Ухвала

від 04.09.2024 по справі 910/10648/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

04.09.2024Справа № 910/10648/24

Суддя Усатенко І.В., розглянувши

позовну заяву Приватного підприємства «ТЕПЛОСАНМИР»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВБУД»

про стягнення 408087.80 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного підприємства «ТЕПЛОСАНМИР» до Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВБУД» про стягнення 408087.80 грн.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить: стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за договором оренди нерухомого майна № 01/11 від 01.11.2020 та витрати, сплачені позивачем замість відповідача за послуги за розподіл природного газу та газопостачання. Предметом зазначеного договору оренди є нежитлові приміщення № 16 площею 224,2 кв.м., що знаходяться за адресою: Київська область, Києва-Святошинський район, с. Святопетрівське, вул. Б. Хмельницького, 1А.

Вивчивши позовні матеріали, суддя приходить до висновку, що вказана справа підлягає направленню до Господарського суду Київської області за виключною підсудністю, з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Так, за загальним правилом та приписами ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Разом з тим, частиною 3 ст. 30 ГПК України встановлено виключну підсудність деяких справ - спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначено в постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 460/4286/16-ц та від 16.05.2018 у справі № 640/16548/16-ц до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

За визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука "з приводу" означає "у зв`язку з чим-небудь", тому словосполучення "з приводу нерухомого майна" треба розуміти як будь-який спір у зв`язку з нерухомим майно або певними діями, пов`язаними з цим майном.

Отже, слід дійти висновку, що за правилами Господарського процесуально кодексу України виключна підсудність щодо наведеної категорії спорів застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто, може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №910/6644/18 та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі №910/10647/18, від 16.02.2021 у справі №911/2390/18.

Отже з позовних матеріалів вбачається, що орендна плата стягується щодо об`єкта нерухомого майна, за адресою: Київська область, Києва-Святошинський район, с. Святопетрівське, вул. Б. Хмельницького, 1А.

З урахуванням наведеного, позов про стягнення заборгованості з орендної плати має пред`являтися за місцем знаходження нерухомого майна, відповідно до правил виключної підсудності.

Така правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 638/1998/17.

Зокрема, у постанові від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду вказала, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині 3 статті 30 Господарського процесуально кодексу України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань, пов`язаних з володінням нерухомим майном (споживанням комунальних послуг на об`єкті нерухомого майна), поширюються норми частини 3 статті 30 Господарського процесуально кодексу України.

Тобто, спір у даній справі виник з приводу стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань, пов`язаних з існуванням прав на нерухомість, що в силу викладеної у наведеній постанові Великої Палати Верховного Суду правової позиції вказує на поширення щодо нього правил виключної підсудності, встановлених ч. 3 ст. 30 Господарського процесуально кодексу України.

Відтак, враховуючи, що відповідна нерухомість розташована у Київській області, то спір у цій справі за правилами виключної підсудності підлягає розгляду саме Господарським судом Київської області.

У відповідності до вимог статті 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Таким чином, справа за позовом Приватного підприємства «ТЕПЛОСАНМИР» до Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВБУД» про стягнення 408087.80 грн. підлягає направленню до Господарського суду Київської області.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 27, 29, 30, 31, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Приватного підприємства «ТЕПЛОСАНМИР» до Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВБУД» про стягнення 408087.80 грн. з доданими до неї матеріалами передати за виключною підсудністю на розгляд до Господарського суду Київської області.

2. Згідно ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя І.В. Усатенко