Ухвала

від 29.08.2024 по справі 910/4770/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/4770/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,

перевіривши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця Котягіна Андрія Сергійовича

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024

у справі за позовом фізичної особи-підприємця Котягіна Андрія Сергійовича

до: 1) Управління Служби безпеки України у Волинській області,

2) Головного управління Національної поліції у Волинській області,

3) Державної казначейської служби України,

про стягнення 867 988,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Управління Служби безпеки України у Волинській області (далі - відповідач-1), Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - відповідач-2), Державної казначейської служби України (далі - відповідач-3) про стягнення (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 04.07.2022):

- 279 129,72 грн з відповідача-1 від реалізації майна;

- 488 858,28 грн з Державного бюджету України (через відповідача-3) на відшкодування збитків, завданих відповідачем-1 і відповідачем-2;

- 100 000,00 грн з Державного бюджету України (через відповідача-3) на відшкодування моральної шкоди, завданої відповідачем-1 і відповідачем-2.

Позов мотивований посиланням на обставини неповернення відповідачем-1 коштів після реалізації арештованого майна в межах кримінального провадження, право на яке перейшло до позивача від Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Мото" на підставі укладеного між ними договору.

Крім того, позивач доводив наявність підстав для стягнення на його користь різниці між вартістю конфіскованого товару та сумою коштів після його реалізації, а також моральної шкоди, завданої йому внаслідок тривалого кримінального та адміністративного переслідування.

Господарський суд міста Києва рішенням від 01.12.2022 у задоволені позову відмовив.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 18.04.2023 залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Верховний Суд постановою від 28.08.2023 частково задовольнив касаційну скаргу позивача, скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022, а справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції.

Господарський суд міста Києва рішенням від 06.02.2024 частково задовольнив позов. Стягнув з відповідача-1 на користь позивача грошові кошти від реалізації майна у розмірі 279 129,72 грн. В іншій частині позову відмовив.

Суд виходив з того, що:

- зважаючи на встановленні обставини набуття позивачем права власності на спірне майно на підставі договору відступлення, накладення в межах кримінальної справи арешту на таке майно, реалізацію цього майна зі зберіганням коштів від такої реалізації на депозитному рахунку відповідача-1, закриття у подальшому кримінальної справи та скасування арешту, враховуючи приписи статті 169 Кримінального процесуального кодексу України та пункту 4 постанови слідчого Слідчого відділу Любомльського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області від 24.11.2020, суд зауважив, що зазначені грошові кошти в сумі 279 129,72 грн мають бути передані позивачу;

- позивачем не доведено обставин неправомірності дій органів державної влади під час передачі для реалізації спірного майна, що, зокрема, свідчить про відсутність складу правопорушення та підстав для стягнення суми збитків;

- позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що дії відповідача-1 та відповідача-2 призвели до завдання позивачу моральної шкоди, з огляду на що суд відмовив у задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 04.07.2024 апеляційну скаргу позивача залишив без задоволення. Задовольнив апеляційну скаргу відповідача-1. Скасував рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024. Прийняв нове рішення, яким відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог до відповідачів.

19.07.2024 позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняте нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі: Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2024.

Верховний Суд ухвалою від 07.08.2024 залишив касаційну скаргу позивача без руху та встановив строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

10.08.2024 позивач звернувся до Верховного Суду із заявою про усунення недоліків, в якій уточнив виключний випадок касаційного оскарження, передбачений пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Колегія суддів зазначає, що предметом позову у цій справі є стягнення 867 988,00 грн. Зазначена сума не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року (1 240 500,00 грн).

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що ця справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки господарські суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили судові рішення всупереч позиції Верховного Суду, якою чітко передбачено, що закриття справи про адміністративне/кримінальне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що особу притягнуто до адміністративної/кримінальної відповідальності незаконно, отже, відшкодування здійснюється незалежно від вини. Скаржник також зазначає, що справа має виняткове значення для нього, оскільки ціна позову (867 988,00 грн) є значною для скаржника та, крім того, скаржник вказує, що при вирішенні цього спору розглядається питання щодо можливості правоохоронних органів безкарно вилучати майно, коли навіть після закриття всіх проваджень законний власник не може отримати відшкодування.

Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Обгрунтовуючи пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає, що суди прийняли рішення без урахування правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 04.06.2020 у справі № 910/1755/19, від 12.03.2019 у справі № 920/715/17, від 26.01.2022 у справі № 953/6561/20, від 09.06.2021 у справі № 726/837/20, від 29.09.2021 у справі № 166/1222/20, від 10.11.2021 у справі № 346/5428/17 щодо застосування пункту 1 частини першої статті 512 та частини першої статті 514 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини четвертої статті 294 ГПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Враховуючи обґрунтування скаржником випадку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що матеріали касаційної скарги є достатніми для відкриття касаційного провадження.

З огляду на зміст частини тринадцятої статті 8 та частини п`ятої статті 301 ГПК України перегляд оскаржуваного судового рішення здійснюватиметься без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

За змістом статті 295 ГПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження. Оскільки подання відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі є правом учасників справи, то у разі реалізації такого права суд касаційної інстанції встановлює відповідний строк для подання зазначеного відзиву.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287- 291, 294 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/4770/22 за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця Котягіна Андрія Сергійовича на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2024 та здійснити перегляд оскаржуваних судових рішень у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

2. Учасники справи мають право подати до Верховного Суду відзиви на касаційну скаргу до 16 вересня 2024 року, відсутність яких не перешкоджає здійсненню касаційного перегляду.

3. Інформацію щодо розгляду справи можна отримати на сторінці Суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі "Інтернет" за вебадресою: http://supreme.court.gov.ua.

4. Витребувати з Господарського суду міста Києва/Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/4770/22.

5. Надіслати копію цієї ухвали до Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуюча Л. Рогач

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський