунок коригування до податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, у встановлений термін згідно Податкового кодексу України (а.с.29).

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що з огляду на умови оплати, погоджені сторонами у Специфікації, строк оплати поставленого 04.09.2023 товару є таким, що настав.

З урахуванням вказаних вище доказів часткової оплати поставленого товару, а також ураховуючи умови пункту 2.4. договору, судом встановлено, що станом на момент звернення із позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений 04.09.2023 товар складала 1 130 222 грн. 29 коп., що станом на 07.06.2024 за курсом 43,9201 грн. за один EUR (Євро) еквівалентно 25 733,60 EUR (Євро).

У той же час, в процесі розгляду справи відповідачем здійснено часткове погашення вказаної вище заборгованості наступним чином:

- 09.07.2024 платіжною інструкцією № 319 від 09.07.2024 на суму 100 000 грн. 00 коп. (а.с. 90), що у відповідності до умов пункту 2.4. договору становить суму оплати 2 263,27 EUR (Євро);

- 20.08.2024 платіжною інструкцією № 351 від 20.08.2024 на суму 200 000 грн. 00 коп. (а.с. 120), що у відповідності до умов пункту 2.4. договору становить суму оплати 4 380,47 EUR (Євро);

- 21.08.2024 платіжною інструкцією № 353 від 21.08.2024 на суму 200 000 грн. 00 коп. (а.с. 121), що у відповідності до умов пункту 2.4. договору становить суму оплати 4 354,00 EUR (Євро).

Таким чином, в процесі розгляду справи, враховуючи умови пункту 2.4. договору, відповідачем здійснене часткове погашення заборгованості за поставлений 04.09.2023 товару на загальну суму 10 997,74 EUR (Євро), що станом на 07.06.2024 за курсом 43,9201 грн. за один EUR (Євро) еквівалентно 483 021 грн. 84 коп.

Проаналізувавши вказані вище докази часткового погашення основного боргу у даній справі, приймаючи до уваги, що позовна заява є поданою до господарського суду 10.06.2024 (а.с.1), суд приходить до висновку, що частина основного боргу у справі була погашена відповідачем після звернення позивача із позовом до суду.

Відповідно до пункту 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, в тому випадку коли спір врегульовано самими сторонами шляхом сплати суми боргу боржником (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом до суду за умови подання доказів такого врегулювання.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 483 021 грн. 84 коп., у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Слід відзначити, що доказів на підтвердження повного погашення заборгованості за поставлений 04.09.2023 товар на залишкову суму 14 735,86 EUR (Євро) (25 733,60 EUR (Євро) - 10 997,74 EUR (Євро)), що за курсом валют на 07.06.2024 еквівалентно 647 200 грн. 45 коп., відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу, шляхом надання належних доказів, не спростував.

Більше того, суд відзначає, що наявність вказаної заборгованості відповідач в процесі розгляду справи не заперечував.

Враховуючи вказане, а також зазначені вище норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та доведеними належними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню, оскільки зобов`язання повинні виконуватись належним чином та у встановлені строки.

Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 647 200 грн. 45 коп.

При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов`язань - способи або види забезпечення виконання зобов`язань.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України, частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно зі статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі невиконання або неповного виконання умов договору, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого/непоставленого товару за кожний день прострочення платежу/поставки.

За прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 7.2. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 21.07.2023 по 10.06.2024 в сумі 397 447 грн. 04 коп.

При цьому, як убачається з долучених позивачем до позовної заяви розрахунків (а.с.8-9), пеня позивачем нараховувалася в означений період в іноземній валюті - Євро та до стягнення заявлений гривневий еквівалент пені, нарахованої в Євро, виходячи з офіційного курсу Євро до гривні, встановленого НБУ станом на день проведення розрахунку.

З приводу вказаних обставин та вимог позивача щодо стягнення пені суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною 1 статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Відповідно до частини 2 статті 533 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань").

Таким чином, максимальний розмір пені пов`язаний з розміром облікової ставки Національного банку України, а оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, то пеня має обчислюватися і стягуватися в національній валюті України - гривні. При цьому саме у гривні пеня повинна обчислюватися щоденно (на момент щоденного прострочення зобов`язання).

Такі правові висновки Верховного Суду щодо правил проведення розрахунку пені за прострочене зобов`язання, виражене в іноземній валюті, викладені у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.03.2020 в справі № 916/4693/15, від 23.11.2018 в справі № 922/4404/17 та постанові Верховного Суду від 06.03.2019 в справі №916/4692/15.

