Ухвала

від 04.09.2024 по справі 910/6868/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

04.09.2024Справа № 910/6868/14

Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» про заміну сторони виконавчого провадження у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аїсі Бела»

до Фізичної особи-підприємця Бурки Андрія Олександровича

про стягнення 219240,00 грн.

Представники учасників справи:

від заявника: не з`явився;

від стягувача: не з`явився;

від боржника: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.204 у справі №910/6868/14 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аїсі Бела» задоволено повністю; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Бурки Андрія Олександровича 219240,00 грн безпідставно отриманих коштів та 4384,80 грн. судового збору.

14.07.2014 на виконання вказаного рішення суду видано наказ.

29.08.2024 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» надійшла заява, в якій заявник просить суд замінити сторону виконавчого провадження з виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/6868/14 від 23.06.14 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аїсі Бела» до Фізичної особи-підприємця Бурки Андрія Олександровича про стягнення заборгованості, а саме замінити стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аїсі Бела» на правонаступника в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» (код ЄДРПОУ 39114866).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2024 розгляд вказаної заяви призначено на 04.09.2024.

Представник заявника у судове засідання 04.09.2024 не з`явився, про призначене судове був повідомлений належним чином шляхом надсилання ухвали суду до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент».

Представник стягувача та боржника у судове засідання 04.09.2024 не з`явились, про призначене судове засідання були повідомлені в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Розглянувши подану Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» заяву, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, зважаючи на наступні обставини.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що обов`язковість виконання рішення є однією із засад виконання виконавчого провадження.

Частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; обов`язковість судового рішення.

За змістом статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

У рішенні у справі «Янголенко проти України» від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.204 у справі №910/6868/14 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аїсі Бела» задоволено повністю; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Бурки Андрія Олександровича 219240,00 грн безпідставно отриманих коштів та 4384,80 грн. судового збору.

14.07.2014 на виконання вказаного рішення суду видано наказ.

Як вбачається з матеріалів справи, наказ Господарського суду міста Києва від 14.07.2014 у справі №910/6868/14 перебуває на виконанні у Деснянському ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - постанова про відкриття виконавчого провадження ВП№51249097 від 30.05.2016.

25.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» (новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аїсі Бела» (первісний кредитор) укладено Договір №25/07-2024 про відступлення (купівлі) прав вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає (передає), а новий кредитор набуває (приймає) належну первісному кредитору дебіторську заборгованість та право грошової вимоги до Бурки Андрія Олександровича в загальному розмірі 362426,40 грн. (в подальшому -«відступлені права») та оплачує первісному кредитору за відступлені права грошову суму, у розмірі, порядку та на умовах, що зазначені у цьому договорі.

Дебіторська заборгованість в розмірі 136080,60 грн належать первісному кредитору внаслідок помилкового перерахування грошових коштів на користь боржника, що відбулось 21.01.2014 року. Дебіторська заборгованість, що відступається за цим Договором, в розмірі 138801,60 грн підтверджується балансовою довідкою первісного кредитора №1 від 25.07.2024, а також встановлено та підтверджена рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2014 року, прийнятим по справі №910/6865/14, та складається із 136080,00 грн основного боргу та 2721 судового збору (п. 2.1.1 Договору).

Дебіторська заборгованість в розмірі 219240,00 грн належить первісному кредитору на підставі Договору №01-08/2/12 про надання правової допомоги від 27 серпня 2012 року. Дебіторська заборгованість, що відступається за цим Договором, в загальному розмірі 223624,80 підтверджується балансовою довідкою первісного кредитора № 1 від 25 липня 2024 року, а також встановлена та підтверджена рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2014 року, прийнятим по справі №910/6868/14, та складається із 219240,00 грн основного боргу та 4384,00 грн. (п. 2.1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.2 Договору відступлені права відступаються в повному обсязі та на умовах, що визначені цим Договором.

Згідно з п. 3.1 Договору відступлені права за цим договором вважаються переданими з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі відступлених прав, після повної сплати новим кредитором ціни договору, вказаної в Договорі, на поточний рахунок первісного кредитора.

Відповідно до п. 4.1 Договору на момент укладення цього договору ціна договору складає суму грошових коштів в національній валюті України - гривні в розмірі 150000,00 грн.

