Ухвала

від 05.09.2024 по справі 907/657/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"05" вересня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/657/24

Господарський суд Закарпатської області у складі: судді Сисина С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області, місцезнаходження Закарпатська область, Берегівський район, місто Берегове, вулиця І. Сечені, 15, поштовий індекс - 90202

до відповідача 1: Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 04053708, місцезнаходження Закарпатська область, Берегівський район, місто Берегове, вулиця Мукачівська, 6, поштовий індекс - 90202,

до відповідача 2: Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, код ЄДРПОУ - 39766716, місцезнаходження - Закарпатська область, місто Ужгород, площа Народна, 4, поштовий індекс - 88000,

до відповідача 3: Берегівської міської ради Закарпатської області, код ЄДРПОУ - 04053683, місцезнаходження Закарпатська область, Берегівський район, місто Берегове, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 7, поштовий індекс - 90202

про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні шляхом визнання недійсними розпорядження Берегівської районної державної адміністрації, наказу Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області, рішення Берегівської міської ради, скасування державної реєстрації земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Керівник Берегівської окружної прокуратури Закарпатської області звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Берегівської районної державної адміністрації Закарпатської області, до Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області та до Берегівської міської ради Закарпатської області, у якій просить:

- визнати недійсним розпорядження Берегівської районної державної адміністрації № 447 від 06.11.2013 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території Бенянської сільської ради, яким затверджено технічну документації з землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення, державної власності, що розташовані за межами населеного пункту на території Бенянської сільської ради Берегівського району, а саме: земельної ділянки за кадастровим номером 2120484400:01:000:0006 площею 13,491 га;

- визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 166-ОТГ від 07.04.2021 Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність у частині передачі Берегівській міській раді у комунальну власність земельної ділянки за кадастровим номером 2120484400:01:000:0006 площею 13,491 га;

- визнати недійсним рішення Берегівської міської ради № 476 від 28.04.2021 Про прийняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність, загальною площею 259,7924 га, в частині прийняття в комунальну власність Берегівської міської ради земельної ділянки за кадастровим номером 2120484400:01:000:0006 площею 13,491 га;

- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером №2120484400:01:000:0006 площею 13,491 га;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку за кадастровим номером №2120484400:01:000:0006 площею 13,491 га за Берегівською міською радою з припинення права власності Берегівської міської ради на дану земельну ділянку;

- стягнути з відповідачів на користь Закарпатської обласної прокуратури судові витрати у виді сплаченого судового збору за подання позовної заяви в сумі 15140 грн.

Ухвалою суду від 29.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 21.08.2024 на 10 годину. Також згідно з цією ухвалою судом встановлені строки на подачу в суд заяв по суті справи: відповідачам - 15 календарних днів з дня отримання ухвали для подання відзиву на позов; позивачу (прокурору в справі) - 5 календарних днів з дня отримання відзиву на позов для подання відповіді на відзив; відповідачам - 5 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

30.07.2024 через систему Електронний суд від відповідача 3 Берегівської міської ради надійшов відзив на позовну заяву від 30.07.2024 (зареєстрований за вхідним № 02.3.1-02/5915/24).

13.08.2024 через систему Електронний суд від відповідача 2 - Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області надійшов відзив на позовну заяву від 30.07.2024 (зареєстрований за вхідним № 02.3.1-02/6284/24).

Згідно з ухвалою суду від 21.08.2024 судом відкладено підготовче засідання у справі на 14 годину 18.09.2024, враховуючи першу неявку представників відповідачів 1 та 3 в підготовче засідання, незважаючи на їх належне повідомлення про час і місце такого засідання та враховуючи задоволене судом заявлене прокурором клопотання про відкладення підготовчого засідання (з підстав скерування поштовим зв`язком Берегівською окружною прокуратурою відповіді на відзив відповідача 2, який станом на 21.08.2024 (на час проведення підготовчого засідання) не надійшов на адресу суду).

27.08.2024 на адресу Господарського суду Закарпатської області поштовою кореспонденцією від Берегівської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області від 16.08.2024 №07.50-101-4232вих-24 (зареєстрована за вхідним № 02.3.1-02/6634/24).

27.08.2024 на адресу Господарського суду Закарпатської області поштовою кореспонденцією від Берегівської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив Берегівської міської ради Закарпатської області від 19.08.2024 за №07.50-101-295-24/4244вих-24 (зареєстрована за вхідним № 02.3.1-02/6630/24). Згідно з відповіддю на відзив виконувач обов`язків керівника Берегівської окружної прокуратури просить: поновити строк на подання відповіді на відзив Берегівської міської ради; долучити до матеріалів справи відповідь на відзив і врахувати таку заяву по суті справи при прийнятті рішення; відхилити позицію Берегівської міської ради, наведену у відзиві, як необґрунтовану та задовольнити позовні вимоги прокуратури в повному обсязі.

На початку відповіді Берегівської окружної прокуратури на відзив Берегівської міської ради Закарпатської області від 19.08.2024 за №07.50-101-295-24/4244вих-24 (далі відповідь на відзив відповідача 3) виконувач обов`язків керівника Берегівської окружної прокуратури повідомляє про надходження на адресу прокуратури 30.07.2024 відповіді на відзив Берегівської міської ради Закарпатської області та у подальшому, обгрунтовуючи свої доводи про поновлення строку на подання відповіді на відзив, зазначає, що, враховуючи складність справи, необхідність опрацювання значного обсягу матеріалів, він вважає, що строки для подачі відповіді на відзив на позовну заяву підлягають поновленню судом.

