Постанова

від 19.03.2008 по справі 1/443-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

1/443-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 19 березня 2008 р.                                                                                    № 1/443-07  

Вищий  господарський  суд України  у складі колегії суддів:

Козир Т.П. –головуючого, Мележик Н. І., Подоляк О. А.,

за участю представників: позивача –Ухань Л.М. дов. №1-16д від 07.12.2005 року,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Державного видавництва "Преса України" Державного управління справами на рішення господарського суду Херсонської області від 6 грудня 2007 року у справі за позовом Державного видавництва "Преса України" Державного управління справами до ПП "Херсоноблпреса" про стягнення суми,

УСТАНОВИВ:

У липні 2007 року Державне видавництво "Преса України" ДУС звернулось до господарського суду з позовом до ПП "Херсоноблпреса" про стягнення 7451 грн. основного боргу, 13 561 грн. 73 коп. пені, 1389грн. 94 коп. –30 % річних, 521 грн. 60 коп. –7% штрафу та 476 грн. 26 коп. –втрат від інфляції.

У зв'язку з добровільною сплатою суми основного боргу відповідачем позивач  звернувся до суду з заявою, в якій уточнив позовні вимоги та просив стягнути лише 13 561 грн. 73 коп. пені, 1389грн. 94 коп. –30 % річних, 521 грн. 60 коп. –7% штрафу та 476 грн. 26 коп. –втрат від інфляції.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 6 грудня 2007 року позов задоволено частково: з відповідача стягнено 1356 грн. 12 коп. пені, 1389грн. 94 коп. –30 % річних, 521 грн. 60 коп. –7% штрафу, 476 грн. 26 коп. –втрат від інфляції та 75 грн. 50 коп. неустойки.

В апеляційному порядку рішення не переглядалось.

У касаційній скарзі заявник просить змінити рішення господарського суду Херсонської області в частині стягнення пені та судових витрат і постановити стягнути з відповідача пеню у сумі 13561,71 грн., державне мито у сумі 234,01 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн.

Заявник вважає, що суд неправильно застосував положення ст. 231 ГК України ст.ст. 551, 625 ЦК України та ст. 43 ГПК України.

Заявник наполягає на повному стягненні заявленої в позові пені.

У судове засідання не з'явились представники відповідача.

З огляду на те, що про час і місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, суд вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за  відсутності представника відповідача.

Вислухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання, або не виконав його у встановлений договором або законом строк.

Судами встановлено, що 15 серпня 2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір, відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов'язався поставити відповідачу книжкову та іншу поліграфічну продукцію (далі - товар). Відповідач (покупець) зобов'язався прийняти товар та оплатити вартість кожної партії товару за ціною, що вказується у специфікації до договору, протягом 20 календарних днів після передачі товару перевізнику або покупцю.

Встановлено, що відповідач на момент звернення з позовом до суду не оплатив отриману за накладними від 8 вересня 2006 року №1925 та №3254 від 6 грудня 2006 року  продукцію на суму 7451,20 грн.

          Оплата отриманої продукції у сумі 7451,20 грн. надійшла на рахунок позивача 10 жовтня 2007 року, до прийняття рішення у справі.

          Судом також встановлено, що за порушення строків виконання грошового зобов'язання  договором сторони передбачили обов'язок покупця сплатити постачальнику товару неустойку у розмірі 1% від суми заборгованості.

          Крім того, договором сторони передбачили сплату 30 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

          Стаття 625 ЦК України не забороняє сторонам встановлювати вищий, ніж 3% річних,розмір відповідальності.

Згідно з ч.2 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом або договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Вбачається, що позивач обґрунтовував свої позовні вимоги щодо стягнення пені та штрафу посиланням на ст. 231 ГК України.

З наведеного вбачається, що суд підставно задовольнив вимоги щодо стягнення пені із розрахунку 0,1% від суми простроченого грошового зобов'язання.

          Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

          Крім того, з судового рішення вбачається, що судом було забезпечено покладення на відповідача санкцій  передбачених ст. 231 ГК України та ст.625 ЦК України.

Відтак, наведене свідчить про те, що судом на виконання вимог ст. 43 ГПК України було повно та всебічно перевірено всі обставини справи в їх сукупності та дано правильну правову оцінку договірним відносинам з урахуванням спеціальних норм чинного законодавства, що регулюють відповідальність за невиконання грошових зобов'язань, виходячи з суб'єктного складу цих правовідносин, Вищий господарський суд України знаходить правильними висновки суду першої інстанції, та не вбачає підстав для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

          При цьому доводи касаційної скарги, які стосуються дослідження та переоцінки доказів, Вищий господарський суд України залишає поза увагою як такі, що виходять за межі його повноважень.

          Керуючись ст. ст. 1115, 1117 –1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 6 грудня 2007 року - без змін.

Головуючий                                                                                Т. Козир

Судді                                                                                   Н. Мележик

                                                                                            О. Подоляк