Ухвала

від 05.09.2024 по справі 904/3907/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

05.09.2024м. ДніпроСправа № 904/3907/24

Суддя Ярошенко В.І. , розглянувши матеріали

за позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро

до Садівничого товариства "Будівельник", м. Кам`янське, Дніпропетровська область

про визнання дій незаконними та скасування рішення, відшкодування моральної шкоди

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Садівничого товариства "Будівельник", в якому просить суд:

- визнати недійсними, скасувати протокол №2 від 16.04.2022 і протокол № (невідомий) від 15.07.2023р. та поновити ОСОБА_1 в членстві садового товариства «Будівельник» та повернути в користування земельну ділянку разом із садовим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .

- зобов`язати голову садівничого товариства «Будівельник» ОСОБА_2 спростувати недостовірну інформацію викладену в протоколі № 2 від 16.04.2022 відносно ОСОБА_1 та відшкодувати моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації в розмірі двох мінімальних заробітних плат, тобто 16 000 грн.

Позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Положеннями статті 172 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Відповідно до частини 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем не надано до суду належних доказів надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача.

До позовної заяви додано лише фіскальний чек від 31.08.2024 про надсилання відповідачу рекомендованого листа № 4912900663750.

Також, згідно з п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Так, в порушення наведеного, у позовній заяві не міститься відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача - Садівничого товариства "Будівельник", зокрема такими відомостями є витяги про наявність або відсутність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС в підсистемі "Електронний суд".

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01.01.2024 один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028 грн.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц.

Однією з вимог позивачки є стягнення моральної шкоди та визначив її у грошовому вимірі у розмірі 16 000 грн, а тому позовна вимога є майновою.

Таким чином, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").

У позовній заяві заявлено дві вимоги немайнового характеру (визнання недійним протоколу та зобов`язання спростувати) та одна вимога майнового характеру (моральна шкода).

Як вбачається з матеріалів справи позивачкою сплачено судовий збір в розмірі 6 056 грн, що підтверджується квитанціями № 0.0.3852050259.1 від 29.08.2024 та № 0.0.3852041424.1 від 29.08.2024.

Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 3 028 грн.

Окрім того, як вбачається з тексту поданої позовної заяви, позивачем в порушення вимог ч. 3 ст. 162 ГПК України не викладено обставини, якими позивач обґрунтовує розмір моральної шкоди, яку він просить стягнути на свою користь з відповідача.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою належить розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Вона може проявлятися у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Зокрема, суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Також, в порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позивач не зазначає, якими саме доказами підтверджує свої позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди.

Відповідно до частини 2 статті 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Отже, позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху у зв`язку з ненаданням належних документів, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви з додатками.

З урахуванням положень статей 174, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне надати позивачу можливість усунути недоліки позовної заяви в строк - не пізніше 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачці протягом 5 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме надати суду:

- докази надсилання на поштову адресу відповідача позову з додатками (з поіменним переліком);

- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача - Садівничого товариства "Будівельник";

- докази сплати судового збору в розмірі 3 028 грн;

- письмові пояснення, в яких викласти обставини, якими позивачка обґрунтовує розмір моральної шкоди;

- докази, що підтверджують розмір завданої моральної шкоди в розмірі 16 000 грн.

Роз`яснити, що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.І. Ярошенко