Рішення

від 06.12.2007 по справі 1/443-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/443-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

06.12.2007                                                                Справа №  1/443-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Губіної І.В. при секретарі О.С.Бєловій, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Державного видавництва "Преса України" Державного управління справами, м. Київ

до Приватного підприємства "Херсоноблпреса", м. Херсон  

про   стягнення 23401грн.03коп.

за участю представників сторін:  

від позивача:  Ухань Л.М. - нач. юр. відділу, дор. № 1-16-д від 07.12.05р.

від  відповідача   не прибули

Державне видавництво "Преса України" державного управління справами м. Київ звернулося до суду з позовом про стягнення з приватного підприємства "Херсоноблпреса"  заборгованості за отриману у квітні та вересні 2006 року поліграфічну продукцію в сумі 7451,50 грн., 4746,26 грн. інфляційних витрат, 1389,94 грн. річних і за прострочку оплати цих послуг заявлена вимога про стягнення пені у розмірі 13561,73 грн. та 521,60 грн. штрафу.  

У процесі розгляду справи відповідач відмовився від позову у частині стягнення основного боргу, а саме 7451,50 грн. На стягненні залишкової суми позову наполягає.

Відповідач на судове засідання не з'явився, вимоги суду, викладені в ухвалі про порушення справи не виконав. Ця ухвала, відповідно повідомлення про вручення поштового відправлення отримана його представником 27.11.2007 року.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті за наявними у ній матеріалами у відсутності представника відповідача.

Заслухавши представника  позивача, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Між сторонами по справі 15.08.2006 року укладено договір, відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов'язався поставити відповідачу книжкову та іншу поліграфічну продукцію (далі товар). Відповідач (покупець) зобов'язався прийняти  товар та оплатити вартість кожної партії товару по ціні, що вказується у специфікації до договору, протягом 20 календарних днів після передачі товару перевізнику або  покупцю ( п.4.2 розділу 4 договору).

По накладних від  08.09.06р. №1925 та №3254  від 06.12.06р   відповідно  даних специфікації до договору №1 від 07.09.06 р. та №2 від 04.12.06 р. ПП "Херосоноблпреса" отримано від державного видавництва "Преса України" поліграфічна продукція  відповідно на 3024,30 грн. (по т/н за 08 вересня ) та 4427,3 (по т/н від 06 грудня).  Загальна вартість отриманої продукції складає  7451,20  грн.  

Під час звернення з позовом до суду  ( липень 2007р.) вказана вартість отриманого товару ПП "Херосоноблпреса" не була сплачена. Фактично, згідно випису з банківського рахунку позивача, сума 7451,20  грн. надійшла на рахунок постачальника 10.10.2007 року.

За порушення строків виконання грошового зобов'язання  розділом 5 договору (відповідальність сторін) передбачено обов'язок покупця сплатити  постачальнику товару неустойку у розмірі 1% від суми заборгованості. Але цим пунктом не встановлено, що неустойка нараховується за кожний день прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання. Позивач розрахував її як пеню, нарахувавши за 6 місяців прострочення грошового зобов'язання.  

Після укладення договору між сторонами виникли господарські відносини.

Статтею  193  ГК України  встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином і в установлений строк відповідно до закону, інших правових актів та договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідачем у визначений договором строк грошові зобов'язання, які на нього покладені договором,  не були виконані, чим порушені умови договору та норми вказаної вище статті ГК України.

Статтею 199 ГК України встановлено, що до відносин по забезпеченню виконання зобов'язань учасниками господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредиторів зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 процента річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договором розмір річних встановлений  у розмірі 30%.

Частиною 2 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання, або не виконав його у встановлений договором або законом строк.

Відповідно ст. 611 цього Кодексу у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені законом або договором.

Тому позивачем вірно і з урахуванням положень ст.625 ЦК України нараховані збитки, пов'язані з інфляцією та річні.

Позивач відноситься  до державного сектору економіки.

Згідно з ч.2 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом або договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг),  з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Частиною 4 ст. 231 ГК України зазначено, що якщо розмір штрафних санкції законом не визначений, санкції встановлюються у розмірі, передбаченому договором.

Позивач посилається на те, що ч. 6 цієї статті якою передбачено, що за невиконання грошових зобов'язань санкції встановлюються  у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час  користування чужими коштами, якщо інший розмір не встановлений законом, або договором. Ним пояснено, що п.5.2 договору пеня встановлена у розмірі 1%.

Але, у даному випадку йдеться про  санкції, які застосовуються до відношень, у яких хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки і саме ч.2 визначений розмір штрафних санкції за прострочення виконання, у тому числі і договірного зобов'язання. І на  ці  відносини, у разі встановлення відповідальності, розповсюджується ч.4 ст. 231 ГК України.

За таких обставин вимоги позивача щодо стягнення штрафу у розмірі 7% на суму 521,50 грн. від вартості товару, яка не була своєчасно оплачена і по який строк прострочення  складає  понад тридцять днів, підлягає задоволенню.

Позов у частині стягнення пені у сумі 13561,73 грн. задоволенню підлягає частково.

Ця сума  пені нарахована позивачем  з посиланням на ч.2  та на ч. 4 ст. 231 ГК України і на п. 5.2 договору. Але, як визначено судом вище, цим пунктом договору  передбачено нарахування неустойки у розмірі 1% від суми боргу і  не зазначено, що цей розмір неустойки стягується за кожен день прострочення виконання покупцем грошового зобов'язання. Тому сума неустойки, що підлягає стягненню складає 74,51 грн.

Але,  відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України сума пені, що підлягає стягненню нараховується  у розмірі 0,1% від суми простроченого грошового зобов'язання. Ця суму складає 1356,12 грн. ( 7451,2 х 0,1% х 182 дня).

В іншій частині нарахованої позивачем пені слід відмовити, як розрахованої невірно.

Відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу його витрати по сплаті держмита та вартості інформаційно-технічних послуг судового процесу   (судові витрати) з суми, яка обґрунтовано була заявлена до стягнення.

Обґрунтовано з врахуванням викладених обставин було заявлено до стягнення лише 11269,93 грн. Судом відмовлено у стягненні пені на суму 121131,11 грн.  Тому відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу 112,70 грн. держмита та 56,80 грн. по вартості інформаційно-технічних послуг.

  З урахуванням викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

          1.Позов задовольнити частково.

          2.Стягнути з приватного підприємства "Херсоноблпреса" м. Херсон, вул. Горького, 15 кв. 5, код ЄДРПОУ 32725076, р.рахунок 26001310028601 банк "Південний" МФО 352640 на користь державного видавництва "Преса України" Державного управління справами м. Київ, просп. Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 05905668, р.рахунок 2600101014669 в КРД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" МФО 322904 - 476(чотириста сімдесят шість)грн. 26коп. інфляційних витрат, 1389(одна тисяча триста вісімдесят дев'ять)грн. 94коп. річних, 521(п'ятсот двадцять одна)грн. 60 коп. штрафу, 1356(одна тисяча триста п'ятдесят шість)грн. 12 коп. пені, 75(сімдесят п'ять)грн. 50 коп. неустойки, а також судові витрати позивача на загальну суму 169(сто шістдесят дев'ять)грн. 50 коп.

          3.Провадження по справі по сумі основного боргу 7451грн. 50 коп. припинити у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

          4.В решті позову відмовити.

          5.Наказ видати з дна набрання рішенням законної сили.

         Суддя                                                                                      І.В. Губіна

           Дата підписання рішення 10.12.07р.

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК України