Рішення

від 04.09.2024 по справі 914/56/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2024 Справа № 914/56/24(463/6857/23)

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., за участю секретаря судового засідання Яворської В.В.., розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів, м. Київ

до відповідача: ОСОБА_1 , м. Львів

про стягнення заборгованості за кредитним договором

в межах провадження у справі №914/56/24

за заявою: ОСОБА_1

про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Личаківського районного суду м. Львова перебував позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 11.04.2024 цивільну справу №463/6857/23, провадження №2/463/294/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - передано до Господарського суду Львівської області (79014 м.Львів вул. Личаківська, 128) для розгляду судом в межах справи №914/56/24 про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 .

Супровідним листом Личаківського районного суду м. Львова від 07.05.2024 справа №463/6857/23 направлена на адресу Господарського суду Львівської області.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.05.2024, справу №463/6857/23 передано судді Чорній Л.З. в провадженні якої перебуває справа № 914/56/24 про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 .

На розгляд Господарського суду Львівської області 03.01.2024 надійшла заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Ухвалою суду від 05.01.2024 заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 прийнято до розгляду, підготовче засідання суду призначено на 14.02.2024.

Ухвалою суду від 14.02.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено керуючим реструктуризацією ОСОБА_1 арбітражного керуючого Липського Сергія Івановича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1066 від 12.06.2013, адреса: 79013, м. Львів, вул. Японська, буд. 7, оф. 9). Оприлюднено на офіційному веб-сайті оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ). Попереднє засідання суду призначено на 03.04.2024.

Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

Ухвалою суду від 16.05.2024 справу № 463/6857/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Європейська агенція з повернення боргів до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором прийнято до розгляду в межах провадження справи №914/56/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Розгляд справи призначено на 12.06.2024.

В судове засідання від 12.06.2024 сторони не з`явилися, причин неявки суду не повідомили.

Ухвалою суду від 12.06.2024 розгляд справи відкладено на 24.07.2024.

Підстави відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 24.07.2024, розгляд справи відкладено на 04.09.2024.

Керуючий реструктиризацією подав звіт, в якому зазначає, що вимоги позивача мають бути визнані частково в розмірі 24 840,00 грн.

У судове засідання представники сторін не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, відповідно до ст. 13 ГПК України, учасникам справи створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Позиції сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №21717-11/2021. Підписуючи договір позики позичальник підтвердив, що самостійно перед укладенням договору повністю ознайомився з Правилами, викладеними на сайті товариства, проектом договору та погоджується з ними. 13.01.2023 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №13012023 у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах прав вимоги. Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача на суму 30 600,00 грн.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за договором про надання фінансового кредиту, з яких: 12 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 18 600,00 грн сума заборгованості за відсотками; а також понесені судові витрати у розмірі 2 684,00 грн.

Відповідач заперечуючи щодо позовних вимог у поясненнях від 12.12.2023 посилається на те, що не може пригадати укладення договору від 26.11.2021 про надання фінансового кредиту №21717-11/2021, вказаний в реквізитах як підпис ідентифікатор відповідачу невідомий. Також, звертає увагу, що в ні в додатках до позовної заяви, ні в матеріалах справи не міститься жодних документів, які б підтверджували надання ОСОБА_1 фінансового кредиту у розмірі 12 000,00 грн.

У додаткових поясненнях від 18.12.2023 позивач вказує на те, що ним надано до суду всі наявні документи по кредитній справі, які були передані ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» до ТОВ «ФК ЄАПБ» в рамках укладених Договорів Факторингу. Однак, з метою надання вичерпної інформації по справі та у відповідності до умов Договору Факторингу, Позивачем ініційовано запит до ТОВ «ФК «ІНВЕСТУРМ» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на надання інформації щодо надання (перерахування) коштів відповідачу, а також додаткових розрахунків заборгованості. Станом на 15.12.2023 отримано детальні розрахунки заборгованості та докази, що підтверджують надання (перерахування) коштів відповідачу за укладеним кредитним договором, а тому просимо долучити до матеріалів справи, а саме: 1) копію інформаційної довідки від ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» №2919-231213124303 від 13.12.2023, (який безпосередньо здійснював переказ коштів на банківські карти позичальників) в національній валюті без відкриття рахунків, яким повідомлено про успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта - 26.11.2021 здійснено перерахування коштів на суму 12 000,00 грн., за маскою картки НОМЕР_2 відповідача, за номером транзакції в системі іРау.uа 121781944; 2) копію розрахунку заборгованості за кредитним договором №21717-11/2021 від 16.11.2021, підписаний ЕЦП.

