Ухвала

від 04.09.2024 по справі 361/8533/24

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/8533/24

провадження № 1-кп/361/1111/24

04.09.2024

У Х В А Л А

04 вересня 2024 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

представника потерпілої ОСОБА_4 ОСОБА_5 ,

законного представника потерпілої ОСОБА_6 ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

захисника ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Бровари Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024110000000255 від26 квітня 2024 року, за обвинуваченням

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, громадянина України, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Броварського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024110000000255 від26 квітня 2024 року, який призначено до підготовчого судового засідання.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, оскільки він складений із дотриманням вимог ст. 291 КПК України, підстав для закриття провадження як і повернення обвинувального акта не має.

Обвинувачений та захисник, потерпіла, її представник та законний представник малолітньої потерпілої вважали за можливе призначити обвинувальний акт до судового розгляду.

У судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обраний раніше запобіжний захід закінчується. При цьому, на думку прокурора, наразі продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме можливість переховуватися від суду; впливати на свідків та потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. На думку прокурора, будь-який інший запобіжний захід, ніж тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , не може запобігти вказаним ризикам.

04 вересня 2024 року до суду захисником обвинуваченого ОСОБА_8 адвокатом ОСОБА_9 подано клопотання про зміну запобіжного заходу, мотивоване тим, що на даний час існують підстави для зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання. Так, слідчим безпідставно було кваліфіковано кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 286-1 КК України, яка в подальшому давала можливість стороні обвинувачення обрати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Всі потерпілі отримали середньої тяжкості травми, стороною обвинувачення 27 серпня 2024 року кримінальне провадження було перекваліфіковано на ч. 1 ст.286-1 КК України. Відповідно до вимогп. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років. Проте інкримінована ОСОБА_8 частина 1 статті 286-1 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років. ОСОБА_8 не переховувася від органу досудового розслідування, визнає свою вину і не перешкоджає кримінальному провадженню, не вчиняв інших злочинів. На думку захисника, на даний час відсутні законодавчі підстави для тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане ним клопотання, проти клопотання захисника заперечив.

Обвинувачений та його захисник проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечили, просили змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання.

Зокрема, обвинувачений зазначив, що вину у вчиненому визнає, наміру переховуватися від суду не має, розуміє, що йому необхідно буде понести покарання за вчинений злочин. Двом потерпілим він повністю відшкодував завдану шкоду, претензії від них відсутні. Щодо малолітньої потерпілої та її мами він теж готовий останнім відшкодувати завдану шкоду, проте наразі, перебуваючи під вартою, він такої змоги не має. З початком цього кримінального провадження його було звільнено з посади голови Броварської районної державної адміністрації Київської області. Тобто він безробітний, є пенсіонером, офіційних доходів крім пенсії не має. Для можливості укласти будь-який правочин, підписання його у нотаріуса необхідна його фізична присутність, відтак вважав, що знаходячись під запобіжним заходом у вигляді особистого зобов`язання у нього буде більше можливості віднайти необхідні кошти для відшкодування завданої шкоди потерпілим.

Потерпіла ОСОБА_4 , її представник адвокат ОСОБА_5 , законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_6 ОСОБА_7 просили клопотання прокурора задовольнити, у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого відмовити. Потерпіла ОСОБА_4 підтвердила, що шкода ні їй, ні її малолітній дитині обвинуваченим не відшкодована, між її представником та захисником обвинуваченого тривають перемовини щодо відшкодування шкоди.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт, вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, з таких підстав.

Дане кримінальне провадження підсудне Броварському міськрайонному суду Київської області.

Підстав для закриття кримінального провадження в підготовчому судовому засіданні не встановлено.

Обвинувальний акт складено відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні.

Зазначене судове засідання з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження необхідно проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч. 2 ст.27 КПК України, відсутні.

У судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з положеннями ст. 178 КПК Українипри вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, суд зобов`язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу обвинуваченого.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років.

