Рішення

від 22.08.2024 по справі 910/3629/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.08.2024Справа № 910/3629/24Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи

за позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мір Маркет"

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1) Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, 2) Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, скасування державної реєстрації

за участі представників:

від прокуратури: Колодчина Р.В.

від позивача: Буханистий О.В.

від відповідача: не з`явився,

від третіх осіб: не з`явилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мір Маркет", в якому просив: усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради, у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 1,57 га по АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:90:106:0003, шляхом: припинення володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Мір Маркет" правом власності на нежитлову будівлю літера "С" загальною площею 103,2 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 858336180000); припинення володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Мір Маркет" правом власності на нежитлову будівлю літера "Р" загальною площею 105,6 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 858413180000); припинення володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Мір Маркет" правом власності на нежитлову будівлю літера "П" загальною площею 103,2 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 858309780000); усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 1,57 га по АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:90:106:0003, шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Мір Маркет" повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:106:0003 площею 1,57 га по АДРЕСА_1, із приведенням її у придатний для використання стан шляхом звільнення від залишків нежитлової будівлі літера "Р" загальною площею 105,6 кв.м та паркану; скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером загальною площею 1,57 га по АДРЕСА_1 із закриттям Поземельної книги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

01.04.2024 через відділ діловодства та документообігу суду від прокурора надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Дана ухвала суду та подальші ухвали в справі направлені, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02121, м. Київ, Харківське шосе, 182.

Проте конверти із копіями ухвал суду повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу за закінченням терміну зберігання.

Положеннями статей 89, 93 ЦК України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи та здійснення управління і обліку. Відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом вносяться до єдиного державного реєстру.

Таким чином, направлення ухвал суду здійснено за відповідною адресою місцезнаходження відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Отже, ухвали суду в справі направлялися за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Відтак, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалами суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

До того ж, в ухвалі суду про відкриття провадження у справі звернуто увагу відповідача на обов`язок зареєструвати свій електронний кабінет та на можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Натомість, відповідач усупереч частини 6 статті 6 ГПК України реєстрацію свого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не здійснив.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, відкладено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою суду від 20.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.07.2024 року.

Під час судового засідання 04.07.2024 суд протокольною ухвалою суду повернуся на стадію підготовчого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2024 (із урахуванням ухвали від 09.07.2024 про виправлення описки) залучено до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Сумській області.

У письмових поясненнях на позов позивач зауважив, що реєстрація права власності на нежитлові будівлі (літ. Р) загальною площею 105,6 кв. м, (літ. С) загальною площею 103,2 кв. м, (літ. П) загальною площею 103,2 кв. м, які розташовані по АДРЕСА_1 стала можливою лише внаслідок проведення неправомірних реєстраційних дій, за результатом яких територіальна громада міста Києва позбавлена права власності земельною ділянкою, що знаходиться за вказаною адресою.

У письмових поясненнях на позовну заяву третя особа-1 зазначила, що спірна державна реєстрація здійснювалася іншим відділом Держгеокадастру з дотриманням вимог чинного законодавства.

Третя особа-2 у письмових поясненнях на позовну заяву вказала, що державна реєстрація спірної земельної ділянки здійснена за принципом випадковості та екстериторіальності, при цьому державний реєстратор не мав підстав для відмови в здійсненні такої реєстраційної дії за заявою відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.02.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єгоровою М.Є. прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексні номери 28420587, 28419088, 28418582 про реєстрацію за громадянином ОСОБА_1 на підставі рішення Брянківського міського суду Луганської області від 02.11.2012 у справі № 1206/3594/12 права власності на нежитлові будівлі (літ. Р) загальною площею 105,6 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 858413180000), (літ. С) загальною площею 103,2 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 858336180000), (літ. П) загальною площею 103,2 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 858309780000), які розташовані по АДРЕСА_1 .

Також, 24.02.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єгоровою М.Є. прийняті рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексні номери 28429594, 28425679, 28428898, 28424539, 28426657, 28422033 про реєстрацію за ТОВ "Мір Маркет" на підставі договорів дарування від 24.02.2016 №№ 152, 155, 158, 161, 164, 167, укладених із громадянином ОСОБА_1 , права власності на нежитлові будівлі (літ. Р) загальною площею 105,6 кв.м, (літ. С) загальною площею 103,2 кв.м та (літ. П) загальною площею 103,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .

У той же час, за інформацією Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.12.2023 № 0570202/3-16850 рішень щодо передачі (надання) вказаної земельної ділянки фізичним чи юридичним особам у власність (користування) Київська міська рада не приймала.

Відповідно до інформації Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 055-10454 від 13.12.2023 містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на земельній ділянці по АДРЕСА_1 не надавались.

Згідно з витягом з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва станом на 01.02.2024 у даній системі не зареєстровані дозвільні документи, що надають право на проведення будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:106:0003 або засвідчують прийняття в експлуатацію збудованих на даній земельній ділянці об`єктів нерухомого майна.

Крім того, відповідно до вказаної інформації Департаменту земельних ресурсів та даних, що містяться в проекті землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки, ТОВ "Мір Маркет" звернулося до Київської міської ради з клопотанням від 04.03.2020 № 611370144 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,57 га в оренду на 25 років для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного центру з об`єктами інженерно-транспортної інфраструктури по АДРЕСА_1 .

З огляду на те, що Київська міська рада протягом місяця не прийняла рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки або про відмову у наданні такого дозволу, дане товариство, згідно з вимогами ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, надіслало до Київради повідомлення від 28.04.2020 № 28/04-2020 (вхідний Київської міської ради від 05.05.2020 № 695253539) про розроблення проекту землеустрою за відсутності відповідного рішення Київської міської ради, долучивши договір від 28.04.2020 № 0428, укладений із проектною організацією - ТОВ «Деметра Плюс».

У подальшому, Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) видано ТОВ «Деметра Плюс» завдання на проектування від 13.05.2020 № МЗГ72019-6207.

За даними з Державного земельного кадастру 28.08.2020 державним кадастровим реєстратором відділу у Лебединському районі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок за заявою уповноваженого представника ТОВ "Мір Маркет" від 27.08.2020 № ЗВ-8001328872020 зареєстровано земельну ділянку площею 1,57 га (кадастровий номер 8000000000:90:106:0003) по АДРЕСА_1, на якій відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно знаходяться зазначені об`єкти нерухомого майна: нежитлові будівлі (літ. Р) загальною площею 105,6 кв.м, (літ. С) загальною площею 103,2 кв.м та (літ. П) загальною площею 103,2 кв.м.

При цьому визначено категорію земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - код 03.10 Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку); вид використання - для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного центру з об`єктами інженерно-транспортної інфраструктури.

Зі змісту пояснювальної записки до проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки вбачається, що вона проектується для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного центру з об`єктами інженерно- транспортної інфраструктури. Також зазначено, що під час обстеження земельної ділянки вищезгадане нерухоме майно відсутнє, наявні лише руїни нежитлової будівлі літ. «Р», площа якої згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно складає 105,6 кв.м.

Відповідно до частини 2 статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

У частині 2 статті 83 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на дату державної реєстрації земельної ділянки) зазначено, що в комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

За правилами статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 120 Земельного кодексу України в разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Судом ураховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо застосування принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (див. постанови від 4 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 (пункт 8.5), від 3 квітня 2019 року у справі № 921/158/18 (пункт 51), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункти 37-38), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 54)). Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц (пункт 42), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 54)).

Згідно зі статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованості активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до статті 375 ЦК України власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди, інше нерухоме майно.

У частині 1 статті 376 ЦК України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до частини 2 статті 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Частиною 4 статті 376 ЦК України передбачено, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Так, для проведення первинної державної реєстрації права власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 подано приватному нотаріусу рішення Брянківського міського суду Луганської області від 02.11.2012 у справі № 1206/3594/12.

Водночас, згідно з інформацією Державного підприємства «Інформаційні судові системи» судових рішень Брянківського міського суду Луганської області від 02.11.2012 по справі № 1206/3594/12 в Єдиному державному реєстрі судових рішень не знайдено. За результатами проведеної вказаним державним підприємством перевірки встановлено, що в центральній базі даних автоматизованої системи документообігу суду, в обліково-статистичній картці судової справи № 120/3594/12 вказане рішення суду відсутнє.

Отже, реєстрація громадянином ОСОБА_1 права власності на нежитлові будівлі (літ. Р) загальною площею 105,6 кв.м, (літ. С) загальною площею 103,2 кв.м та (літ. П) загальною площею 103,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , здійснена на підставі рішення суду, що не приймалося Брянківським міським судом Луганської області 02.11.2012 у справі № 1206/3594/12.

Відтак, укладені в подальшому між громадянином ОСОБА_1 та ТОВ "Мір Маркет" договори дарування від 24.02.2016 №№ 152, 155, 158, 161, 164, 167, на підставі яких ТОВ "Мір Маркет" зареєструвало право власності на нежитлові будівлі (літ. Р) загальною площею 105,6 кв.м, (літ. С) загальною площею 103,2 кв.м та (літ. П) загальною площею 103,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1, є нікчемними в силу закону.

За положеннями статті 228 ЦК України (у редакції, чинній на дату укладення договорів дарування) правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина 2 статті 215 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 20 ЗК України (у редакції, чинній на дату реєстрації земельної ділянки) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

У той же час, за інформацією Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.12.2023 № 0570202/3-16850 рішень щодо передачі (надання) земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:106:0003 фізичним чи юридичним особам у власність (користування) Київська міська рада не приймала.

Відповідно до інформації Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 055-10454 від 13.12.2023 містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на земельній ділянці по АДРЕСА_1 не надавались.

Згідно з витягом з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва станом на 01.02.2024 у даній системі не зареєстровані дозвільні документи, що надають право на проведення будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:90:106:0003 або засвідчують прийняття в експлуатацію збудованих на даній земельній ділянці об`єктів нерухомого майна.

Отже, зважаючи на відсутність у громадянина ОСОБА_2 чи ТОВ "Мір Маркет" правовстановлюючих документів на земельну ділянку по АДРЕСА_1, відсутність дозвільних документів на будівництво на земельній ділянці зазначених об`єктів нерухомості, нежитлові будівлі літ. «Р» загальною площею 105,6 кв.м, літ. «С» загальною площею 103,2 кв.м та літ. «П» загальною площею 103,2 кв.м по АДРЕСА_1 є об`єктами самочинного будівництва, право власності на яке не виникло.

При цьому, відповідно до пояснювальної записки до проекту землеустрою на земельній ділянці з кадастровий номером 8000000000:90:106:0003 наявні лише залишки будівлі під літ. «Р».

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини 2 та пункту "б" частини 3 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, крім іншого, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Згідно зі статтею 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Із офіційним визнанням державою права власності пов`язується можливість матеріального об`єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього.

Проте, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини 2 статті 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва, як самочинного, з метою застосування, зокрема, положень частини 4 цієї статті (аналогічні висновки сформульовано в постанові 6.30-6.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13).

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення земельної ділянки з кадастровий номером 8000000000:90:106:0003 територіальній громаді міста в особі Київської міської ради шляхом звільнення від залишків будівель і споруд, а саме залишків будівлі під літ. «Р» та паркану.

У той же час, застосування вимог про знесення самочинного будівництва виключає застосування інших вимог власника (користувача) земельної ділянки про усунення перешкод у користуванні належною йому земельною ділянкою, в тому числі визнання недійсними правочинів щодо відчуження майна. Визнання незаконними та скасування рішень державних реєстраторів та визнання недійсними договорів купівлі-продажу не є ефективним способом захисту та не забезпечує усунення порушень, спричинених самочинним будівництвом (такі висновки викладено в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 442/302/17 та від 02.06.2021 у справі № 509/11/17 відповідно).