Також, позивач зазначає, що перерахування коштів на платіжні карти Відповідача за укладеними договорами було безпосередньо здійснено операторами онлайн-послуг платіжної інфраструктури, які не здійснюють операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. Також умовами угод з банками-екваєрами, від яких фактично надходять на картки клієнтів кошти до переказу, передбачено надходження від Компанії загальних сум поповнення карток за визначений період, а не сум окремих транзакцій, в зв`язку з цим виділення транзакції як окремого платежу із зазначенням призначення у банківській виписці не є можливим.

18.06.2024 в системі документообігу суду зареєстровано заперечення керуючого реструктуризацією на позовну заяву.

Обставини справи встановлені судом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між 26.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №21717-11/2021, за умовами якого товариство надає позичальнику фінансовий кредит у розмірі 12 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що кредит надається строком на 30 днів, тобто до 25.12.2021.

Відповідно до 1.3. договору за користування кредитом клієнт сплачує товариству 547,5% річних від суми кредиту в розрахунку 1,50% на добу. Пунктом 1.4. договору передбачено, що для клієнта, якому Товариство вперше надає кредит, діє акційний період і нарахування в цей час здійснюється за ставкою 0,5 % на добу за умови повного повернення кредиту протягом 30 днів з моменту надання кредиту.

Положеннями пункту 1.6. договору визначено, що кредит надається клієнту у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної ним.

Невід`ємною частиною цього договору є Правила надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, які розміщені на сайтах Товариства https://www.zecredit.com.ua/ (пункт 1.7. договору).

Згідно з пунктом 2.1. договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору.

З пункту 2.3. договору вбачається, що у разі недотримання установлених пунктом 1.4 цього договору та/або в разі пролонгації кредиту нарахування процентів здійснюється на загальних умовах за стандартною процентною ставкою з першого дня користування кредитними коштами відповідно до п. 1.3 цього договору, при цьому клієнт погоджується, що такий перерахунок процентів за користування кредитом не є односторонньою зміною умов договору.

Із пункту 4.3 цього договору вбачається, що у разі, якщо клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в пункті 1.2 цього договору та/або в додатку(ах) до цього договору, проценти передбачені в пункті 1.3 цього договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів, починаючи з дня укладення договору.

Цей договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» (пункт 6.1 договору).

Договір підписано електронним підписом - одноразовим ідентифікатором ОСОБА_1 W6712.

13.01.2023 між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №13012023, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ»» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно з п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якаю настав або виникне в майбутньому до третіх осіб-Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення/грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Відповідно до п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості; та є невід`ємною частиною цього Договору (АКТ прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу.

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №13012023 від 13.01.2023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 30 600,00 грн., з яких: - 12 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 18 600,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; - 0,00 грн. - сума заборгованості за пенею.

Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу, ТОВ «ІНВЕСТРУМ» зобов`язується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати відступлення права вимоги за Кредитним договором ТОВ «ФК «ЄАПБ», повідомити Боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних ТОВ ОК «ЄАПБ», надати інформацію передбачену чинним законодавством про ТОВ «ФК «ЄАПБ», у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.

Згідно з Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "... боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право погашення заборгованості первісному кредитору. ... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".

При умові, що Відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про заступлення права вимоги, має місце той факт, за яким Відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки Первісного кредитора, вказані в Кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Згідно з п. 3.9. Договору факторингу, у разі отримання коштів від Боржників, органів Державної виконавчої служби в рахунок погашення Заборгованості після дати підписання цього Договору, клієнт зобов`язаний перерахувати ці кошти Фактору протягом 3 (трьох) банківських днів з дати їх отримання (включно), на рахунок Фактора, вказаний в розділі 10 даного Договору. При перерахуванні коштів Клієнт зобов`язаний надати розшифрування платежів у вигляді електронного, а саме, вказати наступні; данні Боржників: Прізвище, Ім`я, По батькові, код номер облікової картки платника податків, № кредитного договору.

Таким чином, в разі сплати Відповідачем коштів на рахунок Первісного Кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості.