Згідно з п. 5.1 Договору відступлені права вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день підписання сторонами Акту приймання-передачі відступлених прав на підставі цього Договору.

Відповідно до п. 5.4 Договору з моменту відступлення (передачі) первісним кредитором новому кредитору відступлених прав, первісний кредитор втрачає право грошової вимоги до боржника.

Згідно з п. 5.5 Договору з моменту відступлення (передачі) первісним кредитором новому кредитору відступлених прав, новий кредитор замінює первісного кредитора у правовідносинах, що існують на дату укладання цього Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.08.2024 новий кредитор сплатив первісному кредитору грошову суму у розмірі 150000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №127 від 16.08.2024 (призначення платежу - оплата згідно з Договором №25/07-2024 про відступлення (купівлі) прав вимоги від 25.07.2024).

19.08.2024 між сторонами було складено Акт приймання-передачі відступлених прав вимоги за Договором №25/07-2024 про відступлення (купівлі) прав вимоги від 25.07.2024.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Таким чином, виходячи зі змісту наведеної вище норми, процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов`язанні (відповідно до статей 512 і 520 Цивільного кодексу України). Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договором цесії) є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Аналогічна правова позиція у таких правовідносинах викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.02.2020 у справі № 910/5737/15-г, від 20.03.2020 у справі № 906/703/16, від 06.02.2020 у справі № 908/2251/18, від 15.08.2019 у справі № 904/4253/17, від 16.04.2020 у справі № 5023/5604/11.

Таким чином, у зв`язку з укладенням між сторонами Договору №25/07-2024 про відступлення (купівлі) прав вимоги від 25.07.2024 відбулась заміна сторони у матеріальних правовідносинах (відбувся перехід прав вимоги), а саме відбулась заміна кредитора у зобов`язанні щодо повернення боржником грошових коштів - з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аїсі Бела» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент».

Наведені обставини (правонаступництво у матеріальних правовідносинах) є підставою для заміни сторони (стягувача) у процесуальному сенсі.

Водночас суд звертає увагу, що сплата судового збору не є зобов`язанням в розумінні положень статті 509 Цивільного кодексу України, а отже така вимога не може бути предметом договору відступлення прав вимоги.

Обов`язок сплатити судовий збір за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також витрати на правову допомогу адвоката не є за своє суттю цивільним чи господарським зобов`язанням, і включається до складу судових витрат, а не до предмету і ціни позову (саме які виникають з цивільних та господарських правовідносин), і, відповідно, їх процесуальний розподіл судом за результатами вирішення господарського спору між сторонами процесу в межах «позивач-відповідач» не є виникненням саме господарського чи цивільного зобов`язання в межах «кредитор-боржник».

При цьому, ст. 512 Цивільного кодексу України передбачає заміну кредитора саме у цивільному або господарському зобов`язанні.

Заміна кредитора у зобов`язанні, як і саме зобов`язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов`язані з виконанням судового рішення, в тому числі, щодо стягнення/відшкодування судового збору чи адвокатських витрат, характеру цивільно-правових не мають.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №910/9549/15.

У зв`язку з викладеним подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» заява підлягає частковому задоволенню.

Зокрема, суд дійшов висновку замінити сторону виконавчого провадження ВП№51249097 з виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/6868/14 від 23.06.14 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аїсі Бела» до Фізичної особи-підприємця Бурки Андрія Олександровича про стягнення заборгованості, з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аїсі Бела» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» в частині стягнення 219240,00 грн безпідставно отриманих коштів.

В іншій частині подана заявником заява задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 52, 233, 234, 334 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» задовольнити частково.

2. Замінити сторону виконавчого провадження з виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/6868/14 від 23.06.14 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аїсі Бела» до Фізичної особи-підприємця Бурки Андрія Олександровича про стягнення заборгованості, а саме замінити стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Аїсі Бела» на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Есаймент» (код ЄДРПОУ 39114866) в частині стягнення Фізичної особи-підприємця Бурки Андрія Олександровича 219240,00 грн безпідставно отриманих коштів.

3. В іншій частині заяви - відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст складено та підписано 05.09.2024.

Суддя О.М. Спичак