Отже, права позивача як власника земельних ділянок порушуються в результаті факту самочинного будівництва, а не державної реєстрації права власності на самочинно побудоване майно. Державна реєстрація права власності на самочинно побудовану будівлю або споруду поза встановленим статтею 376 ЦК України порядком за особою, яка таке будівництво здійснила, лише додає до вже існуючих фактичних обмежень (які з`явилися безпосередньо з факту самочинного будівництва) власника земельної ділянки в реалізації свого права власності додаткові юридичні обмеження.

Відтак, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22.

Судом також ураховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 633/408/18 про неефективність обраного позивачем способу захисту своїх прав у разі пред`явлення позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності на об`єкти самочинного будівництва.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позовних вимог через неефективність обраного способу захисту в частині припинення володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Мір Маркет" правом власності на нежитлову будівлю літера "С" загальною площею 103,2 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 858336180000); припинення володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Мір Маркет" правом власності на нежитлову будівлю літера "Р" загальною площею 105,6 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 858413180000); припинення володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Мір Маркет" правом власності на нежитлову будівлю літера "П" загальною площею 103,2 кв.м по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 858309780000).

Поряд із цим, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про спірну земельну ділянку, яка незаконно сформована на земельній ділянці комунальної власності з цільовим призначенням, порушує права та охоронювані законом інтереси держави в особі Київської міської ради, як органу, уповноваженого розпоряджатися землями територіальної громади міста Києва.

Відповідно до частини 1 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації (частина 13 статті 79-1 Земельного кодексу України).

Згідно з частиною 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Державна реєстрація земельної ділянки скасовується державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку. У разі скасування державної реєстрації з цієї підстави, Державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельних ділянок, а в разі наявності зареєстрованих речових прав на неї - суб`єктів таких прав. Відомості про земельну ділянку у разі скасування її державної реєстрації набувають статусу архівних за рішенням Державного кадастрового реєстратора, відображаються на кадастровій карті в архівному шарі даних геоінформаційної системи та зберігаються в Державному земельному кадастрі постійно разом з відомостями про відповідного Державного кадастрового реєстратора, дату та час набуття статусу архівних такими відомостями (п. 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051).

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги прокурора в частині скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:90:106:0003 загальною площею 1,57 га по АДРЕСА_1 із закриттям Поземельної книги.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24)).

Одночасно, судом перевірено наявність правових підстав щодо звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 викладено правовий висновок про те, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Наведений порядок при поданні заступником керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради даного позову був дотриманий, що підтверджується наявними в матеріалах справи листами Київської міської прокуратури від 29.11.2023 № 15-67вих.-23, 15-66вих23, від 18.03.2024 № 15-37вих24 до Київської міської ради.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені прокурором витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі Київської міської ради задовольнити частково.

Усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36; ідентифікаційний код 22883141) у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 1,57 га по АДРЕСА_1, кадастровий номер 8000000000:90:106:0003, шляхом зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Маркет» (02121, м. Київ, Харківське шосе, 182; ідентифікаційний код 40171833) повернути територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:62:106:0003 площею 1,57 га по АДРЕСА_1, із приведенням її у придатний для використання стан шляхом звільнення від залишків нежитлової будівлі літера «Р» загальною площею 105,6 кв.м та паркану.

Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 8000000000:90:106:0003 загальною площею 1,57 га по АДРЕСА_1 із закриттям Поземельної книги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мір Маркет» (02121, м. Київ, Харківське шосе, 182; ідентифікаційний код 40171833) на користь Київської міської прокуратури (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9; ідентифікаційний код 02910019) 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн. витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено: 04.09.2024 року.

Суддя К.В. Полякова