Водночас, розрахунки пені, які долучені позивачем до позовної заяви (а.с.8-9), здійснені в Євро, а не щоденно в гривні, тоді як у 2023-2024 роках курс Євро до національної валюти - гривні змінювався майже кожен день.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що в даному випадку позивачем неправомірно щоденно розраховувалася пеня в Євро (з подальшим переведенням в гривню по курсу станом на день розрахунку), а не в національній валюті.

У той же час суд позбавлений можливості здійснити власний розрахунок пені у межах визначених позивачем періодів, з огляду на те, що, по-перше, у розрахунку (а.с.8-9) позивачем не визначено суму заборгованості за товар у гривні (базу нарахування пені), а по-друге, станом на момент винесення рішення суд позбавлений можливості встановити курс валют, який підлягає застосуванню на кожен день прострочення в періоді з 21.07.2023 по 10.06.2024 з урахуванням умов пункту 2.4. договору, з огляду на недоступність даних щодо курсу продажу EUR (Євро), на Міжбанківському валютному ринку України згідно з даними, оприлюдненими на Українському фінансовому сервері на сайті за адресою: www.udinform.com в розділі "Міжбанківський ринок" (в колонці - курс гривні під словом ASK з колонки "Мах за період"). Так, судом встановлено, що на вказаному ресурсі доступні дані щодо курсу лише за 2024 рік.

Отже, оскільки позивач у порушення приписів чинного законодавства та умов договору розрахував пеню в іноземній валюті (9 049,32 Євро, а.с.8) та просить суд стягнути гривневий еквівалент розрахованої у Євро пені - 397 447 грн. 04 коп. (9049,32 Євро х 43,9201), суд дійшов висновку про необґрунтованість вказаної вимоги позивача, у зв`язку з чим у задоволенні вимог в частині стягнення пені в сумі 397 447 грн. 04 коп. слід відмовити.

З огляду на відмову у задоволенні вимог щодо стягнення пені, клопотання відповідача про зменшення пені до 50 000 грн. 00 коп. судом відхиляється.

Крім того, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 21.07.2023 по 10.06.2024 у сумі 34 418 грн. 43 коп.

З приводу вказаних вимог позивача суд зазначає таке.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 року у справі №373/2054/16-ц зазначила, що у контексті статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України можна зробити висновок, що грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті чи в іноземній валюті), таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Оскільки стаття 625 Цивільного кодексу України розміщена в розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 Цивільного кодексу України, то вона поширює свою дію на всі зобов`язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Передбачене частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування 3% річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.

У частині 2 статті 625 Цивільного кодексу України прямо зазначено, що 3% річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення. Тому при обрахунку 3% річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, зробленого позивачем (а.с. 8), та встановлено, що під час його проведення позивачем були вірно визначені суми заборгованості та періоди прострочення, арифметично розрахунок проведено також вірно.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню в сумі 34 418 грн. 43 коп.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У той же час, згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позовну заяву у даній справі було подано до суду через систему "Електронний суд", судовий збір, який підлягав сплаті позивачем, становить 18 745 грн. 05 коп.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Суд відзначає, що, у зв`язку з внесенням позивачем судового збору у більшому розмірі, частина судового збору (4 686 грн. 27 коп.) підлягає поверненню позивачу з державного бюджету в порядку, передбаченому пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" (після надходження відповідного клопотання за ухвалою суду).

Крім того, за приписом пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки основний борг у сумі 483 021 грн. 84 коп. добровільно погашений відповідачем після відкриття провадження у справі, у зв`язку з чим, провадження в цій частині судом закривається через відсутність предмета спору, то судовий збір, пропорційний вказаним вимогам, - у сумі 5 796 грн. 26 коп., сплачений у складі судового збору за подання позовної заяви до господарського суду, підлягає поверненню позивачеві за окремою ухвалою суду після надходження від нього відповідного клопотання про повернення частини судового збору.

В решті відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає частина витрат по сплаті судового збору в сумі 8 179 грн. 43 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехінвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвест Ко" про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу сільськогосподарської техніки № 3-28/06/23 від 28.06.2023 у загальному розмірі 1 562 087 грн. 76 коп. - задовольнити частково.

Закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу в сумі 483 021 грн. 84 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харвест Ко" (вулиця Свято-Миколаївська, будинок 43, офіс 353, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50000; ідентифікаційний код 41924951) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехінвест" (вулиця Мукаша Салакунова, будинок 25, офіс 6, м. Дніпро, 49040; ідентифікаційний код 37988349) - 647 200 грн. 45 коп. - основного боргу, 34 418 грн. 43 коп. - 3% річних та 8 179 грн. 43 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 04.09.2024.

Суддя Ю.В. Фещенко