Суд, розглянувши заяву прокурора про поновлення встановленого судом процесуального строку для подання відповіді на відзив, яка наведена у відповіді на відзив відповідача 3, зазначає таке.

Згідно з ч. 2, ч. 4 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Статтею 166 ГПК України передбачено, що у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення. Відповідь на відзив підписується позивачем або його представником. До відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою статті 165 цього Кодексу. Відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Ухвалою суду від 29.07.2024 про відкриття провадження у цій справі судом встановлено позивачу (прокурору в справі) строк у 5 (п`ять) календарних днів з дня отримання відзиву на позов для подання у порядку статті 166 ГПК України відповіді на відзив, із долученням належним чином засвідчених доказів, що підтверджують обставини наведені у відповіді на відзив.

У відповіді на відзив відповідача 3 виконувач обов`язків керівника Берегівської окружної прокуратури зазначає про надходження 30.07.2024 на адресу прокуратури відзиву Берегівської міської ради Закарпатської області, що відповідає відомостям про дату скерування - 30.07.2024 відповідачем 3 відзиву на адресу прокуратури через «Електронний суд» згідно квитанції № 1452628 від 30.07.2024 про доставку в цей день документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ГПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. (частина 4 статті 116 ГПК України).

Отже, 5-денний строк для подання відповіді на відзив сплив 05.08.2024, враховуючи, що останні дні: 03.08.2024 04.08.2024 були вихідні дні.

Згідно з ч. 2 ст. 118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини 2 статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання або заяви про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.10.2023 у cправі № 916/3022/21.

Частина 3 стаття 119 ГПК України передбачає, що, якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Таким чином, строк, встановлений законом, підлягає поновленню, у той час як строк, встановлений судом, підлягає продовженню.

Зважаючи на викладене та положення статей 116 і 119 ГПК України, оскільки процесуальний строк на відповідь на відзив встановлений судом, а не законом, суд міг би продовжити означений строк за умови якби від позивача до закінчення цього строку надійшла заява про продовження. Тобто, в даному випадку прокурором подано відповідь на відзив після закінчення строку, встановленого судом, тому питання щодо збільшення такого строку має вирішуватись шляхом його продовження, а не поновлення (як зазначає прокурор у відповіді на відзив відповідача 3).

Крім цього, у даному випадку строк на відповідь на відзив сплинув 05.08.2024, даний строк встановлений судом, а не законом, - а відтак у суду відсутні правові підстави для задоволення вимог прокурора про поновлення строку на подання відповіді на відзив.

Враховуючи, що прокурором не дотримано строку встановленого судом для подання відповіді на відзив відповідача 3, а клопотання про продовження строку на подання відповіді на відзив відповідача 3 не подано до закінчення цього строку, суд не має правових підстав для продовження та поновлення (як зазначає виконувач обов`язків керівника Берегівської окружної прокуратури) процесуального строку для подання відповіді на відзив відповідача 3.

Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що наведені прокурором у відповіді на відзив відповідача 3 обставини (складність справи і необхідність опрацювання значного обсягу матеріалів) не свідчать про наявність підстав для поновлення чи продовження процесуального строку з врахуванням наступного.

Як було вказано вище, відповідно до частин першої, другої статті 118 ГПК право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом

Так, вирішення питання щодо поновлення строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. У тому випадку, коли у встановлений законом строк учаснику справи виконати певні процесуальні дії не є можливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації, у такого учасника виникає унормована законом можливість ініціювати поновлення процесуального строку, у спосіб звернення до суду із заявою, в якій має бути наведено причини пропуску строку; суд же лише має здійснити оцінку причин пропуску строку, наведених заявником, на предмет їх поважності. Інший підхід порушував би принципи диспозитивності та змагальності (пункт 3.3 постанови Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 918/604/23).

Нормами чинного законодавства України не передбачено автоматичного поновлення чи продовження судом процесуальних строків за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному конкретному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено, та чи підлягає він відновленню. Аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 40/353-10, від 09.10.2018 у справі № 5/452/06.

Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям, вирішення якого покладається виключно на розсуд суду. До поважних причин пропуску процесуального строку відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення певної процесуальної дії у встановлений законом строк. Вказані обставини підлягають обов`язковому підтвердженню шляхом подання до суду відповідних доказів (документів або їх копій).

Велика Палата Верховного Суду також виснувала, що поважними визнаються лише обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій (див. постанову від 08.12.2022 у справі №990/102/22).

За змістом статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Враховуючи вищевикладене, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам чи органам державної влади перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язана із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані із дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, принципи змагальності, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та пропорційності, суд дійшов висновку про те, що у відповіді Берегівської окружної прокуратури на відзив Берегівської міської ради Закарпатської області від 19.08.2024 за №07.50-101-295-24/4244вих-24 виконувач обов`язків керівника окружної прокуратури не навів поважних причин пропуску строку на подачу відповіді на відзив відповідача 3, який сплив 05.08.2024.

З врахуванням наведених в ухвалі мотивів, відповідь прокурора на відзив відповідача 3 підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. 118-119, 166-167, 234-235, 254-255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви прокурора про поновлення строку для подання відповіді на відзив, яка наведена у відповіді Берегівської окружної прокуратури на відзив Берегівської міської ради Закарпатської області від 19.08.2024 за №07.50-101-295-24/4244вих-24.

2. Відповідь Берегівської окружної прокуратури на відзив Берегівської міської ради Закарпатської області від 19.08.2024 за №07.50-101-295-24/4244вих-24 залишити без розгляду.

3. Відповідно до ч.2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

4. Ухвала складена і підписана 05.09.2024.

5. Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали).

Суддя С.В. Сисин