Статтями 1046-1047 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті12 цьогоЗакону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З кредитного договору від 26.11.2021 укладеного між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 , вбачається, що у відповідності до вимог частини 1статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договорів, які оформлені в електронній формі з використанням одноразових ідентифікаторів, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки дані договори укладено на сайтах позикодавців, та ОСОБА_1 підписала їх одноразовими ідентифікаторами, отриманими у SMS-повідомленнях, тому без отримання SMS - повідомлення, без здійснення входу на сайти товариств такі договори не були би укладені.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19, провадження № 61-1602св20, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, провадження № 61-2903св21, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20, провадження № 61-2303св21, від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20, провадження № 61-16059св21, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20, провадження № 61-2902св21.

Відповідач не надала доказів факту здійснення позивачем дій, які сприяли б укладенню договору не ним, а іншою особою.

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» такі правочини вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюються до договору, укладеного у письмовій формі.

Виходячи з наведеного, позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитних договорів та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 12 000,00 грн.

Позикодавець, перерахувавши відповідачу обумовлені грошові кошти, виконали умови кредитних договорів, ОСОБА_1 свої зобов`язання з повернення коштів за договорами в повному обсязі не виконала.

Враховуючи наведене, з відповідача підлягає стягненню сума тіла кредиту за договором у розмірі 12 000,00 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», як нового позикодавця.

Згідно з статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

У постанові від 04.02.2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості. У постановах Великої Палати Верховного Суду вже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою ст. 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2ст. 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1ст. 1048 ЦК Україниі охоронна норма ч. 2ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно дост. 625 ЦК Українияк грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Позивач просив, крім тіла позики стягнути заборгованість за відсотками у розмірі 18 600,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, договір про надання фінансового кредиту від 26.11.2021 укладено на 30 днів до 25.12.2025.

В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З вимогами про стягнення грошових коштів на підставі статті 625 ЦК України позивач не звертався.

У зв`язку із цим суд вважає, що відсутні підстави для нарахування відсотків за користування кредитом (позикою) у визначеному договорами розмірі після спливу визначеного цим договором строку кредитування, а з вимогами про стягнення грошових коштів на підставі ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, позивач не звертався.

У Додатку № 1 до Договору про надання фінансового кредиту від 26.11.2021 вказано, що розмір процентів за користування кредитом становить 5 400,00 грн.

До матеріалів справи долучено заявку ОСОБА_1 від 25.12.2021 на відстрочення виконання зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту на термін 7 днів. У заявці зазначено, що нею сплачено суму в розмірі 2 520,00 грн необхідну для відстрочення виконання зобов`язання.

Додатковою угодою №3 від 25.12.2021 сторони погодили відстрочити виконання зобов`язання за договором на 7 днів, тобто до 2021-12-31. Будь-які нарахування за кредитом на строк дії відстрочення призупиняються, сума заборгованості клієнта становила 17 400,00 грн, з яких: 12 000,00 грн сума кредиту, 5 400,00 грн сума відсотків.

Заявкою від 27.01.2022 ОСОБА_1 просить відстрочити виконання зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту на 15 днів та повідомляє, що сплатила 3 240,00 грн необхідну для відстрочення виконання зобов`язань.

Додатковою угодою №3 від 27.01.2022 сторони погодили відстрочити виконання зобов`язання за договором на 7 днів, тобто до 2021-12-31. Будь-які нарахування за кредитом на строк дії відстрочення призупиняються, сума заборгованості клієнта становила 19 200,00 грн, з яких: 12 000,00 грн сума кредиту, 7 200,00 грн сума відсотків за користуванням кредиту, тому вказана сума відсотків і підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають задоволенню частково у розмірі 19 200,00 грн заборгованості, з яких: 12 000,00 грн основного боргу, 7 200,00 грн сума заборгованості за процентами.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 178,76 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 13, 74, 76-79, 86, 123, 129, 227, 236-241 ГПК України, ст.ст. 1, 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30; ЄДРПОУ 35625014) 19 200,00 грн заборгованості, з яких: 12 000,00 грн основного боргу, 7 200,00 грн сума заборгованості за процентами та 2 178,76 грн судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати згідно з ст. 327 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складений 05.09.2024.

СуддяЧорній Л.З.