На думку суду, останній, діючи як суд встановлений законом для розгляду справи по суті, не має право на стадії підготовчого розгляду вирішувати такі питання - як обґрунтованість підозри чи вагомість доказів. Дані категорії можуть були лише предметом оцінки слідчого судді на стадії досудового розслідування. Ці висновки суду ґрунтуються на тому, що суддя не може приймати участь в розгляді справи як такий, що вже надав відповідні висновки, щодо доказів в порядку ст. 94 КПК України, та обґрунтованості підозри, що межує з доведенням винуватості. Тим більше, ці висновки також ґрунтуються і на загальних засадах кримінального провадження, визначених положеннями статей 17, 22, 23, 26 КПК України.

Тож суд, оцінуючи клопотання прокурора, бере лише до уваги той факт, що в передбаченому законом порядку, судом встановленим законом, було надано відповідні висновки - наявність обґрунтованої підозри та вагомість доказів саме для обрання запобіжного заходу, оскільки такі категорії, на відміну від ризиків, є незмінними протягом всього строку розгляду кримінального провадження.

Досліджуючи матеріали клопотання, пояснення сторін кримінального провадження у підготовчому судовому засіданні, а також відомості про особистість обвинуваченого, суд дійшов до такого.

На стадії досудового розслідування ОСОБА_8 , який підозрювався за ч. 2 ст. 286-1 КК України, було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

27 серпня 2024 року ОСОБА_8 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри на ч. 1 ст. 286-1 КК України.

Так, згідно зі ст. 12 КК України злочин за ч. 1 ст. 286-1 КК України є нетяжким, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі до трьох років.

Обвинувачений ОСОБА_8 раніше не судимий, відтак найсуворіший запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідно до вимог чинного кримінального процесуального законодавства до нього не може бути застосовано.

Саме з цих підстав суд дійшов висновку про відмову прокурору у задоволенні його клопотання про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Проте, враховуючи наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від суду, дозволяє суду застосувати до обвинуваченого запобіжний захід з покладенням на останнього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме прибувати за кожною вимогою до суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

На переконання суду, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, який заявлений стороною захисту, буде достатнім у даному конкретному випадку для унеможливлення обвинуваченого переховування від суду.

При цьому суд враховує висловлену в судовому засіданні позицію обвинуваченого ОСОБА_8 щодо наміру відшкодувати завдану шкоду потерпілим, готовність понести покарання за вчинений злочин. Саме перебування під таким запобіжним заходом дозволить обвинуваченому влаштуватися на роботу, отримувати дохід, укласти необхідні правочини тощо для подальшого відшкодування завданої шкоди потерпілим.

За таких обставин клопотання захисника про зміну запобіжного заходу підлягає до задоволення.

При цьому суд враховує положення ч. 7 ст. 194 КПК України, що обов`язки можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 177-179, 183, 194, 196, 202, 314 315, 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024110000000255 від26 квітня 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, у відкритому судовому засіданні суддею одноособово в приміщенні Броварського міськрайонного суду Київської області на 11вересня 2024 року о 15 год. 30хв.

У задоволенні клопотання прокурорапро продовженнязапобіжного заходуу видітримання під вартою відноснообвинуваченого ОСОБА_8 відмовити.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді особистого зобов`язання на строк до 04 листопада 2024року включно, зобов`язавши його прибувати за кожною вимогою до Броварського міськрайонного суду Київської області, повідомляти суд про зміну місця свого проживання.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 КПК України обвинуваченого ОСОБА_8 негайно звільнити з-під варти в залі суду.

Ознайомити обвинуваченого з покладеним на нього обов`язками і роз`яснити, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та, з урахуванням матеріального становища, накладене грошове стягнення від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала суду підлягає до негайного виконання і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено о 11 год. 30 хв. 05 вересня 2024 року в залі Броварського міськрайонного суду Київської області.

Суддя: ОСОБА_1